Постановление суда № 137640849, 12.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23557/26

Провадження № 1-кс/761/14652/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, в рамках кримінального провадження № 12026100070000766 від 10.06.2026, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100070000766 від 10.06.2026 за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

10.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченими п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

На думку органу досудового розслідування відносно підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного та можуть перешкодити розслідуванню кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання за вищевказаними підставами та просив його задовольнити.

Захисники у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на необґрунтованість заявлених ризиків, а також пред`явленої підозри, просили врахувати особу підозрюваного, подали відповідні письмові матеріали, які характеризують ОСОБА_4 .

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100070000766 від 10.06.2026 за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

10.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Частиною 1 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді на даному етапі кримінального провадження доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є його причетність до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_10 підозри за ч. 4 ст. 296 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

1. Протокол огляду місця події від 10.06.2026 згідно якого встановлено, що за адресою: м. Київ, вул. Некрасова, буд. 1 в приміщенні реабілітаційного центру «Титанові» виявлено численні плями бурого кольору та вилучено змиви з вікна з РБК, підлоги, стелажу поруч із кріслом та особисті речі потерпілого ОСОБА_11 , а саме футболка та штани в плямах бурого кольору.

2. Протокол допиту потерпілого ОСОБА_11 від 10.06.2026 згідно якого встановлено, що потерпілий є засновником реабілітаційного центру «Титанові» у зв`язку з чим приблизно з травня 2025 року мав конфлікт із військовим на ім`я ОСОБА_12 на фоні того, що останній не отримав бажане протезування. В подальшому 10.06.2026 приблизно о 09 год. ранку за адресою: АДРЕСА_2 до вказаного центру підїхав автомобіль з якого вийшли 8 чоловік у військовій формі на чолі з ОСОБА_12 . В наслідок чого деякі з них разом із ОСОБА_12 нанесли тілесні ушкодження потерпілому.

3. Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 10.06.2026 згідно якого встановлено, що йому відома особа на ім`я ОСОБА_12 та про його конфлікт із ОСОБА_11 . Приблизно о 09 год. 10.06.2026 бачив як люди у військовій формі зайшли в приміщення реабілітаційного центру «Титанові» за адресою: м. Київ, вул. Некрасова, буд. 1 де відбувся гучна конфлікт. Після того як конфлікт завершився зайшов у приміщення та побачив на підлозі ОСОБА_11 з побитим лицем та в плямах крові.

4. Протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 10.06.2026 згідно якого встановлено, що йому відома особа на ім`я ОСОБА_12 , який постійно створював конфлікти у приміщенні реабілітаційного центру «Титанові» за адресою: м. Київ, вул. Некрасова, буд. 1 у зв`язку із незадоволенням щодо протезування.

5. Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 10.06.2026 згідно якого встановлено, що особа на ім`я ОСОБА_12 постійно мав конфлікти із засновником центру «Титанові» ОСОБА_11 у зв`язку із незадоволенням щодо протезування та відношенням до військовослужбовця ОСОБА_16 . Також, погрожував ОСОБА_11 компроматами щодо поганої роботи реабілітаційного центру.

6. Протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 10.06.2026 згідно якого встановлено, що бачив як 10.06.2026 приблизно о 09 год. до реабілітаційного центру «Титанові» за адресою: м. Київ, вул. Некрасова, буд. 1 під`їхали дві машини з якої вийшли 5 осіб у військовій формі із зброєю та 3 цивільні особи в тактичному камуфляжі. Після чого останні зайшли у приміщення де особи в цивільний формі нанесли тілесні ушкодження ОСОБА_11 , а особи у війковій формі не підпускали інших осіб до місця події.

7. Протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 10.06.2026 згідно якого встановлено, що приблизно о 09 год. до реабілітаційного центру «Титанові» за адресою: м. Київ, вул. Некрасова, буд. 1 під`їхали дві машини з якої вийшли особи у військовій формі із зброєю і кувалдою, а також цивільні особи в тактичному камуфляжі. Після чого останні зайшли у приміщення де особи в цивільний формі нанесли тілесні ушкодження ОСОБА_11 , а особи у війковій формі не підпускали інших осіб до місця події.

8. Медична документація приватної клініки «Мірум» від 10.06.2026 згідно якої встановлено, що ОСОБА_11 отримав КТ-ознаки перелому лівої тім?яної кістки, переломи стінок ВЩ обабіч з малим гемосинусом обабіч, перелом кісток носу та н/стінки лівої орбіти. Набряк та гематоми м?яких тканин обличчя та голови. КТ-ознаки зміщення купола діафрагми зліва з частковим зміщенням селезінки, шлунку та петель кішківника в грудну порожнину можливо п/о зміни (з урахуванням оперативного втручання в анамнезі).

9. Протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 10.06.2026 згідно якого встановлено, що приблизно о 09 год. в приміщенні реабілітаційного центру «Титанові» за адресою: м. Київ, вул. Некрасова, 1 особи у військовій формі із зброєю і кувалдою, а також цивільні особи в тактичному камуфляжі на чолі із відомою йому раніше особою ОСОБА_12 нанесли тілесні ушкодження ОСОБА_11 . Крім того, висловлювались нецензурною лайкою та погрозами, які він знімав на власний мобільний телефон.

10. Протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 10.06.2026 згідно якого встановлено, що 10.06.2026 на прохання свого командира ОСОБА_21 поїхав разом із товаришами до реабілітаційного центру «Титанові» за адресою: м. Київ, вул. Некрасова, 1 для вирішення проблем, які мав побратим командира «товарищ без ноги». Під час бійки у вказаному реабілітаційному центрі перекрив вхід для інших осіб для того щоб ніхто не постраждав.

11. Протоколом обшуку від 10.06.2026 автомобіля марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 (номер прикриття НОМЕР_3), VIN: НОМЕР_2 в ході якого вилучено предмет ззовні схожий на кувалду.

12. Протокол огляду місця події від 10.06.2026 в приміщенні реабілітаційного центру «Титанові» за адресою: м. Київ, вул. Некрасова, 1 виявлено зламану камеру відеоспостереження та вилучено зламаний навпіл флеш носій;

13. Протокол огляду предмета (мобільного телефону) від 10.06.2026 згідно якого встановлено, що ОСОБА_22 надав добровільну згоду на огляд власного мобільного телефону та вході огляду виявлено відеозаписи події, що відбулася 10.06.2026 о 09 год. 03 хв. в приміщенні реабілітаційного центру «Титанові» за адресою: м. Київ, вул. Некрасова, 1 що записано на CD+R диск.

14. іншими матеріалами кримінального провадження..

Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження обставини, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру від 10.06.2026, вчинив зазначене кримінальне правопорушення та на даному етапі досудового розслідування є достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість пред`явленої підозри, оскільки в розпорядженні органу досудового розслідування є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Щодо наявності ризиків та їх обґрунтованість.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Так, наявність ризику переховуватися від органів досудового слідства та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі строком від трьох до семи років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість невідворотного покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.

Така позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, так у рішенні у справі «Ілійков проти Болгарії» Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінці ризику переховування; у справі «Летельє проти Франції» Суд наголосив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати суспільний резонанс і соціальні наслідки, які виправдовують застосування попереднього ув`язнення як виняткової міри запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім цього, навіть при здачі ОСОБА_4 наявного у нього діючого паспорту громадянина України для виїзду за кордон, одним із ризиків можливого його незаконного перетину державного кордону і подальшого переховування, є відсутність контролю за частиною державного кордону у зв`язку із повномасштабною агресивною війною російської федерації проти України.

Той факт, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), обґрунтовується тим, що після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 на місці події, а саме в приміщенні реабілітаційного центру «Титанові» за адресою: м. Київ, вул. Некрасова, 1 вході огляду місця події було виявлено пошкоджену відеокамеру спостереження із зломаним навпіл флеш носієм із збереженою інформацією, зо вказує на високу ймовірність можливості вживати заходів для приховування, спотворення, обміну речей або предметів з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та здобуття доказів органом досудового розслідування, а також про достатню вірогідність вчинення підозрюваним дій, що будуть спрямовані на їх знищення, приховання.

Наявність ризику незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків та потерпілого, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.

При цьому, суд вважає такими, що не знайшли свого підтвердження ризики, передбачені п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, в судовому засіданні підтверджується наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою застосування на стадії досудового розслідування запобіжного заходу відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав прокурор у клопотанні.

Підозрюваний відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України відноситься до осіб, до яких можливо бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , обставини вчинення злочину та його наслідки і суспільну небезпеку, особу підозрюваного, а також те, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, зазначених у клопотанні, для запобігання яких слідчий суддя вважає недостатнім застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Крім того, слідчий суддя вважає, що обставина, яка виправдовує тримання особи під вартою, належить введений в країні з 24.02.2022 воєнний стан в зв`язку із військовою агресією рф проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

У зв`язку з наведеним, клопотання в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 ЦПК України, наявність яких встановлена в судовому засіданні.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо розміру застави.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні посилаючись на п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, просили суду не визначати ОСОБА_4 розмір застави.

Суд зазначає, що п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України визначає право, а не обов`язок суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Дослідивши матеріали клопотання, оскільки слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні належним чином не обґрунтовано неможливість визначення застави, окрім як посилання на норму п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне, враховуючи тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , який відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, особу підозрюваного та його майновий стан, обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який буде достатнім та таким, що забезпечить виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 208, 309 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Взяти підозрюваного ОСОБА_4 під варту негайно в залі суду.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, але не пізніше строку досудового розслідування.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУ ДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

2) не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками щодо обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні № 12026100070000766 від 10.06.2026;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу ДМС України за місцем проживання усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, а також строк дії ухвали визначити на 60 днів з моменту фактичного затримання, але не пізніше строку досудового розслідування.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який призначений старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12026100070000766 від 10.06.2026.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1