Решение № 137657436, 22.06.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/896/26

Провадження № 2/589/1829/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Темірова Ч.М.,

за участю секретаря судового засідання - Глоба С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Шостка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (далі - позивач) 23 лютого 2026 року через свого представника в системі «Електронний суд» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 2175555 від 21.03.2020у загальному розмірі 49200,00 гривень та судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 21.03.2020між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2175555, відповідно до умов якого первісний кредитор надав відповідачу грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 15000,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити відсотки та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі. Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яка станом на 13.02.2026 становить 49200,00 грн, з яких: 15000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 34200,00 грн -прострочена заборгованість за процентами. 30.10.2020 між ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимог № ККАУ-30102020, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» передав позивачу за плату належні йому права вимоги, в тому числі й до ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 13.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та витребувано докази по справі.

До суду 26.05.2026 від представника відповідача в системі «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_2 не заперечував щодо факту укладення кредитного договору ОСОБА_1 та первісного кредитора, отримання коштів у розмірі 15000,00 грн., проте розмір відсотків нарахованих поза межами строку дії договору 30 днів, що становить 34200,00 грн. вважає необґрунтованою та неправомірною вимогою. Представник долучив контррозрахунок, в якому зазначив, що відповідачем не повернуто у строк 30 днів з 21.03.2020 по 20.04.2021 тіло кредиту к розмірі 15000,00 грн., а тому передбачені умовами договору відсотки за користування кредитними коштами розраховуються таким чином: 15000,00 грн.*1,90% * 30 днів = 8550,00 грн. За вказаного, позовні вимоги визнав частково в сумі 23550,00 грн., а також зменшити розмір витрат на правничу допомогу, оскільки заявлена сума у розмірі 8000,00 грн. є неспівмірною зі складністю справи та розміром позовних вимог.

В системі «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_3 подав відповідь на відзив, в якій покликаючись на умови кредитного договору укладеного ТОВ «Авентус» та ОСОБА_1 , просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 49200,00 грн., оскільки ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші погоджені умови договору. Представник просив врахувати, що у межах строку дії договору відбулось продовження строку користування кредитом на 90 днів з моменту виникнення прострочення.

ОСОБА_2 скерував до суду заперечення, в якому не погоджується розміром процентів нарахованих позивачем, зазначає що розмір нарахувань більше ніж удвічі перевищує суму основного боргу та є наслідком незаконного нарахування договірних відсотків після закінчення строку кредитування. Щодо витрат на правничу допомогу, вважає його розмір не відповідає критеріям співмірності та є явно завищеним, просить зменшити.

У судове засідання сторони не з`явились, від представника позивача та представника відповідача надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювало

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд дійшов до такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, застосовані норми права.

Судом встановлено, що 21.03.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно з якого товариство надало відповідачу кредит в розмірі 15000,00 грн. в безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок платіжної картки № НОМЕР_1 , строком на 30 днів, що підтверджується договором №2175555 про надання споживчого кредиту, що підписані ОСОБА_1 електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора «М636884».

На виконання ухвали Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13.04.2026 про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» скерувало до суду інформаційну довідку про те, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в банку емітовано карту № № НОМЕР_3 , та в період з 21.03.2020-21.03.2020 було зарахування коштів на суму 15000,00 грн. а саме: 21.03.2020.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладення між сторонами правочину.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Враховуючи викладене та фактичне визнання позову відповідачем в частині отримання кредитних коштів, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази на підтвердження факту укладення 21.03.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 договору № 2175555 про надання споживчого кредиту, та отримання відповідачем грошових коштів на загальну суму 15000,00 гривень.

Із долученої копії договору відступлення прав вимог №ККАУ-30102020 від 30.10.2020 судом встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» передає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між ТОВ «Авентус Україна» і Боржниками (Портфель Заборгованості).

У п.6.2.3. Договору вказано, що Права Вимоги переходять до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» з моменту підписання сторонами Договору, після чого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості.

Згідно із Актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 30 жовтня 2020 року до договору відступлення прав вимог №ККАУ 30102020 від 30.10.2020, ТОВ «Авентус Україна» передало, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло Реєстр Боржників Кредитора від 30.10.2020.

З витягу з Реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимог №ККАУ 30102020 від 30.10.2020 вбачається, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло Право грошової вимоги до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 у загальному розмірі 49200,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення ч. 1 ст.512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); (б) дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Враховуючи норми чинного законодавства України, зазначені вище, встановивши що кредитний договір №2175555 укладений 21.03.2020 між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» не виконаний в повному обсязі, й те, що за договором цесії до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , позовна вимога ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є доведеною та обґрунтованою, а отже заборгованість за тілом кредиту підлягає стягненню у розмірі 15000,00 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за відсотками, суд зазначає таке.

