Решение № 137633366, 10.06.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2026 р. Cправа № 902/420/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Андрущенко Г.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Кітовський Віталій Леонідович (поза межами суду )

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПК-УКРАЇНА" (провулок Робітничий, буд. 5, м. Рівне, Рівненська область, 33009)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС РІТЕЙЛ ГРУП" (вул. Стеценка, буд. 57, м. Вінниця, 21009)

про: стягнення 2 630 421,11 грн

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПК-УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС РІТЕЙЛ ГРУП" про стягнення 2 630 421,11 грн заборгованості, з яких:

- за договором поставки №1127 від 20.08.2024 134 823,45 грн, що складається з 122 866,74 грн основного боргу, 7 733,28 грн пені, 1 516,30 грн 3% річних та 2 707,13 грн інфляційних втрат;

- за договором поставки №1/09 від 01.09.2024 2 495 600,66 грн, що складається з 1 402 426,53 грн основного боргу, 316 921,89 грн пені, 42 272,95 грн штрафу, 301 013,64 грн 30% річних та 54 510,65 грн інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 06.04.2026 відкрито провадження у справі №902/420/26 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 28.04.2026.

28.04.2026 до суд від представника позивача надійшла заява (б/н від 28.04.2026) про відкладення судового засідання на іншу дату.

Ухвалою суду від 28.04.2026 відкладено підготовче судове засідання на 26.05.2026.

07.05.2026 до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 06.05.2026) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 07.05.2026 забезпечено участь представника позивача Кітовського В.Л. в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні 26.05.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.06.2026.

Ухвалою суду від 26.05.2026 повідомлено відповідача про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.06.2026.

В судовому засіданні 10.06.2026 прийняв участь представник позивача представник відповідача правом участі в судовому засіданні не скористався.

Щодо повідомлення відповідач суд зазначає наступне.

Ухвалу суду від 26.05.2026 направлено відповідачу в зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Згідно довідки про доставку електронного листа, що оформлена відповідальним працівником Господарського суду Вінницької області ухвалу суду від 26.05.2026 надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС РІТЕЙЛ ГРУП" та доставлено до електронного кабінету.

Отже, відповідач завчасно, з дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України, про розгляд справи в суді повідомлений належним чином.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

Враховуючи положення ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВПК-УКРАЇНА" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС РІТЕЙЛ ГРУП" (Покупець) укладено договір поставки №1127.

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставляти товар, а Покупець зобов`язується приймати такі товари та своєчасно оплачувати їх вартість.

Вартість, кількість та асортимент товарів, що поставляються, вказується у накладних, що з моменту їх підписання, є невід`ємними частинами Договору (п. 1.2 Договору).

Право власності на товари, що поставляються Постачальником, переходить до Покупця в день підписання Сторонами накладної, що засвідчує момент прийняття товарів Покупцем (п. 3.3 Договору).

За змістом п. 5.1 Договору Покупець перераховує кошти за поставлений товар протягом 27 календарних днів з моменту отримання товару.

Сторони домовились, що підставою для здійснення розрахунків по товару є накладна або Акт приймання-передачі або Акт звірки підписаний Сторонами (п. 5.7 Договору).

За порушення строків оплати поставленого товару, Покупець на вимогу Постачальника сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми належної до сплати, за кожен день прострочення (п. 6.2 Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2025 (п. 7.1 Договору).

На виконання умов Договору №1127 від 20.08.2024 позивачем протягом періоду з 22.09.2025 по 11.11.2025 поставлено відповідачу товар на загальну суму 122 943,20 грн, що підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Відповідачем взяті на себе зобов`язання з оплати товару не виконано.

Станом на 24.02.2026 заборгованість за поставлений товар становить 122 866,74 грн.

01.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВПК- УКРАЇНА" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС РІТЕЙЛ ГРУП" (Покупець) укладено Договір поставки №1/09.

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві товар, визначений у замовленні та видаткових накладних, а Покупець зобов`язується належним чином прийняти та вчасно оплатити замовлений Товар.

Асортимент, кількість та ціна Товару визначається у видаткових накладних, які Покупець отримує від Постачальника, та є невід`ємною частиною даного Договору. Сторони домовились, що всі поставки, здійснені протягом строку дії цього Договору, вважаються вчиненими на виконання цього Договору (п. 1.2 Договору).

Прийом-передача Товару оформляється накладною (п. 2.4 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюються в безготівковому або готівковому порядку з моменту отримання Товару.

Покупець зобов`язується оплачувати поставлений Товар протягом 45 календарних днів з моменту отримання Товару. Датою оплати вартості (ціни) товару вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 3.2 Договору).

Загальна вартість Товару за цим Договором дорівнює сумі всіх видаткових накладних, на підставі яких передається Товар в межах Договору (п. 3.3 Договору).

За прострочення терміну оплати за поставлений Товар встановленого п. 3.2. цього Договору понад 10 (десять) календарних днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30 % від неоплаченої суми. За безпідставну відмову від прийняття замовленого Товару Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцять) % від вартості неприйнятого Товару, та компенсовує Постачальнику витрати понесені ним у зв`язку з транспортуванням такого Товару. За неповернуту зворотну тару Покупець відшкодовує Постачальнику вартість неповернутої зворотної тари (п. 4.2 Договору).

За прострочення оплати за поставлений Товар Покупець сплачує Постачальнику пеню розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також 30 % річних від суми прострочення за увесь час користування чужими коштами. Сторони домовились, що неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим Договором нараховуються протягом усього періоду порушення (п. 4.3 Договору).

За змістом п. 7.2 Договір вступає в силу з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2025. Якщо за 30 календарних днів до закінчення дії Договору будь-яка із Сторін не повідомить іншу Сторону про бажання розірвати цей Договір, дія Договору вважається продовженою (пролонгованою) на наступний рік на тих же умовах. Кількість продовжень (пролонгацій) Договору - необмежена.

На виконання умов Договору №1/09 від 01.09.2024 позивачем протягом періоду з 27.02.2025 по 19.01.2026 поставлено відповідачу товар на суму 1 402 426,53 грн. В підтвердження чого до матеріалів справи долучено видаткові накладні.

Загальна заборгованість за товар за договором, що не погашена відповідачем становить 1 402 426,53 грн.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивачем подано позов про стягнення 2 630 421,11 грн заборгованості, з яких:

- за договором поставки №1127 від 20.08.2024 134 823,45 грн, що складається з 122 866,74 грн основного боргу, 7 733,28 грн пені, 1 516,30 грн 3% річних та 2 707,13 грн інфляційних втрат;

- за договором поставки №1/09 від 01.09.2024 2 495 600,66 грн, що складається з 1 402 426,53 грн основного боргу, 316 921,89 грн пені, 42 272,95 грн штрафу, 301 013,64 грн 30% річних та 54 510,65 грн інфляційних втрат.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

В силу приписів ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений Договір поставки.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Таким чином, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача 122 866,74 грн основного боргу за договором поставки №1127 від 20.08.2024 та 1 402 426,53 грн основного боргу за договором поставки №1/09 від 01.09.2024 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення 7 733,28 грн пені за договором поставки №1127 від 20.08.2024 та 316 921,89 грн пені, 42 272,95 грн штрафу за договором поставки №1/09 від 01.09.2024 зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно із ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, зокрема, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 6.2 Договору поставки №1127 від 20.08.2024 за порушення строків оплати поставленого товару, Покупець на вимогу Постачальника сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ. від суми належної до сплати, за кожен день прострочення.

За прострочення терміну оплати за поставлений Товар встановленого п. 3.2. цього Договору понад 10 календарних днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30 % від неоплаченої суми (п. 4.2 Договору поставки №1/09 від 01.09.2024).

За прострочення оплати за поставлений Товар Покупець сплачує Постачальнику пеню розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також 30 % річних від суми прострочення за увесь час користування чужими коштами. Сторони домовились, що неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим Договором нараховуються протягом усього періоду порушення (п. 4.3 Договору поставки №1/09 від 01.09.2024).

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми пені судом помилок не виявлено.

Враховуючи викладене, вимоги позову в частині стягнення 7 733,28 грн пені за договором поставки №1127 від 20.08.2024 та 316 921,89 грн пені за договором поставки №1/09 від 01.09.2024 підлягають задоволенню.

При цьому, підлягає задоволенню штраф у в сумі 42 272,95 грн за договором поставки №1/09 від 01.09.2024, який є одноразовим платежем, розмір якого узгоджено відповідачем шляхом підписання договору.

Розглянувши частину позовних вимог про стягнення з відповідача 1 516,30 грн 3% річних та 2 707,13 грн інфляційних втрат за договором поставки №1127 від 20.08.2024 та 301 013,64 грн 30% річних та 54 510,65 грн інфляційних втрат за договором поставки №1/09 від 01.09.2024, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді відсотків річних та відсотків за користування товарним кредитом виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приписи ст. 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умов ч.2 ст. 625 ЦК України за договором поставки №1/09 від 01.09.2024 сторони дійшли згоди про те, що у випадку прострочення оплати Товару Покупець сплачує Постачальнику 30 % річних від суми прострочення за увесь час користування чужими коштами.

За порушення виконання грошового зобов`язання на боржника покладається відповідальність відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти за користування грошовими коштами на умовах товарного кредиту та відсотки річні мають різну правову природу, оскільки їх сплата передбачена різними пунктами Договору, ґрунтується на різних нормах законодавства, проценти є компенсацією за користування чужими коштами, а відсотки в розумінні ст. 625 ЦК України - відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 30 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України є правомірними та обґрунтованими, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства України.

При перевірці розрахунку судом, в системі "Ліга Закон", за період зазначений позивачем % річних та інфляційних втрат судом встановлено, що розмір % річних та інфляційних втрат нараховано вірно, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню у заявленому до стягнення позивачем розмірі.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору (з урахуванням пониженої ставки) в сумі 31 565,08 грн підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-92, 129, 238-240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС РІТЕЙЛ ГРУП" (вул. Стеценка, буд. 57, м. Вінниця, 21009, код ЄДРПОУ - 44250761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПК- УКРАЇНА" (пров. Робітничий, буд. 5, м. Рівне, 33009, код ЄДРПОУ - 37023086) 122866,74 грн - заборгованість за Договором поставки № 1127 від 20.08.2024, 7733,28 грн - пені, 1516,3 грн - 3 % річних, 2707,13 грн - інфляційних втрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС РІТЕЙЛ ГРУП" (вул. Стеценка, буд. 57, м. Вінниця, 21009, код ЄДРПОУ - 44250761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПК- УКРАЇНА" (пров. Робітничий, буд. 5, м. Рівне, 33009, код ЄДРПОУ - 37023086) 1402426,53 грн - заборгованість за Договором поставки № 1/09 від 01.09.2024, 316 921,89 грн - пені; 420727,95 грн - штрафу; 301013,64 грн - 30 % річних; 54 510,65 грн - інфляційних втрат.

Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС РІТЕЙЛ ГРУП" (вул. Стеценка, буд. 57, м. Вінниця, 21009, код ЄДРПОУ - 44250761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПК- УКРАЇНА" (пров. Робітничий, буд. 5, м. Рівне, 33009, код ЄДРПОУ - 37023086) 31 565,08 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Примірник повного судового рішення направити сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 22 червня 2026 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи