Постановление суда № 137640621, 19.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16236/26

Провадження № 1-кс/752/5265/26

У Х В А Л А

Іменем України

19 червня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого слідчого управління ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , адвоката, раніше не судимого, у кримінальному провадженні №12025100000000458 від 04.04.2025р., -

В С Т А Н О В И В:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100000000 від 04.04.2025 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування клопотання слідчий посилається на те, що, СУ ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000000458 від 04.04.2025 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням, встановлено, що ОСОБА_7 , будучи помічником судді Святошинського районного суду міста Києва, користуючись набутими соціальними та професійними зв`язками в суспільстві, переслідуючи корисливий мотив, з метою власного протиправного збагачення, в невстановлені досудовим розслідуванням час та дату, вирішив зайнятися злочинною діяльністю, спрямованою на вимагання та одержання від громадян України неправомірної вигоди за здійснення впливу на прийняття рішення службовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави, зокрема щодо отримання позитивних судових рішень в інтересах осіб, які надають таку неправомірну вигоду.

З метою досягнення злочинного результату у вигляді одержання неправомірної вигоди, діючи умисно та переслідуючи корисливі мотиви, ОСОБА_7 розповсюдив серед кола своїх знайомих інформацію про наявність у нього зв`язків у Святошинському районному суді м. Києва, а також можливість внаслідок наявності таких зв`язків забезпечити надання допомоги в отриманні позитивного для зацікавленої особи судового рішення, створюючи уявлення про наявність у нього реального впливу на службових осіб зазначеного суду.

Так, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, але не пізніше 01.04.2025 до ОСОБА_5 звернувся ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 для отримання юридичної консультації щодо встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом за його матір`ю ОСОБА_9 на кв.

АДРЕСА_2 , де остання проживала разом із власником вказаного об`єкту нерухомого майна ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Під час вказаного спілкування ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 про те, що може посприяти останньому у позитивному вирішенні його питання.

Крім того, розуміючи необізнаність ОСОБА_8 у питаннях вступу у спадщину та порядку участі у судових спорах, а також важливість вирішення вищевказаного питання для ОСОБА_8 та його сім`ї, оцінюючи його побоювання щодо можливої втрати права користування та оформлення права власності на нерухоме майно з боку його матері, в ході спілкування із ОСОБА_8 , у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, але не пізніше 01.04.2025, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, в розмірі 3500 доларів США.

В свою чергу, ОСОБА_8 , розуміючи незаконність зазначених умов та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди за вчинення впливу на осіб, уповноважених на виконання функцій держави, є кримінально-караним діянням, не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності, 01.04.2025 звернувся із заявою до правоохоронних органів та в подальшому діяв під їхнім контролем.

З метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, ОСОБА_5 замість надання кваліфікованої юридичної допомоги, усвідомлюючи, що його подальші дії є незаконними та кримінально караними, 16.04.2025 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці повідомив ОСОБА_8 , що може вирішити питання щодо отримання позитивного рішення суду в інтересах ОСОБА_9 про встановлення факту проживання однією сім`єю із померлим ОСОБА_10 та визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на кв. АДРЕСА_2 . При цьому, ОСОБА_5 наголосив

ОСОБА_8 , що в таких категоріях справ неможливо отримати позитивне рішення суду без надання грошових коштів та в подальшому він та його мама ОСОБА_9 втратять можливість спадкування квартири, тому за вирішення вказаного питання необхідно надати ОСОБА_5 неправомірну вигоду у розмірі 3 500 доларів США за подальший вплив ним на невстановлену на даний час уповноважену особу Святошинського районного суду м. Києва, з метою отримання позитивного рішення суду в інтересах ОСОБА_9 про встановлення факту проживання однією сім`єю із померлим ОСОБА_10 та визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на кв. АДРЕСА_2 .

Також, з метою досягнення злочинного результату у вигляді одержання неправомірної вигоди, діючи умисно та переслідуючи корисливі мотиви, ОСОБА_5 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах вступив у попередню злочинну змову із помічником судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, з метою спільного вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення.

В подальшому, 05.08.2025 в ході телефонної розмови між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , останній, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , повторно повідомив про необхідність надання грошових коштів у сумі 3500 доларів США за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - суддею Святошинського районного суду м. Києва з метою отримання позитивного судового рішення в інтересах ОСОБА_9 під час розгляду позовної заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю із померлим ОСОБА_10 та визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на кв. АДРЕСА_2 .

