Решение № 137648989, 16.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5931/26

Провадження № 2/761/8503/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Дибань А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс», про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

15.02.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс», про зобов`язання вчинити дії. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що їй та ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Під час перебування сторін у шлюбі з 18.05.2002, який було розірвано на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15.01.2020 по цивільній справі №759/13848/18, яке набрало законної сили, сторонами було набуто у власність квартиру АДРЕСА_1 . Оскільки відповідач ОСОБА_2 чинив перешкоди в реєстрації місця проживання ОСОБА_1 з на той час неповнолітньою донькою ОСОБА_3 , то рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 13 березня 2020 року, яке набрало законної сили 11 січня 2021 року визнано за ними право користування жилим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 . Продовжуючи чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою відповідач ОСОБА_2 у вересні 2021 року звернувся до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» з заявою про відключення квартири від електропостачання, як споживач з яким укладено договір. 4 серпня 2021 року позивач звернулась до ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» з заявою про повторне підключення після відключення як споживач, оскільки за рішенням суду за нею було визнано право користування квартирою, підписала надану їй заяву-приєднання, надала документи, отримала виставлений рахунок №95419318 від 04.08.2021 року на підключення та оплатила його. 05.08.2021 ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» відновив подачу електроенергії до квартири, де зазначено номер лічильника №18476654 опломбованого пломбою №31537529 та зафіксовано показники на час підключення 12823. 12 грудня 2025 року квартиру АДРЕСА_1 , частина якої належить позивачу на праві приватної власності, в зимовий період було відключено від електропостачання та теплопостачання. Вважає, що оскільки ОСОБА_2 не надає своєї згоди на укладання ОСОБА_1 окремих договорів, в тому числі і на розподіл особових рахунків, у чому їй було відмовлено ПАТ «ДТЕК Київські електромережі», КП «Київтеплоенерго», то вона вимушена звернутись до суду з вимогою про зобов`язання укласти договір про надання послуг з розподілу електричної енергії та про зобов`язання відкрити позивачу особовий рахунок з постачання гарячої води та постачання теплової енергії за адресою АДРЕСА_2 без згоди співвласника ОСОБА_2 .

Ухвалою від 25.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 29.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в позові.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, просили суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених в поданих нею заявах по суті справи.

Представник Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених в поданих ним заявах по суті справи.

Представник Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, просила суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених в поданих нею заявах по суті справи.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, просила суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених в поданих нею заяві по суті справи.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 18.05.2002, який було розірвано на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15.01.2020 року.

Під час перебування у шлюбі позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 набуто 08.12.2015 року у власність спільне майно подружжя, квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 13 березня 2020 року, яке набрало законної сили 11 січня 2021 року визнано за ОСОБА_1 право користування жилим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 .

Постановою Київського апеляційного суду від 22.05.2025 року залишено без змін рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 13.03.2025 року, яким в порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності на частину квартири АДРЕСА_1 19.11.2015 року зареєстровано за ОСОБА_2 , на частину квартири АДРЕСА_1 02.12.2025 року за ОСОБА_1 .

Згідно Витягу з ЄРДР номер кримінального провадження 12025105100002234 від 24.12.2025 року, вбачається, що 24.12.2025 року до відділу дізнання Шевченківського УП ГУНП у м.Києві надійшла заява ОСОБА_1 , яка повідомила, що 12.12.2025 року квартиру, частиною якої вона володіє та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 працівники та службові особи УД №18 ТОВ «Ковальська Житлосервіс» самоправно відключили від електропостачання, теплопостачання та водопостачання квартиру ОСОБА_1 без наявних на те законних причин.

Також судом встановлено, що згідно наряду-допуску №35415 від 24.12.2019 року ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» були виконані роботи з відключення від клемника лічильника фазного проводу за заявкою Споживача ОСОБА_2 лічильника №18476654 з показниками 12823 кВт.

Згідно з наряду-допуску без номеру від 05.08.2021 року ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» були виконані роботи з підключення від клемника лічильника фазного проводу за заявою: послуги відновлення, лічильник №18476654 з показниками 12823 кВт.

Відповідно до рахунку №95419318 від 04.08.2021 року сплачено ОСОБА_1 1 114,74 грн. за повторне підключення за заявою споживача.

Згідно з наряду-допуску без номеру від 03.09.2021 року ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» були виконані роботи з відключення від клемника лічильника фазного проводу за заявою Споживача ОСОБА_2 лічильника №18476654 з показниками 12873 кВт.

Відповідно до Акту №ТПЗ 2480126 від 26.12.2025 року технічної перевірки відключення, було встановлено самовільне підключення, демонтовано схему від стояка, припинено розподіл електроенергії , лічильник №18476654 з показниками 19385,56 кВт.

Згідно з листа ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» від 30.12.2025 року Товариство повідомило ОСОБА_1 , що Товариство не здійснювало відключення комунальних послуг в її квартирі.

З листа Структурного підрозділу «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» від 13.01.2026 року вбачається, що жодні роботи з боку КП «Київтеплоенерго» які б могли призвести до відключення квартири АДРЕСА_1 від централізованого опалення не виконувались.

В листі ПАТ « ДТЕК Київські електромережі» від 13.01.2026 року вказано, що заяв від ОСОБА_1 про підключення від власника /споживача до Товариства не надходило, оплата за підключення не здійснювалась, відповідно підключення Товариством не здійснювалось, а у грудні 2025 року ОСР здійснювалась перевірка відключеного стану та було усунено самовільне підключення. Зазначали, що ОСР укладає договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії заявник у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки має надати оператору системи заяву-приєднання та документи визначені п. 2.1.8. ПРРЕЕ. Крім того, згідно ч. 1 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, тому до заяви-приєднання також має бути надана згода іншого співвласника на укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з ОСОБА_1 .

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Суб`єктивні цивільні права та інтереси особи захищаються в порядку, передбаченому законом, за допомогою застосування певних способів захисту.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Частиною 4 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (тут і надалі в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила) (пункт 1 постанови), та визначено, що: ОСП та ОСР укладають договори про надання послуг з передачі/розподілу електричної енергії із усіма електропостачальниками відповідно до процедури, передбаченої Правилами та Кодексу системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, у порядку надання електропостачальниками відповідних заяв та документів (пункт 9 постанови); ОСР під час укладення із споживачами договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії (оформлення заяв-приєднання та паспортів точок розподілу) присвоює всім точкам розподілу електричної енергії за об`єктами існуючих споживачів ЕІС-коди за точками комерційного обліку відповідно до порядку, передбаченого Кодексом комерційного обліку, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311, та інших нормативно-правових актів НКРЕКП, а також актів адміністратора комерційного обліку (пункт 10 постанови).

Відповідно до абзаців 1, 5 пункту 1.2.15 Правил укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. При переході права власності (користування) на об`єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов`язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.

Відповідно до пункту 2.1.2 Правил Оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем.

Укладення договору про постачання електричної енергії є обов`язком постачальника електричної енергії і запропонований договір повинен відповідати типовому договору про постачання електричної енергії. Відмова постачальника електричної енергії від укладення договору в такому разі суперечить вимогам частини третьої статті 6, статей 627, 630 ЦК України та Правилам.

У разі невиконання постачальником електричної енергії зобов`язання з укладення договору про постачання електричної енергії, який відповідає типовому договору, таке право підлягає захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України шляхом зобов`язання.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 757/45133/15-ц (провадження № 14-114цс18) та у постанові Верховного Суду від 23 лютого 2022 року у справі № 226/1303/20

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

За пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Питання відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води в багатоповерхових житлових будинках регулюються № 630 та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4 (далі - Порядок № 4) за якими відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком № 4 процедури.

Представником Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» в судовому засіданні надано акти від 29.05.2026 року та від 31.07.2025 року та пояснено, що згідно акту не вбачається теплопостачання в квартирі АДРЕСА_1 , на системі опалення відсутні втручання.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" до основних обов`язків споживача теплової енергії віднесено, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії та додержання вимог договору та нормативно-правових актів. При цьому, споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом. Статтею 25 цього ж Закону закріплено права та основні обов`язки теплогенеруючої, теплотранспортної та теплопостачальної організацій, в тому числі право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та обов`язок забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, укладення договору між постачальником теплової енергії та споживачем є їх обов`язком на підставі закону з метою врегулювання взаємних прав та обов`язків, забезпечення надійного та безперебійного постачання обсягів теплової енергії відповідно до погоджених умов та законодавства.

