№ 137687913, 25.06.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/573/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У. І., розглянувши клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" вх.№11673/26 від 18.06.2026 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленнерго", вул. Індустріальна, буд. 34, м. Івано-Франківськ, 76014

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрейд Україна", вул. Борисоглібська, 6, м. Чернігів, Чернігівська обл., 14000

про стягнення заборгованості в сумі 10 791,48 грн.

в с т а н о в и в:

у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа за позовом Приватнного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленнерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрейд Україна" про стягнення заборгованості в сумі 10 791,48 грн, з яких: 8 930,88 грн - пені, 1 860,60 грн - штрафу за невиконання зобов`язання.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2026 у справі № 909/573/26 ухвалено: позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРЕЙД Україна" на користь Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" заборгованість в розмірі 10 791,48 грн, з яких: пеня у розмірі 1% від вартості недопоставленого товару 8 930,88 грн, штраф у розмірі 10% від вартості недопоставленого товару 1 860,60 грн та 2 662,40 грн судового збору.

18.06.2026 до господарського суду, через підсистему "Електронний суд" від представника Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленнерго" надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення, у якому останній просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

22.06.2026 представник відповідача подав заперечення на ухвалення додаткового рішення. Представник зазначає, що з урахуванням того, що докази понесення судових витрат, зокрема договір на правничу допомогу від 05.01.2026 року, існував до ухвалення судового рішення, але такий доказ не було подано до закінчення розгляду справи, а у своїй заяві Позивач не наводить жодних поважних підстав та причин неподання цих доказів у встановлений законом строк, хоча вони об`єктивно перебували у його розпорядженні, є підставою для відмови у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Як вбачається з рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2026 у справі № 909/573/26 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду даної справи на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

У позовній заяві позивач зазначив що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, які позивач поніс і очікує понести з розглядом справи становить 15 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч.1. ст. 124 ГПК України).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Надання правничої допомоги, здійснювалось адвокатом Дрогомирецьким І.М., що підтверджується ордером та копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн подано наступні копії документів: договір про надання професійної правничої допомоги від 05.01.2026, акт приймання-передачі наданих послуг від 16.06.2026, платіжна інструкція від 17.06.2026 про сплату 10 000,00 грн.

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Ціна позову у даній справі становить 10791,48 грн. Заявлена сума витрат на правничу допомогу складає 10 000,00 грн, що становить понад 92% від загальної суми позовних вимог. Стягнення витрат на правничу допомогу у такому розмірі перетворює відшкодування судових витрат з механізму компенсації на засіб безпідставного збагачення та покладає на відповідача надмірний фінансовий тягар. Таким чином, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн є неспівмірним із ціною спору, що суперечить принципам розумності та пропорційності.

З урахуванням матеріалів справи, господарський суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10 000,00 грн неспівмірним із ціною спору, складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

Суд вважає за необхідне здійснити розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500,00 грн, що буде обґрунтованим та відповідатиме складності справи та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Отже, враховуючи наведене, суд зазначає, що надані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами на адвокатські послуги.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Дослідивши надані адвокатом докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10 000,00 грн не є розумним з урахуванням складності справи, предмета спору та ціни позову, виходячи зі змісту наданих адвокатами послуг.

З урахуванням змісту та обсягу наданих адвокатом позивача послуг, судом встановлено, що предмет поданого позову є типовим (стягнення основної заборгованості, неустойки), справа не відноситься до категорії складних, тож об`єктивно не потребує для адвоката значних зусиль для підготовки позовної заяви, відповіді на відзив та тривалого аналізу судової практики з цього приводу, розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовна заява містить опис обставин з посиланням на умови договору, рахунок на оплату та видаткову накладну як на підстави позовних вимог та декілька норм матеріального права, що не є складним процесом у виконанні відповідних робіт та значними затратами у часі - розрахунки штрафних санкцій здійснюються за допомогою відповідних електронних калькуляторів та не є складним процесом. Кількість документів, необхідних для підготовки позовної заяви, є невеликою.

З огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, суд вважає що розмір заявлених витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 10 000, 00 грн є завищеним, необґрунтованим та непропорційним до предмету спору.

За таких обставин, суд дійшов висновку про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 500,00 грн, оскільки такий розмір, на переконання суду, з урахуванням ціни позову відповідатиме критеріям обґрунтованості та пропорційності розміру витрат до предмета спору.

Отже, з огляду на викладене, враховуючи характер та рівень складності даної справи, принцип пропорційності, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500,00 грн.

Понесені позивачем витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 8 500,00 грн суд покладає на позивача, який взяв на себе відповідні зобов`язання за договором про надання правничої допомоги.

Керуючись ст. ст. 16, 74, 86, 123, 126, 129, 130, 221, 232, 240,244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

заяву Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленнерго" про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТРЕЙД Україна» (ідентифікаційний код 44837060) 14000, м. Чернігів, вул. Борисоглібська, буд. 6, на користь Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" (ідентифікаційний код 00131564) 76014, вул. Індустріальна, буд. 34, м. Івано-Франківськ, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500,00 грн.

Відмовити в задоволенні заяви в частині вимоги щодо стягнення 8 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення. Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено 25.06.2026

Суддя У.І.Гула