Постановление суда № 137730231, 20.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/20599/26

Провадження № 1-кс/947/7236/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратур у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42026164110000056, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратур у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42026164110000056, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

У клопотанні сторона обвинувачення,з метою збереження речових доказів просить накласти арешт шляхом заборони користування та розпорядженняна тимчасово вилучене майно, вилучене в ході проведення обшуку 18.05.2026 року, у період часу з 14 год 58 хв. по 15 год. 12 хв., в транспортному засобі автомобілі марки «SKODA» моделі «OCTAVIA» в кузові чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Учасники кримінального провадження у судове засідання не з`явились, від прокурора ОСОБА_4 надійшла зава в якій просить розглянути клопотання без його участі, вимоги якого задовольнити. Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 також надав заяву в якій просив розглянути клопотання без його участі, проти задоволення якого заперечує частково, просить віддати авто в користування з накладенням арешт на відчуження.

У зв`язку з неявкою учасників процесу, керуючись вимогами ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду такого клопотання за відсутності наведених осіб.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026164110000056, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань став рапорт оперуповноваженого 2 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області від 11.05.2026 щодо отримання інформації про вимагання військовослужбовцями ЗСУ неправомірної вигоди в розмірі 15 000 доларів США за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, пов`язаних із мобілізацією та проходженням військової служби військовозобов`язаними особами.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Одеської спеціалізованої прокуратури у оборонній сфері Південного регіону.

Оперативний супровід здійснюється працівниками 2 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області.

В ході досудового розслідування у встановленому законом порядку отриманий дозвіл на проведення заходів, передбачених Главою 21 КПК України.

З допиту в якості свідка заявника ОСОБА_7 встановлено, що останній на початку травня 2026 року звернувся до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою вирішення питання стосовно зняття його з розшуку як особи, що ухиляється від мобілізації. Останній в телефонній розмові уточнив його дані та підтвердив факт перебування останнього у розшуку та повідомив, що для вирішення зазначеного питання він повинен буде надати йому 15 000 доларів США за зняття його з розшуку та призову на військову службу у тиловій частині Одеської області, додавши, що фактично він військову службу не нестиме. В подальшому ОСОБА_8 до своєї протиправної діяльності залучив військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який в телефонній розмові підтвердив слова ОСОБА_8 та зауважив, що у випадку відмови, він буде мобілізований у звичайному порядку без можливості призову в тилову частину ЗСУ.

В ході подальших телефонних розмов ОСОБА_5 та ОСОБА_8 запевнили ОСОБА_7 у можливості зняття його з розшуку, як особи що ухиляється від мобілізації надавши необхідні документи та надану їм неправомірну вигоду керівникові ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтвердивши свої наміри необхідністю надсилання їм копій документів ОСОБА_7 та вимагаючи термінової особистої зустрічі для передачі грошових коштів. Згідно попередньої домовленості свідок мав надати їм грошові кошти в розмірі 10 000 доларів США та в подальшому після мобілізації і отримання військового квитка ще 5 000 доларів США за вплив на прийняття рішення керівником щодо його прийняття до підрозділу ЗСУ та можливість ухилятися від несення військової служби, додавши необхідність передачі їм його банківської карти, на яку здійснюватиметься нарахування грошового забезпечення військовослужбовця.

З метою безпосереднього переслідування ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , які підозрюються у вчиненні вказаного злочину, відшукання речей, документів та грошових коштів, які одержані злочинним шляхом, а також недопущення можливості їх знищення, спотворення або зміни, 18.05.2026 року, у період часу з 14 год 58 хв. по 15 год. 12 хв., в транспортному засобі автомобілі марки «SKODA» моделі «OCTAVIA» в кузові чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був припаркований, за адресою: м. Одеса, Люсдорфська дорога, 161, проведено невідкладний обшук, в ході якого виявлено та вилучено:

- копія паспорта громадянина України на ім?я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (№ НОМЕР_2 ) на 1 арк.;

- ?довідка про реєстрацію місця проживання особи - ОСОБА_7 на 1 арк.;

- ?3 фото ОСОБА_7 розміру 3х4;

- автомобіль марки «SKODA» моделі «OCTAVIA» в кузові чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 .

18.05.2026 постановою слідчого вилучене в ході обшуку майно визнано речовим доказом по кримінальному провадженню.

Ухвалою слідчого судді від 19.05.2026 року легалізовано обшук проведений в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

У даному випадку слідчий суддя погоджується з доводами, викладеними у клопотанні, про те, що вилучені копія паспорта громадянина України, довідка про реєстрацію місця проживання та фотозображення гр. ОСОБА_7 мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні.

Як убачається з матеріалів досудового розслідування, кримінальне провадження здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за фактом одержання неправомірної вигоди за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

За версією органу досудового розслідування, саме щодо гр. ОСОБА_7 мали бути вчинені дії, пов`язані із здійсненням незаконного впливу на уповноважених працівників ТЦК та СП з метою прийняття останніми певного рішення в інтересах вказаної особи.

Вилучені документи та фотозображення містять відомості щодо особи, в інтересах якої передбачалось здійснення протиправного впливу, а відтак можуть підтверджувати обставини домовленостей між учасниками кримінального правопорушення, мету одержання неправомірної вигоди, а також інші обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що вказані предмети відповідають критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому наявні підстави для накладення на них арешту з метою забезпечення їх збереження.

Водночас слідчий суддя враховує, що за наведених обставин вилучений транспортний засіб «SKODA» моделі «OCTAVIA» в кузові чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 міг використовуватись як засіб здійснення протиправної діяльності, пов`язаної із вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Як убачається з матеріалів клопотання, саме під час проведення обшуку вказаного транспортного засобу було виявлено та вилучено документи, які мають значення для кримінального провадження, зокрема копію паспорта громадянина України, довідку про реєстрацію місця проживання та фотозображення особи, щодо якої передбачалось здійснення незаконного впливу на службових осіб ТЦК та СП.

Крім того, у ході проведення відповідних слідчих дій було затримано особу, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

За таких обставин слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення про те, що транспортний засіб міг використовуватись для перевезення учасників злочинної діяльності, зберігання документів та інших предметів, пов`язаних із вчиненням кримінального правопорушення, а також містити відомості чи сліди, що мають доказове значення для кримінального провадження.

Відтак на даному етапі досудового розслідування транспортний засіб відповідає критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України, а його арешт є необхідним з метою забезпечення збереження речового доказу, недопущення його відчуження, приховування або зміни стану, що може перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні

Разом із тим, як убачається з наданих матеріалів, власником транспортного засобу марки «SKODA» моделі «OCTAVIA» в кузові чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , є гр. ОСОБА_9 , який на даний час не має процесуального статусу підозрюваного чи обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, а відомостей про його причетність до інкримінованого кримінального правопорушення матеріали клопотання не містять.

Вирішуючи питання про накладення арешту на майно, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 173 КПК України враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування потреби кримінального провадження можуть бути забезпечені шляхом застосування менш обтяжливого способу арешту майна, без повного позбавлення власника права користування транспортним засобом.

При цьому стороною обвинувачення не доведено наявності обставин, які б свідчили про необхідність застосування найбільш суворого обмеження права власності у вигляді заборони користування автомобілем, зокрема не надано доказів того, що подальше використання транспортного засобу саме по собі може призвести до втрати чи знищення доказів або унеможливити досягнення цілей кримінального провадження.

Водночас існує необхідність у забезпеченні збереження транспортного засобу як речового доказу та недопущенні його подальшого відчуження третім особам.

З огляду на викладене, з метою забезпечення балансу між інтересами кримінального провадження та правом мирного володіння майном, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на транспортний засіб шляхом заборони його відчуження та проведення будь-яких реєстраційних дій щодо нього, без обмеження права користування вказаним автомобілем.

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).

Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.

Додатково слідчий суддя акцентує, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального правопорушення майно, на яке накладено арешт , буде оглянуто та встановлено, що відпала необхідність в його подальшому арешті, власник такого майна має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, у відповідності до ст. 174 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність необхідних і достатніх підстав для часткового задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Накласти арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження на: копію паспорта громадянина України на ім?я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (№ НОМЕР_2 ) на 1 арк.; ?довідку про реєстрацію місця проживання особи - ОСОБА_7 на 1 арк.;3 фото ОСОБА_7 розміру 3х4.

Накласти арешт із забороною розпорядження та відчуження на:

- автомобіль марки «SKODA» моделі «OCTAVIA» в кузові чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 .

В решті вимог у задоволенні клопотання відмовити.

Попередити власника (володільця) майна про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт зобов`язавши, як відповідальну особу за збереження арештованого майна, зберігати транспортний засіб в тому виді, якому він прийняв на зберігання на період досудового розслідування і не перешкоджати слідчим органам у доступу до даного речового доказу.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали надіслати прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1