Постановление суда № 137730786, 26.06.2026, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/4794/26

У Х В А Л А

26.06.2026 м. Полтава

Суддя Київського районного суду м. Полтава Самсонова О.А., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1 », адреса: АДРЕСА_1 ,

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, адреса: м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 106,

Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», адреса: м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г,

Державної казначейської служби України, адреса: м. Київ, вул. Бастіонна, 6,

про витребування спадкового майна шляхом стягнення грошових коштів, стягнення інфляційних втрат 3% річних та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про витребування спадкового майна шляхом стягнення грошових коштів, стягнення інфляційних втрат 3% річних та відшкодування моральної шкоди.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд встановив, що позивачем не сплачено судовий збір. При цьому позивач звернулась до суду з клопотанням про звільнення її від сплати судового збору.

Ухвалою суду від 15 червня 2026 року позивачу відмовлено у звільненні її від сплати судового збору, а позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано термін сім днів на усунення недоліків позову.

22 червня 2026 року позивачем на виконання ухвали про залишення позову без руху знову надано клопотання про звільнення її від сплати судового збору.

Вирішуючи повторне клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Підстави для звільнення позивача від сплати судового збору детально визначені ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Звертаючись до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, позивач зазначила, що за попередній календарний рік вона не отримувала жодних доходів, не отримувала заробітної плати, пенсії, соціальних виплат чи інших доходів.

Таким чином, розмір судового збору у даній справі перевищує 5 відсотків її річного доходу за попередній календарний рік.

Цю обставину вона вказала як підставу для звільнення її від сплати судового збору.

До свого клопотання позивач знову надала документи, які підтверджують розмір її доходів по 2014 рік включно, а саме: відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору відповідь на запит в електронному вигляді за 2025-2026 роки, індивідуальні відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формами ОК-5 та ОК-7.

Оскільки позивач проживає на тимчасово окупованій території України, вказані відомості не містять інформації про доходи позивача за період, починаючи з 2015 року і до даного часу.

На вказану обставину суд вказував, відмовляючи в задоволенні клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору.

Але позивач на вказане уваги не звернула та знову не надала доказів її майнового становища та знову не зазначила чи є інші джерела її фінансування.

При цьому суд звертає увагу, що для визначення майнового становища позивача при вирішенні питання щодо звільнення від сплати судового збору мають значення доходи, одержані (або не одержані) не тільки на підконтрольній Україні території, а і на тимчасово окупованій території чи на території іншої держави.

Згідно ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Відомостей щодо наявності у неї у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна позивач до свого клопотання про звільнення від сплати судового збору знову не додала.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 20.04.2023 у справі № 990/13/23 вказала таке: «Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутне матеріальне становище скаржника, що відповідно унеможливлює здійснити оплату судових витрат.

Із доданих до позову доказів, що підтверджують інвалідність III групи одного з позивачів; похилий вік іншого позивача; статус позивачів як внутрішньо переміщених осіб, не достатньо для висновку визначити й визнати майновий стан позивачів таким, щоб зменшити розмір судового збору.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95) «право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя».

Отже, сплата судового збору не може уважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на звернення до суду кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права.

Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Крім того, відповідно до ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи, що ціна позову в даній справі становить 1 476 517,28 грн, розмір судового збору за подання позовної заяви в сумі 16640,00 є цілком спів мірною, та не може бути визнана несправедливою.

Таким чином, доданими до справи доказами на час розгляду повторного клопотання про звільнення від сплати судового збору не підтверджується, що судовий збір у даній справі перевищує 5% річного доходу позивача.

З цих підстав клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи те, що позивачем вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не виконані, даний позов вважається неподаним і повертається позивачу.

Керуючись п. 3 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 » до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Державної казначейської служби України про витребування спадкового майна шляхом стягнення грошових коштів, стягнення інфляційних втрат 3% річних та відшкодування моральної шкоди вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний термін з дня її підписання.

Суддя О.А.Самсонова