Решение № 137698596, 25.06.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/18226/25

РІШЕННЯ

іменем України

25 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХІНСЕРВІС 777" до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХІНСЕРВІС 777» звернулося в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Хмельницької митниці, в якій просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000220/2 від 23.09.2025 року.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000221/2 від 23.09.2025 року.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000222/2 від 23.09.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що при зверненні до митного органу, декларантом подано усі необхідні документи для здійснення митного оформлення імпортованого товару (в тому числі для підтвердження митної вартості товару). За результатами відповідачем прийнято рішення №UA400000/2025/000220/2, №UA400000/2025/000221/2, №UA400000/2025/000222/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів №UA400040/2025/000586, №UA400040/2025/000587, №UA400040/2025/000588, №UA400040/2025/000590, №UA400040/2025/000591, №UA400040/2025/000592. Рішення мотивовані неподанням до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог ч. 2 та ч. 3 ст.53 МКУ.

Відповідач 07.11.2025 подав відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Митним кодексом України та чинним законодавством України. Під час перевірки правильності визначення митної вартості у відповідача виникли обґрунтовані сумніви щодо задекларованої позивачем митної вартості товарів, відтак були прийняті оскаржені рішення і картки відмови, які митний орган вважає правомірними та обґрунтованими.

У відзиві на позовну заяву відповідач також просить розглянути справу №560/10254/25 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Клопотання мотивоване необхідністю всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи.

Щодо цього клопотання суд зазначає таке.

Приписами пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями частини 1 статті 260 КАС України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Пунктом 2 частини 6 статті 262 КАС України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З урахуванням наведеного, характеру спірних правовідносин та предмету доказування суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а тому, в задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Представником позивача подано відповідь на відзив, у якій зазначає, що позивачем було подано під час митного оформлення усі документи, які вимагаються Митним кодексом України. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач відхилив аргументи позивача та вказав, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є правомірними.

Ухвалою суду від 23.10.2026 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Суд встановив такі обставини справи.

Між NI-ZA GmbH Німеччина (продавець) та ТОВ «Техінсервіс 777» (Покупець) укладено два зовнішньоекономічних договори купівлі-продажу, а саме: за №17062025/2 від 17.06.2025 року та №29072025 від 29.07.2025 року в яких визначені загальні умови продажу транспортних засобів (великогабаритних автобусів).

На підставі п. 1 договору від 17.06.2025 року №17062025/2 та договору від 29.07.2025 року №29072025 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техінсервіс 777» (покупець) та NI-ZA GmbH Німеччина (продавець), продавець продає, а покупець купляє автобуси BUS Mercedes-Benz 0530 Citaro б/в.

Згідно п. 2.1. вказаних договорів, ціна на автобуси вказана у рахунках №488/2025 від 17.06.2025 року, №489/2025 від 17.06.2025 року та №493/2025 від 29.07.2025 року.

Автобуси доставляється DAP-Хмельницький (п. 4.1 вищевказаних договорів).

Відповідно до рахунку-фактури №488/2025 від 17.06.2025 року, вартість придбаного позивачем автобуса BUS Mercedes-Bez 0530 Citaro ідентифікаційний номер якого НОМЕР_1 - становить 5000,00 Євро. Відповідно до рахунку-фактури №489/2025 від 17.06.2025 року, вартість придбаного позивачем автобуса BUS Mercedes-Bez 0530 Citaro ідентифікаційний номер якого НОМЕР_2 - становить 5000,00 Євро. Відповідно до рахунку-фактури №493/2025 від 29.07.2025 року, вартість придбаного позивачем автобуса BUS Mercedes-Bez 0530 Citaro ідентифікаційний номер якого НОМЕР_3 - становить 4000,00 Євро.

Згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті від 04.09.2025 року №4, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техінсервіс 777" провело розрахунок з NI- ZA GmbH (Німеччина) в сумі 10000,00 Євро за два автобуси.

Згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті від 04.09.2025 року №5, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техінсервіс 777" провело розрахунок з NI ZA GmbH (Німеччина) в сумі 4000,00 Євро за один автобус.

Для розмитнення автобусів, декларантом було подано електронні митні декларації, а саме: №25UA400040022480U8 на автобус марки Mercedes-Benz 0530 Citaro за заявленою митною вартістю 5000,00 Євро, №25UA400040022481U7 на автобус марки Mercedes-Benz 0530 Citaro за заявленою митною вартістю 5000,00 Євро та за №25UA400040022482U6 на автобус марки Mercedes-Benz 0530 Citaro за заявленою митною вартістю 4000,00 Євро.

Одночасно з Митними деклараціями були подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, передбачену ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України (Далі - МКУ), та додаткові документи, передбачені частинами третьою та четвертою ст. 53, ст. 335 МКУ, а саме: декларації митної вартості; договір купівлі-продажу; інвойси; копії митних декларацій країни відправлення, платіжна інструкція в іноземній валюті. Також було подано до Митниці три сертифікати Євро 1 на дані автобуси.

Відповідачем складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме №UA400040/2025/000586, №UA400040/2025/000587, №UA400040/2025/000588, №UA400040/2025/000590, №UA400040/2025/000591, №UA400040/2025/000592.

23.09.2025 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, а саме №UA400000/2025/000220/2, №UA400000/2025/000221/2, №UA400000/2025/000222/2, відповідно до яких митну вартість товарів було збільшено.

Підставою прийняття рішень про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000220/2, №UA400000/2025/000221/2, №UA400000/2025/000222/2 від 23.09.2025 відповідач зазначив, що при здійсненні аналізу поданих відповідно до ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ документів, митним органом було встановлено, що вони містять розбіжності та не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів. Зокрема:

-заявлена митна вартість 5000 Євро ( 4000 Євро), не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби;

-умови поставки, зазначені в рахунку-фактурі та копії митної декларації країни відправлення не відповідають заявленим умовам поставки (DAP);

-існує ризик незаявлення до митного оформлення витрат на перевезення товару до місця ввезення на митну територію України, оскільки товар переміщується на митну територію України безпосередньо імпортером, що випливає з зазначеного в поданій попередній митній декларації, при цьому до митного оформлення заявлені умови поставки DAP, згідно з якими витрати на доставку товару мають здійснюватись продавцем;

-продавець товару не відповідає його власнику, який зазначений в свідоцтві про реєстрацію на автомобіль, отже, існує ризик незаявлення до митного оформлення посередницьких послуг з продажу товару, в тому числі комісійної та брокерської винагороди;

-в копії митної декларації країни відправлення не зазначено вартість задекларованого товару, що може свідчити про помилку або невідповідність;

-в поданій платіжній інструкції відсутній підпис уповноваженої особи платника передбачений формою документа, що ставить під сумнів подані документи.

Подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України; витрат на обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; витрат на страхування товару; комісійної та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів.

Відповідно до ч.3 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно надати додаткові документи на товари: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодо., контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на це повідомлення митниці позивач повідомив, що не має змоги надати додаткові документи.

Вважаючи оскаржувані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Як передбачено ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч.2 ст.53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою умовою, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених ст.53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.

Отже, підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару, серед іншого, може слугувати: заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірне визначення митної вартості товарів, невірне проведення декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 МК України; відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

При цьому, у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може витребувати додаткові документи.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09 липня 2020 року (справа № 804/5445/17), від 31 березня 2020 року (справа №809/1858/16), від 15 лютого 2022 року (справа № 826/12901/17).

У митній декларації позивача митну вартість задекларованого товару було визначено декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Разом з цим, у графі 33 оскаржуваних рішень митного органу було зазначено обставини, що використовувались митним органом для визначення митної вартості, а саме: -заявлена митна вартість 5000 Євро ( 4000 Євро), не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби; -умови поставки, зазначені в рахунку-фактурі та копії митної декларації країни відправлення не відповідають заявленим умовам поставки (DAP); -існує ризик незаявлення до митного оформлення витрат на перевезення товару до місця ввезення на митну територію України, оскільки товар переміщується на митну територію України безпосередньо імпортером, що випливає з зазначеного в поданій попередній митній декларації, при цьому до митного оформлення заявлені умови поставки DAP, згідно з якими витрати на доставку товару мають здійснюватись продавцем; -продавець товару не відповідає його власнику, який зазначений в свідоцтві про реєстрацію на автомобіль, отже, існує ризик незаявлення до митного оформлення посередницьких послуг з продажу товару, в тому числі комісійної та брокерської винагороди; -в копії митної декларації країни відправлення не зазначено вартість задекларованого товару, що може свідчити про помилку або невідповідність; -в поданій платіжній інструкції відсутній підпис уповноваженої особи платника передбачений формою документа, що ставить під сумнів подані документи.

