Решение № 137671014, 23.04.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/50626/25

Провадження № 2/761/6469/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Аббасової Н.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Сухини А.С.,

представника позивача Царюк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в :

В грудні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивачка) звернулась до суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач) про зняття арешту з майна, у якому просила суд:

-зняти арешт, накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2, на все майно ОСОБА_1 , про який до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (спеціальний розділ) внесено запис про обтяження 7452516, зареєстрований реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, м. Київ за індексним номером 16723673 від 24.10.2014 12:26:32;

-стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у листопаді 2025 року позивачка дізналась, що на все її нерухоме майно, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер НОМЕР_2 від 13.10.2014, виданої ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, накладено арешт.

На письмове звернення позивачки відповідач листом від 03.12.2025 повідомив, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження №44381749 з примусового виконання виконавчого листа від 21.05.2014 № 761/14600/13-ц, боржником за яким була ОСОБА_1 13.08.2014 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, а 16.12.2014 виконавчий документ повернуто стягувачу. Перевіркою відомостей, що містяться в автоматизованій системі виконавчих проваджень, Відділом встановлено, що виконавчий лист від 21.05.2014 №761/4600/13-ц повторно на виконання до Відділу не надходив. Крім того, відповідач у листі повідомив, що виконавче провадження знищено за терміном зберігання.

У Єдиному реєстрі боржників інформація стосовно позивачки відсутня.

Позивачка зазначає, що наявність незнятого арешту понад 11 років у виконавчому провадженні, матеріали якого знищені за строком зберігання, порушує її право на мирне володіння своїм майном.

На підставі зазначеного позивачка просить суд про задоволення позову.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2025 матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Аббасовій Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

15.04.2026 від представника позивачки надійшло клопотання про долучення доказів та клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.04.2026 задоволено клопотання представника позивачки про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

23.04.2026 протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивачки про долучення доказів до матеріалів справи та закрито підготовче провадження у справі.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

Враховуючи, що позивачка та її представник не висловлювали заперечень проти проведення заочного розгляду справи, при цьому відповідач, який належним чином повідомлявся про розгляд справи, в судове засідання свого представника не направив, відзив на позовну заяву не подав, а тому відповідно до вимог статтею 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та їх правовідносини.

На виконанні у відділі державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа від 21.05.2014 № 761/14600/13-ц, виданого Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» заборгованості у розмірі 30 651,06 грн.

13.08.2014 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження.

13.10.2014 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

На підставі постанови державного виконавця від 13.10.2014 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (спеціальний розділ) внесено запис про обтяження 7452516, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16723673 від 24.10.2014 12:26:32, Пода Світлана Петрівна, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, м. Київ, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.12.2025.

16.12.2014 державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення постанови) винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, у зв`язку з відсутністю у боржника майна.

Згідно змісту листа Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 03.12.2025 № 6627/21.10-25, перевіркою відомостей, що містяться в автоматизованій системі виконавчих проваджень, Відділом встановлено, що виконавчий лист від 21.05.2014 №761/4600/13-ц повторно на виконання до Відділу не надходив. Виконавче провадження № НОМЕР_2 знищено за терміном зберігання.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи інформації з Єдиного реєстру боржників від 04.12.2025 за параметрами пошуку «фізична особа ОСОБА_1 », «РНОКПП НОМЕР_1 » «дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 » в ЄРБ інформація відсутня.

За змістом частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Положеннями ст. 41 Конституції України визначено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Нормами ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Разом з тим, в порушення вищевказаних положень ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на момент вчинення виконавчих дій) виконавче провадження, у якому було накладено арешт на майно позивачки завершено без вирішення питання про зняття арешту з нерухомого майна.

У постанові Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 161/14034/20 викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Подібні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 645/6694/15-ц, від 26.01.2022 у справі № 127/1541/14-ц, від 18.01.2023 у справі № 127/1547/14-ц, від 09.01.2023 у справі № 2-3600/09, від 28.08.2024 у справі № 947/36027/21.

У частині 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Частиною 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація проводиться на підставі рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Відповідно до частин 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На основі наявних в матеріалах справи доказів позивачка довела, що виконавчий документ (виконавчий лист від 21.05.2014 у справі №761/4600/13-ц) у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 повернуто стягувачу і повторно такий виконавчий документ на виконання до виконавчої служби не надходив; виконавче провадження № НОМЕР_2 знищено за терміном зберігання; відносно позивачки відсутні будь-які відкриті виконавчі провадження у яких би вона була боржником.

Враховуючи встановлені обставини справи, керуючись вищезазначеними положеннями чинного законодавства, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки є доведеними і такими, що гуртуються на положеннях чинного законодавства, а відтак позов підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь позивачки витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн.

Керуючись статтями 16, 316, 317, 319, 321 ЦК України, статтями 2-7, 10, 12, 19, 76-81, 133, 141, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, що перебуває у власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), який було накладено на підставі постанови про арешт майна боржника від 13.10.2014, винесеної старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Мороз Л.Є., в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2, запис про обтяження 7452516, від 24.10.2014.

За рахунок бюджетних асигнувань стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ: 34967593, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110.

Суддя: Н.В. Аббасова