Постановление суда № 137725864, 26.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/21565/26

Провадження № 2/127/5915/26

УХВАЛА

26 червня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Довбиша О.Л. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.

Так, в порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку вказаної в позові суми боргу (його складових частин), який позивач бажає стягнути з відповідача за зобов`язаннями позичальника, що є необхідними відомостями для розгляду вказаного позову з метою встановлення точних періодів та складових боргу, який виник у позичальника.

Суд звертає увагу, що обґрунтований розрахунок, є такий, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами договору, із зазначенням:

по тілу боргу: сума, яка підлягає сплаті по кожному із платежів; сума, яка сплачена; сума заборгованості, із зазначенням періоду заборгованості,

по відсоткам, комісії та неустойці (штраф, пеня): сума, яка підлягає сплаті окремо за відсотками, комісією, неустойкою; сума, яка була/не була сплачена за відсотками, комісією, неустойкою; початок та кінець періоду нарахування за відсотками, комісією, неустойкою, детальний (щомісячний) розрахунок розміру відсотків на увесь період нарахування та сума боргу по них, тощо.

З огляду на вказане, позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок щодо кожної з складових заборгованості з розшифровкою та обґрунтуванням підстав їх нарахування (за умовами договору або відповідно до закону) та урахуванням положень ч. 2 ст. 533 ЦК України, ст. 36 Закону України «Про Національний банк України».

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 3 ст. 83 ЦПК України).

При цьому слід звернути увагу, що враховуючи положення ст. 545 ЦК України, позивачу на підтвердження наявності заборгованості за договором позики (розпискою) необхідно надати суду оригінал такого документу.

Крім того, у порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», станом на 01 січня 2026 року ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн) не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640 грн).

Оскільки позовна заява містить вимоги майнового характеру (стягнення коштів за договором позики), тому вона підлягає оплаті судовим збором відповідно до вищевказаної норми.

Натомість, як слідує з матеріалів позовної заяви, у порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивач, вказуючи ціну позову без зазначення обґрунтованого розрахунку суми, що стягується, не додав до позовної заяви документу на підтвердження сплати ним судового збору у встановленому законом розмірі відповідно до розміру заявлених позовних вимог.

Звертаючись з цією позовною заявою до суду, позивач зазаначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» та додає до позовної заяви копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 21 лютого 2024 року, яким посвідчується його право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій та постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни (до яких належать учасники бойових дій), забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Отже, звільнення від сплати судового збору осіб, які мають статус учасника бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені Законом України «Про судовий збір» положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Водночас, перевіряючи наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви у цій справі, суд встановив, що спірні правовідносини виникли із правочину позики, а саме щодо належного виконання однією із сторін (позичальником) договірного зобов`язання з повернення коштів.

Отже, дана позовна заява не стосується питань соціального захисту позивача як учасника бойових дій про які йдеться у статтях 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому відсутні підстав для звільнення від сплати судового збору. Із поданих матеріалів не убачається також інших підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за цим позовом відповідно до положень Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи, що вирішення спору не стосується порушення прав позивача на соціальний захист як ветерана війни, тому він не звільнений від сплати судового збору, а тому судовий збір має бути сплачений ним на загальних підставах.

Позивачу слід сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви з вимогою майнового характеру, а саме стягнення коштів за договором позики у розмірі визначеному законом, а саме 1% ціни позову, що становить 1585,92 грн та надати відповідний підтверджуючий документ щодо цього.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів: ГУК у Вінн.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA318999980313181206000002856.

При цьому, слід звернути увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).

Отже, вказані вище недоліки перешкоджають вирішенню питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду, а тому вона підлягає залишенню без руху для їх усунення.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна