Решение № 137625113, 23.06.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року Чернігів Справа № 620/4905/26

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ІКЮО: 21318350) щодо не зарахування до стажу державної служби періоди роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посадах в Державній інспекції з карантину рослин по Чернігівській області з 17 квітня 1992 року по 29 квітня 2016 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ІКЮО: 21318350) зарахувати до стажу державної служби періоди роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посадах в Державній інспекції з карантину рослин по Чернігівській області з 17 квітня 1992 року по 29 квітня 2016.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно відмовив позивачу у зарахуванні до стажу державної служби періоду роботи з 17.04.1992 по 29.04.2016.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористався.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримував пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач 12.02.2026 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Заява позивача була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

З наслідками розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення від 19.02.2026 №974230158413 про відмову в переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Вказане рішення мотивоване тим, що відповідно до наданих до заяви документів стаж державної служби складає 10 років 4 місяці 29 днів, зараховано з 01.12.2005 по 29.04.2016, що недостатньо для призначення пенсії відповідно до Закону №889-VII.

Вважаючи, що відповідач протиправно не зарахував до стажу державної служби період роботи з 17.04.1992 по 29.04.2016, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складової права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державу службу» (далі - Закон №3723-XII).

У ході реформування системи державного управління 10.12.2015 прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, а саме: Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно із пунктами 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із частиною 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, після 01.05.2016 (дати набрання чинності Законом №889-VІІІ) право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ зберігають лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ та мають передбачені частиною 9 статті 37 Закону №3723-ХІІ страховий стаж і стаж державної служби.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №676/4235/17.

Також вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі 687/545/17.

При цьому, до стажу роботи на посадах державної служби зараховано період з 01.12.2005 по 29.04.2016.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 46 Закону України від 10.12.2015 року №889-ХІІІ «Про державну службу» до стажу державної служби зараховуються, час перебування на посаді державної служби відповідно до цього Закону; час роботи на посадах, визначених пунктами 1-8, 9-1, 10 частини третьої статті 3 цього Закону; час проходження дипломатичної служби на дипломатичних посадах; час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування"; час перебування на посадах суддів; час перебування на посадах прокурорів; час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання; час професійного навчання державного службовця з відривом від служби, якщо не пізніше 75 днів після його завершення така особа повернулася на державну службу, крім випадків, установлених законом; період, коли державний службовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з державним органом; час перебування державного службовця у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку; час роботи на посадах патронатної служби, зазначених у частині першій статті 92 цього Закону. Порядок обчислення стажу державної служби затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII.

Згідно з п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до п.2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283 (чинний до 25.03.2016 року) до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах Головного державного інспектора з карантину рослин України, головних державних інспекторів з карантину рослин Республіки Крим, області і міста Києва, їх заступників, а також головних, провідних спеціалістів та спеціалістів всіх категорій прикордонних обласних, обласної, міської інспекції з карантину рослин, завідуючих прикордонними пунктами з карантину рослин в морських, річкових портах (на пристанях), на відповідних залізничних станціях, в аеропортах, на головпоштамтах або шосейних шляхах, які за посадою є одночасно державними інспекторами з карантину рослин відповідної території або пункту, з дня набрання чинності Законом України від 30 червня 1993 р. N 3348-XII "Про карантин рослин" (з 24 серпня 1993 р.); на посадах Головного державного інспектора з карантину рослин міста Севастополя, його заступників, спеціалістів Державної служби з карантину рослин України, які є державними інспекторами з карантину рослин, з дня набрання чинності Законом України від 3 квітня 2003 р. N 674-IV "Про внесення змін до Закону України "Про карантин рослин" (з 1 січня 2004 року).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2012 № 125 «Про утворення територіальних органів Державної ветеринарної та фітосанітарної служби» реорганізовано територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби шляхом злиття - державних інспекцій з карантину рослин та державних інспекцій захисту рослин, а саме: Державна інспекція захисту рослин Чернігівської області реорганізована в Державну фітосанітарну інспекцію Чернігівської області шляхом злиття з Державною інспекцією з карантину рослин по Чернігівській області. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1092 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» Державне фітосанітарна інспекція Чернігівської області реорганізована шляхом приєднання до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області.

Документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи (пункт 4 Порядку №283).

Відповідно до записів трудової книжки позивача від 17.04.1992:

17.04.1992 прийнятий на посаду агронома-інспектора І категорії в порядку переводу державної інспекції карантину рослин Мінсільхозу по Чернігівській області;

з 01.12.2005 переведено на посаду провідного спеціаліста-державного інспектора з карантину рослин Куликівського МРП;

27.12.2005 Прийняв присягу державного службовця;

27.12.2005 Присвоєно тринадцятий ранг державного службовця;

27.12.2007 Присвоєно черговий дванадцятий ранг державного службовця;

01.04.2009 Провідний спеціаліст інспекції - державний інспектор з карантину рослин;

11.12.2009 Призначений на посаду завідувача ПКР «Славутицький» - державного інспектора з карантину рослин, як такий, що пройшов за конкурсом;

11.12.2009 Присвоєно черговий одинадцятий ранг державного службовця;

01.01.2010 Назва ПКР «Славутицький» (автомобільний) змінено на ПКР «Славутич» (автомобільний);

14.09.2011 Переведений на посаду завідувача ПКР «Чернігів» (залізничний) - державного інспектора з карантину рослин;

20.12.2012 Державна інспекція з карантину рослин по Чернігівській області реорганізована шляхом злиття у Державну фітосанітарну інспекцію Чернігівської області;

01.01.2013 Переведено у відділ фітосанітарного контролю на митному кордоні Управління фітосанітарного контролю на посаду головного спеціаліста - державного фітосанітарного інспектора;

29.04.2016 звільнений із займаної посади у зв`язку з реорганізацією установи п.1 ст. 40 КЗпП України.

Наведене підтверджується також довідкою Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 10.03.2026.

Таким чином, оскільки позивач з 17.04.1992 по 29.04.2016 безперервно працював на посадах державної служби, прийняв присягу державного службовця, обіймав відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері контролю з карантину рослин), йому присвоєно відповідний ранг державного службовця та спеціальні звання, періоди роботи (служби) позивача з 17.04.1992 по 30.11.2005 належить зарахувати до стажу державної служби.

При цьому, суд враховує, що відповідачем зараховано період з 01.12.2005 по 29.04.2016 до стажу державної служби позивача.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Зважаючи на фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування до стажу державної служби періоди роботи ОСОБА_1 на посадах в Державній інспекції з карантину рослин по Чернігівській області з 17.04.1992 по 30.11.2005.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи ОСОБА_1 на посадах в Державній інспекції з карантину рослин по Чернігівській області з 17.04.1992 по 30.11.2005.

У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, 29005, код ЄДРПОУ 21318350 ).

Повне судове рішення складено 23.06.2026.

Суддя Олена ЛУКАШОВА