Крім того, 16.09.2025 приблизно о 09 год. 45 хв. за адресою: м. Київ,

пров. Чорнобильський, під час особистої зустрічі між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , останній, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , повторно наголосив на необхідності надання грошових коштів у сумі 3500 доларів США за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - суддею Святошинського районного суду м. Києва з метою отримання позитивного судового рішення в інтересах ОСОБА_9 під час розгляду позовної заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю із померлим ОСОБА_10 та визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на кв. АДРЕСА_2 .

У подальшому, 18.09.2025 приблизно о 18 год. 35 хв. ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, зустрівся із ОСОБА_8 біля пам`ятника Володимира Вернадського на бульв. Академіка Вернадського у м. Києві та під час спілкування повторно висунув ОСОБА_8 протиправну вимогу щодо необхідності надання неправомірної вигоди за здійснення ним впливу на невстановлену на даний час уповноважену службову особу Святошинського районного суду міста Києва з метою отримання позитивного рішення суду в інтересах ОСОБА_9 про встановлення факту проживання однією сім`єю із померлим ОСОБА_10 та визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на кв. АДРЕСА_2 .

На виконання вимоги ОСОБА_5 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розуміючи, шо в інший спосіб інакше як надання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 грошових коштів, отримати позитивне рішення суду неможливо, діючи під контролем правоохоронних органів, того ж дня та в той же час передав йому частину неправомірної вигоди в сумі 1 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 18.09.2025 становило 41 194 грн. 10 коп., за подальший вплив на уповноважену службову особу Святошинського районного суду м. Києва з метою отримання позитивного рішення суду в інтересах ОСОБА_9 про встановлення факту проживання однією сім`єю із померлим ОСОБА_10 та визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на кв. АДРЕСА_2 .

Також, ОСОБА_5 , в неустановлені досудовим розслідуванням час та місці, діючи за попередньою змовою із помічником судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_7 , відповідно до спільно розробленого плану, переслідуючи корисливі мотиви, з метою одержання неправомірної вигоди, підготував від імені ОСОБА_9 позовну заяву про встановлення факту проживання однією сім`ю та визнання права власності в порядку спадкування на вказану вище квартиру, яку передав ОСОБА_7 .

У свою чергу, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з

ОСОБА_5 та згідно з спільно розробленим планом, переслідуючи корисливі мотиви, з метою одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи протиправність своїх дій, зловживаючи процесуальними правами з вересня 2025 року на протязі тривалого проміжку часу, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Якуба Колоса, 27-А, через канцелярію Святошинського районного суду міста Києва здійснював систематичне подання однакових за формою та змістом позовних заяв від імені ОСОБА_9 для визначення автоматизованою судовою системою відповідного суддю, на прийняття рішення якого ОСОБА_5 або ОСОБА_7 зможуть вчинити вплив.

У ході подальших неодноразових розмов між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_7 , останній у період часу з вересня 2025 року по лютий 2026 року повідомляв про те, що він продовжує подавати позовні заяви та очікує на розподіл хоча б одного позову на «потрібного» суддю.

У подальшому, 12.02.2026 приблизно о 19 год. 10 хв., під час зустрічі ОСОБА_8 з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за адресою: м. Київ, вул. Якуба Колоса, 23 (біля магазина «АТБ»), ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , повідомив останньому про необхідність нотаріального засвідчення показів свідків про проживання ОСОБА_9 та померлого ОСОБА_10 однією сім`єю.

Далі, 27.03.2026 приблизно о 13 год. 00 хв. в ході телефонної розмови за допомогою месенджеру «Telegram» між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , останній, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , повідомив, що позовна заява про встановлення факту проживання ОСОБА_9 однією сім`єю із померлим ОСОБА_10 та визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на кв. АДРЕСА_2 «випала на потрібного суддю». Також, ОСОБА_5 наголосив на тому, що йому потрібно передати нотаріально засвідчені пояснення свідків та квитанцію про сплату судового збору.

Того ж дня, приблизно о 16 год. 30 хв. під час зустрічі ОСОБА_8 з ОСОБА_5 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_7 , за адресою: м. Київ, вул. Федора Максименка, біля центрального входу до парку «Пуща-Водиця», ОСОБА_11 передав ОСОБА_5 нотаріально завіренні пояснення свідків, які необхідні для долучення до матеріалів позовної заяви ОСОБА_9 про встановлення факту проживання однією сім`єю із померлим ОСОБА_10 та про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на кв. АДРЕСА_2 .

