Решение № 137621413, 22.06.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 червня 2026 рокум. Ужгород№ 260/1808/26 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі уповноваженого представника Бочкора Івана Васильовича (90300, Закарпатська обл., м. Виноградів, вул. Корятовича, 6/108) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2026 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника Бочкора Івана Васильовича звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління ПФУ України в Закарпатській області у відмові перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; 2) зобов`язати Головне управління ПФУ України в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 , зарахувати до страхового стажу роботу з 20.07.1988 року по 17.01.1991 року відповідно до довідок №02-27/2876 від 10.12.2025 року та №.№02-27/2877 від 10.12.2025 року.

23 березня 2026 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін. Зобов`язано Головне управління ПФУ в Закарпатській області надати суду до 10 квітня 2026 року пенсійну справу ОСОБА_1 .

03 квітня 2026 року відповідачем надано суду копії документів з електронної пенсійної справи ОСОБА_1 .

22 травня 2026 року ухвалою суду витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області заяву ОСОБА_1 від 18 грудня 2025 року № 4499.

05 червня 2026 року відповідачем надано суду витребувані докази.

15 червня 2026 року ухвалою суду надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області строк до 18 червня 2026 року для надання письмових пояснень із зазначенням усіх періодів, які були зараховані ОСОБА_1 до спеціального стажу у розмірі 24 роки 5 місяців 3 дні, а також усіх періодів, які не були зараховані. Відкладено розгляд справи на 22 червня 2026 року.

22 червня 2026 року Головне управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області подало до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначають, що до стажу роботи, який дає право на призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 10 пенсій враховано періоди: з 01.03.2001 р по 28.08.2025 р на посаді вихователя; з 29.08.2025 р по 13.09.2025 р на посаді музичного керівника. Відтак, загальний страховий спеціальний стаж, що дає право на призначення пенсії по вислузі років, з урахуванням відомостей реєстру застрахованих осіб (форми ОК-5) ОСОБА_1 , становить 24 рік 5 місяців 3 дні. (зазначено в рішенні про відмову № 072250011879 від 26.12.2025 року). До стажу роботи не враховано періоди роботи, а саме : 1) з 28.08.1995 р по 24.06.1996 р згідно довідки №01-22/207 від 17.12.2025 р, так як зазначена посада помічника вихователя не передбачена Постановою №909; 2) з 17.01.1991 р по 27.08.1995 на посаді вихователя Угроїдського дошкільного навчального закладу ясла-саду, в зв`язку з відсутністю підтверджуючої довідки про спеціальний стаж, яку заявниця не надала до заяви від 18.12.2025 року, при зверненні за перерахунком - допризначення пенсії в зв`язку з наданими додатковими документами. Натомість, ОСОБА_1 долучила до заяви тільки довідку № 02 27/2912 від 15.12.2025 року, яка підтверджує наказ №163 від 26.06.1992 року про прийняття заявниці по переводу вихователем дитячого садка, але в ній відсутній наказ про звільнення

1. Позиції сторін.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернулася до Головного управління ПФУ України в Закарпатській області з заявою щодо перерахунку пенсії з зарахуванням до страхового стажу роботу з 20.07.1988 року по 17.01.1991 року відповідно до довідок №№02-27/2876 від 10.12.2025 року та №02-27/2877 від 10.12.2025 року посилаючись на ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 26.12.2025 року рішенням Головного управління ПФУ України в Закарпатській області безпідставно відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії оскільки у довідці не вказано період роботи та посада помічника вихователя не належить до закладу освіти. Не погоджуючись з діями відповідача, вважаючи їх протиправними позивач ОСОБА_1 з відповідним позовом звернулася до суду.

08 квітня 2026 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначають, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У призначенні позивачці одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відмовлено, у зв`язку у зв`язку з відсутністю страхового стажу для призначення пенсії за віком з виплатою грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій. До стажу який дає право для призначення пенсії за вислугу років не враховано довідку №02-27/2912 від 15.12.2025р., оскільки не вказано період роботи та довідку №01-22/207 від 17.12.2025 р., оскільки посада помічника вихователя не належить до закладу освіти. Страховий стаж, набутий в державних закладах освіти на посадах, що передбачені Переліком. №909. становить 24 роки 5 місяців 3 дні.

