Постановление суда № 137679387, 24.06.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(099) 55-49-125

Справа № 332/3785/26

Провадження №: 2/332/3601/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 р. м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Ретинська Ю.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Василівської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визнання права власності на будинок у зв`язку із втратою правовстановлюючого документа, -

ВСТАНОВИЛА:

19 червня 2026 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Непомнящого Ярослава Володимировича звернулася до Заводського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою до Василівського району Запорізької області про визнання права власності на будинок у зв`язку із втратою правовстановлюючого документа.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, доходжу висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На підтвердження сплати судового збору за подання позову до суду позивачка ОСОБА_1 додала до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Однак, зі змісту позовної заяви вбачається, що Позивачем заявлено вимогу майнового характеру, а саме про визнання права власності.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» на підтвердження оцінки майна складається звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

В порушення цих вимог у позовній заяві, позивачка, посилаючись на договір дарування від 21.08.2010 зазначає ціну позову в розмірі 96755 грн, проте позивачем не вказано чи була проведена оцінка спірного майна на момент подачі позову до суду та не додано відповідних доказів.

Згідно з пунктами 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю такого майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності - дійсною вартістю нерухомого майна.

Аналіз позову ОСОБА_1 та доданих до нього матеріалів не дозволяє встановити ціну позову, яка в силу приписів п.п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України визначається дійсною вартістю житлового будинку, на який позивач просить визнати право власності.

Згідно роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 року, ринкова вартість - це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів регулюються Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна.

Проте, звіту про оцінку майна, про визнання права власності на яке позивачем заявлено вимоги, до позовної заяви не додано.

У позовній заяві позивач зазначає, що визначити реальну вартість будинку неможливо, через його пошкодження, внаслідок агресії рф на території України, однак на підтвердження неможливості надання такої оцінки суду не було надано відмови суб`єкта оціночної діяльності в проведенні такої оцінки.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу слід визначити ціну позову, виходячи з вимог майнового характеру, яка відповідає дійсній вартості майна та за необхідності надати квитанцію про сплату судового збору у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».

Право на звернення до суду не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися встановленого державою порядку (справа «Голдер проти Сполученого Королівства», рішення від 21.02.1975).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, приходжу до висновку про необхідність залишення даної позовної заяви без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків позовної заяви. Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду позову, який за формою та змістом відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України; подання до суду документів, в яких визначена дійсна вартість зазначеного будинку на час звернення до суду з позовом; подання суду доказів доплати судового збору у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір», виходячи із ціни позову, що відповідає дійсній вартості майна за необхідності.

У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві з доданими до неї документами не пізніше 5-ти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Василівської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визнання права власності на будинок у зв`язку із втратою правовстановлюючого документа залишити без руху.

Роз`яснити позивачеві, що згідно зі ст. 185 ЦПК України, позивач повинен усунути виявлені недоліки позовної заяви не пізніше десяти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху. У випадку невиконання ухвали заява вважається неподаною і підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.І. Ретинська