Решение № 137695403, 25.06.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/17129/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2025 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі також - позивач) до Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області (надалі також - відповідач), відповідно до якого просить:

визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.10.2025 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

зобов`язати виконавчий комітет Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.10.2025 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, прийняти рішення про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 та видати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за його заявою від 21.10.2025.

Позовні вимоги мотивує протиправністю бездіяльність виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.10.2025 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, оскільки позивач має право надати будь-які підтверджуючі документи, що не спростовують факту його перебування на адміністративно-територіальної одиниці з якої він вимушений був переїхати, у зв`язку з обставинами зазначеними у статті 1 Закону №1706-VII. Однак, відповідач протиправно не взяв до уваги подані до заяви письмові докази, що підтверджують факт проживання позивача на території м. Покровськ, що є підставою для взяття його на облік внутрішньо переміщених осіб відповідно до закону. Також позивач зауважує, що Законом № 1706 та Порядком № 509 визначено, що за наслідком розгляду заяви про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи уповноважений орган приймає рішення про видачу заявнику довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, яке підписується керівником цього органу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволено частково шляхом відстрочення ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення рішення у даній справі. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/17129/25 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

16.01.2026 до суду від Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник виконавчого комітету проти задоволення позовних вимог заперечував. Свою позицію мотивував тим, що 21.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради через Центр надання адміністративних послуг із заявою щодо взяття на облік, як внутрішньо переміщеної особи відповідно до закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб". У своєму звернені заявник зазначає, що у м. Покровськ Донецької області не зареєстроване місце проживання, а тому для підтвердження фактичного проживання до заяви долучає копії документів, які, зі слів заявника, підтверджують факт місця проживання у м. Покровську Донецької області. До заяви додав такі копії документів: копію паспорта громадянина України на ім?я " ОСОБА_1 " з відміткою про зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 09.11.2017 та РНОКП; військовий квиток № НОМЕР_1 від 10.05.1974; пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 від 14.10.2010; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 29.03.2023; посвідчення водія від 23.07.1991; декларація про вибір лікаря від 30.08.2003; титульна сторінка амбулаторної карти з зазначеною датою 23.05.2006. Виходячи з положень Закону № 1706 та Порядку № 509 у разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання на відповідній території, з якої здійснюється переміщення, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання і важливо щоб докази були на день виникнення обставин. Таким чином, ОСОБА_1 при звернені до Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.10.2025 не надав доказів, які передбачені п. 7 ст. 4 Закону №1706-VII від 20.10.2014 та п. 4 Порядку №509 від 01.10.2014, що підтверджують проживання на території, де ведуться бойові дії на день виникнення обставин. Відтак, відповідно до вимог п. 4 Постанови КМУ №509 від 01.10.2014 "Про облік внутрішньо переміщених осіб", ОСОБА_1 Виконавчим комітетом Кобеляцької міської ради відмовлено у взятті на облік ВПО у зв?язку з відсутністю підтверджених відомостей щодо місця проживання без реєстрації у м. Покровську на момент повномаштабного вторгнення агресора на територію України у 2022 році та роз?яснено, що при наданні належних доказів проживання у м. Покровську до моменту переміщення заява може бути розглянута повторно.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

21.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради через Центр надання адміністративних послуг із заявою щодо взяття на облік, як внутрішньо переміщеної особи відповідно до закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

У своїй заяві заявник зазначив, що так як він не зареєстрований в м. Покровськ Донецької області, то до заяви додає документи, які підтверджують його проживання в цьому регіоні.

Так, до заяви від 21.10.2025 позивач додав копії таких документів:

- паспорта громадянина України;

- реєстраційного номера облікової картки платника податків;

- військового квитка;

- пенсійного посвідчення;

- посвідчення водія;

- медичної картки;

- декларації про вибір лікаря.

Також відповідачем у відзиві на позовну заяву визнається, що позивачем до заяви також було додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 29.03.2023.

Листом від 04.11.2025 №031-19/4027 виконавчий комітет повідомив ОСОБА_1 про те, за результатами розгляду звернення від 21.10.2025 №09.1-19/25 щодо взяття на облік внутрішньо переміщених осіб взяти заявника на облік ВПС неможливо, оскільки він знятий з реєстрації місця проживання на території, з якої здійснюється переміщення. Відповідно до вимог пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №509 від 01 жовтня 2014 року "Про облік внутрішньо переміщених осіб", у разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання на відповідній території, з якої здійснюється переміщення, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання і важливо щоб докази були на день виникнення обставин документами про право власності чи користування житлом, трудовими документами, військовим квитком, довідками з місця роботи, навчання тощо). Таким чином, на даний час відсутні документи, що підтверджують проживання на території, де ведуться бойові дії, тому підстави для взяття на облік ВПО відсутні. У разі надання належних доказів проживання до моменту переміщення питання може бути розглянуте повторно.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.10.2025 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" № 1706-VII, який на час виникнення спірних правовідносин діяв у редакції від 04.04.2025.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Згідно з частиною 2 статті 1 Закону № 1706-VII адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Облік внутрішньо переміщених осіб регламентує статтею 4 Закону № 1706-VII.

