Постановление суда № 137720118, 26.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/23273/26

Провадження № 2-н/947/7842/26

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

26.06.2026 суддя Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ: 40121452) про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) заборгованості за споживання природного газу,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за споживання природного газу в розмірі 109336,18 гривень.

Згідно ч.3 ст.19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановленому законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Згідно ст. 256,257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Заявник просить стягнути з боржника заборгованість за спожитий природний газ за період з 01.06.2023 по 30.04.2026.

Проте, до заяви про видачу судового наказу надано розрахунок заборгованості з якого вбачається, що заявник просить стягнути суму заборгованості за період, який перевищує позовну давність встановлену законом у три роки, оскільки станом на 01.06.2023 у боржника вже наявна поточна заборгованість в розмірі 21568,43 гривень, без зазначення початку періоду, тоді як із заявою про видачу судового наказу заявник звернувся до суду 05.06.2026, що є підставою для відмови у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.

Суд зазначає, що при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п. 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України).

Законом не передбачено обов`язок суду здійснювати перерахунок заявлених вимог (визначати періоди заборгованості, які заявлені в межах позовної давності) та право суду видавати судовий наказ на частину заборгованості, заявленої в межах конкретного виду вимоги (у межах позовної давності), так як у протилежному випадку - суд, по суті, буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження.

Таким чином, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності цивільного судочинства (ст. 11 ЦПК України), такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими.

Так, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про заявлення вимог поза межами позовної давності, навіть щодо частини періоду нарахування в межах певного виду вимог, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог (що є обов`язковим критерієм при здійсненні наказного провадження) та наявності обставин, наслідком яких є відмова суду у видачі судового наказу.

З огляду на викладене вище, суддя вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» звернулось з вимогою про стягнення заборгованості за період за межами позовної давності та, відповідно, боржник при вирішенні питання про стягнення вказаної заборгованості буде позбавлений можливості звернутися до суду з заявою про застосування строків позовної давності, чим можуть бути обмежені його права.

Крім того, заявником не обґрунтовано з посиланням на належні докази, що боржнику належить на праві власності квартира АДРЕСА_2 , за яким нараховується заборгованість за спожитий природний газ та не надано відповідних документів, що підтверджують цей факт. Жодних доказів фактичного проживання за даною адресою боржника матеріали справи також не містять.

При таких обставинах, з огляду на те, що вимоги за якими видаються судові накази мають бути безспірними, суддя вважає, що у видачі судового наказу слід відмовити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.

Керуючись ст. 19,165,166,353 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за споживання природного газу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк, з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Суддя І. В. Огренич