Постановление суда № 137674413, 24.06.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/6271/26

Провадження № 1-кс/185/577/26

У Х В А Л А

24 червня 2026 року слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Самарівського відділення Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , в присутності підозрюваного ОСОБА_5 за участі захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні клопотання начальника відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СВ Павлоградського РВП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 погодженого прокурором Самарівського відділення Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про продовження застосування до підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України.

ОСОБА_5 , « ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городня, Чернігівська область, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, який на утриманні має малолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, на посаді старший стрілець-вогнеметник 3 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 12 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -

В С Т А Н О В И В

Клопотанням слідчого, яке надійшло до суду 24 червня 2026 року, погодженим прокурором, порушується питання про продовження підозрюваному у скоєнні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 25 липня 2026 року без визначення розміру застави.

Відповідно до матеріалів, якими слідчий обґрунтовує клопотання, Солдат ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації на особливий період, проходячи її на посаді старший стрілець-вогнеметник 3 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 12 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 14 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 25 квітня 2026 року приблизно о 22 годині 10 хвилин перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись біля входу в готель « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який розташовується за адресою: АДРЕСА_3 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин вступив у словесний конфлікт з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , в ході конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 виникла штовханина, під час якої у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, розуміючи можливість заподіяння тяжкої шкоди здоров`ю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, дістав із правої кишені розкладний ніж, який тримав у правій руці, умисно, із застосуванням сили, наніс один удар у ділянку черевної порожнини, в результаті чого заподіяв ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки з ушкодженням брижі тонкої кишки, що ускладнилося внутрішньочеревною кровотечою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому продовжений.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Поряд із цим, відповідно до ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню, кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.12.2025 за №374, солдата ОСОБА_5 призначено на посаду старший стрілець-вогнеметник 3 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 12 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 та поставлено на всі види забезпечення.

Будучи військовослужбовцем, старший солдат, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 13, 14, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-ХIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції України та інших законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, не допускати самому і стримувати інших військовослужбовців від негідних вчинків, бути дисциплінованими, зразками високої культури, скромності й витримки.

Крім того, являючись військовослужбовцем Збройних Сил України, солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. ст. 20, 21, 22, 22-1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України достеменно знав, що військовослужбовці мають право застосовувати спеціальні засоби, засоби фізичного впливу та зброю особисто або у складі підрозділу: для захисту свого здоров`я і життя, а також здоров`я і життя інших військовослужбовців і цивільних осіб від нападу, якщо іншими способами й засобами захистити їх у даній ситуації неможливо та тощо.

Проте, в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, солдат ОСОБА_5 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив злочин проти життя та здоров`я особи, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння при наступних обставинах.

Так, солдат ОСОБА_5 , 25 квітня 2026 року приблизно о 22 годині 10 хвилин перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись біля входу в готель «Релакс», який розташовується за адресою: АДРЕСА_3 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин вступив у словесний конфлікт з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , в ході конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 виникла штовханина, під час якої у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, розуміючи можливість заподіяння тяжкої шкоди здоров`ю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, дістав із правої кишені розкладний ніж, який тримав у правій руці, умисно, із застосуванням сили, наніс один удар у ділянку черевної порожнини, в результаті чого заподіяв ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки з ушкодженням брижі тонкої кишки, що ускладнилося внутрішньочеревною кровотечею,

Таким чином, військовослужбовець військової служби під час мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 за вище викладених обставин підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Правова кваліфікація дій ОСОБА_5 на думку слідства полягає у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

25.04.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

26.04.2026 на підставі ухвали слідчого судді Павлоградського мійськрайонного суду Дніпропетровської області відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 25 червня 2026 року.

Постановою керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_9 віл 24 червня 2026 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041370000611 від 25.04.2026 року до 25 липня 2026 року, включно.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується наступними доказами:

- Протоколом огляду місця події від 24.04.2026.

- Протоколом огляду місця події від 25.04.2026.

- Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25.04.2026.

- Протокол огляду предмета від 25.04.2026.

- Протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 25.04.2026.

- Протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 25.04.2026.

- Протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 25.04.2026.

- Протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 25.04.2026.

іншими матеріалами досудового розслідування у сукупності.

Однак, для завершення досудового розслідування необхідно:

- отримати висновок судово-медичної експертизи щодо потерпілого ОСОБА_8 , постанову про призначення якої було направлено до ДСУ «Бюро судово-медичних експертиз» 11.06.2026.

- отримати висновки додаткових судово-медичних експертиз, призначених за результатами проведених слідчих експериментів за участю потерпілого та підозрюваного.

- отримати висновок судової молекулярно-генетичної експертизи щодо речового доказу, постанову про призначення якої було направлено до ДСУ «Бюро судово-медичних експертиз» 02.06.2026.

- провести експертизу холодної зброї щодо речового доказу, яким було спричинено тілесні ушкодження потерпілому.

- за результатами отриманих експертиз вирішити питання щодо зміни раніше повідомленої підозри з урахуванням висновків експертиз;

- дати оцінку всім зібраним у справі доказам з точки зору їх достовірності, допустимості і достатності, визначати кінцеву правову кваліфікацію злочинних дій у даному кримінальному провадженні;

- виконати інші слідчі (процесуальні) дії, у проведенні яких виникне необхідність;

- після виконання необхідних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій в разі визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта необхідно надати підозрюваному доступ до матеріалів досудового розслідування, що потребує значного часу;

- вручити обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження.

Вказані слідчі дії та експертизи неможливо було провести раніше у зв`язку з тривалим часом їх проведення, лікуванням потерпілого та введенням на території України військового стану, тобто з об`єктивних причин.

На думку слідчого, яка погоджена з прокурором, відносно підозрюваного має бути продовжений запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою без внесення розміру застави.

В судовому засіданні слідчий та прокурор, кожен окремо, підтримали своє клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний просив суд застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник підозрюваного вважав, що відсутні підстави для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому просить відмовити у продовжені запобіжного заходу.

Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання, з`ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання слідчого, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Слідчим доведено, що відносно підозрюваного провадиться досудове розслідування, оскільки даний факт за №12026041370000611 від 25.04.2026 року зареєстрований в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ч. 1 ст. 121 КК України.

24.06.2026 підозрюваним та захисником було отримано копію клопотання з доданими матеріалами про продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно п.п.1-5 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

На виконання вказаних вимог Закону, відповідно до матеріалів клопотання відносно ОСОБА_5 останній є особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, раніше він не судимий, є військовослужбовцем ЗСУ.

Поряд з цим, додані до клопотання слідчого докази є вагомими і достатньо повно обґрунтовують підозру відносно ОСОБА_5 , щодо вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що підозрюваний ОСОБА_5 може:

- перешкоджати кримінальному провадженню, а саме: незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, з метою схилення до зміни показів чи відмови від показів взагалі, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші правопорушення;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме: на теперішній час органами досудового розслідування злочинну діяльність підозрюваного ОСОБА_5 викрито не в повній мірі, оскільки здійснюється збір доказів, що також свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_5 , може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, тому що підозрюваному ОСОБА_5 на підставі достатніх вагомих доказів повідомлено про підозру у скоєнні умисного, тяжкого злочину за який передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років позбавлення волі, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.

Вказані ризики вимагають застосування саме виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відтак, приходжу до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, в зв`язку з чим не може бути застосованим відносно підозрюваного у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків.

Відповідно до ч. 4 с. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 згідно ст. 12 КК України належить до тяжкого злочину, обставини вчиненого злочину, а саме злочин вчинено із застосуванням насильства, та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, суд вважає за необхідне не застосувати до нього розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.177, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 372, 395 КПК України

П О С Т А Н О В И В

Клопотання начальника відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СВ Павлоградського РВП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 погодженого прокурором Самарівського відділення Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про продовження підозрюваному у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121 КК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без внесення розміру застави - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на строк досудового розслідування до 25 липня 2026 року, включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Cлідчий суддя: ОСОБА_1