Решение № 137655409, 22.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року м. Київ справа №640/12415/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване

підприємство УНІВЕРСАЛ

до Державної служби України з безпеки на транспорті

(Укртрансбезпека)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство УНІВЕРСАЛ (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №315956 від 07.12.2021 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство "УНІВЕРСАЛ" адміністративно-господарського штрафу в сумі 51 000,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2022 відкрито провадження у справі №640/12415/22.

Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІX ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022р. №2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022р. №2825-IX, справа №640/12415/22 надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2025 справа розподілена судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 прийнято справу до провадження судді Жукової Є.О., розгляд справи розпочато спочатку, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки відповідач виконує функції габаритно - вагового контролю транспортних засобів саме на дорогах загального користування, а не будь яких інших дорогах, місцях, а транспортний засіб марки FAW модель СА 3252, д.н.з. НОМЕР_1 , не рухався дорогою загального користування. Також, складені працівниками відповідача документи (акт, довідка) не містять відомостей про заміри відстаней між осями транспортного засобу марки FAW модель СА 3252, д.н.з. НОМЕР_1 , а за відсутності замірів відстаней між осями неможливо встановити, що осі транспортного засобу є саме одиночними або задвоєними та як наслідок, встановити факт перевантаження на вісь. Крім того, позивач зазначає, що у контрольному талоні зважування транспортного засобу марки FAW модель СА 3252, д.н.з. НОМЕР_1 , проведеного уповноваженими працівниками відповідача 03.11.2021, вся інформація викладена російською мовою та водію ОСОБА_1 не було роз`яснено підставу проведення перевірки, як і не було пред`явлено розпорядження про проведення рейдової перевірки. Також при винесенні оскаржуваної постанови, відповідач порушив пункти 26 і 27 Порядку № 1567, оскільки не повідомив позивача про розгляд справи про правопорушення у встановленому законом порядку, що слугує підставою для її скасування.

Представником відповідача, 19.11.2025 через систему «Електронний Суд» подано відзив на позовну заяву, де останній стверджує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. Так, зокрема, відповідач зазначає, що твердження позивача про те, що під час перевірки транспортного засобу встановлено перевищення габаритних вагових параметрів на 50 кг не відповідають дійсності, оскільки позивач посилається на загальну масу транспортного засобу, однак, під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу було виявлено перевищення навантаження саме на задвоєну вісь. Також, водій транспортного засобу не заперечував того факту, що осі транспортного засобу слід вважати задвоєними, Зважування транспортного засобу здійснювалось на повіреному належним чином засобі вимірювальної техніки.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачу надсилалось повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та зауважує, що відповідач не може відповідати за обставини вручення та фактичного отримання поштової кореспонденції, які від нього не залежать.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство УНІВЕРСАЛ (вул. Набережно-Печерська дорога, буд.11-Б, м.Київ, 01014, код ЄДРПОУ 42130013) зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

03.11.2021 на 167 км. автомобільної дороги Н-15 Запоріжжя - Донецьк, посадовими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відповідно до направлення від 01.11.2021 № 014607 на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження, проводилася рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів проведено рейдову перевірку в ході якої зупинено транспортний засіб марки FAW модель СА 3252, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є позивач, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та здійснено габаритно-ваговий контроль.

За результатами габаритно - вагового контролю, транспортного засобу марки FAW модель СА 3252, д.н.з. НОМЕР_1 , встановлено, що навантаження на задвоєну вісь склало 32, 150т., при нормативно допустимій - 16 т.

На підставі встановленого, посадовими особами відповідача, складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.11.2021 №284807, в якому вказано про порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: під час надання послуг з перевезень вантажів (згідно із товарно-транспортною накладною від 03.11.2021) перевищено встановлені законодавством вагові норми понад 30%, навантаження на здвоєну вісь 32150т., відсоток навантаження над нормативним 101 %, відповідальність за що передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За результатами розгляду справи Східним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 07.12.2021 № 315956, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф в сумі 51000,00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачене абзацом 17 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Не погодившись з вказаною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III).

Статтею 3 Закону № 2344-III передбачено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до частин третьої, чотирнадцятої та сімнадцятої статті 6 Закону № 2344-III, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.

Відповідно до частин дванадцятої та чотирнадцятої статті 6 Закону №2344-III, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно із частинами сімнадцятою, вісімнадцятою статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1567).

За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 встановлено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 18 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879) за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Згідно із пунктами 20, 21 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Пунктами 25 та 27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху).

Згідно із пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Пунктом 4 Правил дорожнього руху визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, зазначеною нормою визначено, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт в частині перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм є автомобільний перевізник.

Так, рейдовою перевіркою встановлено, що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки FAW модель СА 3252, д.н.з. НОМЕР_1 здійснював перевезення вантажу з перевищенням вагових норм, встановлених пунктом 22.5 ПДР, а саме, навантаження на здвоєну вісь склало 32,150т при нормативно допустимому - 16т.

Факт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів зафіксовано в довідці №0066503 від 03.11.2021 та в акті №0053662 від 03.11.2021, талоном про зважування.

