Решение № 137635693, 22.06.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026 Справа № 914/1166/26

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ АВ», м.Синельникове Дніпропетровської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ПЛЮС», м.Львів

про стягнення 71502,10 грн основного боргу, 1942,71 грн інфляційних втрат, 2872,95 грн пені, та 11439,84 грн 3% річних за договором поставки №616ОП/ЛЬ від 06.11.2025

Суддя Ділай У.І.

Без участі представників сторін

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2026 справу №914/1166/26 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 21.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін. Зобов`язано відповідача у строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати письмовий відзив (заперечення) на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.

21.04.2026 доставлено до електронного кабінету відповідача копію ухвали від 21.04.2026.

28.04.2026 від позивача до суду надійшла заява, до якої долучено оригінали документів, копії яких подані разом з позовом.

Ухвалою від 09.06.2026 зобов`язано позивача подати довідку про стан заборгованості в термін до 15.06.2026.

11.06.2026 від позивача до суду надійшла заява, до якої долучено довідку про стан заборгованості, а також зазначено, що ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВ» просить розглянути справу в новій редакції позовної вимоги, а саме:

«Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНГАРД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ: 37655810) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВ» (код ЄДРПОУ: 40975633) грошові кошти, а саме: основну заборгованість в розмірі 71212,46 гривень, інфляційні витрати в розмірі 996,97 гривень, пеню в розмірі 995,02 гривень та відсотки річних в розмірі 497,51 гривень за порушення умов договору поставки №616ОП/ЛЬ від 06.11.2025».

У обґрунтуванні поданої заяви зазначено, що в позовній заяву сума заборгованості була вказана неправильно (було зазначено 71 502,10грн, а правильна 71 212,46грн). Відтак, позивачем було взято до уваги, що неправильно було пораховано період для стягнення штрафних санкцій (було зазначено з 11.02.2026 по 31.03.2026, а правильно з 31.03.2026 по день, що передує дню подання позовної заяви 16.04.2026).

Розглянувши подану заяву, господарський суд дійшов висновку прийняти її до розгляду як заяву про зменшення позовних вимог.

Станом на 22.06.2026 від відповідача до суду відзив не надходив.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершився 20.06.2026. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

Згідно з позовом, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ АВ» (надалі позивач, постачальник, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВ») та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ПЛЮС» (надалі відповідач, ТОВ «АВАНГАРД-ПЛЮС») укладено договір поставки №616ОП/ЛЬ від 06.11.2025, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язався у зумовлені строки передавати (поставляти) у власність покупця алкогольну продукцію відповідно до узгоджених (прийнятих до виконання) постачальником замовлень покупця, а покупець зобов`язався приймати вказаний товар у власність і сплачувати за нього зумовлену даним договором грошову суму.

На виконання взятих зобов`язань, постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 140049,80грн. На підтвердження подано копії товарно-транспортних накладних, а також видаткових накладних: № 95190, 95250 від 06.12.2025; № 95898, 95896 від 09.12.2025; № 96390, № 96674, 96081, 96356, 96487 від 10.12.2025; № 96729, 97126 від 11.12.2025; № 97616, 97580, 97843 від 12.12.2025; № 98901, 98680, 98908 від 16.12.2025; № 99280, 99415, 99537, 99725 від 17.12.2025; № 100432, 100645, 100721, 100758, 100456, 100533, 100649, 100654 від 19.12.2025; № 101092 від 20.12.2025; № 101864, 101690, 101689, 101767, 101865 від 23.12.2025; № 102425, 102255, 102453 від 24.12.2025; № 103109 від 26.12.2025; № 103858 від 27.12.2025 (оригінали оглянуто судом).

Згідно з п. 2.7. договору, за поставлений товар, покупець здійснює розрахунки в українських гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару.

Однак, за твердженням позивача, відповідач оплатив лише частину отриманого товару, залишок боргу становить 71502,10 грн.

Спір виник внаслідок того, що відповідач повністю не оплатив позивачу вартості поставленого товару. Відтак, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВ» подало позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 71212,46 грн основного боргу.

Крім того, в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за період з 31.03.2026 по 16.04.2026 позивач нарахував 996,97 грн інфляційних втрат, а також, керуючись п. 8.3 договору, за період з 31.03.2026 по 16.04.2026 позивач нарахував 995,02грн пені та 497,51грн 15% річних (з урахуванням заяви від 11.06.2026).

Відповідач відзиву на позов не подав.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджено матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір поставки №616ОП/ЛЬ від 06.11.2025, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання спірного договору.

За договором поставки, відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 ст. 712 Цивільного кодексу України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом на виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 140049,80грн за видатковими накладними, копії яких долучені до позову (оригінали судом оглянуто).

Згідно із матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони відповідача у накладних не зазначено.

Підписання відповідачем накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно з п. 2.7. договору, за поставлений товар, покупець здійснює розрахунки в українських гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідач частково оплатив вартість отриманого товару. Згідно з позовними вимогами заборгованість відповідача становить 71212,46 грн основного боргу.

За обставинами цієї справи відповідач про дійсність отриманого товару не заперечив, доказів повної оплати за товар не надав, доводів позовної заяви не спростував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Підсумовуючи викладене, Господарський суд Львівської області дійшов висновку про недоведеність відповідачем обставин, які звільняють його від відповідальності.

Беручи до уваги, що строк виконання обов`язку сплати за поставлений товар є таким, що настав, а відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, то за таких підстав позовні вимоги про стягнення 71212,46 грн основного боргу є підставними та підлягають задоволенню.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, підстави та правильність нарахування за період з 31.03.2026 по 16.04.2026 суми інфляційних втрат, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 996,97 грн інфляційних втрат слід задоволити.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача 497,51грн 15% річних суд зазначає наступне.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику, зокрема, 15% річних у випадку прострочення оплати поставленого товару на 10 і більше календарних днів.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Виходячи із положень вказаної статті, сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних.

Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв`язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів.

Відтак, перевіривши поданий позивачем розрахунок 15% річних за прострочення виконання, судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 497,51грн 15% річних за період з 31.03.2026 по 16.04.2026 слід задоволити.

Щодо вимоги про стягнення 995,02грн пені за період з 31.03.2026 по 16.04.2026 суд зазначає таке.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалася пеня, за кожен день прострочення платежу.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Перевіривши поданий розрахунок, підстави та правильність нарахування суми, відповідно до положень договору та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», судом встановлено, що позивачем допущені помилки у нарахуванні заявлених вимог, які не зменшують суму, що підлягає до стягнення, оскільки за розрахунками суду загальна сума таких проведених нарахувань є більшою, ніж просить стягнути позивач. Враховуючи, що суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог, а позивач не подавав такої заяви, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 995,02грн пені за період з 31.03.2026 по 16.04.2026 слід задоволити.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ПЛЮС» (79057, Львівська область, вулиця Коновальця, 103, кімната 412, ідентифікаційний код 37655810) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ АВ» (52500, Дніпропетровська область, місто Синельникове, вулиця Каштанова, 18-В, кімната 9, ідентифікаційний код 40975633) 71212,46 грн основного боргу, 996,97 грн інфляційних втрат, 497,51грн 15% річних, 995,02грн пені та 2662,40грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 22.06.2026.

Суддя Уляна ДІЛАЙ