Постановление суда № 137660521, 24.06.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 24.06.2026

Справа № 337/604/26

Провадження № 2-к/334/7/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі

судді Бредіхіна Ю.Ю.,

за участю секретаря Іванової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей Станіславчицької сільської ради про визнання на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню,

встановив:

заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із клопотанням про визнання на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

На виконання вимог ч.1 ст.473 ЦПК України судом повідомлено заінтересовану особу про надходження зазначеного клопотання та запропоновано у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.

Від заінтересованої особи надійшла заява про розгляд клопотання без участі представника служби, заперечення проти клопотання не висловлені.

Відповідно до ч. 2 ст. 473 ЦПК України, після подання заінтересованою особою заперечень у письмовій формі або у разі її відмови від подання заперечень, а також якщо у місячний строк з часу повідомлення заінтересованої особи про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає дату, час і місце судового розгляду клопотання, про що заінтересовані особи повідомляються письмово не пізніше ніж за десять днів до його розгляду.

Судом встановлено, що рішенням районного суду міста Бржецлав (Чеська Республіка) в особі одноосібного судді магістра Даніели Клобасової від 18 грудня 2023 року у справі №12 Nc26033/2023-61, , 22 Р а Nc 260/2023 про неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передано під опіку бабусі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В рішенні також встановлено, що неповнолітня Злата прибула до Чеської Республіки разом зі своєю матір`ю - ОСОБА_2 в 2022 році, однак мати припинила здійснювати догляд за дочкою і 30.03.2023 року переїхала до Праги на роботу, з того часу вона не приїздила до дитини, не виконувала свої батьківські обов`язки та не забезпечувала основні потреби. Батько неповнолітньої ОСОБА_5 - ОСОБА_3 , залишився в Україні, де проходить військову службу та виробляє військову техніку. На момент звернення до суду дитиною ніхто з батьків не опікувався та матеріально не підтримував. Мати неповнолітньої ОСОБА_5 не подала заяву на продовження візи для себе та доньки, тому дитина не мала права на гуманітарну допомогу. Задля того, аби бабуся - ОСОБА_6 , могла діяти від імені неповнолітньої ОСОБА_5 , суд визнав за необхідне передати дитину під її опіку. Таке рішення дозволило ОСОБА_1 офіційно «представляти її в питаннях охорони здоров`я при спілкуванні з медичним закладом (включаючи вибір лікуючих лікарів і медичну страхову компанію), представляти її при оформленні проїзних документів, посвідки на проживання на території Чеської Республіки, вирішення питання стосовно її навчання».

Рішенням районного суду м. Бржецлав від 18.12.2023 року також встановлено, що у жовтні 2023 року розслідування UMPOD встановило (було звернення до центрального органу України), що ОСОБА_3 не є біологічним батьком дитини, не може її виховувати та не хоче, щоб вона поверталася з Чеської Республіки. Він вважає, що найкраще, щоб ОСОБА_5 виховувала бабуся, заявив, що під час його перебування в Україні догляд матері за дитиною був неналежним.

Рішення набрало законної сили 02.02.2024 року.

Згідно з ч.1 ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу України», згідно з міжнародними договорами України рішення, які не потребують виконання (про визнання прав, оголошення банкрутом, визнання недійсними певних актів, визнання, оспорення чи позбавлення батьківства, розірвання шлюбу, встановлення фактів, що мають юридичне значення, усиновлення, визнання громадянина безвісно відсутнім чи оголошення померлим тощо), які постановлені судом однієї з Договірних Сторін і набрали законної сили, визнаються на територіях інших Договірних Сторін без спеціального провадження за умови, що установою юстиції запитуваної Договірної Сторони раніше в цій справі не було постановлено рішення, яке набрало законної сили, або якщо згідно з даним договором, а в не передбачених ним випадках - згідно із законодавством Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнано, справа не належить до виключної компетенції її установ юстиції.

Відповідно до ч.1 ст. 462 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Згідно зі ст. 471 ЦПК України, рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Частиною другою статті 11 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що якщо застосування права іноземної держави залежить від взаємності, то вважається, що воно існує, оскільки не доведено інше.

Принцип взаємності означає, що рішення суду певної держави повинно визнаватись та виконуватись в Україні, якщо тільки немає доказів того, що рішення українських судів не визнаються і не можуть бути виконані на території такої держави.

Між Україною та Чеською Республікою укладено Договір про правову допомогу в цивільних справах, який ратифіковано Законом № 2927-ІІІ від 10.01.2002, ВВР, 2002, № 23, ст. 147.

Згідно статті 52 названого договору договірні сторони за умов, установлених цим договором, визнаватимуть і виконуватимуть на своїй території рішення у цивільних справах, визначених у статті 1 цього договору, майнового та немайнового характеру, які були постановлені компетентними органами юстиції.

Аналізуючи норми чинного законодавства та встановленні у справі обставини, враховуючи, що зазначене рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якого воно ухвалене, набрало законної сили, рішення у справі постановлено судом, що відповідає нормам чинного законодавства України, та предмет спору за законами України підлягає судовому розгляду, суд дійшов висновку, що підстави, передбачені ст. 468 ЦПК України, для відмови у визнанні в Україні зазначеного рішення іноземного суду, - відсутні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 473 ЦПК України, за наслідками розгляду клопотання, а також заперечення у разі його надходження, суд постановляє ухвалу про визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

Керуючись ст. 128, 130, 260, 261, 353, 354, 355, 468, 471, 472, 473 ЦПК України, суд

ухвалив:

клопотання ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей Станіславчицької сільської ради про визнання на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню задовольнити.

Визнати на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, а саме рішення районного суду міста Бржецлав (Чеська Республіка) в особі одноосібного судді магістра Даніели Клобасової від 18 грудня 2023 року у справі №12 Nc26033/2023-61, , 22 Р а Nc 260/2023 про передачу неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під опіку бабусі - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виправити в ухвалі суду від 08.06.2026 року описку допущену у даті документи, вказавши вірну дату «08 червня 2026 року», замість помилкової «06 травня 2026 року».

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення ухвали - в той самий строк з моменту отримання її копії.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін