Постановление суда № 137662659, 19.06.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2026 Справа №607/8003/25 Провадження №1-кп/607/1417/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі кримінального провадження №12025211040000584 від 20.03.2025 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 (бере участь дистанційно),

встановив:

на розгляді суду перебуває кримінальне провадження №12025211040000584 від 20.03.2025 щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

18.06.2026 через електронну пошту суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів (далі Клопотання), яке вмотивоване тим, що продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може: переховуватись від суду, незаконно впливати на представника потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також прокурор зазначає про неможливість застосування до ОСОБА_3 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних із триманням під вартою, оскільки жоден із них не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а також забезпечити належну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх обов`язків.

Прокурор подане ним Клопотання підтримала з підстав, викладених у ньому.

У судовому засіданні захисник заперечив проти задоволення Клопотання прокурора. Зазначив, що обвинувачений тривалий час перебуває під вартою та значна частина доказів у кримінальному провадженні вже досліджена, у зв`язку з чим частина ризиків, заявлених прокурором, істотно зменшилася та перестала існувати. Також звернув увагу суду на те, що обвинувачений має зареєстроване місце проживання. Просив врахувати розмір завданої шкоди та дійти висновку про можливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зокрема домашнього арешту в нічний час доби. Крім того, зазначив, що обвинувачений висловлює бажання проходити військову службу.

Обвинувачений у судовому засіданні просив змінити йому запобіжний захід на такий, що не пов`язаний із триманням під вартою.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши Клопотання та матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого:

згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України (гл. 18 цього Кодексу) клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою продовження строків тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, про які зазначено у ст.178 КПК України.

Судом установлено, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.03.2025 застосовано щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 грн, та, у разі її внесення, покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Надалі, строк дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 неодноразово було продовжено, востаннє ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.04.2026 на шістдесят днів, тобто до 23:59 22.06.2026, із визначенням застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень, та, у разі її внесення, покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вирішуючи питання про доцільність продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу, суд враховує тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти власності, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у разі визнання його винуватим, обвинувачений може вживати заходів з метою ухилення від суду. При цьому суворість можливого покарання хоча і не є самостійною підставою для продовження тримання під вартою, однак у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження має суттєве значення для оцінки ризику переховування від суду.

Оцінюючи ризик незаконного впливу на представника потерпілого та свідків, суд враховує, що представник потерпілого у цьому кримінальному провадженні вже був допитаний даним складом судом, а тому ризик незаконного впливу на нього не знайшов свого підтвердження під час розгляду Клопотання. Водночас свідки у кримінальному провадженні після призначення нового судового розгляду ще не допитані. За таких обставин суд вважає, що ризик незаконного впливу на свідків з метою зміни ними показань, відмови від їх надання або надання показань на користь обвинуваченого продовжує існувати. При цьому суд враховує положення ч. 4 ст. 95 КПК України, відповідно до яких суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які безпосередньо сприймав під час судового розгляду.

Також суд вважає актуальним ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення. Зокрема, ОСОБА_3 має не зняту та непогашену судимість за вчинення злочину проти власності. Крім того, згідно з обвинувальним актом, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, було вчинене ним під час іспитового строку. Такі обставини свідчать про те, що попереднє звільнення від відбування покарання з випробуванням не досягло своєї мети та не забезпечило належної поведінки обвинуваченого, а тому ризик вчинення ним нового кримінального правопорушення продовжує існувати.

Суд критично оцінює доводи сторони захисту про те, що тривале перебування обвинуваченого під вартою та дослідження значної частини доказів у кримінальному провадженні свідчать про зменшення або відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Сам по собі строк перебування особи під вартою не є безумовною підставою для зміни запобіжного заходу, якщо ризики, які були підставою для його застосування, продовжують існувати. Аналогічно і дослідження частини доказів не виключає можливості вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від суду, незаконний вплив на учасників кримінального провадження чи вчинення нового кримінального правопорушення.

Доводи захисника про наявність у обвинуваченого зареєстрованого місця проживання та наміру проходити військову службу суд також не вважає достатніми для висновку про відсутність ризиків. Зокрема, наявність постійного місця проживання є лише однією з обставин, що характеризує особу, однак сама по собі не гарантує належної процесуальної поведінки та не виключає можливості ухилення від суду.

Посилання сторони захисту на розмір завданої шкоди не впливає на оцінку ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а тому не може бути вирішальним фактором при вирішенні питання про продовження чи зміну запобіжного заходу.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.

Суд також перевірив можливість застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, однак дійшов висновку, що такі заходи не забезпечать досягнення мети запобіжного заходу, визначеної ст. 177 КПК України, не зможуть належним чином запобігти встановленим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

За таких обставин суд вважає, що подальше тримання ОСОБА_3 під вартою є необхідним та виправданим, а тому Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу підлягає задоволенню. Відтак у задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на такий, що не пов`язаний із триманням під вартою, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 199, 331, 392, 393 КПК України, суд

постановив:

клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на такий, що не пов`язаний із триманням під вартою, - відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 23:59 17.08.2026.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали в частині запобіжного заходу до 17.08.2026 включно.

Копію ухвали надати/надіслати обвинуваченому та начальнику ДУ «Чортківська УВП (№26)».

На ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції та не зупиняє виконання такої ухвали, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Головуюча суддя ОСОБА_1