Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа 206/746/26
Провадження 2/206/1215/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Кушнірчука Р.О.,
при секретареві Задорожній К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла вказана позовна заява, яка обґрунтована тим, що 25 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 461640-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями. ТОВ «Бізнес Позика» 25 липня 2024 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 461640-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7258, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 25 липня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 461640-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 6 000,00 гривень шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті). До теперішнього часу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором № 461640-КС-004 від 25 липня 2024 року належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 461640-КС-004 Позичальника ОСОБА_1 , чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 461640-КС-004 від 25 липня 2024 року Позичальника ОСОБА_1 , остання на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором № 461640-КС-004 на загальну суму 500,00 гривень. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 01 грудня 2025 року утворилась заборгованість за Договором № 461640-КС-004про надання кредиту, в розмірі 15 852,72 гривень, з яких: 5 500,00 гривень - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 9 452,72 гривень - суми прострочених платежів по процентах; 900,00 гривень - суми прострочених платежів за комісією. Враховуючи вищевикладене, представник позивача просила стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість по кредитному договору у розмірі 15 852,72 гривень та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 гривень.
Ухвалою суду від 13 квітня 2026 року дану справу відкрито провадження у справі та призначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного провадження без виклику сторін. Витребувано у АТ «УКРГАЗБАНК» письмові докази, які містять банківську таємницю відносно банківського рахунку відкритого на гр. ОСОБА_1 .
На виконання вимог ухвали суду від 13 квітня 2026 року від АТ «УКРГАЗБАНК» за вих. № БТ-6290 від 12 травня 2026 року надійшло повідомлення, зі змісту якого встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) було відкрито рахунок НОМЕР_4 до якого було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . Також, до вказаного повідомлення АТ «УКРГАЗБАНК» було долучено виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 25 липня 2024 року по 14 листопада 2024 року, заяву-договір № 2021/І_С/451-Z2044389-01 від 16 березня 2021 року та довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно з частиною тринадцятою статі 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З урахуванням вимог ст.ст. 19, 274, 276, 277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Представник позивача Дармограй А.Т. в прохальній частині позовної заяви зазначила, що просить проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, також не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на подачу відзиву не скористалася, та у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов,а саме, що відповідач не подав відзив.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з анкети клієнта виданого ТОВ «Бізнес Позика» від 25 липня 2024 року встановлено, що при укладенні договору № 461640-КС-004 про надання кредиту ОСОБА_1 для отримання кредитних коштів зазначила номер свого банківського рахунку/ банківської картки для перерахування коштів - НОМЕР_2 . За умовами, вказаний договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7258, номер телефону: НОМЕР_1 , 25 липня 2024 року о 19:29:23.
Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика»надає Позичальнику кредит у розмірі 6 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - Договір).
Згідно Розділом 2 Договору, тип кредиту - кредит; строк, на який надається кредит - 16 тижнів; процентна ставка: в день 1,50000000, фіксована; комісія за надання кредиту - 900,00 гривень; загальний розмір наданого кредиту - 6 000,00 гривень; термін дії договору до 14 листопада 2024 року; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 13 838,61 гривень; загальні витрати за кредитом - 7 838,61 гривень; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 23 676,44 процентів.
Пунктом 3.2.2 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
На виконання умов Договору ТОВ «Бізнес Позика» перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 6 000,00 гривень на банківський рахунок/ банківську картку для перерахування коштів - НОМЕР_2 , яка була зазначена останньою у Договорі, вказана обставина підтверджується квитанцією від 25 липня 2024 року виданою ТОВ «ПрофітГід» (призначення платежу: перерахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) за кредитним договором № 461640-КС-004 від 25 липня 2024 року, отримувач ОСОБА_1 ).
Також, з виписки наданої АТ «УКРГАЗБАНК» за період з 25 липня 2024 року по 14 листопада 2024 року встановлено, що на виконання умов кредитного договору № 461640-КС-004 від 25 липня 2024 року на банківську картку № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 були зараховані кредитні кошти у сумі 6 000,00 гривень.
З розрахунку заборгованості за договором № 461640-КС-004 від 25 липня 2024 року за період з 25 липня 2024 року по 14 листопада 2024 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Бізнес Позика» складає 15 852,72 гривень, з яких: 5 500,00 гривень - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 9 452,72 гривень - суми прострочених платежів по процентах; 900,00 гривень - суми прострочених платежів за комісією.
Враховуючи, що відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення в повному обсязі заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, тому зобов`язання за вказаним договором не виконані.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, із змісту вищенаведених положень Закону випливає, що електронний договір та додаткова угода до нього можуть бути підписані стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без прийняття особою пропозиції укласти електронний договір (оферти).
Так, без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений.
Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд по справі № 524/5556/19, що відображено в постанові від 12.01.2021 року (провадження № 61-16243 св 20).
Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі № 127/33824/19 від 07.10.2020 р.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
З огляду на викладене, на підставі укладеного сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.
В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За кредитним договором позивач передав відповідачу певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
На підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Щодо стосується підстав включення комісії за надання кредиту до умов кредитного договору суд зазначає наступне.
Так, відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
За приписами ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 11.02.2021 року №16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відповідно до пункту 5 Правил Кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил.
Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на тому, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил).
Отже, як вбачається з умов даного кредитного договору та Правил надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», встановлення комісії за надання кредиту, є правомірним, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов`язкових платежів.
Такий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.
Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 неналежно виконав свої обов`язки з повернення отриманого нею ліміту кредитування, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням її зобов`язань у розумінні норм ЦК України, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Також, згідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, ЄДРПОУ - 41084239) заборгованість за Договором № 461640-КС-004про надання кредиту від 25 липня 2024 року, що становить 15 852,72 гривень, з яких: 5 500,00 гривень - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 9 452,72 гривень - суми прострочених платежів по процентах; 900,00 гривень - суми прострочених платежів за комісією, а також стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2 422, 40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук
Судебное решение № 137684802, Самарський районний суд м. Дніпропетровська было принято 19.06.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить важные данные.
то решение относится к делу № 206/746/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: