Постановление суда № 137740539, 25.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/24/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи за адміністративним позовом заступника керівника Малиновської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до комунального підприємства «Сервісний центр», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Одеська міська рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 01 січня 2024 року надійшов адміністративний позов заступника керівника Малиновської окружної прокуратури м. Одеси, в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до комунального підприємства «Сервісний центр», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Одеська міська рада, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність комунального підприємства «Сервісний центр» у вигляді незабезпечення готовності захисної споруди цивільного захисту № 56205, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 9 до використання за призначенням;

- зобов`язати комунальне підприємство «Сервісний центр» вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту № 56064, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 9 з метою використання її за призначенням у відповідність до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

Ухвалою суду від 09 лютого 2024 року у задоволенні заяви представника Одеської міської ради про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.

Також ухвалою суду від 09 лютого 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника Одеської міської ради про залишення адміністративного позову без розгляду.

В подальшому, представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі №420/24/24 за позовом заступника керівника Малиновської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та Одеської обласної військової адміністрації до Комунального підприємства «Сервісний центр», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Одеської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 260/4199/22 за позовом керівника Хустської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Комунального некомерційного підприємства лікувально-профілактична установа «Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міжгірської селищної ради, про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 06 березня 2024 року клопотання Одеської міської ради - задоволено. Провадження в адміністративній справі №420/24/24 за позовом заступника керівника Малиновської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до комунального підприємства «Сервісний центр», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Одеська міська рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - зупинено до набрання законної сили судовим рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по справі №260/4199/22.

Ухвалою суду від 25.06.2026 поновлено провадження в адміністративній справі за позовом заступника керівника Малиновської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до комунального підприємства «Сервісний центр», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Одеська міська рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії зі стадії, на якій воно було зупинене.

Разом з тим, представником Одеської міської ради подано клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду покликаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13.03.2025 у справі №420/22302/23, від 27.02.2025 у справі №420/21485/23, від 27.02.2025 у справі №420/17642/22 від 13.02.2025 у справі №420/22442/23, від 30.01.2025 у справі №420/22304/23, а саме:

- відсутністю у прокурора повноважень на звернення до суду в інтересах держави в особі ГУ ДСНС України в Одеській області та Одеської обласної військової адміністрації із позовом про зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду цивільного захисту у стан готовності до використання;

- відсутністю у прокурора повноважень на звернення до суду в інтересах держави в особі ГУ ДСНС України в Одеській області та Одеської обласної військової адміністрації у зв`язку із дією мораторію за здійснення державного нагляду (контролю), встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303.

Дослідивши зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих до неї документів суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, виходячи з такого.

Так, заступник керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до суду з даним адміністративним позовом в зв`язку з неналежним виконанням Головним управлінням ДСНС України в Одеській області та Одеською ОВА своїх повноважень, в тому числі щодо подання позову з вимогами про зобов`язання вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що відповідно до ч.8 ст. 32 Кодексу утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що власником нежитлового приміщення підвалу, площею 130,7 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 9 є Територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради. Відповідно до технічного паспорту на протирадіаційне укриття від 17.07.2014 площа захисної споруди цивільного захисту - ПРУ № 56205, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 9, складає 130,7 кв.м, місткість на 170 осіб. Так, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 256 від 27.10.2022 комунальному підприємству «Сервісний центр» передано на баланс та закріплено за ним на праві господарського відання нежитлові приміщення підвалу (протирадіаційного укриття) №56205 площею 130,7 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Середня,9. Актом приймання-передачі захисної споруди цивільного захисту (ПРУ) № 56205 від 27.01.2023, КП «ЖКС «Хмельницький» передало, а КП «Сервісний центр» провело перевірку стану та прийняло захисну споруду цивільного захисту, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 9. Вищевказаним актом приймання-передачі визначено загальний стан споруди «як не готове» до укриття населення та винесено перелік рекомендацій до усунення виявлених порушень. Відповідно до Статуту КП «Сервісний центр», затвердженим рішення Одеської міської ради № 1065-VIII від 30.11.2022, який розміщено на офіційному сайті Одеської міської ради за посиланням: https://omr.gov.ua/ua/acts/council/196106/, засновником Підприємства є Одеська міська рада (п.1.3). Таким чином, з моменту передачі власником споруди в управління КП «Сервісний центр», зобов`язання щодо її утримання в належному стані покладені на останнього. З метою визначення стану готовності зазначеної споруди за участю представників Муніципальної безпеки Одеської міської ради, Малиновської адміністрації з питань цивільного захисту, управління ДСНС України в Одеській області та балансоутримувача проведено її комісійні обстеження, за результатом яких виявлено ряд недоліків та порушень, складено акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №11 від 22.02.2019, №38 від 10.06.2020, №14 від 23.03.2021, №16 від 30.03.2022 та від 25.04.2023, згідно з якими захисна споруда цивільного захисту № 56205 оцінюється як «обмежено готова» до використання за призначенням. Крім того, у кожному акті оцінки стану в розділі "рекомендації» міститься перелік заходів, які необхідно вжити з метою приведення об`єкту цивільного захисту у належний стан, що свідчить про те, порушення викладені в актах оцінки стану мають тривалий та системний характер. Також, в межах кримінального провадження № 42023163020000013 від 20.01.2023, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, 03.08.2023 слідчим СВ ВП№3 ОРУП в Одеській області, за участі прокурора окружної прокуратури - процесуального керівника у кримінальному провадженні, представника ДСНС проведено огляд споруди цивільного захисту № 56205 за адресою: м. Одеса вул. Середня, 9, про що складено протокол огляду. Згідно протоколу огляду від 03.08.2023 у вказаній захисній споруді цивільного захисту наявна система вентиляції, яка перебуває у несправному стані. На вхідних металевих дверях ПРУ та дверях евакуаційного виходу відсутня гума ущільнення. Система опалення та система зв`язку відсутня. Крім того, за участі представників ДСНС, прокуратури, поліції 03.08.2023 проведено огляд вказаної захисної споруди цивільного захисту № 56205 за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 9, про що складено акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного стану ПРУ від 03.08.2023. Згідно з вказаним актом від 03.08.2023 вказана захисна споруда оцінюється як «обмежено готова» до прийняття осіб, що укриваються та встановлені наступні недоліки: - технічний стан - обмежено працездатний; - загальний стан захисно приміщень - сирі; - не обладнано засобами для доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення; - повітрозабірні оголовки зруйновані, не обслуговуються; стан захисно-герметичних воріт, дверей, ставень, механізмів задраювання: згідно технічного паспорту ДУ-ІІІ-2 од, ДУ-ІV-2од, СУ -III- 1од, СУ-ІV-2 од. В наявності 2 двері; ДУ-III 2 од., гума не прилягає до коробки, пошкоджена, має тріщини, зафарбована, втратила еластичність, підставки для розвантаження відсутні, захисних екранів не мають, написи «відчиненозачинено» та маркування на дверях відсутнє; противовибухові пристрої - відсутні; - стан системи вентиляції: повітропроводи частково в наявності, в непрацездатному стані, пошкоджено корозією, пофарбовано неправильно, запірна арматура та покажчики руху повітря відсутні. Вентилятори витяжної, припливної систем вентиляції, електроручні вентилятори, протипилові фільтри (ФЯР), фільтри-поглиначі (ФП), герметичні клапани, клапани надмірного тиску, прилад для виміру підпору повітря - відсутні; - стан водопостачання: не має покажчиків руху води; безнапірні та напірні баки передбачені проектом, без забезпечення протоку води, без водомірних покажчиків та технологічних люків, без повітряних кранів, кранів видачі води та тепло-пароізоляції; - водопровідні труби з ознаками корозії, не герметичні, пофарбовані неправильно; 6 інші ємності для питної води - відсутні; - стан каналізаційної системи: стан приміщення санвузла незадовільний; труди каналізації не пофарбовані, з ознаками корозії; стан системи опалення: запірна арматура відсутня; трубопроводи з ознаками корозії, пофарбовано неправильно; - справність систем електропостачання та електроосвітлення: укомплектованість та справність часткова: щит управління відсутній, електричні кабелі та проводу з порушенням ПУЕ, відсутні експлуатаційні схеми, нумерації та написи на електричних приладах/, відсутні труби електропроводки. Електричні мережі та електричне обладнання не обслуговується, перевірки опору електроізоляції не проведено; - системи зв`язку та оповіщення, заземлення електрообладнання, відсутні; гідроізоляція з ознаками порушення; - автоматичні системи пожежогасіння та сигналізації відсутні, схеми евакуації розроблено неправильно; - вимірювальні прилади температурно-вологісного режиму- відсутні; - робочий інструмент формування та обслуговування захисної споруди - відсутній; - вимірювальні прилади відсутні; - навчання та рівень знань і навичок формування з обслуговування захисної споруди - не проведено; перевірка експлуатації захисної споруди в режимі сховища протягом 6 годин - не проводилась. Так, за результатами проведеної оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту населення станом на 03.08.2023, протирадіаційне укриття №56205 оцінено як «обмежено готове» до використання за призначенням та рекомендовано провести ремонтні роботи з усуненням недоліків зазначених в акті. Вищевказаний акт оцінки стану готовності скеровано на адресу директора КП «Сервісний центр» цінним листом 25.08.2023 та отримано останнім 28.08.2023 (докази направлення та вручення акту долучено до позовної заяви).

Позивачем вказано, що через невідповідність споруди цивільного захисту нормам діючого законодавства, в умовах систематичних збройних обстрілів цивільної та житлової інфраструктури, створюється загроза для життя та здоров`я людей. Невжиття балансоутримувачем КП «Сервісний центр» передбачених чинним законодавством заходів з метою приведення захисної споруди цивільного захисту № 56205 у належний стан свідчить про бездіяльність у сфері цивільного захисту населення, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану.

За твердженням позивача, на дату звернення прокурора до суду з позовом про зобов`язання приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту, порушення вимог закону з боку відповідача не припинилось, тому наявні підстави звернення прокурора до суду, з метою захисту інтересів держави.

Так, згідно з частинами третьою-п`ятою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із частиною третьою статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз положень частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із пунктом 3 «Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі - «Порядок №138»), балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (пункт 12 Порядку № 138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 9 липня 2018 року № 579 (далі - «Наказ №579»).

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (п. 1 розділу ІІ Наказу №579). Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Наказу №579).

Пунктом 1 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою КМ України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - «Положення №1052») встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно із пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до пункту 4 Положення №1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;

- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;

- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21 квітня 2021 року №2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Одночасно, вказаним Законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 Кодексу цивільного захисту).

Таким чином, на підставі аналізу зазначених норм законодавства суд звертає увагу, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ГУ ДСНС в Одеській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача.

Водночас стосовно підстав для звернення до суду прокурора в інтересах держави в особі Одеської ОВА суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку утворено Одеську обласну військову адміністрацію.

Статтею 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено повноваження військових адміністрацій.

Відповідно до п.8 ч.3 цієї статті, районна, обласна військові адміністрації здійснюють на відповідній території повноваження, віднесені до їхньої компетенції цим Законом, а також у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України рішення, передбаченого частиною третьою статті 10 цього Закону, або у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області повноваження із прийняття рішень про звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів.

Стаття 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» має вичерпний перелік повноважень, наданих військовим адміністраціям, та повноваження на звернення до суду із позовними вимогами про зобов`язання вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту у цій статті відсутні.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що Одеська ОВА також не має повноважень на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача.

Таким чином, прокурором у цій позовній заяві визначено органи, в особі яких він звернувся до суду з цим позовом, які не мають права на звернення до суду з ним.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 03.03.2025 року по справі №260/4199/22.

Суд вказує, що суб`єкти, щодо яких прокурором стверджується неналежне здійснення захисту інтересів держави (Головне управління ДСНС в Одеській області та Одеська ОВА), не мають повноважень заявляти позов, який подано прокурором. Відповідно, такий позов не може бути заявлено і самим прокурором.

Наведене свідчить про відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, оскільки у вказаних прокурором органів відсутні можливості нездійснення чи неналежне здійснення захисту таких інтересів у спосіб, визначений прокурором (подання позовної заяви із заявленими позовними вимогами)

Відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, у розумінні статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України має наслідком повернення позовної заяви позивачеві.

Однак такі процесуальні дії суд може вчиняти лише на стадії відкриття провадження.

Якщо відповідні обставини виявлено на стадії судового розгляду або після ухвалення судового рішення, то процесуальним наслідком відсутності підстав для здійснення представництва інтересів держави є залишення позовної заяви без розгляду (положення статті 240 Кодексу адміністративного судочинства).

Верховний Суд дійшов аналогічного висновку щодо процесуальної можливості залишення позовної заяви без розгляду в справах, провадження у яких відкрито за відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, у постановах від 16.03.2021 у справі №815/1483/18, від 12.08.2021 у справі №815/1486/18, від 13.04.2022 у справі №815/1484/18, від 12.05.2022 у справі №815/1476/18.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 260/4199/22 від 03 березня 2025 року було надано оцінку зазначеним обставинам та зроблено висновок, що за правилами процесуального закону відсутність визначених законом підстав для звернення до суду прокурора має наслідком повернення позовної заяви позивачеві.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Оскільки вище наведеними нормами Кодексу цивільного захисту населення України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» ГУ ДСНС та обласні військові адміністрації не наділені повноваженнями на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивачів, що тягне за собою відсутність цього ж права у заступника обласної прокуратури, колегія суддів доходить висновку про необхідність залишення цього позову без розгляду.

З огляду на наведене, суд вважає, що позовна заява заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеса в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до комунального підприємства «Сервісний центр», підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 2-9, 240, 256, 293-297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Одеської міської ради про залишення адміністративного позову без розгляду задовольнити.

Адміністративний позов заступника керівника Малиновської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до комунального підприємства «Сервісний центр», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Одеська міська рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в порядку ст. 295 КАС України.

Суддя П.П. Марин