Постановление суда № 137630268, 23.06.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/180/26 Провадження № 1-кп/450/345/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні №12026141430000016 від 09.01.2026 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України,-

в с т а н о в и в:

14.01.2026 р. в порядку ст.291 КПК України від прокурора Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_7 поступив в суд обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026141430000016 від 09.01.2026 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України, щодо якого в ході досудового розслідування застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою та звільнено у зв`язку із внесенням застави.

Ухвалою від 15.01.2026 року по вказаному обвинувальному акту призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 23.03.2026 року обвинуваченого ОСОБА_4 оголошено в розшук, провадження у справі зупинено.

Протокольною ухвалою від 15.04.2026 року відновлено провадження у справі.

Ухвалою від 15.04.2026 року надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу до Пустомитівського районного суду Львівської області для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 01.05.2026 року обвинуваченому ОСОБА_4 змінено обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на строк шістдесят днів, а саме з 30.04.2026 року до 28.06.2026 року включно.

Ухвалою від 28.05.2026 року обвинувальний акт призначено до судового розгляду.

23.06.2026 року прокурором ОСОБА_3 подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, без визначення розміру застави.

Мотивував клопотання тим, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за яке йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Відтак, щодо ОСОБА_4 є наявність обґрунтованого обвинувачення та наявні достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не змінились, оскільки він матиме можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, з метою зміни останніми своїх показів, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. З огляду на вказане, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним письмово та просив вимоги такого задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 , з думкою якого погодився обвинувачений, в судовому засіданні просив при продовженні запобіжного заходу визначити заставу та звільнити ОСОБА_4 з-під варти у залі суду, оскільки така ним раніше внесена.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні вирішення вимог клопотання залишила на розсуд суду.

Заслухавши пояснення і думку прокурора, обвинуваченого, його захисника та потерпілої, розглянувши клопотання і матеріали обвинувального акту, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 315 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частиною 1 статті 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Положеннями ч. 1 та ч. 3 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, перебуваючи на волі матиме можливість переховуватись від суду, про що свідчить неодноразове ухилення останнього від явки в підготовчі судові засідання, оголошення його в розшук та постановлення судом ухвали про надання дозволу на його затримання. При цьому місцезнаходження обвинуваченого тривалий час залишалося невідомим та було встановлене лише в результаті проведення розшукових заходів. Наведені обставини свідчать про свідоме ухилення ОСОБА_4 від явки в підготовчі судові засідання та підтверджують існування реального ризику його подальшого переховування від суду у разі незастосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відтак, щодо ОСОБА_4 є наявність обґрунтованого обвинувачення, а також існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Обґрунтованість наявного обвинувачення встановлено наданим суду обвинувальним актом у відповідності до якого ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить приписам п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України.

Суд вважає, що більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, що встановлено в судовому засіданні.

Згідно п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції» (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 р.) «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу».

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Відтак, підстав для визначення застави судом не встановлено, у зв`язку із чим покликання сторони захисту не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Таким чином, клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до22.08.2026 року, без визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 197, 331, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме до 22.08.2026 року, без визначення розміру застави.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Ухвала про продовження застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 23.06.2026 року в приміщенні Пустомитівського районного суду Львівської області.

Суддя ОСОБА_1