Решение № 137728879, 26.06.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/579/26

Номер провадження 2/350/618/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейка А.М.,

секретаря судового засідання Маєвської С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,

суд, -

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій сторін:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою, у якій просила суд ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі по 6000 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.

В основу своїх позовних вимог ОСОБА_1 зіслалася на те, що 07 жовтня 2025 року рішенням Рожнятівського районного суду між нею та ОСОБА_1 розірвано шлюб, від якого мають неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу їхні діти проживають з нею та знаходяться на її утриманні. Відповідач вже більше 3 років проживає та працює у Федеративній Республіці Німеччина. Матеріальної допомоги на утримання дітей добровільно не надає, всі витрати покладені на неї особисто. Угода про сплату аліментів між нею та відповідачем не укладалася, тому з метою захисту права дітей на належне утримання з боку батька, який проживає окремо, звертається до суду з даною позовною заявою. Крім того, позивачка зазначила, що її син ОСОБА_4 є особою з інвалідністю з дитинства, страждає на ювенільний анкілозуючий спондиліт, потребує постійного дороговартісного лікування, зокрема препаратів метотрексат та адалімумаб.

12.06.2026 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив щодо повного задоволення позовних вимог. Просив частково задоволити позовні вимоги, а саме: стягнути аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 3200 грн. щомісяця на кожну дитину до досягнення ними повноліття.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутності, а також зазначила, що позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 у судове засідання не прибули, однак останній подав до суду заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника з врахуванням позиції, викладеної у відзиві.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 14.04.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відкрив провадження у справі.

02.06.2026 представник відповідача подав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю в іншому судовому засіданні та необхідністю підготовки відзиву на позов.

12.06.2026 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву.

26.06.2026 представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника з врахуванням позиції, викладеної у відзиві.

26.06.2026 позивачка подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутності, а також зазначила, що позов підтримує в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Копією рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 07.10.2025 року підтверджено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Копіями свідоцтв про народження підтверджено, що від спільного подружнього життя у сторін народились: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (серія НОМЕР_1 ) та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (серія НОМЕР_2 ).

Копією посвідчення особи з інвалідністю серія НОМЕР_3 підтверджено, що ОСОБА_4 є особою з інвалідністю з дитинства.

Позивачка зазначає, що відповідач ухиляється від обов`язку матеріально утримувати своїх дітей, тому між сторонами виник спір щодо участі батька в утриманні дітей.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що позов слід задоволити частково, враховуючи таке.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У частині 1 статті 182 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Суд вважає доведеними доводи позивачки про те, що їхні спільні із відповідачем діти проживають разом з нею, відповідач участі в утриманні дітей не бере.

Водночас відповідач не надав суду докази добровільного надання допомоги на утримання дітей, не довів та не обґрунтував свою неспроможність сплачувати аліменти у заявленому позивачкою розмірі, а також не спростував доводи, зазначені у позовній заяві, тому аліменти на утримання неповнолітніх дітей підлягають стягненню з нього в примусовому порядку.

Позивачка просить стягувати з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 6000 гривень щомісячно на кожну дитину. Однак позивачка не обґрунтувала вказаний розмір аліментів, не надала доказів, які б підтверджували можливість відповідача сплачувати аліменти саме в такому розмірі.

Враховуючи, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд прийшов до висновку, що на користь позивачки з відповідача слід стягувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 3200 гривень щомісяця на кожну дитину до досягнення ними повноліття. Сплата аліментів у зазначеному розмірі здатна забезпечити необхідний життєвий процес та розвиток дитини та не буде непомірним тягарем для відповідача.

При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги обставини, зазначені в ч. 1 ст. 182 СК України, у тому числі відсутність у відповідача інших документально підтверджених утриманців, тому вважає, що аліменти у вказаному розмірі є гарантованими, справедливими, розумними та необхідними для забезпечення гармонійного розвитку дітей.

Відповідно до вимог ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

V. Розподіл судових витрат:

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», зважаючи на те, що позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, тому судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, ст.ст. 3, 27 Конвенції про права дитини, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 180, 181, 182, 184, 192 СК України та керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 280-282, 289 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей задоволити частково.

Проводити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі по 3200 гривень на кожну дитину щомісячно.

Стягнення аліментів розпочати з 09.04.2026 і проводити до досягнення кожною дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 1331 гривень 20 копійок (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Суддя А.М. Бейко