Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 539/1843/26
Провадження № 2/539/1638/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.2026
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді Гуменюк Г.М.
за участю секретаря судового засідання Коновал Т.Г.
у відсутності сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2152213 від 10.03.2025 року в розмірі 33938,73 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №2152213, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 15000 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором.
Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору, а відповідач не виконав умов кредитного договору. Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить 33938,73 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 8473,85 грн., заборгованість за відсотками 17964,88 грн., пеня 7500грн.
Також, позивач зазначив, що 13.11.2026 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», уклали Договір факторингу №132112025/1, згідно якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно і до ОСОБА_1 за Кредитним договором №2152213 від 10.03.2025 року.
28.04.2026 року ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію щодо належності карткового рахунку № НОМЕР_1 відповідачу та виписку по рахунку.
22.05.2026 року від АТ КБ «Приватбанк» надійшла відповідь на запит
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив здійснювати розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі. Проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, надавши суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги визнає.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 08.04.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №2152213, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 15000 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором, що підтверджено Договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №2152213 від 10.03.2025 року, Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту №2152213 від 10.03.2025 року, паспортом споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), Правила надання у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Селфі кредит».
Згідно п. 1.1. Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2152213, на умовах, встановлених договором товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Договір був підписаний позивачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е574 10.03.2025 року о 11:49:46.
Згідно п. 1.2. Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2152213 сума кредиту складає 15000 грн.
Відповідно до п. 1.3. Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2152213 строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів (п.1.4).
Згідно п. 2.1. Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2152213 кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної карти НОМЕР_2 .
Відповідно Паспорту споживчого кредиту кредит надається шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної карти зазначеної споживачем.
Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору що підтверджується Повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» №20251114-144 від 14.11.2025 року, згідно якого ТОВ «ПЕЙТЕК» успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 10.03.2025 11:51:20 на суму 15000 грн., проте відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до абз.2 ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Після акцептування Позичальником Оферти, що (акцептування Позичальником Оферти) є укладенням Договору відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»), відповідно до умов Договору (та включно цих Правил), Кредитодавець направляє Позичальнику підтвердження вчинення (укладення) Договору у формі електронного документа. Підтвердження направляється в Особистий кабінет Позичальника та/або на електронну адресу Позичальника, вказану ним у Заявці. Підтвердження містить обов`язкові відомості відповідно до ч.11 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Укладаючи Договір, Кредитодавець та Заявник/Позичальник визнають усі документи (в тому числі Договір), підписані з використанням Електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що відповідає положенням ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що Договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для Сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи Договір шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Заявник/Позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами Договору (умовами цих Правил та Кредитного Договору). Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Використання для підписання договорів електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який містить комбінацію цифр та букв, узгоджується із вимогами законодавства. Підписання електронного договору за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто укладення договору без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету не є можливим.
У постанові Верховного Суду від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22 зазначено, що «укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів».
У постанові Верховного Суду від 30 грудня 2024 року у справі № 174/968/23 викладено висновок про те, що «за правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа».
Із матеріалів справи встановлено, що кредитний договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е574 ОСОБА_1 тому, враховуючи наведене вище, зазначений договір укладений у вигляді електронного документа: шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно з Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за договором надати грошові кошти, виконав у повному обсязі, що підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» №20251114-144 від 14.11.2025 року, згідно якого ТОВ «ПЕЙТЕК» успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 10.03.2025 11:51:20 на суму 15000 грн.
Згідно витребуваної судом інформації на ім`я ОСОБА_1 АТ КБ «Приватбанк» не емітувалася карта № НОМЕР_3 . Однак, суд звертає увагу, що відповідно до п.2.1 Договору кредитні кошти надавалися позичальнику безготівково саме з використанням карти № НОМЕР_3 та факт перерахування коштів відповідачу ОСОБА_1 в сумі 15000грн. на картковий рахунок № НОМЕР_3 , підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» №20251114-144 від 14.11.2025 року.
Крім того, згідно розрахунку заборгованості наданої позивачем вбачається, що відповідачем було здійснено частково оплату тіла заборгованості та по нарахованим відсоткам, що свідчить про визнання кредитних правовідносин, факту отримання кредитних коштів та погодження з умовами кредитування.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №911/3685/17.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
13.11.2026 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», уклали Договір факторингу №13112025/1 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Селфі Кредит».
Згідно витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №13112025/1 до ТОВ«ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №2152213 від 10.03.2025 року на загальну суму 33938,73грн., яка складається з заборгованість за основною сумою боргу 8473,85 грн., 17964,88 грн. сума заборгованості за відсотками, 7500 грн сума заборгованості за пенею.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Стороною позивача доведено факт укладання кредитного договору №2152213 від 10.03.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 та отримання відповідачем кредитних коштів на його картковий рахунок № НОМЕР_3 .
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором №2152213 від 10.03.2025 року становить 33938,73 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 8473,85 грн., заборгованість за відсотками 17964,88 грн., пеня 7500грн.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача нарахованої суми пені, то відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Вказане позивачем не ураховано при здійсненні нарахування пені. Оскільки період за який здійснено нарахування пені починається після 24 лютого 2022 року, то вказані суми не підлягають нарахуванню та стягненню.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показаннями свідків. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з вимогами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, із врахуванням викладеного, суд приходить висновку, щодо часткового задоволення позовних вимог позивача, а саме із ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №2152213 від 10.03.2025 року у сумі 26438,73 грн., з яких 8473,85 грн. - сума за основною сумою боргу та 17964,88 грн. сума заборгованості за відсотками.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2662,40грн., що підтверджується платіжною інструкцією.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Виходячи з того, що відповідачем визнано позов до початку розгляду справи по суті позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а решту 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, стягнути з відповідача, з урахуванням вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором№2152213 від 10.03.2025 року у розмірі 26438 (двадцять шість тисяч чотириста тридцять вісім) гривень 73 (сімдесят три) копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у виді судового збору у сумі 1037 (одна тисяча тридцять сім) гривень 02 (дві) копійки.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з державного бюджету 50 відсотків сплаченого при поданні позовної заяви судового збору, а саме 1037 (одна тисяча тридцять сім) гривень 02 (дві) копійки гривень які сплачено позивачем, відповідно до платіжної інструкції №154297 від 10 квітня 2026 року (ГУК у Полт.обл/Лубенськ р-н/22030101; код отримувача 37959255; надавач платіжних послуг отримувача Казначейство України; рахунок отримувача UA888999980313131206000016261).
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м.Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуюча суддя Г.М. Гуменюк
Судебное решение № 137666573, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області было принято 23.06.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные данные.
то решение относится к делу № 539/1843/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: