Постановление суда № 137740936, 25.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/32782/25

УХВАЛА

25 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення суду у справі № 420/32782/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Національної поліції в Одеській області, Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, Національної поліції України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/32782/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Національної поліції в Одеській області, Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, Національної поліції України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Національної поліції в Одеській області, Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, Національної поліції України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.07.2025 року про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та прийняти рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або мотивовану відмову у їх внесенні.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.07.2025 року про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та прийняти рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або мотивовану відмову у їх внесенні, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та його розшук.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та його розшук.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення звернення до Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 .

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомити Одеське районне управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області про відсутність підстав для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Ухвалою від 17.04.2026 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 420/32782/25.

Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року у справі № 420/32782/25.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року у справі № 420/32782/25 в частині зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.07.2025 року про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та прийняти рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або мотивовану відмову у їх внесенні, з урахуванням висновків суду у цій справі, протягом 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 надати до суду визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» актуальні на час подання відомості щодо керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідального за виконання рішення, а саме: прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).

В задоволенні решти вимог заяви ОСОБА_1 відмовлено.

21.05.2026 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява від 20.05.2026 року про судовий контроль відповідно до ч. 10 ст. 382-3 КАС України.

Ухвалою від 26.05.2026 року застосовано до ІНФОРМАЦІЯ_1 заходи процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 145 та частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України в розмірі 3328,00 грн, за невиконання ІНФОРМАЦІЯ_4 обов`язку покладеного судом щодо надання суду визначених пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальних на час подання відомостей щодо керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідального за виконання рішення, а саме: прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).

Ухвалою від 26.05.2026 року задоволено частково заяву ОСОБА_1 від 20.05.2026 року про судовий контроль відповідно до ч. 10 ст. 382-3 КАС України.

Встановлено ІНФОРМАЦІЯ_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року у справі № 420/32782/25.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року у справі № 420/32782/25 в частині зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.07.2025 року про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та прийняти рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або мотивовану відмову у їх внесенні, з урахуванням висновків суду у цій справі, протягом 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 надати до суду визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідального за виконання рішення, а саме: прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).

В задоволенні решти вимог заяви ОСОБА_1 від 20.05.2026 року відмовлено.

01.06.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов звіт про виконання рішення суду по справі № 420/32782/25.

В поданому звіті відповідачем зазначено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року у справі № 420/32782/25 ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснено повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 10.07.2025 року в межах компетенції та у спосіб, визначений чинним законодавством України та судовим рішенням. Під час повторного розгляду заяви було забезпечено повний та всебічний аналіз наданих заявником документів, зокрема копії тимчасового посвідчення НОМЕР_2 від 22.02.2023, довідки військово-лікарської комісії від 22.02.2023 № 23, відомостей електронного військово-облікового документа, сформованого засобами мобільного застосунку «Резерв+», а також розширених відомостей, отриманих із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Окремо враховано обставини, на які посилався заявник, щодо необхідності приведення записів Реєстру у відповідність до відомостей, що містяться у його військово-облікових документах. Відповідно до перевірених даних Реєстру встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 як військовозобов`язаний, який є придатним до військової служби та підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Під час виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року у справі № 420/32782/25 та повторного розгляду заяви встановлено, що для зміни військово-облікового статусу заявника, у тому числі вирішення питання щодо його виключення з військового обліку за станом здоров`я, необхідною є наявність рішення військово-лікарської комісії, оформленого відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402, а також рішення уповноваженого органу про виключення з військового обліку, прийнятого у порядку, визначеному статтями 1, 24, 27 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Встановлено, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутні відомості про прийняття щодо заявника рішення військово-лікарської комісії, яке б відповідало вимогам Положення № 402 та визначало непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, а також відсутні відомості про прийняття уповноваженим органом рішення про виключення заявника з військового обліку за станом здоров`я. За таких умов відсутні правові підстави для внесення змін до Реєстру в частині виключення заявника з військового обліку, оскільки відповідно до статті 5 та статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» внесення та зміна відомостей здійснюються виключно на підставі документально підтверджених рішень, прийнятих у межах компетенції уповноважених органів. Надана заявником копія довідки військово-лікарської комісії та інші військово-облікові документи були перевірені та враховані під час розгляду, однак встановлено, що зазначена копія довідки військово-лікарської комісії не є належним та достатнім доказом прийняття у встановленому Положенням про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 402, порядку рішення військово-лікарської комісії щодо непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку, а також не підтверджує наявності рішення уповноваженого органу про виключення заявника з військового обліку, яке відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Таким чином, відсутність у Реєстрі відомостей про рішення військово-лікарської комісії у порядку, визначеному Положенням № 402, та відсутність рішення про виключення з військового обліку унеможливлює внесення змін до Реєстру щодо зміни військово-облікового статусу заявника. За результатами повторного розгляду заяви підготовлено та направлено заявнику мотивовану відповідь, у якій викладено фактичні обставини, результати перевірки даних Реєстру, норми чинного законодавства, що регулюють порядок ведення Реєстру, а також обґрунтовано правову позицію щодо відсутності підстав для внесення змін до Реєстру в частині виключення заявника з військового обліку. Також у межах виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року у справі № 420/32782/25 ІНФОРМАЦІЯ_9 забезпечено внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів змін шляхом виключення відомостей щодо порушення заявником правил військового обліку та його перебування у розшуку, а також направлено до Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області повідомлення про відсутність підстав для застосування заходів адміністративного затримання та доставлення. Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомляє, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року у справі № 420/32782/25 виконано у межах, визначених резолютивною частиною судового рішення, шляхом повторного розгляду заяви ОСОБА_1 , підготовки та направлення мотивованої відповіді за результатами її розгляду, внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також направлення повідомлень до уповноважених органів щодо відсутності підстав для застосування заходів адміністративного примусу.

З огляду на викладене, ІНФОРМАЦІЯ_4 просить суд прийняти звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року у справі № 420/32782/25 та визнати його поданим належним чином.

01.06.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшли заперечення на поданий звіт, в яких представник вказує, що заходи, які вживаються процесуальним опонентом для виконання судового рішення без урахування висновків суду у цій справі є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. враховуючи наведене просить суд у прийнятті звіту про виконання судового рішення від 11.02.2026 у справі № 420/32782/25 відмовити; накласти штраф на керівника та представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити новий строк для подання звіту.

01.06.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли заперечення на заперечення представника позивача, в яких зазначено, що вимоги судового рішення від 03.04.2026 року у справі №420/39830/25 були виконані у спосіб, прямо визначений його резолютивною частиною, а саме шляхом повторного розгляду заяви позивача від 24.09.2025 року з урахуванням наданих ним документів та надання мотивованої відповіді за результатами такого розгляду. Зміст судового рішення не містить обов`язку щодо обов`язкового прийняття позитивного рішення про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а встановлює обов`язок щодо розгляду заяви у встановленому законом порядку та з урахуванням правової оцінки суду. Під час виконання судового рішення відповідач діяв у межах повноважень, визначених Конституцією України та законами України, зокрема Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», Порядком організації та ведення військового обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, а також Порядком оформлення та видачі військово-облікового документа, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №559 від 16.05.2024. Результати повторного розгляду заяви оформлені листом ІНФОРМАЦІЯ_10 №2685 від 27.05.2026 року, який направлено позивачу у встановленому законом порядку. Вказаний лист містить мотивоване викладення підстав прийнятого рішення за результатами розгляду заяви, що, на думку відповідача, свідчить про належне виконання обов`язку щодо надання відповіді по суті звернення.

Ухвалою від 15.06.2026 року суд прийняв звіт до розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані до суду документи та матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року № 1402-VIII, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно з ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В абзаці 3 пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також у Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

В пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Тому обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безмовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов`язок.

Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

За приписами ч. 1, 2 ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст. 2 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За приписами статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу (частини друга, третя статті 382-2 КАС України).

Суд зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року по справі № 420/32782/25, яке набрало законної сили 19.03.2026 року, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.07.2025 року про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та прийняти рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або мотивовану відмову у їх внесенні, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Так, в мотивувальній частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року по справі № 420/32782/25, зокрема, зазначено:

«Тож позивач має військово-обліковий документ, яким є тимчасове посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_2 від 22.02.2023 року, виданий ІНФОРМАЦІЯ_6 , і в якому міститься запис про непридатність позивача до військової служби за станом здоров`я та про виключення позивача з військового обліку з 22.02.2023 року.

Вказані записи засвідчені печатками та підписами відповідальних осіб ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Виходячи з наведених нормативних положень, можна зробити висновок, що за результатами проведеного військово-лікарською комісією медичного огляду позивача та визнання цією комісією позивача непридатним до проходження військової служби за станом здоров`я, а також на підставі внесеного до тимчасового посвідчення запису про виключення позивача з військового обліку за станом здоров`я з 22.02.2023 року, у відповідача виник обов`язок внести відповідні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач таких обов`язків не виконав, що і зумовило відсутність в Реєстрі інформації про виключення позивача з військового обліку.

Виявивши відсутність в Реєстрі такої інформації, 10.07.2025 року позивач засобами поштового зв`язку направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву, в якій просив: «… 2. Мою заву розглянути та задовольнити повністю. Формальні підстави для відмови у задоволені моєї заяви не відшукувати та штучно не утворювати. Дані/відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів Вами як КИЇВСЬКОГО РВК М. ОДЕСИ правонаступником привести до відповідності/тотожності відомостям про Вами вчинений запис у моєму тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_2 від 22.02.2023: Достовірні ддані/відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо мене ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), відповідно до відомостей вчиненого запису у моєму тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_2 від 22.02.2023 про мене зняття та виключення з обліку військовозобов`язаних 22.02.2023, та статус невійськовозобов`язаний окреслити. Невірні дані/відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів про перебування на військовому обліку від 16.02.2009 у статусі військовозобов`язаного, видалити. Базу даних Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо мене ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) актуалізувати. 3. Повідомити Національну поліцію про відсутність підстав для мене адміністративного затримання та мене доставлення, щодо якого надсилалося звернення відповідно до вимог абз. 3 п. 56 Порядку, затвердженого постановою КМ України від 30.12.2022 № 1487. У повідомлені окреслити мої прізвище, власне ім`я та по батькові, адресу зареєстрованого місця проживання, дату народження, інші дані (за Вашим розсудом), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи. 4. Службово перевірити обставини службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_11 (09723838) щодо мене несанкціоновано в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів аміни інформації з «не на обліку від 19.05.2024» на «на обліку 24.02.2009»; внесення до моїх офіційних документів в електронній формі завідомо неправдивих відомостей та такою особою вчинення діяння, що містять ознаки злочину за ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 366 та ч. 5 ст. 426-1 КК. Докази та обставини злочину не приховувати та до компетентного органу звернутися…».

До заяви позивачем долучено: копію посвідчення про приписку до призовної дільниці, копію тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_4 від 09.07.2018 року, копію довідки військово-лікарської комісії від 22.02.2023 року № 23, копію тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_2 від 22.02.2023 року, відомості мобільного застосунку від 16.07.2024 року, інформацію про повідомлення та копію військово-облікового документа в електронній формі, згенерованого через застосунок Резерв+ від 04.07.2025, розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 04.07.2025 року.

Суд враховує, що статтею 9 Закону №1951-VIII та до п.п. 3, 4 Порядку №559 чітко визначено, що виправленню недостовірних відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів передує звернення особи з відповідною заявою до органу ведення Реєстру.

Відповідач, до компетенції якого належить вирішення питання щодо внесення відповідних змін до Реєстру, зокрема, внесення відомостей, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який був виключений з військового обліку, після отримання відповідної заяви особи повинен прийняти рішення про внесення/невнесення змін до Реєстру.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач подав власноручно підписану заяву про внесення інформації в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, поштою.

ІНФОРМАЦІЯ_12 не заперечує, що ним було отримано вказану заяву та у встановленому порядку її не розглянуто, тобто не прийнято жодного з рішень про внесення відповідних виправлень до Реєстру або про відмову у такому внесенні.

Отже, судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що заяву позивача від 10.07.2025 з додатками належним чином розглянуто, доданим документам надана оцінка, та за наслідками її розгляду прийнято рішення щодо внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України, або ж відсутності підстав для їх внесення.

У відзиві відповідач лише посилається на те, що з метою усунення невідповідностей інформації в документах і Реєстрі та внесення інформації до Єдиного реєстру, позивач мав вчинити активні дії, а саме: особисто подати відповідну заяву разом з документами про виключення з військового обліку та довідку ВЛК до органу, уповноваженого на ведення Реєстру та внесення до нього відповідної інформації.

Суд вважає необґрунтованими такі доводи відповідача, оскільки приписи п.4 Порядку №559 не передбачають обов`язкової особистої явки особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для вирішення питання щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і у разі визнання його непридатним до військової служби.

Посилання відповідача у відзиві на те, що відповідно до п. 3 Порядку відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а тому законних підстав для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку на підставі поданих документів, відсутні, суд вважає помилковими, оскільки, як було вже зазначено, відповідно до умов Порядку позивач не позбавлений права особистого звернення із заявою про внесення інформації в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, поштою, а отже положення Порядку допускають виправлення невідповідності відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі поданих документів, у тому числі поштою.

Також, суд критично відноситься до твердження відповідача у відзиві на позов про те, що згідно із наказом Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 141 від 14.08.2023 року «Про результати службового розслідування за фактом пошкодження документів», що зберігалися в архіві ІНФОРМАЦІЯ_10 , акту № 25 від 19.08.2023 року «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду», в розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня будь-яка інформація та/або медична документація яка містить відомості про непридатність позивача до військової служби. Отже, в зв`язку з цим, ІНФОРМАЦІЯ_1 немає можливості підтвердити чи спростувати автентичність довідки військово-лікарської комісії від 22.02.2023 року № 23.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до п.79 Порядку №1487 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, окрім іншого, організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них.

Відтак, саме відповідач, а не позивач є відповідальним за належне ведення та збереження облікової документації. Натомість відповідачем не надано доказів на підтвердження неправомірності чи недійсності довідки військово-лікарської комісії від 22.02.2023 року № 23 та тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_2 від 22.02.2023 року.