Згідно з ст. 57 МК України встановлено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.

Відповідно до ч.4-5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Статтею 64 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Відповідно до ч.2 ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947), оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) b) Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з приміткою 4 до пункту 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів a і b дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.

Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є контрактна вартість, визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

У випадках, коли митна вартість не може бути визначена згідно з положеннями статті 1, як правило, повинен проводитися процес консультацій між митною адміністрацією та імпортером для визначення основи вартості згідно з положеннями статті 2 або 3.

Відповідно до статті 5 Угоди якщо імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні-імпортері в тому стані, як вони імпортуються, митна вартість імпортних товарів згідно з положеннями цієї статті ґрунтується на ціні одиниці товарів, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари таким чином продаються в найбільшій сукупній кількості в той час або майже в той час, коли відбувається імпорт товарів, які оцінюється, особам, що не пов`язані з особами, у яких вони купують такі товари, за умови дотримання таких відрахувань: 1) чи комісійних, які звичайно сплачуються або на сплату яких отримано згоду, чи надбавок, які звичайно робляться для прибутку й покриття загальних витрат у зв`язку з продажем у такій країні імпортних товарів того самого класу або виду; 2) звичайних витрат на транспорт та страхування й пов`язаних із цим витрат у країні імпорту; 3) у разі необхідності коштів та витрат, зазначених у пункті 2 статті 8; 4) мита й інших національних податків, що підлягають сплаті в країні імпорту з причини імпорту або продажу товарів.

Отже, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення аналогічних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем ТЗ за резервним методом, мав зазначити, яким чином митна вартість автомобіля визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, навести порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012).

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 по справі №825/648/17 та у постанові від 09.09.2020 по справі №400/3133/18.

В свою чергу, митний орган навів підстави неможливості застосування другорядних методів та вказано про застосування резервного методу.

Джерелом числового значення митної вартості товарів вказано МД від 10.09.2025 № 25UA305160024446U0, МД від 27.05.2025 №25UA305160014399U0, згідно яких здійснено митне оформлення подібного товару в максимально наближений час.

Разом з цим, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про документ сформований в системі коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування індивідуальних ознак товару, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.

Тобто, відповідач фактично не досліджував ціну за аналогічний товар (хоча такий товар наявний по базі відповідача, оскільки надано відповідні докази позивачем), втім послався на схожий товар, де вартість визначалась за інший транспортний засіб, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення.

Позивач надав відповідачу повний пакет документів, копії яких наявні в матеріалах справи.

Крім того, пунктом 6 Контракту №17062025/2 від 17.06.2025 та п. 6 Контракту №29072025 від 29.07.2025 передбачено, Умови оплати за товар згідно договору проводиться безготівковим переказом на рахунок: NI-ZA GmbH Gewerbering 6 19079 Goldenstadt Німеччина Amtsgericht Schwerin HRB 14119 Sparkasse Mecklenburg-Schwerin BIC: NOLADE21LWL IBAN: DE65 1405 2000 1711 0709 43 Ust-ID Nr.: DE 254642216 Zollnumer: 6750451.

Платіжна інструкція в іноземній валюті №4 від 04.09.2025 року на суму 10000,00 Євро, сформовано позивачем через Акціонерний банк «Південний» та перераховано кошти. Також, платіжна інструкція в іноземній валюті №5 від 04.09.2025 року на суму 4000,00 Євро, сформовано позивачем через Акціонерний банк «Південний» та перераховано кошти.

Оплата згідно платіжної інструкції в іноземній валюті №4 від 04.09.2025 року на суму 10000,00 Євро та оплата згідно платіжної інструкції в іноземній валюті №5 від 04.09.2025 року на суму 4000,00 Євро не суперечить умовам контрактів.

Згідно з п. 4 контракту №17062025/2 від 17.06.2025 та п. 4 контракту №29072025 від 29.07.2025 умовами поставки товару згідно з цим контрактом є DAP - Хмельницький.

Суд звертає увагу на те, що поставка на умовах DAP Інкотермс (англ. Delivered At Place - поставка в місце призначення), продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення.

За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець.

Отже, поставка на умовах DAP Інкотермс не передбачає обов`язку позивача, як покупця товару щодо оплати послуг з перевезення та страхування товару до позивача та, відповідно, обов`язку отримання від продавця товару документів, які підтверджують зазначені витрати.

Використовуючи під час митного контролю повноваження щодо отримання від декларанта додаткових документів, які підтверджують числові значення митної вартості товару, поставленого на умовах DAP Інкотермс, задекларованого в митній декларації, Відповідач не мав підстав покладати на Позивача обов`язок щодо надання для підтвердження числових значень вартості товару транспортних (перевізних) документів та інших документів (в межах цих правовідносин).

В свою чергу, декларування товару саме позивачем жодним чином не спростовує факт поставки товару на умовах DAP Інкотермс - Хмельницький.

Що стосується такої позиції відповідача, що продавець товару не відповідає його власнику, який зазначено в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, слід зазначити, що позивач вступав у правовідносини лише з продавцем фірма " NI-ZA GmbH", інформація щодо правовідносин між продавцем та іншими особами позивачу невідома. Крім того, суд вважає, що ця обставина не може слугувати беззаперечним доказом щодо визначення неправильної ціни товару.

Також, суд звертає увагу, що позивачем зазначалось, що з третіми особами договірні відносини (в межах даного контракту) не здійснювались, а тому відсутні підстави для комісійних та брокерських платежів.

Щодо посилання відповідача в рішеннях про коригування митної вартості щодо того, що в копії митної декларації країни відправлення не зазначено вартість задекларованого товару, то слід зазначити, що дану форму заповнюють митні органи Німеччини згідно їх положень та законів, а покупець не вправі диктувати умови заповнення митної декларації.

Суд ураховує правові позиції Верховного Суду, викладені, серед інших, у постановах від 03.05.2023 у справі № 140/6689/20 та від 15.02.2024 у справі № 815/5838/17, згідно з якими окремі відмінності в експортній декларації, у тому числі зумовлені особливостями її заповнення або конвертацією валют, не є достатньою підставою для коригування митної вартості, якщо інші документи в сукупності не викликають сумніву в достовірності задекларованої митної вартості.

Щодо посилання відповідача в рішеннях про коригування митної вартості щодо того, що в поданій платіжній інструкції відсутній підпис уповноваженої особи, то слід зазначити, що дана обставина спростовується самою платіжною інструкцією, сформованою АБ «Південний», яка містить усі обов`язкові реквізити, підписи та печатку Банку, яка сформована електронно, згідно чинного законодавства та чим підтверджує перерахування коштів на рахунок продавця. Крім того, суд зауважує, що це ніяким чином не впливає на ціну розмитнення.

Позивачем надано Митниці належний, достатній та повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості автобусів за основним методом, а на противагу відповідачем не підтверджено у оскаржуваних рішеннях належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Враховуючи викладене, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів прийняті митним органом без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, суд робить висновок, що позивач довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень не довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог сплачений позивачем судовий збір відповідно до статті 139 КАС України необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХІНСЕРВІС 777" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000220/2 від 23.09.2025 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000221/2 від 23.09.2025 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000222/2 від 23.09.2025 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХІНСЕРВІС 777" судовий збір у розмірі 7267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) грн 20 коп за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХІНСЕРВІС 777" (шосе Вінницьке, 6,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29011 , код ЄДРПОУ - 21345186) Відповідач:Хмельницька митниця Державної митної служби України (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя О.О. Михайлов