Постановление суда № 137638259, 19.06.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/9311/26

Провадження № 1-кс/201/2512/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра

у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваної ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра в м. Дніпрі клопотання слідчого у кримінальному провадженні слідчого-криміналіста слідчого управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_4 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №22025050000001102 від 05.12.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Зеленодольськ Дніпропетровської області, громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий-криміналіст слідчого управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_4 звернувся до Соборного районного суду міста Дніпра із клопотанням, погодженим прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №22025050000001102 від 05.12.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України представником іноземної держави співробітником фсб рф ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, шляхом здійснення проти неї підривної діяльності, залучено до співробітництва громадянку України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, ОСОБА_6 , достовірно усвідомлюючи, що військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях, та здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народно-господарче та оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, з метою окупації України, діючи умисно, в умовах воєнного стану на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, в ході спілкування в мобільному застосунку «Telegram» з представником іноземної держави співробітником фсб рф ОСОБА_7 , який має псевдонім « ОСОБА_8 », надала останньому добровільну згоду на надання допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, шляхом збору та передачі останньому інформації про розташування, переміщення військової техніки і особового складу ЗС України на території Дніпропетровської області, а також оперативної обстановки на території вказаної області.

При цьому, громадянка України ОСОБА_6 усвідомлювала, що передана нею інформація буде використана іноземною організацією фсб рф для проведення підривної діяльності проти України.

У поданому клопотанні слідчим також зазначено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_6 є неможливим, оскільки жоден із альтернативних запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, не здатен нейтралізувати вищевказані ризики. З огляду на це:

-особисте зобов`язання не забезпечить належного процесуального ефекту з урахуванням тяжкості інкримінованого злочину, який віднесено до категорії особливо тяжких та за який передбачено покарання, в тому числі і у вигляді довічного позбавлення волі;

-особиста порука не може бути застосована у зв`язку з відсутністю у підозрюваної осіб, які могли б взяти на себе відповідні процесуальні обов`язки поручителя, як цього вимагає ст. 180 КПК України;

-домашній арешт як альтернатива триманню під вартою є не можливим, оскільки підозрювана мешкає у м. Зеленодольськ, Дніпропетровської області, що робить неможливим здійснювати належну перевірку органом досудового розслідування виконання ОСОБА_6 вказаного запобіжного заходу, та може призвести до ухилення підозрюваної від кримінальної відповідальності.

Приймаючи до уваги викладене, з метою забезпечення виконання ОСОБА_6 покладених на неї процесуальних обов`язків, враховуючи, що зазначена особа обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки міста Зеленодольськ Дніпропетровської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання, на його задоволенні наполягав.

Слідчий у судовому засіданні підтримав подане клопотання, на його задоволенні наполягав.

Підозрювана ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення поданого клопотання.

Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання.

Вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.177КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим управлінням ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025050000001102 від 05.12.2025 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

18.06.2026 о 12 год. 55 хв. ОСОБА_6 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615, ст. 208 КПК України, затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

18.06.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: наданні, вчиненому в умовах воєнного стану, представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, що підтверджується:

- протоколами оглядів;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії знятті інформації з електронних інформаційних систем від 19.03.2025;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії знятті інформації з електронних інформаційних систем від 21.11.2025;

- протоколом обшуку від 18.06.2026;

- протоколом затримання ОСОБА_6 від 18.06.2026;

- протоколом допиту підозрюваної від 18.06.2026.

Крім того, встановлено, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваної ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою отримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.

При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто. Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є підтвердженою.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Суд вважає встановленим наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто ухилення від органу досудового слідства підозрюваною, оскільки враховуючи, що ОСОБА_6 згідно із ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна або без такої, тому підозрювана з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до діючого законодавства, пов`язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон або на тимчасово окуповану територію.

Про наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить те, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів, про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування, а саме, маючи доступ до власних облікових записів в застосунку «Телеграм» може за допомогою іншого пристрою видалити відповідні дані, які стосуються вчинення нею протиправних дій та повідомити осіб, котрим вона поширювала відповідну інформацію та які також можуть видалити сліди переписок із нею.

Про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить те, що підозрювана ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Беручи до уваги той факт, що підозрювана в умовах воєнного стану, ініціативно надавала допомогу представнику іноземної держави у веденні підривної діяльності проти України, зважаючи на лояльність ОСОБА_6 до рф, котра здійснює збройну агресію проти України, існує ризик вчинення цього ж злочину, або подібних злочинів, що можливо нівелювати виключно шляхом тримання підозрюваної під вартою.

Доходячи до висновку про наявність ризику, суд звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрюваний може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.

Інші ризики в судовому засіданні прокурором не доведені.

Таким чином, судом встановлено наявність ризиків визначених п. 1,2,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому, відносно підозрюваної може бути обрано запобіжний захід.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, тому необхідно взяти до уваги, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, скоєного під час воєнного стану.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2,258-258-5,260,261,437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.

Вирішуючи питання про вид запобіжного заходу суд враховує дані про особу підозрюваної, яка підозрюється у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, скоєний у воєнний час. Також суд враховує вид та ступінь встановлених ризиків, тяжкість злочину, обстановку в якій вчинено злочин, а саме, воєнний стан, який продовжується, суспільну небезпечність злочину, які підвищена з огляду на контекст у якому його вчинено, вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України, яка передбачає можливість застосування єдиного запобіжного заходу у даному випадку у виді тримання під вартою, що в своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання слідчого та необхідність його задоволення.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 неможливе, оскільки менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків.

У відповідності до ст. 219 КПК України досудове розслідування може бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Згідно з ч. 3 ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою.

Згідно до ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2,258-258-5,260,261,402-405,407,408,429,437-442КК України.

Оскільки інкриміноване підозрюваній кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, розмір застави слідчий суддя не визначає, оскільки застосування застави не відповідатиме тяжкості та характеру вчиненого злочину.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні слідчого-криміналіста слідчого управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_4 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №22025050000001102 від 05.12.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 16 серпня 2026 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, під вартою є 16 серпня 2026 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Повний текст ухвали суду складений і оголошений о 12.35 годині 23.06.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1