Суд наголошує на важливості дотримання принципу «належного врядування», який неодноразово підкреслювався у практиці ЄСПЛ (зокрема, у справі «Рисовський проти України»).

Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, органи державної влади повинні діяти вчасно, належним чином і якомога послідовніше. Окрім того, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій.

Ризик будь-якої помилки державного органу (зокрема, невнесення або некоректне внесення даних до Реєстру «Оберіг») має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються…».

В поданому звіті, ІНФОРМАЦІЯ_4 посилається на те, що за результатами повторного розгляду заяви підготовлено та направлено заявнику мотивовану відповідь, у якій викладено фактичні обставини, результати перевірки даних Реєстру, норми чинного законодавства, що регулюють порядок ведення Реєстру, а також обґрунтовано правову позицію щодо відсутності підстав для внесення змін до Реєстру в частині виключення заявника з військового обліку, на підтвердження чого долучив до звіту лист від 27.05.2026 року № 2685.

Так, з листа ІНФОРМАЦІЯ_13 від 27.05.2026 року № 2685, вбачається, що за результатом розгляду заяви від 10.07.2025 року позивача повідомлено, що за наявною інформацією в Єдиному державному реєстрі призовників,військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_13 , як військовозобов`язаний, що придатний до військової служби та підлягає призову на військову службу під час мобілізації. В реєстрі відомості щодо розшуку за порушення правил військового обліку відсутні. Відомості, щодо визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі графи ІІ ст. 30-а згідно Наказу МОУ № 402/2008 в ІНФОРМАЦІЯ_13 відсутні. Враховуючи викладене, ІНФОРМАЦІЯ_13 повідомив позивача, що не має достатньо правових підстав в задоволенні заяви.

Суд не погоджується з твердженням ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вказаний лист від 27.05.2026 року № 2685 свідчить про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року по справі № 420/32782/25, оскільки зі змісту листа вбачається, що відповідач здійснюючи розгляд заяви позивача, на виконання рішення суду від 11.02.2026 року по справі № 420/32782/25, не врахував висновків суду викладених у рішенні та при розгляді документів позивача, не надав оцінку поданим з заявою документам.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що на даний час рішення суду виконано.

Приписами ч.1 ст. 382-3 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Відповідно до ч. 2 ст.382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що підстави для прийняття звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року по справі № 420/32782/25.

Відповідно до ч.3, ч.5 ст.382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Положеннями ч.3 ст. 382-1 КАС України визначено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

З огляду на викладене, враховуючи те, що метою встановлення судового контролю за виконання судового рішення є кінцевий результат щодо факту його виконання, а не накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, суд робить висновок, що відповідно до частини 10 статті 382-3 КАС України відповідачу необхідно встановити новий строк для подання звіту про виконання даного рішення та зобов`язати подати новий звіт протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали, без накладення штрафу, оскільки відповідачем здійснюються дії, які спрямовані на виконання судового рішення.

При цьому, суд зазначає, що згідно із частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Частиною 3 статті 373 КАС України установлено, що виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Таким чином, ухвала про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду є виконавчим документом.

Вимоги до виконавчого документа установлені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у виконавчому документі зазначаються, зокрема:

- повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 , надати до суду разом зі звітом актуальні на час подання відомості про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.

Крім того, суд зазначає, що пунктом 10 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, крім виконання функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, координують та здійснюють контроль за діяльністю підпорядкованих територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, контролюють дотримання ними вимог законодавства, виконання наказів і директив Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, наказів і директив Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил та інших органів військового управління.

В пункті 13 Положення також зазначено, що керівник районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки безпосередньо підпорядковується керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя та є прямим начальником для особового складу районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

З огляду на вищезазначене, суд вважає за доцільне направити до ІНФОРМАЦІЯ_2 копію ухвали для контролю за виконанням рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Керуючись ст.ст.248, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

В прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення суду у справі № 420/32782/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Національної поліції в Одеській області, Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, Національної поліції України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року у справі № 420/32782/25.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року у справі № 420/32782/25 в частині зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.07.2025 року про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та прийняти рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або мотивовану відмову у їх внесенні, з урахуванням висновків суду у цій справі, протягом 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення повинен відповідати вимогам частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити ІНФОРМАЦІЯ_1 , що наслідком не додержання вимог частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України при подачі звіту про виконання судового рішення є постановлення судом ухвали про відмову в його прийнятті.

Попередити ІНФОРМАЦІЯ_4 , що відповідно до ч. 3, 10 ст.382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до ч.3 ст.382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до ч.3 ст.382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 надати до суду визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідального за виконання рішення, а саме: прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).

Направити копію даної ухвали до ІНФОРМАЦІЯ_2 для контролю за виконанням рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, за винятком частини про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, яка є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Лебедєва