Постановление суда № 137646010, 24.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відстрочення виконання рішення суду

24.06.2026м. Дніпро№ 904/1945/24

Суддя Мілєва І.В., розглянувши заяву Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас"

про відстрочення виконання рішення суду

у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця", м. Вінниця

до: Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", Дніпропетровська область, с. Воронове

про стягнення 27 999 142,49 грн

Представники:

від позивача: Говдик Т.Я.;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" про стягнення 16 381 561,72 грн основного боргу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу № 1317541/51 від 16.02.2024.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" 28 334 762,84 грн, а саме: 27 998 779,85 грн, з яких: 27 953 020,31 грн - основний борг, 45 759,54 грн - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 335 982,99 грн. В решті позову відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2025 апеляційну скаргу Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 у справі № 904/1945/24 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 у справі № 904/1945/24 залишено без змін.

09.04.2025 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 було видано наказ.

15.06.2026 відповідач подав до суду заяву про відстрочення виконання судового рішення по справі № 904/1945/24, в якій просить суд відстрочити виконання рішення суду по справі № 904/1945/24 до закінчення дії воєнного стану в Україні.

Суд ухвалою від 16.06.2026 прийняв заяву Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" про відстрочення виконання рішення до розгляду та призначив її розгляд у засіданні на 24.06.2026.

17.06.2026 позивач подав до суду заперечення на клопотання (заяву).

23.06.2026 відповідач подав до суду пояснення.

17.06.2026 позивач подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Суд ухвалою від 18.06.2026 клопотання позивача задовольнив.

18.06.2026 відповідач подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Суд ухвалою від 19.06.2026 клопотання відповідача задовольнив.

У судове засідання 24.06.2026 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" 28 334 762,84 грн, а саме: 27 998 779,85 грн, з яких: 27 953 020,31 грн - основний борг, 45 759,54 грн - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 335 982,99 грн. В решті позову відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2025 апеляційну скаргу Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 у справі № 904/1945/24 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 у справі № 904/1945/24 залишено без змін.

09.04.2025 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 було видано наказ.

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.(ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. (ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Свою заяву відповідач обґрунтовує наступним. ДМП ВКГ «ДЗД» є стратегічним підприємством по забезпеченню водою питної якості населення та підприємств Синельниківського, Павлоградського районів, міст Синельникове, Павлоград, Тернівка, Першотравенськ, шахт, підприємств ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та військових формувань, які знаходяться на цій території. Господарська діяльність підприємства має загальнодержавне, соціальне значення та безперервний характер. ДМП ВКГ «ДЗД», як підприємство, яке здійснює господарську діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, забезпечує життєдіяльність територіальних громад Дніпропетровської області. Військова агресія російської федерації проти України наносить непоправну шкоду ДМП ВКГ «ДЗД» та вплинула на можливість виконання цивільно-правових зобов`язань. Це призвело до негативного фінансового стану підприємства. Вже за 1 квартал 2026 підприємство має збиток 43 116 000 грн. З цих причин договірні зобов`язання між позивачем і відповідачем не виконані належним чином. Єдиним джерелом формування доходів ДМП ВКГ «ДЗД» є надходження оплати за надані послуги від підприємств споживачів послуг та населення. При цьому значно збільшилась дебіторська заборгованість споживачів за надані ДМП ВКГ «ДЗД» послуги з централізованого водопостачання. Так, станом на 31.05.2026р. дебіторська заборгованість споживачів перед ДМП ВКГ «ДЗД» за надані послуги з централізованого водопостачання та абонентську плату з урахуванням штрафних та фінансових санкцій складає 222 289 461,31 грн, з них заборгованість населення- 25 150 258,52 грн, юридичних осіб та ФОП 197 139 202, 79 грн. Через неналежне виконання зобов`язань по оплаті отриманих послуг з водопостачання, зокрема оптовими споживачами водоканалами міст Павлоград, Тернівка, Першотравенськ, підприємство не має достатньо обігових коштів для здійснення своєчасних та в повному обсязі платежів по договору. Таким чином, настання форс-мажорних обставин унеможливило відповідачем виконання своїх зобов`язань за договором на даний час. ДМП ВКГ «ДЗД» надає життєво важливі послуги з централізованого водопостачання та намагається своєчасно виконувати свої зобов`язання, приймає всі міри по сплаті заборгованості. У відповідача в силу незалежних від нього форс-мажорних обставин на даний час немає можливості щодо повного погашення заборгованості позивачу.

Дослідивши надані відповідачем в обґрунтування заяви докази та обставини, суд не знаходить достатньо правових підстав для її задоволення з урахуванням наступного.

У Господарському процесуальному кодексі України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку (Закон України "Про виконавче провадження"), не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.

У той же час, слід зважити на таке:

1) виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012);

2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012);

3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року);

4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії").

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Заявником не наведено та не обґрунтовано жодних підстав та обставин, які зміняться чи настануть після закінчення дії воєнного стану в Україні, та які відповідно дадуть можливість виконати рішення суду. Відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження покращення фінансового стану підприємства після закінчення дії воєнного стану в Україні.

Належних та достовірних доказів, в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про те, що рішення суду буде виконано в майбутньому, зокрема і, доказів на підтвердження надходження коштів за наслідками господарської діяльності, що дасть можливість погасити існуючий борг по закінченню строку відстрочення відповідачем до суду також не надано.

Обставини, на які посилається заявник в своїй заяві про відстрочення виконання рішення суду не є об`єктивними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для надання відстрочення виконання судового рішення; при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (постанова Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/8153/17).

При цьому, суд зауважує, що наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають поточну діяльність заявника, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається відповідач у заяві, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим.

Також боржник не надав жодних доказів ймовірного погашення заборгованості в майбутньому, при цьому висновки суду не можуть ґрунтуватися лише на одних припущеннях.

Поряд з цим суд відзначає, що тяжка економічна ситуація в країні спричинена військовою агресією носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін.

Таким чином, відповідачем не доведено винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області, про відстрочення якого до закінчення дії воєнного стану в Україні просить відповідач, ухвалене 24.07.2024.

Господарський суд наголошує, що відповідно до ч.5 ст.331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, відповідно до положень ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 могло бути відстрочено до 24.07.2025.

В той же час, відповідач звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду 15.06.2026, тобто майже через рік після спливу максимально можливого строку відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024, встановленого ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливості відстрочення або розстрочення виконання рішення суду на строк більше одного року з дня ухвалення такого рішення. Таким чином, відстрочення виконання рішення суду на строк більше одного року з дня ухвалення такого рішення суперечить вимогам чинного законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши належним чином наведені обставини, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" та надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 по справі № 904/1945/24.

Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 по справі № 904/1945/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 24.06.2026.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В. Мілєва