Постановление суда № 137624689, 23.06.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

23 червня 2026 року справа № 580/12873/24 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання рішення суду в адміністративній справі 580/12373/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В Черкаському окружному адміністративному суді перебував на розгляді адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 пенсії згідно ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком визначених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2024 відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-ХІІ у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік», щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів.

26.11.2025 представник заявника звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №580/12873/24.

В обґрунтування поданої заяви позивачем вказано, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області не виконується рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/12873/24, оскільки відповідачем не проведено перерахунку та виплати пенсії у відповідності до приписів резолютивної частини рішення. Крім того не здійснено розрахунку заборгованості з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 заяву про встановлення судового контролю в адміністративній справі №580/12873/24 задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протягом трьох місяців з моменту отримання копії даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №580/12873/24.

На адресу суду 27.04.2026 через систему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надійшов звіт про виконання судового рішення у справі №580/12873/24.

У звіті зазначено, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі № 580/12873/24, Головне управління провело перерахунок пенсії з 01.07.2024, відповідно до вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 згідно статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06.06.1996», у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком. Розмір пенсії позивача з 01.07.2024 становить 14336,82 грн, в тому числі: - 14166 грн основний розмір пенсії (2361 грн (прожитковий мінімум станом на липень 2024 року) х 6; - 170,82 грн додаткова пенсія, інвалідам 2 групи потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Представниця зазначає, що Головним управлінням судове рішення у даній справі виконано відповідно до вимог чинного законодавства та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду.

Крім того, у звіті представник зазначив, що фінансування пенсій та доплат, призначених за нормами Закону № 796- XII безпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Загальна сума доплати пенсії складає 188 839,73 грн в тому числі: 181 486,82 грн за період з 01.07.2024 до 30.04.2026 та доплата у сумі 7352,91 грн, яка нарахована за період з 01.05.2026 до 31.05.2026, яку обліковано в Реєстрі судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

23.04.2026 вх. 21548/26/26, 07.05.2026 вх. 12873/24, 08.05.2026 вх. 25009/26 представником заявника подано до суду клопотання, де стверджується, що як з моменту набрання законної сили рішенням суду, так і з моменту винесення судом ухвали про встановлення судового контролю рішення суду відповідачем не виконане навіть в частині здійснення поточних щомісячних платежів, пенсію відповідачем виплачується у раніше призначеному розмірі - 6983,91 грн, що підтверджується копією знімку з екрану телефона щодо зарахування пенсії у сумі 6983,91 грн, тому просить відмовити у прийнятті звіту та вирішити питання про накладення на керівника штрафу.

Розгляд звіту про виконання судового рішення здійснено судом в порядку письмового провадження.

Аналізуючи аргументи, викладені у клопотанні представника ГУ ПФУ у Черкаській області, суд приходить да наступних висновків.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною другою статті 381-1 КАС України передбачено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Як установлено частиною першою статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

За приписами частин третьої, четвертої статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Частиною п`ятою статті 382-3 КАС України передбачено, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Відповідно до частини десятої статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що суд може застосувати заходи реагування у порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду (керівника суб`єкта владних повноважень).

За змістом частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень:

- не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або

- заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення, або

- звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 КАС України.

У звіті від 27.04.2026 про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №580/12873/24 ГУ ПФУ у Черкаській області зазначило, що відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2024. Розмір пенсії з 01.07.2024 становить 14336,82 грн.

Відповідно до Постанови №821 проведено виплату частини заборгованості по рішенню суду в грудні 2025 року - квітень 2026 року у розмірі 10811,77 грн.

Суд бере до уваги, що рішення про перерахунок пенсії від 05.11.2025 №971040142667 розмір пенсії позивачки без доплат визначено на рівні 14166 грн, що відповідає розміру, встановленого рішенням суду.

Проте, з копії знімку з екрану телефона вбачається (дата 08.04.2026), що пенсія позивачу виплачається у сумі 6983,91 грн, тобто у меншому розмірі, ніж передбачено рішенням від 05.11.2025 №971040142667, яким здійснено перерахунок на виконання даного рішення у справі.

Отже, вчинені ГУ ПФУ у Черкаській області дії, спрямовані на фактичне виконання судового рішення, не призвели до його повного виконання, а тому відсутні правові та фактичні підстави для прийняття звіту відповідача про виконання рішення суду.

За встановлених обставин суд відмовляє у прийнятті звіту.

При цьому суд не приймає посилання відповідача на Постанову №821, а саме на пункт 1 цієї Постанови, відповідно до якого правила та механізми поширюються на період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, оскільки таким чином відповідач змінює основний розмір пенсії.

Варто зазначити, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026, що набрало законної сили 08.06.2026 у справі 320/51895/25 (ЄДРСР: 134778755; 137205715): визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

У рішенні суду ЄДРСР: 134778755: «Суд зауважує, що після набрання рішенням законної сили право особи на перераховану пенсію вже не є просто елементом загальної соціальної політики держави, оскільки воно трансформується у конкретизоване, індивідуалізоване і підтверджене судом суб`єктивне право вимоги до держави. У той же час, затверджений постановою №821 Порядок надає категорії «перераховані пенсії за рішенням суду» не суто обліково-інформаційного значення, а наділяє її практичним та функціональним навантаженням, позаяк вона використовується не для обліку вже належних до виплати сум, а для відокремлення їх від звичайної пенсійної виплати і підпорядкування спеціальному режиму часткової, відстроченої та асигнувально залежної виплати. Наведене свідчить про запровадження Урядом механізму зниження юридичного ефекту судового рішення.

