Постановление суда № 137701623, 25.06.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5524/26

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

25 червня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О. Б., вивчивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»,заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»,ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович про заміну сторони виконавчого провадження,

встановила:

представник заявника адвокат Кролевець Р. І. через систему «Електронний суд» звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просить замінити вибулого стягувач, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» у виконавчому провадженні № 66923107, відкритому на підставі виконавчого напису № 36080 про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали заяви, суддя дійшла висновку про передачу справи за підсудністю, виходячи з наступного.

Відповідно до матеріалів заяви її предметом є вимога про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 446 ЦПК України визначено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Відповідно до ст. 90 Закону України «Про нотаріат» стягнення за виконавчим документом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», статтею 24 якого визначено місце виконання рішення.

У ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих написів нотаріусів.

Cтаття 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначає що є місцем виконання виконавчого документу, а саме, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Таким чином, в розумінні ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання виконавчого документу є не місцезнаходження приватного виконавця, а місце проживання (перебування) боржника або місцезнаходження його майна.

Згідно змісту заяви, місце реєстрації боржника за виконавчим написом ОСОБА_1 значиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддею з метою визначення підсудності отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру № 2933266 від 25.06.2026 року, із якої вбачається, що боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Із відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.06.2026 року № 2936787 вбачається, що боржнику ОСОБА_1 на праві власності належить нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_3 , що відноситься до територіальної підсудності Сихівського районного суду м. Львова та збігається із його зареєстрованим місцем проживання, про яке вказано у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру.

Так, виконавчі дії провадяться державним або приватним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Наведене узгоджується з правовим висновком Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 29.10.2020 року, справа №263/14171/19 (провадження № 61-21991св19), відповідно до якого, виходячи зі змісту ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.

Такий висновок також відповідає та узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 31.03.2021 року у справі № 380/7750/20.

Отже, при визначенні місця виконання відповідного рішення (виконавчого напису нотаріуса в даному випадку) є місце проживання, перебування боржника- фізичної особи, місце стягнення (тобто, виконання), але не місце знаходження приватного виконавця (тобто, місце відкриття провадження).

Відтак, вжитими судом заходами не встановлено інформації про зареєстроване місце проживання боржника, місце знаходження рухомого чи нерухомого майна у межах, що відноситься до територіальної підсудності Залізничного районного суду м. Львова.

Відомостей про місцезнаходження майна ОСОБА_1 або його роботи на території Залізничного районного суду м. Львова, які входять до поняття «місце виконання рішення», матеріали заяви також не містять.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншому суду здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Слід також врахувати, що недотримання судом правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

При цьому, розгляд справи судами з порушенням правил підсудності є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 369/238/15-ц (провадження № 14-117цс18)).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»,заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»,ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович про заміну сторони виконавчого провадження передати на розгляд до Сихівського районного суду м. Львова.

Керуючись ст. 30, 31, 260, 446 ЦПК України суддя-,

постановила:

матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»,заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»,ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович про заміну сторони виконавчого провадження передати за підсудністю до Сихівського районного суду м. Львова (електронна пошта: inbox@shi.lv.court.gov.ua, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2).

Копію ухвали направити заявнику для відома.

Передачу справи на розгляд вказаного суду за встановленою підсудністю здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Постигач О. Б.