Надалі, 21.04.2026 приблизно о 15 год. 30 хв., під час зустрічі ОСОБА_8 з ОСОБА_5 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_7 , біля будинку за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , повідомив ОСОБА_8 про необхідність завірити у ОСОБА_9 копії документів, які необхідні для долучення до матеріалів позовної заяви ОСОБА_9 про встановлення факту проживання однією сім`єю із померлим ОСОБА_10 та про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на кв. АДРЕСА_2 .

У подальшому, 23.04.2026 приблизно о 11 год. 30 хв. під час зустрічі ОСОБА_8 з ОСОБА_7 , який діяв за попередньою змовою з

ОСОБА_5 , біля входу до Святошинського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Якуба Колоса, 27-А, ОСОБА_8 передав ОСОБА_7 завірені у ОСОБА_9 копії документів, які необхідні для долучення до матеріалів позовної заяви ОСОБА_9 про встановлення факту проживання однією сім`єю із померлим ОСОБА_10 та визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на кв. АДРЕСА_2 та квитанцію про сплату судового збору.

В свою чергу, ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , перевірив наявність всіх необхідних документів та повідомив ОСОБА_8 , що з позовною заявою ОСОБА_9 про встановлення факту проживання однією сім`єю із померлим ОСОБА_10 та визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на кв.

АДРЕСА_2 все нормально та приблизно протягом місяця буде рішення суду.

Надалі, 15.06.2026 приблизно о 19 год. 10 хв., ОСОБА_5 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_7 , в ході зустрічі з ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4 , повідомив останньому про призначення судового розгляду за позовною заявою ОСОБА_9 про встановлення факту проживання однією сім`єю із померлим ОСОБА_10 та визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на кв. АДРЕСА_2 на 18.06.2026. При цьому ОСОБА_5 наголосив на тому, що до вказаної дати ОСОБА_8 повинен передати ОСОБА_5 другу частину неправомірної вигоди у розмір 2500 доларів США за вчинення впливу на суддю Святошинського районного суду м. Києва за прийняття останнім позитивного рішення під час розгляду вищевказаної позовної заяви ОСОБА_9 .

У подальшому, 18.06.2026 приблизно о 14 год. 45 хв. ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, в телефонній розмові повідомив ОСОБА_8 , що йому необхідно направлятися до ТЦ «Квадрат» по вул. Гната Юри в м. Києві для передачі неправомірної вигоди за здійснення ним впливу на невстановлену на даний час уповноважену службову особу Святошинського районного суду м. Києва з метою отримання позитивного рішення суду в інтересах ОСОБА_9 про встановлення факту проживання однією сім`єю із померлим ОСОБА_10 та визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на кв. АДРЕСА_2 .

Надалі, того ж дня приблизно о 15 год. 50 хв. ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, в телефонній розмові повідомив ОСОБА_8 , що йому необхідно перейти дорогу і направлятися в нежитлову будівлю за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 9, зайти на перший поверх будівлі та повернувши ліворуч знайти двері з надписом «адвокат ОСОБА_12 » та передати грошові кошти в сумі 2500 доларів США особі, яка там буде знаходитися.

На виконання вимоги ОСОБА_5 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розуміючи, шо в інший спосіб інакше як надання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 грошових коштів, отримати позитивне рішення суду неможливо, з метою недопущення порушення прав своєї матері ОСОБА_9 на спадкування, діючи під контролем правоохоронних органів, того ж дня приблизно о 15 год. 55 хв., знаходячись на першому поверсі нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 9, в кабінеті з надписом «адвокат ОСОБА_12 », передав грошові кошти в сумі 2500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 18.06.2026 становить 112 016 грн. 00 коп., особі на ім`я « ОСОБА_13 », який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , для передачі їх ОСОБА_5 за подальший вплив на уповноважену службову особу Святошинського районного суду м. Києва з метою отримання позитивного рішення суду в інтересах ОСОБА_9 про встановлення факту проживання однією сім`єю із померлим ОСОБА_10 та визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на кв.

АДРЕСА_2 .

Таким чином, ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , переслідуючи корисливі мотиви, у період часу з 18.09.2025 по 18.06.2026 вимагали та одержали від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 3500 доларів США за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - суддею Святошинського районного суду м. Києва з метою отримання позитивного судового рішення в інтересах ОСОБА_9 під час розгляду позовної заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю із померлим ОСОБА_10 та визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на кв. АДРЕСА_2 .