На переконання суду, така модель змінює саму природу судового захисту, оскільки якщо особа після відновлення у судовому порядку порушеного права не отримує виконання судового рішення, а лише набуває статус одержувача виплати, що здійснюється пропорційно бюджетному ресурсу, судове рішення перестає бути ефективним способом поновлення порушеного права. У такому разі спір фактично не вирішується остаточно: особа спочатку доводить в суді порушення органом державної влади свого права на отримання пенсії у належному, законодавчо визначеному розмірі, а потім невизначений час очікує, коли держава визнає фінансову можливість це право реалізувати. Такий підхід прямо суперечить позиції Конституційного Суду України стосовно того, що виконання судового рішення не може бути ілюзорним або надмірно відкладеним.

Таким чином, Порядок створює ситуацію, за якої суд своїм рішенням встановлює, що особі належить певний розмір пенсії або доплати і що цей розмір мав бути визначений раніше, однак після цього орган Пенсійного фонду України переносить суму належної пенсійної виплати до спеціальної категорії «перерахованих пенсій за рішенням суду» і ця сума виплачується вже не як обов`язковий наслідок судового рішення, а як елемент окремого бюджетного процесу. Іншими словами, постанова трансформує право, встановлене судом, з площини обов`язкового виконання у площину дискреційного бюджетного планування.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 7 Закону №1058 одним з принципів загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Натомість запровадження Порядком вищевказаної категорії порушує принцип рівності та недискримінації, оскільки у такому випадку пенсія, нарахована органом Пенсійного фонду України добровільно та без наявності судового рішення, виплачується у звичайному порядку у повному обсязі, у той час як пенсія, право на отримання якої у належному розмірі поновлено судом, стає об`єктом дії спеціального обмежувального механізму. Тобто звернення до суду фактично ставить особу у гірше становище порівняно з особою, право якої на виплату орган визнав добровільно. Наведене свідчить про виникнення парадоксальної ситуації: судовий захист, який за Конституцією України має бути засобом поновлення права особи, внаслідок запровадженого постановою №821 механізму перетворюється на підставу для застосування до особи менш сприятливого порядку виплати. Такий наслідок несумісний зі статтею 55 Конституції України та статтею 129-1 Конституції України у їх системному зв`язку, як це тлумачить Конституційний Суд України».

Таким чином, встановлені обставини виконання судового рішення свідчать про те, що ГУ ПФУ у Черкаській області здійснило виконання рішення суду в даній справі лише в частині нарахування пенсії по інвалідності в належному розмірі.

Однак, рішення суду в частині фактичної виплати поточних платежів в належному розмірі ГУ ПФУ у Черкаській області не виконується, що має наслідком неможливість прийняття звіту про виконання рішення суду.

Зважаючи на наведене, суд вважає за необхідне встановити ГУ ПФУ у Черкаській області новий строк для надання звіту про виконання рішення суду у справі - 10 днів з дня отримання цієї ухвали суду, разом з яким надати до суду належні докази фактичної виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до приписів ч.3 ст.382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд зазначає, що приписами ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за результатами звіту суб`єкта владних повноважень: встановлення нового строку подання звіту, накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень.

При цьому накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень є крайнім заходом впливу на суб`єкта владних повноважень та має бути доведено, що відповідач без поважних причин не виконує рішення суду.

Так, згідно висновків Верховного Суду, сформульованих у справі №361/2109/17, за своєю правовою природою накладення судом штрафу за не виконання рішення суду є заходом процесуального примусу, передбаченого статтею 144 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою спонукання відповідних осіб до добросовісного виконання процесуальних обов`язків, зокрема, в частині накладеного судом обов`язку щодо подання звіту про виконання рішення суду, що обумовлено обов`язковістю виконання судового рішення як важливої складової права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд також враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.

Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту.

Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду (постанова Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 160/13013/19).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку попередити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду у встановлений даною ухвалою термін.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надати до Черкаського окружного адміністративного суду відомості про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення від 11.02.2025 у справі №580/12873/24, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, дату народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків керівника; зареєстроване місце його/її проживання.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 295, 297, 370, 378, 382, 381-1, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання рішення суду від 11.02.2025 у справі №580/12873/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (ЄДРПОУ: 21366538) протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання судового рішення від 11.02.2025 у справі №580/12873/24.

Попередити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду у встановлений даною ухвалою термін.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надати до Черкаського окружного адміністративного суду відомості про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення від 11.02.2025 у справі №580/12873/24 , а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, дату народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків керівника; зареєстроване місце його/її проживання.

Копію ухвали направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області для виконання рішення.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

СуддяВалентина ОРЛЕНКО