Згідно п. 10 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572 встановлено, що у разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних послуг та інших послуг плата розподіляється: за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря); за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю зареєстрованих осіб, що проживають у квартирі, житловому приміщенні у гуртожитку; за послуги з централізованого опалення, з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалюваної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач (орендар).

Статтями 7, 8, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача та виконавців житлово-комунальних послуг та управителів.

Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язком виконавця надання послуг своєчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Згідно з пунктами 2, 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків користування приміщеннями житлових будинків здійснюється згідно зі свідоцтвом на право власності або договором найму (оренди).

Власник зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 10 Правил визначено, що мешканці квартири, в яких проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі): мають рівні права на користування підсобними приміщеннями і обладнанням; можуть обирати відповідальну за виконання встановлених правил особу; встановлюють за узгодженням порядок використання підсобних приміщень, а також черговість їх прибирання; розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частин першої-третьої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Пунктом 13 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 (в редакції, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року №45) передбачено, що спори, що виникають під час користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, розв`язуються шляхом проведення переговорів між учасниками спору або у судовому порядку.

Розподіл особового рахунку є можливим лише за умови укладення з кожним із споживачів окремих договорів про надання послуг.

Питання поділу особового рахунку вирішується шляхом звернення особи з відповідною заявою та документами на підтвердження права власності на частину квартири до житлово-експлуатаційної організації.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суд від 09 вересня 2020 року у справі № 751/1560/19 та від 04 березня 2024 року у справі № 750/7250/22.

Судом достовірно встановлено, в тому числі і з оглянутих в судовому засіданні відеозаписів і не заперечується відповідачем ОСОБА_2 ,, що ним не надається згода на розподіл особових рахунків та укладання ОСОБА_1 окремих договорів, відновлення електропостачання та теплопостачання квартири.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», що Голеня І.М. самовільно підєдналась до електропостачання, що спростовується рахунком № НОМЕР_1 від 04.08.2021 року сплаченим ОСОБА_1 в розмірі 1114,74 грн. за повторне підключення за заявою споживача та нарядом-допуску без номеру від 05.08.2021 року ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» відповідно до акта були виконані роботи з підключення від клемника лічильника фазного проводу за заявою: послуги відновлення, лічильник №18476654 з показниками 12823 кВт.

Представником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» в судовому засіданні було зазначено, що перевірка та зняття показників з лічильників електропостачання здійснюються щомісячно, у зв`язку з чим суд критично відноситься до твердження про самовільне підключення ОСОБА_1 , яке ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» не могло не помітити протягом 4 років.

З урахуванням викладеного вважаю, що в судовому засіданні факт відключення від електропостачання та теплопостачання квартири АДРЕСА_1 без законних на те підстав.

Положеннями ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України, визначено що обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Верховний Суд послідовно підкреслює, що ефективний спосіб захисту - це той, який призводить до конкретного правового результату. Іншими словами, суд має оцінювати не лише юридичну правильність вимоги, а й її практичні наслідки: чи досягне позивач тієї мети, заради якої звернувся до суду (зокрема, постанова КЦС ВС від 04.10.2023 у справі № 446/1/22).

Саме звідси випливає принцип процесуальної економії: судове рішення повинно усувати потребу у повторному зверненні до суду. Такий підхід системно відображений у практиці Великої Палати Верховного Суду (зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц).

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що обставини, на які посилається сторона позивача, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позов є таким, що підлягає до задоволенню.

Розподіляючи судові витрати, суд керується ст. 141 ЦПК України, а тому з ОСОБА_2 , ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», КП ВО Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» та ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню в рівних частках витрати зі сплати судового збору в сумі 3194,88 грн, а саме по 798,72 грн з кожного.

Керуючись ст.ст.ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс», про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» укласти з ОСОБА_1 договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за адресою: АДРЕСА_2 без згоди співвласника ОСОБА_2 та відновити подачу електроенергії за адресою: АДРЕСА_2 .

Зобов`язати Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» відкрити ОСОБА_1 особовий рахунок на послуги з постачання гарячої води та постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 як співвласнику 1/2 частини квартири без згоди співвласника ОСОБА_2 .

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» відновити централізоване опалення в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 та надати доступ ОСОБА_1 до щитової електроенергії за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» на користь ОСОБА_1 , в рівних частках витрати зі сплати судового збору в сумі 3194 (три тисячі сто дев`яносто чотири) грн 88 коп., а саме по 798 (сімсот дев`яносто вісім) грн 72 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: