Решение № 137733676, 22.06.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2669/26

пр.№ 2/464/2255/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026 Сихівський районний суд міста Львова

в складі: головуючого судді Дулебка Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Михайлів О.Т.,

представника відповідача Шелудько О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №1482-9910 від 12.12.2024 у розмірі 59690 грн. Позов мотивовано тим, що 12.12.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як одне ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1482-9910/ Зазначений кредитний договір разом із Правилами відкриття кредитної лінії, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки за договором відповідно до методики національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Крім того, вказаний договір укладено між сторонами у відповідності до вимог ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» в письмовій формі у вигляді електронного документа, який підписаний сторонами, зокрема на виконання такої вимоги відповідачці було надано одноразовий ідентифікатор А2387 для підписання кредитного договору №1482-9910 від 12.12.2024. На виконання умов цього договору, відповідачці надано кредит у розмірі 13800 грн. з наступними умовами: строк кредитування - 365 днів, базовий період - 20 днів, стандартна % ставка - 1,00 % в день. Також додатковими угодами №1 від 13.12.2024, №2 від 05.01.2025, №3 від 20.01.2025, №4 від 22.01.2025, №5 від 27.01.2025 та№6 від 19.02.2025 до договору про відкриття кредитної лінії №1482-9910 від 12.12.2024 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 400,00 грн, 1 500,00 грн, 7 500,00 грн, 600,00 грн, 600,00 грн та 10 000,00 грн. Позивач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачці грошові кошти на умовах, визначених договором. В свою чергу, відповідачка порушила умови кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 18.03.2026 становить 59 690 грн., з яких: 10 000 грн - заборгованість за кредитом, 30 490 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 17 700 грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК, 1500 грн - комісія. З огляду на наведене, просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 59 690 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився,просив суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника, позов підтримав в повному обсязі та просив суд такий задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи, викладені в відзиві на позовну заяву. Зокрема, вважає, що позивачем не доведено належними доказами підписання кредитного договору та відсутні будь-які документи, які б підтверджували проведення процедури верифікації клієнта, що свідчить про те, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження волевиявлення відповідача на укладення договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Так, з наданих позивачем документів неможливо встановити наявність волевиявлення відповідача щодо укладення кредитного договору №1482-9910 від 12.12.2024 та додаткових угод, а також підписання їх електронним цифровим підписом, зокрема шляхом використання одноразового ідентифікатора, оскільки відсутні докази того, що саме відповідач будь-яким способом застосував ідентифікатори електронного підпису, отримання саме ним цих одноразових ідентифікаторів, реєстрації саме відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, отримання ним коштів за вказаним кредитним договором та їх розмір. Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, що підтверджує отримання кредиту, користування ним та укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, тому не є належним доказом існування заборгованості. Окрім цього, позивачем не надано доказів, що б підтверджували те, які саме послуги надаються відповідачеві, за котрі необхідно здійснювати сплату комісії, а відтак відповідач не зобов`язаний сплачувати комісію у розмірі1500,00 грн. Відповідач заперечує проти нарахування відсотків на підставі ст. 625 ЦК України, які по суті є штрафними санкціями. Нарахована позивачем сума відсотків за кредитним договором в розмірі 30 490 грн не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів, перевищує суму заборгованості за кредитом. Сума заборгованості за відсотками за розрахунками сторони відповідача не повинна перевищувати 7080 грн. Водночас відповідачка вважає, що всі здійснені нею платежі повинні бути зараховані на погашення заборгованості за кредитним договором, а не в рахунок відсотків, розмір яких належними доказами не підтверджений та сторонами не погоджений. Відтак, загальний розмір заборгованості за кредитним договором, з урахуванням часткових сплат, складає 6495,20 грн. (35 400 грн тіло кредиту - 28904,80 грн часткові оплати).

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Згідно із ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Абзацом 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-комунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти(оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Встановлено, що 12.12.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - веб-сайту creditkasa.com.uaукладено договір про відкриття кредитної лінії №1482-9910.

Згідно з п. п. 2.2 кредитного договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з пунктами 4.1, 4.10, 4.13 договору про відкриття кредитної лінії загальний розмір кредиту становить 13 800 грн., строк кредитування - 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, дата повернення кредиту - 11.12.2025, стандартна процентна ставка - 1,0 % в день за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою, 0.75% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту.

За умовами п. 12.21 кредитного договору, його невід`ємною частиною є додатки: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України.

Так, договір про відкриття кредитної лінії №1482-9910 від 12.12.2024разом із вищепереліченими додатками підписані відповідачкою ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2387.

Окрім цього, як видно з вищевказаного договору, ОСОБА_1 повідомила кредитодавцю реквізити особистого електронного платіжного засобу, на який бажала отримати кредит, - № НОМЕР_1 , та електронну адресу - «ІНФОРМАЦІЯ_1», куди останній, за узгодженням сторонами договору, надіслано підписаний договір.

