Постановление суда № 137690078, 18.06.2026, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/941/26

Провадження №1-кс/477/461/26

УХВАЛА

про задоволення скарги

18 червня 2026 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Вітовського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Вітовського районного суду Миколаївської області скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Миколаївської обласної прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026150000000277 від 27 квітня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2026 року адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12026150000000277 від 27 квітня 2026 рокузі скаргою на бездіяльність прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, за змістом якої просив зобов`язати прокурора повернути вилучене під час проведення обшуку майно.

Скарга обґрунтовується тим, що 27 квітня 2026 року в ході проведення обшуку автомобіля, марки «BMW M850I», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_4 було виявлено та вилучено указаний автомобіль, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від автомобіля.

Ухвалою слідчого судді, постановленою за наслідками розгляду клопотання прокурора, відмовлено у накладенні арешту на вилучене під час обшуку майно.

Оскільки вилучене майно, всупереч вимогам частини третьої статті 169 КПК України, з 26 травня 2026 року дня постановлення слідчим суддею ухвали про відмову у накладенні арешту на майно, до теперішнього часу не повернуто власнику, ОСОБА_3 звернувся з цією скаргою.

В судове засідання скаржник та прокурор не з`явилися.

Від адвоката ОСОБА_3 надійшло клопотання про розгляд скарги за його відсутності, скаргу підтримав та просив її задовольнити, з підстав, що викладені в ній.

Прокурор ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, надіслав клопотання про розгляд скарги за його відсутності, у задоволенні скарги просив відмовити.

Враховуючи обмежені законом строки вирішення скарг зазначеної категорії, наявність документів, що дозволяють встановити необхідні обставини, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд скарги без участі заявників.

Відсутність прокурора відповідно до частини третьої статті 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, у відповідності до частини четвертої статті 107 КПК фіксація за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснювалась.

Слідчий суддя, дослідивши скаргу, долучені документи, дійшов таких висновків.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 КПК України.

Частиною першою статті 303 КПК України закріплений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України -володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебуває об`єднане кримінальне провадження №12024150000001051 від 18 грудня 2024 року за правовою кваліфікацією, за частиною першою статті 199, частиною першою статті 204, частиною другою статті 204 КК України за фактом незаконного придбання з метою збуту, зберігання з цією метою, а також транспортування з метою збуту незаконно виготовлених спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюну та тютюнових виробів, а також збуту тютюнових виробів з марками акцизного податку України з ознаками підробки.

Зі змісту ухвали слідчого судді від 26 травня 2026 року вбачається, що 27 квітня 2026 року, у межах вказаного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 28 березня 2026 року, проведено обшук транспортного засобу, автомобіля марки «BMW M850I», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого було вилучено вказаний транспортний засіб, технічний паспорт до нього та ключі до нього.

Цього ж дня, постановою прокурора з матеріалів кримінального провадження №12024150000001051 від 18 грудня 2024 року виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування за фактом незаконного придбання з метою збуту, зберігання з цією метою, збут та транспортування з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів групою осіб.

На підставі вказаної вище постанови прокурора, 27 квітня 2026 року, внесено відповідні відомості до ЄРДР за №12026150000000277.

Постановою слідчого від 28 квітня 2026 року вилучене під час проведення обшуку майно визнано у якості речового доказу в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12026150000000277 від 27 квітня 2026 року.

З метою збереження речових доказів, прокурор ОСОБА_6 , 29 квітня 2026 року звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно.

Ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 26 травня 2026 року у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вилучене 27 квітня 2026 року майно відмовлено.

01 червня 2026 року адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 звернувся до прокурора з клопотанням про негайне повернення тимчасово вилученого майна.

Станом на день розгляду цієї скарги, відповідь на клопотання адвоката прокурором не надано, будь-якого процесуального рішення не прийнято.

З метою повернення вилученого майна, адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність прокурора.

Вирішуючи питання в межах поданої скарги, слідчий суддя виходить з наступного

Відповідно до частини першої статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає, зокрема, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України.

Для вирішення питання, щодо наявності бездіяльності у неповерненні тимчасово вилученого майна, слідчий суддя у першу чергу має визначити чи має майно, відносно якого порушене питання, статус тимчасово вилученого.

Так, відповідно до статті 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони відповідають одній з ознак пунктів1-4 вказаної статті.

При цьому, оцінка підстав віднесення певного майна до категорії тимчасово вилученого в розумінні статті 167 КПК України залежить також від процесуального порядку його одержання органом досудового розслідування.

Статтею 168 КПК України передбачено випадки за яких можливо тимчасово вилучати майно, зокрема згідно з частиною другою цієї статті тимчасове вилучення здійснюється під час обшуку.

У зв`язку із цим, статтею 234 КПК України, якою встановлено порядок проведення обшуку, розрізнено статус майна, яке може вилучатися під час такої слідчої дії. Така різниця у статусі обумовлена відмінностями у подальшому процесуальному оформленні майна у кримінальному провадженні і, відповідно, відмінністю в питанні повернення власнику.

Так, положення частини сьомої статті 236 КПК України передбачає, що під час проведення обшуку, предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Тож, законодавцем визначено, що тимчасово вилученим майном під час обшуку є майно, яке не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу.

Як встановлено слідчим суддею, під час обшуку іншого володіння особи транспортного засобу автомобіля, марки «BMW M850I», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_4 було виявлено та вилучено майно: автомобіль марки «BMW M850I», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від автомобіля.

Оскільки обшук майна проводився за правилами, передбаченими положеннями статті 236 КПК України, тому вилучення майна відбувалося відповідно до положень статті 168 цього кодексу, що відносить вказане майно до такого, що тимчасово вилучене.

Положення частини першої статті 169 КПК України визначають перелік підстав, за яких тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема і в разі відмови слідчим суддею у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Частина третя цієї статті містить імперативні вимоги, щодо обов`язку слідчого, прокурора після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

За вказаного, отримавши ухвалу слідчого судді від 26 травня 2026 року про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, у слідчого та прокурора виник обов`язок повернути вилучене 27 квітня 2026 року у ОСОБА_4 майно.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що подана скарга є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

За наведених вище обставин, слідчий суддя дійшов висновку, про можливість задоволення скарги у спосіб зазначений скаржником у прохальній частині скарги.

Керуючись статтями 169, 303-307, 309, 395 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Миколаївської обласної прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026150000000277 від 27 квітня 2026 року задовольнити.

Зобов`язати прокурора Миколаївської обласної прокуратури, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026150000000277 від 27 квітня 2026 року негайно вжити заходів щодо виконання ухвали слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 26 травня 2026 року про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна та повернути майно, що було вилучено 27 квітня 2026 року в ході проведення санкціонованого обшуку іншого володіння особи, а саме транспортний засіб автомобіль, марки «BMW M850I», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_7