Аналізуючи умови договору № 2175555, судом встановлено, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п. 1.4. договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.-4.5 Договору, Відповідно до п.4.2. споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400,00 грн. ініціювати продовження строку користування кредитом, пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем.

Згідно з п.4.4.кредитного договору № 2175555 товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) Споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Споживачем Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в Договорі. 4.5. У випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в п.4.3 Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою. Пунктом 4.6.визначено, що вказаний порядок внесення змін до Договору щодо продовження строку кредиту, Сторони вважають таким, що вчинений в письмовій формі, оскільки, воля Сторін в даному випадку виражена за допомогою технічного засобу зв`язку, що відповідає вимогам, встановленим статтею 207 Цивільного кодексу України до письмової форми правочину.

Отже первісним кредитором визначено умови та порядок пролонгації дії договору про надання споживчого кредиту № 2175555 від 21.03.2020, який укладено між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .

Із дослідженого графіка платежів за кредитним договором №2175555 від 21.03.2020, який є додатком №1 до Договору про споживчий кредит №2175555, дата повернення позики визначена 20.04.2020, загальна вартість кредиту складає 20985,00 грн, сума кредиту 15000,00 грн, сума процентів за користування кредитом 5985,00 грн.

У паспорті споживчого кредиту зазначена інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та додаткова інформація. Враховуючи що ОСОБА_1 отримає 15000,00 грн. кредитних коштів, строк на 30 днів, за стандартною процентною ставкою 8550,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі)становить 23550,00 грн.

З картки обліку договору (розрахунок заборгованості) за період з 21.03.2020 по 29.10.2020 вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_1 становить 49200,00 грн. з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 15000,00 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 34200,00 грн.

Із даного розрахунку вбачається, що відповідач не здійснював оплату заборгованості, доказів, що сторони досягли згоди у належній формі про пролонгацію строку кредитування, що прямо передбачено умовами договору про надання споживчого кредиту №2175555, суду не надано.

Частиною першою та другою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 05 квітня 2023 року в справі №910/4518/16, згідно з якими надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за користування кредитом, так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто, фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Тому при стягненні заявленої позивачем заборгованості не підлягають врахуванню завуальовані, неоднозначні умови, які дозволили кредитодавцю нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом, поза чітко вказаного строку кредитування.

Крім того, суд звертає увагу на правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий правовий висновок було підтверджено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.

Отже, враховуючи узгоджений сторонами строк кредитування 30 днів, а також враховуючи відсутність належних та допустимих доказів щодо продовження строку дії кредитного договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами підлягають частковому задоволенню в межах цього строку кредитування та у розмірі погодженому сторонами під час укладення 21.03.2020 кредитного договору № 2175555 за стандартною процентною ставкою в розмірі 8550,00 грн.

Частиною першою ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на встановлені обставини, враховуючи, що ОСОБА_1 усунувся від виконання передбачених договором обов`язків, відсотки за користування кредитними коштами не сплачував первісному кредитору, а позивач правомірно набув права вимоги до відповідача, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по кредитному договору№ 2175555 від 21.03.2020 на загальну суму 23550,00 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з платіжної інструкції №8674 від 10.02.2026 при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1274,50 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо клопотання представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. та клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 п.1 ч. 3 ст. 133 та ч.1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду копію договору про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладеного між ТОВ ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет», копію акту наданих послуг № 246 від 13.02.2026, детальний опис наданих послуг, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію ордеру на надання правничої допомоги від 02.07.2025.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд вважає необґрунтованими вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі 8000,00 грн. який, на переконання суду, не є співмірним із наданими адвокатом послугами та складністю справи, та дійшов до висновку, що розмір витрат на оплату правничої допомоги має бути зменшено до 4000,00 грн.

Розмір заявлених позовних вимог підлягають задоволенню частково, отже пропорційно до розміру задоволених позовних вимог підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі який розрахований таким чином: 4000,00 грн. *47,87 % = 1914,80 коп.

Керуючись ст. 3, 6, 15, 16, 512, 517, 525, 526, 530, 627, 629, 1048, 1049, 1054, 1056-1, ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 4, 5, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації: м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) заборгованість задоговором № 2175555 про надання споживчого кредиту від 21.03.2020 у розмірі 23550,00 (двадцять три тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації: м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) суму сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 1274 (одну тисячу двісті сімдесят чотири) гривні 50 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1914 (одну тисячу дев`ятсот чотирнадцять) гривень 80 копійок у відсотковому співвідношенні задоволених позовних вимог.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складання повного тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 22 червня 2026 року.

СуддяЧ.М.Теміров