Згідно частин 1-4 статті 4 Закону №1706-VIІ факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

Заява подається внутрішньо переміщеною особою, у тому числі неповнолітніми дітьми, особисто, а малолітніми дітьми, недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежено, - через законного представника (далі - заявник).

Заява підписується заявником або особою, зазначеною в абзацах другому - четвертому цієї частини, яка дає згоду на обробку, використання, зберігання його персональних даних та персональних даних особи, від імені якої подається заява.

Згідно абзаців 1-3 частини 7 статті 4 Закону №1706-VIІ разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.

У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, строків і порядку оскарження, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.

У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності (за наявності), документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).

Підстави для відмови у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи визначає частина 10 статті 4 Закону № 1706-VII.

Так, заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з обґрунтуванням такого рішення, якщо:

1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону;

2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки;

3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу, до їх відновлення;

4) у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті;

5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці.

Особа має право звернутися із заявою повторно, якщо у неї з`явилися підстави, визначені у статті 1 цього Закону, або усунуті підстави для відмови у видачі довідки, передбачені цією статтею, чи оскаржити рішення про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду.

Механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи передбачено Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014 року (далі - Порядок №509).

Згідно з абзацом 2 пункту 1 Порядку № 509 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка) є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Порядку № 509 для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік за формою згідно додатком 1 до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).

Згідно пункту 4 Порядку №509 під час подання заяви про взяття на облік заявник пред`являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.

У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію/декларації місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення (військовий квиток з відомостями щодо проходження військової служби; трудова книжка із записами про трудову діяльність; документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно; свідоцтво про базову загальну середню освіту; атестат про повну загальну середню освіту; документ про професійно-технічну освіту; документ про вищу освіту (науковий ступінь); довідка з місця навчання; рішення районної, районної у мм. Києві чи Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування; медичні документи; копії документів, до яких вносилися відомості про місце проживання, або витяг з реєстру територіальної громади, або е-паспорт/е-паспорт для виїзду за кордон, які містять відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (у тому числі виданих/сформованих на ім`я батьків (одного з батьків) або інших законних представників) або відомості щодо навчання на відповідних територіях; фотографії; відеозаписи тощо).

У разі відсутності документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, під час подання заяви про взяття на облік у період дії воєнного стану заявник пред`являє відображення в електронній формі інформації, що міститься у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України або її спеціальний статус, сформованих засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) або єДокумент, або довідку про подання документів для оформлення паспорта громадянина України, видану центром надання адміністративних послуг, державним підприємством, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремленим підрозділом, територіальним органом або територіальним підрозділом ДМС, за формою згідно з додатком 3, для осіб, яких ідентифіковано за відомостями Єдиного державного демографічного реєстру або відомчої інформаційної системи ДМС.

У разі прийняття органом соціального захисту населення рішення про те, що надані відомості не є достатньо обґрунтованими, заявник може оскаржити таке рішення в адміністративному порядку відповідно до Закону України Про адміністративну процедуру та/або до адміністративного суду.

Згідно пункту 6 Порядку №509 у день подання заяви про взяття на облік, крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 4 цього Порядку, безоплатно видається довідка за формою згідно з додатком 2, яка роздруковується на аркуші формату А4, підписується посадовою особою уповноваженого органу та скріплюється печаткою такого органу.

У період воєнного стану в разі звернення внутрішньо переміщеної особи для отримання довідки до уповноваженої особи територіальної громади/центру надання адміністративних послуг така довідка видається відповідною уповноваженою особою.

У випадках, передбачених абзацом другим пункту 4 цього Порядку, уповноважений орган зобов`язаний розглянути заяву протягом 15 робочих днів та прийняти рішення про видачу довідки або відмову в її видачі.

Підстави для відмови у видачі довідки визначає пункт 8 Порядку № 509 і вони є аналогічними тим, що визначені частиною 10 статті 4 Закону № 1706-VII.

Так, заявнику може бути відмовлено у видачі довідки у разі, коли:

1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, зазначені у статті 1 Закону;

2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки;

3) заявник втратив документи, що посвідчують особу (до їх відновлення);

4) у документі заявника, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені абзацом другим пункту 4 цього Порядку;

5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, не підтверджують такого факту.

Рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстав для відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви про взяття на облік, а у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 4 цього Порядку, - не пізніше ніж через 15 робочих днів після її подання.

Системний аналіз зазначених вище норм права свідчить, що для отримання довідки особі слід подати заяву встановленої форми, а також документ, що посвідчує особу заявника, його громадянство (чи інший документ, який підтверджує особливий статус). Для цього необхідно звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання. Повнолітні та неповнолітні особи з заявою звертаються особисто. Форму заяви затверджує Мінсоцполітики. Довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік.

Визначення категорії "внутрішньо переміщена особа" - це особа, яка: - перебуває на території України на законних підставах; - має право на постійне проживання в Україні; - була змушена залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Отже, з урахуванням вищезазначених норм законодавства, вбачається, що підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 Закону №1706-VIІ, на момент їх виникнення, зокрема, залишення свого місця проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту.

При цьому, реєстрація місця проживання чи міста перебування особи або її відсутність, на переконання суду, не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження, держава зобов`язана гарантувати громадянам право на соціальний захист, а обмеження цього права можливо лише на підставі законів, що приймаються Верховною Радою України.

В свою чергу, відмова у видачі довідки має оформлятися відповідним рішенням про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстав для відмови, підписаним керівником уповноваженого органу, а видача такого рішення заявнику має відбуватися в день подання заяви про взяття на облік, а у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 4 цього Порядку, - не пізніше ніж через 15 робочих днів після її подання.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи у спірному випадку відповідачем не було прийнято по заяві позивача належно оформленого рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстав для відмови.

Суд зазначає, що натомість виконавчий комітет листом від 04.11.2025 №031-19/4027, який не є рішенням про відмову в розумінні Закону №1706-VIІ та Порядку №509, повідомив ОСОБА_1 про те, за результатами розгляду звернення від 21.10.2025 №09.1-19/25 щодо взяття на облік внутрішньо переміщених осіб взяти заявника на облік ВПС неможливо, оскільки він знятий з реєстрації місця проживання на території, з якої здійснюється переміщення і на даний час відсутні документи, що підтверджують проживання на території, де ведуться бойові дії, тому підстави для взяття на облік ВПО відсутні. У разі надання належних доказів проживання до моменту переміщення питання може бути розглянуте повторно.

При цьому, суд відмічає, що у вказаному листі виконавчий комітет жодним чином не роз`яснив позивачу причин, з підстав яких ним не можуть бути враховані в якості підтвердних документів для видачі довідки долучені до заяви від 21.10.2025 витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який підтверджує реєстрацію ОСОБА_1 до 27.03.2023 в якості фізичної особи підприємця з адресою місця проживання АДРЕСА_1 , а також декларація з сімейним лікарем від 28.11.2018 про надання первинної медичної допомоги громадянину ОСОБА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , а також Довідка про доходи №7754067347752729 видану пенсіонеру ОСОБА_1 Відділом обслуговування громадян №5 (сервісний центр) ГУ ПФУ в Полтавській області вих.№4122 від 18.11.2025, в якій зазначено, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Покровськ).

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до частин першої а другої статті 72 Закону України "Про адміністративну процедуру" від 17.02.2022 № 2073-IX (надалі також - Закон №2073-ІХ), адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті).

Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта.

У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.

Частиною п`ятою статті 72 Закону № 2073-IХ, чітко визначено, що відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.

Відповідно до пункту 2) частини другої статті 87 Закону №2073-ІХ, протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема: 2) суперечить положенням закону щодо форми та змісту адміністративного акта;

За викладених обставин, суд доходить висновку, що у спірному випадку має місце допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не прийняття належного та мотивованого рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.10.2025 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а надану листом відповідь на звернення позивача надано передчасно, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення та з використанням повноваження не з метою, з якою це повноваження надано.

Відтак, позовні вимоги позивача про визнання такої бездіяльності протиправною підлягають задоволенню.

Щодо способу захисту прав позивача, суд вважає належним способом саме зобов`язати виконавчий комітет Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.10.2025 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та прийняти рішення у відповідності до положень Закону №1706-VIІ та Порядку №509, з урахуванням висновків суду.

При цьому, в іншій частині вимоги про зобов`язання відповідача видати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за його заявою від 21.10.2025 суд вважає такими, що заявлені передчасно, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1-3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Відтак, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд враховує, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2025, серед іншого, відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення у цій справі.

Статтею 133 КАС України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на приписи підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 гривень.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, за подання цього позову підлягав сплаті судовий збір у розмірі 968,96 грн (3028,00 грн х 0,4 х 0,8).

Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправна бездіяльність відповідача щодо не прийняття належного рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.10.2025 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, суд вважає за необхідне стягнути до Державного бюджету України судові витрати у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області (вул. Касьяна, буд. 29, м. Кобеляки, Полтавський район, Полтавська область, 39200, код ЄДРПОУ 04057304) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області щодо не прийняття належного рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.10.2025 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Зобов`язати Виконавчий комітет Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.10.2025 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та прийняти рішення у відповідності до положень Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 №1706-VIІ та Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області (вул. Касьяна, буд. 29, м. Кобеляки, Полтавський район, Полтавська область, 39200, код ЄДРПОУ 04057304) до Державного бюджету України (стягувач: Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України.

Головуючий суддя І.Г. Ясиновський