Решение № 137643291, 23.06.2026, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/416/26

Провадження № 2/162/353/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Цибень О.В.,

за участю секретаря судового засідання Будько І.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Від представника позивача через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до Любешівського районного суду Волинської області 19.05.2026 надійшов вказаний позов.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.08.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено електронний Кредитний договір № 18.08.2023-100000547, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 6000 гривень строком на 70 днів (до 26.10.2023) зі сплатою процентів за процентною ставкою 1.3% за 1 день користування кредитом, комісії, пов`язаної з наданням кредиту 15 % від суми кредиту, що становить 900 гривень. ТОВ «Споживчий центр» виконало свою частину умов кредитного договору у повному обсязі, перерахувавши кошти на рахунок ОСОБА_1 . Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим у нього станом на дату подання позову виникла перед позивачем заборгованість у загальному розмірі 6024,93 гривень, з яких: по тілу кредиту 4065,24 гривень, по процентах 1959,71 гривень. Відповідачем були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору 02.09.2023 на суму 1800 гривень, 11.10.2023 на суму 2250 гривень, 14.12.2023 на суму 2000 гривень. На підставі викладеного просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» вказану суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі (які складаються з судового збору та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення).

Ухвалою судді від 26.05.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

Представник позивача у позовній заяві просить розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про визнання позову, у якій просив розстрочити виплату суми заборгованості на 5 місяців у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідач ОСОБА_1 18.08.2023 сформував та за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора «С284» підписав заявку на отримання кредиту у ТОВ «Споживчий центр». Відповідно до умов кредитного договору № 18.08.2023-100000547 позичальнику надано кредит на таких умовах: сума кредиту 6000 гривень; строк, на який надається кредит, 70 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 26.10.2023. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.3% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 15% від суми Кредиту та дорівнює 900 гривень. ОРРПС (орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом становить 25688.26%. Неустойка - 60 гривень, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України становить 474,5 % річних. Заповнюючи заявку, ОСОБА_1 вказав номер банківської платіжної картки для перерахування коштів з початковими та кінцевими цифрами 4790-72XX-XXXX-4120.

Згідно з квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» ID операції 2353489683 18.08.2023 через систему LiqPay було перераховано кошти у розмірі 6000 гривень на картку 479072*20 з призначенням «видача за договором № 18.08.2023-100000547.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1-8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отож, відповідач ОСОБА_2 у належний спосіб на вебсайті ТОВ «Споживчий центр» подав заявку на отримання споживчого кредиту. При цьому відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами кредитування та отримав вказані кошти шляхом їх переказу позивачем на банківський картковий рахунок.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 порушив взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором № 18.08.2023-100000547 від 18.08.2023, у зв`язку з чим у нього виникла перед позивачем заборгованість, яка згідно з розрахунком складає 6024,93 гривень, з яких: по тілу кредиту 4065,24 гривень, по процентах 1959,71 гривень.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Сторони в договорі про надання кредиту погодили розмір відсотків та порядок їх нарахування.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1, ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. Загальні витрати за споживчим кредитом включають в себе комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

У цій справі одноразова комісія встановлена за видачу кредиту, передбачена умовами договору про надання кредиту (п. 9) і є складовою загальних витрат за споживчим, не включає в себе додаткових та/або супутніх послуг за договором.

Згідно зі ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Іншої черговості погашення вимог кредитора сторони в Договорі про надання кредиту не обумовили.

Часткове зарахування товариством платежів у погашення нарахованої відповідачу комісії за видачу кредиту (яка не є витратами кредитора, пов`язаними з одержанням виконання) за умови неповного погашення відсотків за користування кредитом та основної суми боргу (тіла кредиту), не відповідає нормам вищевказаної статті.

Зі змісту договору та наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачу нараховувалися проценти за процентною ставкою 1.3% за 1 день користування кредитом протягом усього строку кредитування.

Тож суд здійснює перерахунок заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.

Строк на який надається кредит: 70 днів (з 18.08.2023 до 26.10.2023).

Станом на 02.09.2023 (16 днів користування кредитом) відповідачу нараховано 6000 гривень тіла кредиту, 1248 гривень відсотків за користування кредитом), 900 гривень комісії. Відповідач 02.09.2023 сплатив в користь позивача 1800 гривень, з яких на погашення відсотків за користування кредитом повинно було бути спрямовано 1248 гривень, а решта 552 гривні на погашення тіла кредиту. Таким чином, станом на 03.09.2023 за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5448 гривень, заборгованість за відсотками за користування кредитом була відсутня.

У період з 03.09.2023 до 11.10.2023 (39 днів) відповідачу повинні були бути нараховані відсотки за користування кредитом в розмірі 2762,136 гривень (70,824 х 39 днів), при цьому залишок заборгованості за тілом кредиту становив 5448 гривень. 11.10.2023 відповідач сплатив 2250 гривень, які повинні були бути спрямовані на погашення відсотків за користування кредитом. Таким чином, станом на 12.10.2023 за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5448 гривень, заборгованість за відсотками 512,136 гривень.

У період з 12.10.2023 до 26.10.2023 (15 днів) відповідачу повинні були бути нараховані відсотки за користування кредитом в розмірі 1062,36 гривень (70,824 х 15 днів) + 512,136 гривень, при цьому залишок заборгованості за тілом кредиту становив 5448 гривень. 14.12.2023 відповідач сплатив 2000 гривень, які повинні були бути спрямовані на погашення відсотків за користування кредитом 1574,496 гривень, а решта 425,504 гривень на погашення тіла кредиту. Таким чином, за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5022,5 гривень, заборгованість за відсотками за користування кредитом була відсутня.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 5922,5 гривні (900 гривень по комісії та 5022,5 гривень тіла кредиту).

З приводу заяви відповідача про розстрочку виплати заборгованості суд зауважує таке.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 1, 3-5 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Верховний Суд України у п.10 Постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 № 14 вказує, що суду у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відповідач просить суд врахувати його скрутне матеріальне становище та не відмовляється добровільно виконати свої зобов`язання.

Проаналізувавши всі обставини справи, враховуючи бажання відповідача повернути заборгованість позивачу шляхом розстрочення виконання судового рішення, суд вважає за можливе заяву ОСОБА_1 задовольнити та застосувати розстрочку виконання рішення суду строком на 5 місяців.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, позивач заявив до стягнення витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 150 гривень.

Водночас із доданої до позовної заяви квитанції «Поштової служби «Е-Пост» № 2064617 від 14.05.2026 вбачається, що загальна вартість відправлення 116,58 гривень.

Згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково з відповідача підлягають стягненню витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви в паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 114,6 гривень.

На підставі ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 18.08.2023-100000547 від 18.08.2023 у загальному розмірі 5922,5 гривні (п`ять тисяч дев`ятсот двадцять дві гривні 50 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2617,14 гривень (дві тисячі шістсот сімнадцять гривень 14 копійок) судового збору та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви в паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 114,6 гривень (сто чотирнадцять гривень 60 копійок).

Іншу частину вимог залишити без задоволення.

Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду - задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Любешівського районного суду Волинської області від 23.06.2026 по справі № 162/416/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 18.08.2023-100000547 від 18.08.2023 у розмірі 5922,5 гривні терміном на 5 (п`ять) місяців з дати набрання законної сили цим рішенням рівними платежами - по 1184,5 гривень (одна тисяча сто вісімдесят чотири гривні 50 копійок) щомісяця, не пізніше останньої календарної дати кожного місяця.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вул. Саксаганського, 133А; код ЄДРПОУ 37356833).

Представник позивача: Мохир Ярослав Вікторович (адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133А).

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