Суд звертає увагу, що позивач не заперечує, що у даному випадку він є автомобільним перевізником.

Щодо доводів про відсутність методики виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі та вказане є підставою для виникнення об`єктивних сумнівів у достовірності результатів зважування, слід вказати таке.

Дійсно, на момент виникнення спірних правовідносин, відсутня затверджена Мінекономрозвитком методика виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі, якою мали б керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.

Водночас, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України № 3353-ХІІ, статті 33 Закону № 2862-IV визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, яким керувався відповідач, суд вважає, що відповідачем правомірно проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу.

Наведене узгоджується з нормативним регулюванням, а саме скасування постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 671 пункту 19 Порядку № 879, в якій було вказано про те, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку, а пунктом 2 Порядку №879, на який посилається позивач, надаються тільки визначення понять, застосованих у Порядку.

Отже, законодавець виключив норму про необхідність застосування будь-якої затвердженої методики визначення у спірних правовідносинах.

Позивач також обґрунтовує позовні вимоги тим, що п.22.5 Правил дорожнього руху передбачено, що рух транспортних засобів з перевищенням на осі або фактичну масу 40т. у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється, тому чинним законодавством взагалі забороняється оформлення дозволу, яким дозволено рух великовагових транспортних засобів із подільним вантажем.

Матеріали справи свідчать, що загальна вага транспортного засобу складає 40 050 кг., що не перевищує більше 2 % нормативно допустимої ваги 40т., але підставою для прийняття спірної постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу стали результати габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки FAW.

Відповідно до цих результатів вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують встановлені законодавством габаритно-вагових норми більше 30 відсотків при перевезенні вантажу на здвоєнній вісі, оскільки фактична навантаження складає 32,150т., при нормативно допустимому - 16т., що є правопорушенням передбаченим ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт.

Склад правопорушення відповідно до санкції ст.60 Закону України « Про автомобільний транспорт» застосовується саме до перевізників подільних вантажів за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм: загальної ваги транспортного засобу та перевищення ваги на вісь відповідно до норм встановлених п.22.5 ПДР.

Щодо твердження позивача, що талон зважування складено російською мовою, суд зазначає наступне.

Відповідно до Порядку № 879, за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Талон зважування відображає та встановлює факт виявленого перевищення, однак не є документом управлінської діяльності. Суд погоджується з твердженням відповідача, що всі інші документи, а саме, довідка, акт, постанова складені державною мовою.

Вживання російської мови у талоні зважування є порушенням ведення документообігу, однак не спростовує факт перевищення навантаження на вісь, виходячи за межі нормативно допустимого.

Стосовно того, що відповідачем проведено габаритно - ваговий контроль на автомобільній дорозі, яка не відноситься до автомобільних доріг загального користування, суд зазначає, як вбачається з направлення на рейдову перевірку від 01.11.2021 № 014607, ділянкою дороги, яка перевіряється є ділянка Н-15 Запоріжжя - Донецьк, 167 км. В акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.11.2021 №284807, місцем перевірки визначено, автомобільну дорогу Н-15 Запоріжжя - Донецьк, 167 км. Акт підписано водієм транспортного засобу марки FAW модель СА 3252, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 без зауважень.

А тому, твердження позивача, що габаритно - ваговий контроль здійснено на ділянці дороги Н-15 Запоріжжя - Донецьк, 164 км, а не 167 км., не підтверджено матеріалами справи.

Щодо не повідомлення позивача про розгляд справи, суд зазначає наступне.

Згідно із пунктами 25, 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2021 повідомленням від 17.11.2021 №96969/19.1/24-21, яке було направлено перевізнику рекомендованим листом із штрих-кодовим ідентифікатором № 0308301250066 було викликано його для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 07.12.2021.

Суд вважає, що відповідач не може відповідати за обставини вручення та фактичного отримання поштової кореспонденції, які від нього не залежать, та обов`язок якого обмежується додержанням відповідного строку направлення повідомлення та виду послуг відправлення.

Надсилання повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням позивача є належним виконанням обов`язків відповідачем щодо інформування. При цьому відносини між оператором поштового зв`язку, який доставляє листи, та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника (відповідача).

Позивачем не було вчинено всіх можливих дій на отримання вказаної кореспонденції, позивач мав вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості для своєчасного отримання кореспонденції. Крім того, лише на позивача покладено обов`язок отримання цієї кореспонденції, а тому твердження позивача, що відповідач є відповідальною особою щодо вручення поштового відправлення до моменту вручення такого відправлення позивачу) є помилковим тлумаченням норми закону.

Свідоме неотримання кореспонденції, яка направлялася відповідачем на офіційну адресу позивача, та, в подальшому, посилання позивача на те, що відповідач не повідомив його про дату, час та місце розглядом справи і це є порушенням норм Порядку №1567, не може бути не можуть бути підставами для скасування постанови, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем Порядку № 1567 та Закону України «Про поштовий зв`язок».

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.02.2020 по справі № 820/4624/17.

З урахуванням вищевикладеного та наданих доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в їх задоволенні має бути відмовлено.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку суду, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування було виконано з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до положень ст.139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство УНІВЕРСАЛ - відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.