Решение № 137698016, 25.06.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/6663/26

25 червня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Громадської організації "Всеукраїнське об`єднання"Автомайдан" до Хмельницького окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Громадська організація "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" (далі позивач), звернулася до суду із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду (далі відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправною відмову Хмельницького окружного адміністративного суду надати інформацію на запит громадської організації "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" від 2 лютого 2026 року;

зобов`язати Хмельницький окружний адміністративний суд надати відповідь на запит громадської організації "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" від 2 лютого 2026 року щодо суддів Хмельницького окружного адміністративного суду та помічників суддів, які закріплені за конкретними суддями.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач як розпорядник публічної інформації, відмовив у наданні інформації, яку вимагав позивач згідно з його інформаційним запитом. Відмова мотивована тим, що у запиті не зазначено для здійснення якої мети громадської організації витребовується запитувана інформація. На думку позивача, такі дії Хмельницького окружного адміністративного суду є неправомірною відмовою у наданні інформації на запит, що є порушенням законодавства про доступ до публічної інформації. Зазначає, що відповідач фактично застосував критерій, який не передбачений законом, розширив перелік підстав для відмови на власний розсуд, поставив реалізацію права на доступ до інформації у залежність від виконання вимог, які не встановлені законодавством.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву у якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. Вказує, що у запиті на публічну інформацію громадська організація покликалась, зокрема, на ч.5 ст.6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", якою визначено, що не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву"). Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону. Однак, ця норма не стосується запиту громадської організації про прізвища, імена та по батькові діючих суддів Хмельницького окружного адміністративного суду та закріплених за ними помічників суддів, що видно з її змісту (не стосується бюджетів, кошторисів, іншого вказаного). Обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом. Відсутність будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про суспільну необхідність поширення саме запитуваної інформації, підлягала врахуванню при застосуванні трискладового тесту та оцінці співвідношення між суспільним інтересом і можливою шкодою від її розголошення. Так як громадська організація не повідомила Хмельницькому окружному адміністративному суду зрозумілу мету запитуваної інформації, відтак суд не мав можливості довести цю мету до суддів і помічників суддів та отримати від них згоду на використання їх персональних даних громадською організацією на власний розсуд під час дії воєнного стану.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 01.06.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження відповідач отримав 01.06.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.

Інших заяв по суті справи та з процесуальних питань до суду не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами, в порядку статті 263 КАС України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Громадська організація "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан"" 02.02.2026 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду із запитом на публічну інформацію, у якому просила повідомити прізвища, імена та по батькові усіх суддів Хмельницького окружного адміністративного суду з помічниками суддів, які за ними закріплені із зазначенням, за яким суддею закріплений кожен помічник.

У запиті вказано, що запитувана інформація не може відноситись до інформації з обмеженим доступом, оскільки стосується виконання посадових та службових повноважень працівниками апарату Хмельницького окружного адміністративного суду та суддями. Не може бути обмежено доступ до інформації про користування чи розпорядження державним або комунальним майном, у тому числі до інформації щодо умов отримання цього майна, а також прізвищ, імен та по батькові фізичних осіб або найменування юридичних осіб, які отримали це майно. Рада суддів ухвалила рішення щодо недопущення неефективного використання бюджетних коштів, в якому акцентувала увагу на поширення в засобах масової інформації відомостей щодо колабораційної діяльності деяких суддів у відставці.

Як слідує зі змісту цього запиту, у ньому також вказано, що помічники активно залучаються до виконання функцій судді, зокрема до складення проєктів судових рішень. Функції помічника стають більш значимими у випадку значного навантаження на суддю, коли він немає достатнього часу для детального вивчення матеріалів справи, обдумування рішення, його перевірки після складення тексту. Саме тому важливим є інформування громадськості не лише про суддів, а й щодо їх помічників, які теж відіграють певну роль у здійсненні правосуддя. Така відкритість сприятиме більшій довірі та зростанню авторитету судової влади.

Хмельницький окружний адміністративний суд листом від 06.02.2026 №4029/26 відмовив у наданні запитуваної інформації. В обґрунтування відмови відповідач вказав, що відповідно до Закону України «Про громадські об`єднання» має право одержувати публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, для здійснення своєї мети (цілей), які визначені у статуті громадського об`єднання. У запиті не вказано для здійснення якої мети громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан», зазначеної у статуті, витребовується запитувана інформація, тому підстави для її надання відсутні.

Громадською організацією «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» 31.03.2026 було подано скаргу до відповідача на протиправну відмову в доступі до публічної інформації, що становить суспільний інтерес.

За результатами розгляду скарги 06.04.2026 Хмельницьким окружним адміністративним судом подано відповідь за №10412/26 про те, що підстави для надання витребуваної інформації відсутні. Відомості з організації кадрової роботи суду (особові справи суддів та працівників апарату суду) згідно з наказом голови Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.07.2029 № 107-од належать до службової та є інформацією з обмеженим доступом. Громадською організацією «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» необґрунтовано, що організація належить до суб`єктів, які мають право на отримання публічної інформації відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Не погоджуючись з такими діями відповідача, громадська організація «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» звернулась з даним адміністративним позовом до суду.

Мотивувальна частина

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів позовної заяви суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес врегульовано Законом України «Про допуск до публічної інформації» (далі Закон).

Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (ч.1 ст.1 Закону).

Частиною 1 ст. 2 Закону визначено, що метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (п.1 ч.1 ст. 3 Закону).

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 5 Закону доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Положеннями ст. 6 Закону встановлено види інформації, до якої може бути застосовано обмеження в доступі: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація, та сукупність вимог, дотримання яких є обов`язковим для такого обмеження.

Відповідно до п.1 та 2 ч.1 ст. 12 Закону суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону.

Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання (п.1 ч.1 ст. 13 Закону).

Суд під час розгляду справи встановив, що позивач є запитувачем публічної інформації, а відповідач розпорядником публічної інформації.

Згідно частин 1-5 ст. 19 Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (ч.1 ст. 20 Закону).

Отже, відповідач як розпорядник публічної інформації зобов`язаний надати запитувачу публічної інформації відповідь на запит на інформацію не пізніше ніж через 5-ть робочих днів з дня отримання запиту.

Частинами 1 та 2 ст. 23 Закону визначено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Згідно ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII (далі - Закон № 2657-XII) інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Частинами 1, 2 ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI (далі - Закон № 2297-VI) визначено, що об`єктами захисту є персональні дані. Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

Частинами 1, 2 ст. 7 Закону закріплено, що конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині 1 і 2 ст. 13 цього Закону.

Розпорядники інформації, визначені ч. 1 ст. 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно ч. 5 ст. 6 Закону не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до ст. 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України «Про державну таємницю»), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.

З огляду на викладене, за загальним правилом публічна інформація є відкритою, а винятки з цього встановлені, серед іншого, ст. 6 Закону та ст. 21 Закону № 2657-XII, які відносять інформацію про фізичну особу (персональні дані) до конфіденційної, яка, у свою чергу, є інформацією з обмеженим доступом, що може бути поширена виключно за згодою особи.

Перелік відомостей, що є інформацією про фізичну особу (персональними даними), визначений законодавством, зокрема, ч. 2 ст. 21 Закону № 2657-XII та Законом № 2297-VI і не є вичерпним та може доповнюватись шляхом прийняття нових нормативно-правових актів. Проте, ч. 3 ст. 5 Закону № 2297-VI обумовлено, що до такої інформації не може бути віднесена інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених ст. 6 Закону України «Про інформацію».

Частиною 2 ст. 6 Закону № 2657-XII визначено, що право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Оскільки, відповідач є органом державної влади, фінансування якого здійснюється виключно з Державного бюджету України, при цьому, заробітна плата суддям та помічникам суддів виплачується виключно з Державного бюджету України, то згідно ч. 5 ст. 6 Закону не може бути обмежено доступ до інформації про прізвища, імена, по батькові суддів та помічників суддів, як отримувачів коштів з Державного бюджету України. При цьому, позивач у поданому запиті вказав, що запитувана інформація стосується використання бюджетних коштів.

Разом з цим, відповідач у відповіді на запит позивача про надання публічної інформації не вказав, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право позивача отримати цю інформацію та в чому саме полягає підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Вказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 17.10.2018 у справі №815/623/16.

Велика Палата Європейського суду з прав людини у рішенні від 08 листопада 2016 року у справі «Угорський Гельсінський Комітет проти Угорщини» («Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary») (заява №18030/11) вказала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати в кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин (пункт 157). Для цього мають бути оцінені такі критерії (пункт 158-170):

- мета запитувача. Необхідно встановити, чи справді отримання інформації є необхідним для реалізації запитувачем інформації його функції зі сприяння публічній дискусії з суспільно важливих питань і чи справді ненадання інформації створить суттєву перешкоду свободі вираження поглядів;

- характер запитуваної інформації. Інформація, дані або документи, щодо яких вимагається доступ, повинні відповідати вимогам трискладового тесту, тобто збиратися в цілях задоволення саме суспільного інтересу;

- особлива роль запитувача інформації в отриманні та поширенні її серед громадськості. Розраховувати на захист свого права на доступ можуть насамперед журналісти, науковці, громадські активісти, зокрема блогери та популярні користувачі соцмереж, громадські організації, діяльність яких пов`язана з питаннями, що становлять суспільний інтерес, а також автори творів з означених питань;

- готовність і доступність запитуваної інформації. Надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання й обробки даних.

Тягар доведення дотримання вказаних критеріїв покладається на позивача запитувача інформації. Особа, у розпорядженні якої знаходиться відповідна інформація та якій адресований запит на інформацію, має перевірити останній на предмет наявності в ньому відповідного обґрунтування. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту, але з дотриманням, зокрема, пункту 1 частини 1 статті 10 Закону України № 2939-VI, який гарантує право кожної особи знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2020 року у справі № 9901/105/20.

З матеріалів справи суд установив, що у запиті на інформацію позивач вказав, що помічники активно залучаються до виконання функцій судді, зокрема до складення проєктів судових рішень. Функції помічника стають більш значимими у випадку значного навантаження на суддю, коли він немає достатнього часу для детального вивчення матеріалів справи, обдумування рішення, його перевірки після складення тексту. Саме тому важливим є інформування громадськості не лише про суддів, а й щодо їх помічників, які теж відіграють певну роль у здійсненні правосуддя. Така відкритість сприятиме більшій довірі та зростанню авторитету судової влади.

З огляду на вказане, суд вважає безпідставними доводи відповідача, що у запиті на інформацію позивачем не зазначено зрозумілої мети отримання запитуваної інформації.

Отже, враховуючи те, що запитувана позивачем у запиті від 02.02.2026 інформація є публічною та не конфіденційною, суд дійшов висновку, що відповідач необґрунтовано відмовив позивачу у наданні відповіді на запит про публічну інформацію, а тому така відмова не відповідає критеріям правомірності рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 КАС України та є протиправною.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі "Гурепка проти України", заява №61406/00, п.59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі «Кудла проти Польщі», заява №30210/96, п.158) (п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі "Гарнага проти України", заява № 20390/07).

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Таким чином, обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зобов`язаний враховувати положення статті 13 Конвенції стосовно права на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів (наслідків), дає найбільший ефект, забезпечує поновлення порушеного права та є адекватним наявним обставинам.

За встановлених фактичних обставин справи, суд вважає, що для відновлення порушених прав позивача належним способом захисту буде зобов`язати відповідача надати відповідь на запит громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» від 2 лютого 2026 року щодо суддів Хмельницького окружного адміністративного суду та помічників суддів, які закріплені за конкретними суддями.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наявних у матеріалах справи доказів доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог.

Судові витрати

Згідно частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Враховуючи зазначене та задоволення позовних вимог, суд стягує з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 3 328,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Громадської організації "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" до Хмельницького окружного адміністративного суду про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Хмельницького окружного адміністративного суду в наданні інформації на запит громадської організації "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" від 2 лютого 2026 року.

Зобов`язати Хмельницький окружний адміністративний суд надати відповідь на запит громадської організації "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" від 2 лютого 2026 року щодо суддів Хмельницького окружного адміністративного суду та помічників суддів, які закріплені за конкретними суддями.

Стягнути на користь громадської організації "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницького окружного адміністративного суду судовий збір у розмірі 3 328,00 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 25 червня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Громадська організація "Всеукраїнське об`єднання"Автомайдан" (місцезнаходження: просп. Голосіївський, 21, 85, м. Київ, 03039 код ЄДРПОУ 39174967);

відповідач:

- Хмельницький окружний адміністративний суд (місцезнаходження: вул. Козацька, 42, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29009 код ЄДРПОУ 35173158).

Головуючий суддя Юзьків М.І.