Також додатковими угодами до договору про відкриття кредитної лінії №1482-9910 від 12.12.2024 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит.

Зокрема додатковою угодою від 13.12.2024 до договору про відкриття кредитної лінії №1482-9910 від 12.12.2024 сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1400 грн.

Додатковою угодою від 05.01.2025 до договору про відкриття кредитної лінії №1482-9910 від 12.12.2024 сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1500 грн.

Додатковою угодою від 20.01.2025 до договору про відкриття кредитної лінії №1482-9910 від 12.12.2024 сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 7500 грн.

Додатковою угодою від 22.01.2025 до договору про відкриття кредитної лінії №1482-9910 від 12.12.2024 сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600 грн.

Додатковою угодою від 27.01.2025 до договору про відкриття кредитної лінії №1482-9910 від 12.12.2024 сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600 грн.

Додатковою угодою від 19.02.2026 до договору про відкриття кредитної лінії №1482-9910 від 12.12.2024 сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1000 грн.

Так, позивач здійснив перерахування через АТ КБ «Приватбанк» вищевказаних коштів відповідачці, зокрема 12.12.2024 в сумі 13 800 грн, 23.12.2024 в сумі 1400 грн, 05.01.2025 в сумі 1500 грн, 20.01.2025 в сумі 7500 грн, 22.01.2025 в сумі 600 грн, 27.01.2025 в сумі 600 грн, що підтверджується квитанцією АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на карту отримувача №516874*15, чим виконав свої зобов`язання за договором про відкриття кредитної лінії та додатковими угодами.

Позивач здійснив перерахування коштів відповідачці 19.02.2025 у розмірі 10 000 грн відповідно до умов кредитного договору за допомогою системи EasyPay на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 30.03.2026.

Як видно з розрахунку заборгованості станом на 18.03.2026 заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1482-9910 від 12.12.2024 складає 59 680 грн., з яких: 10 000 грн - заборгованість за кредитом, 30 490 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 17 700 грн. - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК, 1500 грн. - комісія.

За умовами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Норми статей 610, 611 ЦК України вказують на те, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частини 1, 2 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Суд відхиляє доводи представника відповідачки щодо недоведеності факту укладення кредитного договору та отримання нею кредитних коштів з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами було укладено кредитний договір в електронній формі, що відповідає вимогам статей 205, 207, 639 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію». Надані позивачем кредитний договір, паспорт споживчого кредиту, правила надання кредиту, розрахунок заборгованості та документи щодо перерахування коштів у своїй сукупності підтверджують виникнення між сторонами кредитних правовідносин.

Також суд не бере до уваги доводи відповідача про відсутність належних доказів підписання кредитного договору. Сам по собі факт відсутності в матеріалах справи окремих технічних відомостей щодо направлення одноразового ідентифікатора або проходження процедури ідентифікації не свідчить про неукладення договору. Водночас відповідачем не подано жодних належних та допустимих доказів на спростування факту укладення договору, не заявлено про неправомірне використання його персональних даних третіми особами, не надано доказів звернення до правоохоронних органів щодо можливого шахрайського оформлення кредиту.

Крім того, суд враховує, що позивачем надано документи, які підтверджують перерахування кредитних коштів на платіжний засіб, зазначений при оформленні кредиту. Відповідачем не подано доказів того, що вказаний рахунок або платіжна картка належали іншій особі, а також не спростовано факту отримання кредитних коштів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладення між сторонами кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів та наявність непогашеної заборгованості у заявленому розмірі.

Враховуючи те, що відповідачка отримала кредитні кошти та користувалася такими, належних та допустимих доказів на підтвердження їх повернення, остання не надала, відтак суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості у розмірі 41 990грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за кредитом, 30 490 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 1500 грн. - комісія є підставними та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Що стосується стягнення заборгованості за ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань в період існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 17 700 грн за договором про відкриття кредитної лінії №1482-9910 від 12.12.2024, тобто у період дії воєнного стану, не відповідають вимогам Закону, а відтак не можуть бути судом задоволені.

Таким чином, позов необхідно задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1482-9910 від 12.12.2024 у розмірі 41 990грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за кредитом, 30 490 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 1500 грн. - комісія.

Окрім цього, з врахуванням вимог частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1 872,73 грн.

Керуючись статтями 2, 81, 89, 142, 200, 247, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407) заборгованість за кредитним договором №1482-9910 від 12.12.2024 в розмірі 41 990 (сорок одна тисяча дев`ятсот дев`яносто) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1 872 (одна тисяча вісімсот сімдесят дві) гривні 73 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25.06.2026.

Головуючий Назарій ДУЛЕБКО