Постановление суда № 137655928, 24.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви

про зміну способу і порядку виконання судового рішення

24 червня 2026 року м. Київ № 640/29213/20

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі по тексту також - відповідач-1), Державної служби України з надзвичайних ситуацій (надалі по тексту також відповідач-2, залучена на підставі ухвали суду від 27 листопада 2020 року), в якому (з урахуванням уточнення позовних вимог) просить суд:

- зобов`язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій (01601, м. Київ, вул. О. Гончара 55-А, код ЄДРПОУ 385168849) подати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська 16, код ЄДРПОУ 42098368) довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2016 року із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в розмірі: посадовий оклад; оклад за військове звання генерал-полковника внутрішньої служби; надбавку за стаж служби (вислугу років) - 50%; надбавку за особливі умови служби - 100%; премії у розмірі 5%; надбавку за роботу з таємними документами у розмірі 40%; надбавку державного експерта з питань таємниці у розмірі 40 %; надбавку за науковий ступінь у розмірі 15%,

а також з 01 березня 2018 року із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення у складі: посадовий оклад; оклад за військове звання генерал-полковника внутрішньої служби; надбавку за стаж служби (вислугу років) - 50%; надбавку за особливі умови служби - 100%; премії у розмірі 5%; надбавку за роботу з таємними документами у розмірі 40%; надбавку державного експерта з питань таємниці у розмірі 40 %; надбавку за науковий ступінь у розмірі 15%;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код за ЄДРПОУ 42098368) щодо: обмеження розміру пенсії її максимальним розміром, а саме у розмірі десяти прожиткових мінімумів на одну особу, які втратили працездатність; зменшення відсоткового розміру пенсії з 90 % до 70%; несвоєчасного проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у 2017 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2016 року №493 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу»; несвоєчасного проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у 2018 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», зобов`язавши його здійснити відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» перерахунок сум пенсійного забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ): з 01 липня 2016 року у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2016 року № 493 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу» (у редакції чинній на час виникнення його права на перерахунок), відповідно до виготовленої Державною службою України довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії станом на 01 липня 2016 року; з 01 березня 2018 року у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції чинній на час виникнення його права на перерахунок), відповідно до виготовленої Державною службою України довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії станом на 01 березня 2018 року; а також з 01 квітня 2019 року відповідно до довідки Державної служби України з надзвичайних ситуацій України від 29 квітня 2021 року № 20-422/201, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення та з урахуванням надбавки за особливі заслуги перед Україною у розмірі 35% від прожиткового мінімуму, зазначеного для осіб, які втратили працездатність, без обмеження її максимальним розміром, та здійснити виплату в повному обсязі коштів заборгованості - недоотриманої частини пенсії після її перерахунку, яка виникла з 20 грудня 2016 року, без обмеження її розміру.

них сум.Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.092021 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити з грудня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з обмеженням її максимального розміру, починаючи з 20 грудня 2016 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 20 грудня 2016 року, без обмеження її максимальним розміром із врахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 681,60 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 60 копійок та на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).

На виконання рішення суду у справі №640/29213/20 видано виконавчі листи від 22.11.2021.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві, Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №64029213/20 до Київського окружного адміністративного суду.

У подальшому, на адресу суду від представника позивача надійшла заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення, відповідно до якої заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2021 у справі №640/29213/20 із зобов`язання відповідача здійснити виплату пенсії, починаючи з 20.12.2016, без обмеження її максимальним розміром із врахуванням раніше виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 суми доплати пенсії за період з 20.12.2016 по 31.11.2021 у розмірі 585248,56 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справви між суддями матеріали адміністративної справи та вказана заява розподілені та передані для розгляду судді Перепелиці А.М.

Розглянувши заяву представника позивача про зміну способу виконання рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої-другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд зазначає, що у зв`язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.

Відповідно до рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 "Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації", рекомендовано, зокрема, особливості роботи суду визначати виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні; по можливості відкладати розгляд справ (за винятком не відкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Враховуючи встановлення на території України воєнного стану та недопущення створення можливої небезпеки для життя учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність розгляду вищевказаної заяви у порядку письмового провадження.

Обґрунтовуючи заяву про зміну способу і порядку виконання рішення, позивач зазначив, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2021 з дати набрання ним законної сили і по теперішній час не виконано відповідачем.

Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.04.2025 №2600-0202-8/69970, на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2021 у справі №640/29213/20, Гловним управлінням ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії в межах резолютивної частини рішення та здійснено нарахування коштів в загальній сумі 585248,56 грн., які будуть виплачені в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Відповідно до статті 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях зазначав, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Відповідно до статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

У постанові Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у справі № 200/2961/21-а зазначено, що, у разі необхідності встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення необхідно звернути увагу на те, що: 1) із відповідною заявою варто звертатися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції; 2) із такою заявою можуть звернутися стягувач чи виконавець (у випадках, встановлених законом); 3) для зміни способу або порядку виконання судового рішення повинні існувати обставини, що істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим; 4) на виконання вимог процесуального законодавства потрібно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вищевказаних обставин як підстави для задоволення судом відповідної заяви.

З наведеного правового регулювання вбачається, що процесуальним правом подання заяви про встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення наділені стягувач та виконавець.

Відповідно до частин першої - другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Згідно із частиною другою статті 129-1 Конституції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, Окружним адміністратвиним судом міста Києва було видано виконавчі листи по справі. При цьому, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчих листів у вказаній справі, а також документів від виконавчої служби про неможливість виконання судового рішення у справі № 640/29213/20.

Зважаючи на те, що встановлення чи зміна способу або порядку виконання рішення суду підлягає вирішенню судом за заявою стягувача чи виконавця, заява представника позивача щодо зміни способу та порядку виконання рішення суду у цій справі задоволенню не підлягає, оскільки позивач не набув статусу стягувача та не надав суду відповідних доказів щодо неможливості виконати рішення суду у примусовому порядку саме у той спосіб, який зазначений у його резолютивній частині.

Суд звертає увагу на те, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів відкриття виконавчого провадження у справі № 640/29213/20, отже сторони не набули статусів стягувача та боржника, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

2. Копію ухвали направити (видати) учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Перепелиця А.М.