Постановление суда № 137696071, 11.03.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/3020/25

Провадження № 2/643/473/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року Салтівський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді Майстренка О.М., за участю секретаря судового засідання -Полчанінової А.С., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові клопотання представника відповідача представника- Державної іпотечної установи про залишення позову без розгляду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в свої інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 до Державної іпотечної установи, 3-ті особи : Офіс Генерального прокурора , Харківська обласна прокуратура Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визнання права власності на квартиру,-

встановив:

В провадженні Салтівського районного суду м.Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , яка діє в свої інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 до Державної іпотечної установи, 3-ті особи : Офіс Генерального прокурора , Харківська обласна прокуратура Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визнання права власності на квартиру.

У підготовчому судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та повернення позовної заяви з тих підстав, що ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 23 грудня 2025 року позовна заява залишена без руху. Як убачається з мотивувальної частини ухвали, підставами для залишення позовної заяви без руху стало те, що позивачка:

1) не зазначила вартість спірного майна на момент звернення до суду із заявленим позовом;

2) не надала докази на підтвердження вартості цього майна;

3) не зазначила ціну позову;

4) не надала суду документ на підтвердження сплати судового збору.

Як убачається із заяви позивачки від 15.01.2026, на виконання ухвали суду про визначення вартості спірного майна на момент звернення до суду 27.02.2025, остання покликається на Витяг з бухгалтерського балансового рахунку №1852-3 від 14.10.2011, з якого убачається що станом на 30 вересня 2011 року, вартість об`єкту нерухомості складала 199 500 грн.

Оскільки позивачка просить суд визнати за нею право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , заявлена позовна вимога є вимогою майнового характеру.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до частин 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд не повинен визначати вартість майна за майновими вимогами, оскільки за змістом статті 176, пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК такий обов`язок покладається на позивачку, тягар доказування вартості майна несе саме позивачка.

Згідно з п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов`язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року №358.

У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище Постанови, оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності -суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21 серпня 2014 року «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства», строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.

Покликання позивачки у заяві від 15.01.2026 про визначення вартості спірного майна на момент звернення до суду 27.02.2025, на Витяг з бухгалтерського балансового рахунку №1852-3 від 14.10.2011, складений за 14 (чотирнадцять) років до дня звернення до суду, є невиконанням вимог ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 23 грудня 2025 року про залишення позовної заяви без руху, що має наслідком залишення позовної заяви без розгляду.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти клопотання представника відповідача .

Суд, заслухавши думку учасників, розглянувши клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Відповідно до ст. 257 ЦПК України, суд залишає заяву без розгляду лише у випадках, прямо передбачених законом. Такий перелік є вичерпним.

Правова позиція щодо вичерпності підстав для залишення позову без розгляду викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 761/24881/16-ц, у якій зазначено, що суд може застосовувати інститут залишення позову без розгляду лише у випадках, прямо передбачених ЦПК України.

Матеріали справи не містять обставин, передбачених ст. 257 ЦПК України, які б унеможливлювали подальший розгляд справи.

Щодо клопотання про повернення позовної заяви суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви допускається лише у випадках, визначених законом.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 522/1910/17, повернення позовної заяви застосовується виключно на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Оскільки провадження у справі вже відкрито та справа перебуває на стадії підготовчого провадження, підстави для повернення позовної заяви відсутні.

Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право людини на доступ до правосуддя, а ст. 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції. (Постанова Верховного Суду від 5 серпня 2020 року у справі № 177/1163/16-ц (провадження № 61-2250св20)

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 14-131цс19 наголошено на необхідності забезпечення ефективного доступу до правосуддя.

Відповідно до ст. 197 ЦПК України, підготовче провадження має на меті забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно зі ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Оскільки всі необхідні процесуальні дії виконані, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 197, 200, 257, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача Державної іпотечної установи про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

У задоволенні клопотання представника відповідача Державної іпотечної установи про повернення позовної заяви відмовити.

Закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в свої інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 до Державної іпотечної установи, 3-ті особи : Офіс Генерального прокурора , Харківська обласна прокуратура Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визнання права власності на квартиру.

Призначити справу до судового розгляду по суті на 20.04.2026 року о 11-30 годині у приміщенні Салтівського районного суду міста Харкова .

Учасників справи повідомити про дату, час та місце судового засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ст. 353 ЦПК України окремо не оскаржується.

Головуючий суддя О.М. Майстренко