18.06.2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального провопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

18.06.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

У клопотанні зазначається, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, підтверджується сукупністю доказів, доданими до матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених пунками 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Захисник заперечила проти задоволення клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просила обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заявила клопотання в порядку ст. 206 КПК України.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Розглянувши клопотання, клопотання в порядку ст. 206 КПК України, заслухавши учасників процесу, оцінивши всі обставини, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Так, СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100000000458 від 04.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

З клопотання слідчого та доданих матеріалів встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

18.06.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, підтверджується доказами, доданими до клопотання, в їх сукупності.

Відповідно до п. 175 рішення Європейського суд з прав людини від 21.04.2011року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» під терміном «обгрунтована підозра» необхідно розуміти, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У рішенні №14310/88 від 23.10.1994 року по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обгрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Слідчий суддя дослідивши матеріали, долучені до клопотання, та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, приходить до висновку про обгрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчиненні кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Розглянувши питання існуючих ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює у світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_5 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, в сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за злочин, передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене відносно ОСОБА_5 у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу. (частина 4 статті 95 КПК України).

У свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Вказане доводить, що можливість впливу на свідків є досить ймовірною.

Посилання прокурора на ризик, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення осбтавин кримінального правопорушення, є ймовірним, що обумовалено специфікою розслідуваного кримінального провадження.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином прокурор обгрунтовує тим, що підозрюваний буде перешкоджати виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих та процесуальних дій по справі за надуманими приводами. Однак, на думку слідчого судді, вказаний ризик не доведений прокурором, а, відтак, не покладається та не береться до уваги при вирішенні клопотання.

Беручи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, аналізуючи наведене в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищеназваним ризикам і тому слідчий суддя вважає за необхідне обрати стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.

Задовольняючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом враховуються вимоги ст. 183 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, на даному етапі лише такий вид запобіжного заходу зможе дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим та прокурором, з визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, що виключає собою можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Така позиція слідчого судді відповідає вимогам КПК України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.

Щодо клопотання захисника в порядку ст. 206 КПК України.

У клопотанні захисник зазначає, що 18.06.2026 року о 17 год. 30 хв. слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочині СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_14 безпідставно позбавив волі людину - ОСОБА_5 , оскільки затримав його за адресою: Київська область, с. Горенка, подвір`я, на земельній ділянці з кадастровим номером 3222482400:03:007:5057. У осіб правоохоронного органу були відсутні підстави щодо затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема за п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України. Однак в уповноважених осіб правоозоронного органу не було на момент затримання достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України,.

У судовому засіданні захисник та підозрюваний просили звільнити підозрюваного з-під варти негайно.

Прокурор просив відмовити в задоволенні клопотання захисника, вказавши, що таким чином підозрюваний в такий спосіб намагається уникнути відповідальності.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. ст. 42, 208 КПК України підозрюваний має права вимагати перевірки обґрунтованості його затримання.

Згідно з п. 4 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікань встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

Слідчий суддя згідно зі ст. 3 КПК України здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.

Згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 206 КПК України якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи.

Отже, законодавець чітко визначив, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайного звільнення з-під варти особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.

Однак, оскільки матеріали не містять доказів на підтвердження доводів щодо незаконного утримання підозрюваної під вартою, слідчий суддя відмовляє в задоволенні скарги в порядку ст. 206 КПК України.

Керуючись вимогами ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання задовольнити.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів у межах досудового розслідування, тобто до 16 серпня 2026 року до 17 год. 30 хв. включно.

3. Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок грн. 00 коп.) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною особою або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду міста Києва за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ТУ ДСАУ в м. Києві

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

МФО 820172

Банк отримувача Державна казначейська служба України м. Києва

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

Призначення платежу застава за … (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені....(П.І.Б. особи, що вносить заставу).

4. Підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

5. На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;

не відлучатись із населеного пункту, де фактично проживає, а саме за межі міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

заборонити спілкуватись зі свідками та іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в місті Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 18 серпня 2026 включно.

6. Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій особі місця попереднього утримування.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця попереднього утримування негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти та повідомити письмово слідчого та/або прокурора, а також слідчого суддю.

7. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

8. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

9. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

10. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.

11. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1