Постановление суда № 137724166, 26.06.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/23/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.06.2026 Справа № 908/460/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В., за участю секретаря судового засідання Лисенко К.Д., розглянувши матеріали заяви Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ПРАКТИК" (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93а, ідентифікаційний код 23119040)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 2, ідентифікаційний код 01056273)

про стягнення 97 912,91 грн

представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.05.2026 у даній справі позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 2, ідентифікаційний код 01056273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ПРАКТИК" (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93а, ідентифікаційний код 23119040) 3% річних в розмірі 18 454,69 грн, втрати від інфляції в розмірі 79 458,22 грн, судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

16.06.2026 Господарським судом Запорізької області на виконання рішення Господарського суду Запорізької області видано наказ.

18.06.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява (вх. №13397/08-08/26) Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" про визнання наказу Господарського суду Запорізької області від 16.06.2026 таким, що не підлягає виконанню у справі № 908/460/26.

Заява обґрунтована повною сплатою стягнутих за рішенням суду коштів в загальному розмірі 100 575,31 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.06.2026, заяву про визнання наказу такими, що не підлягає виконанню передано для розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду 19.06.2026 заяву Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 26.06.2026 о 09:00 год.

В судове засідання 26.06.2026 сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

У відповідності до ч. 3 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Беручи до уваги обмеженість розгляду заяви визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду заяви, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності представників позивача та відповідача за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши викладені у заяві доводи, оцінивши подані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства господарський суд вважає заяву ПАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.05.2026 у даній справі позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ПРАКТИК" 3% річних в розмірі 18 454,69 грн, втрати від інфляції в розмірі 79 458,22 грн, судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

16.06.2026 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області видано наказ.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до ч. ч. 3-5 ст. 328 ГПК України, суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу в разі відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема: видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого документа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після видачі виконавчого документа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого документа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього документа до виконання (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові Першої судової палати КЦС від 13.03.2019 року по справі N755/388/15-ц).

У межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.

Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань визначені у главі 50 розділу І книги п`ятої Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Зобов`язання можуть припинятися внаслідок його виконання, проведеного належним чином, добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 604 ЦК України).

Згідно із ст. 605 ЦК України, зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

До матеріалів справи боржником долучено докази, що підтверджують повне виконання ним рішення суду у справі №908/460/26 поза межами виконавчого провадження, а саме такі платіжні інструкції :

- № 4037 від 05.06.2026 на суму 79 458,22 грн, з призначенням платежу інфляційні втрати згідно з рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.05.2026 у справі № 908/460/26;

- № 4036 від 05.06.2026 на суму 18 45,69 грн, з призначенням платежу 3% річних згідно з рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.05.2026 у справі №908/460/26;

- № 4038 від 05.06.2026 на суму 2 662,40 грн з призначенням платежу судовий збір згідно з рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.05.2026 у справі № 908/460/26.

Суд приходить до висновку, що обов`язок боржника перед ТОВ "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ПРАКТИК" в частині суми боргу, стягнутого за рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.05.2026 у справі № 908/460/26, припинився добровільним виконанням рішення суду поза межами виконавчого провадження.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 232, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 908/460/26 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Запорізької області від 16.06.2026 у справі № 908/460/26 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 2, ідентифікаційний код 01056273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ПРАКТИК" (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93а, ідентифікаційний код 23119040) 3% річних в розмірі 18 454,69 грн, втрат від інфляції в розмірі 79 458,22 грн, судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення 26.06.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.06.2026.

Суддя І.В.Давиденко