20 квітня 2026 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що перерахунок пенсії це процедура зміни розміру призначеної пенсії у зв`язку зі зміною особистих обставин пенсіонера, поданням нових документів, ухваленням нових законодавчих актів, зміною соціальних стандартів тощо. Перерахунок пенсії здійснюється без звернення пенсіонера на підставі чинних або нових законодавчих актів та з урахуванням документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що містяться в пенсійній справі на час перерахунку. Органи Пенсійного фонду здійснюють масові перерахунки пенсій на підставі ухвалених нормативно-правових актів (законів, постанов Кабінету Міністрів України).

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що з 14 вересня 2025 року ОСОБА_1 призначено пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

18 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами № 4499 в якій просить нарахувати одноразову грошову виплату працівнику освіти у розмірі десяти пенсій.

26 грудня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області рішенням № 072250011879 відмовило в перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю страхового стажу для призначення пенсії за віком з виплатою грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

У результаті розгляду заяви та додаткових документів поданих до заяви було встановлено: гр. ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком без виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій, як працівнику освіти. До страхового стажу не враховано довідку №02-27/2912 від 15.12.2025р., оскільки не вказано період роботи та довідку №01-22/207 від 17.12.2025 посада помічника вихователя не належить до закладу освіти.

Страховий стаж, набутий в державних закладах освіти на посадах, що передбачені Переліком №909 становить 24 роки 5 місяців 3 дні

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел з 01.01.2004 визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, який прийнятий на зміну положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Оскільки Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV та Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII регулюють одні і ті ж правовідносини, пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, як акту права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

З матеріалів справи встановлено, що позивачці призначено пенсію за віком у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З матеріалів справи вбачається, що позивачка працювала вихователем та помічником вихователя, тобто на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за певних умов. При їх дотриманні таким особам могла бути призначена пенсія за вислугу років, передбачена Законом № 1788-XII, ще до досягнення віку, передбаченого Законом № 1058-IV (для пенсії за віком).

Якщо категорія таких осіб правом дострокового виходу не пенсію за вислугу років не скористалася, то законодавець для таких категорій осіб визначив право на отримання грошової допомоги за дотримання певних умов.

Спірні правовідносини у цій справі виникли з приводу встановлення наявності в позивачки права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Так, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1191 страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з пунктами 5-7 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.

Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Отже, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Верховний Суд у постанові від 02.03.2020 у справі № 175/4084/16-а за змістом наведених норм законодавства прийшов до висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з: 1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах; 2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також 3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Верховний Суд зазначив, що отримання вказаної грошової допомоги визначене законодавцем, як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.

З матеріалів справи встановлено, що позивачка просила здійснити виплату їй одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV. Відповідачем призначено пенсію за віком з наступного дня після досягнення пенсійного віку з 14 вересня 2025 року відповідно до Закону № 1058-IV, однак відмовлено у виплаті грошової допомоги.

Відмовляючи у виплаті такої допомоги, відповідач не врахував стаж роботи позивачки з 28 серпня 1995 року по 24 червня 1996 року на посаді помічника вихователя, оскільки дана посада не передбачена переліком посад, що визначає право на виплату грошової допомоги та з 17 січня 1991 року по 27 серпня 1995 року у зв`язку з відсутністю підтверджуючої довідки про спеціальний стаж.

За нормами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

На підтвердження трудової діяльності позивачка надала трудову книжку серії НОМЕР_2 .

Згідно з досліджених судом записів встановлено, що ОСОБА_1 працювала:

- з 17 січня 1991 року переведена вихователем дитсадка ясла Першотравневого відділку (запис № 20);

- з 01 березня 1992 року переведена у відомство Угроїдської селищної ради народних депутатів (запит № 21);

- з 01 березня 1992 року прийнята по переводу на посаду вихователя дитсада ( запис № 22);

- з 28 серпня 1995 року переведена помічником вихователя Угроїдського дитсада № 3 (запис № 23);

- з 24 червня 1996 року звільнена з посади помічника вихователя за власним бажання (запис № 24).

Позивачка в даному випадку працювала на посадах помічника вихователя та вихователя.

Відповідно до Переліку № 909 право на пенсію за вислугою років мають у дошкільних навчальних закладах усіх типів директори (завідуючі), вихователі-методисти, вихователі, асистенти вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи.

Разом з тим, відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, до посад педагогічних працівників відносяться, зокрема, вчителі всіх спеціальностей (у тому числі вчитель-дефектолог, вчитель-логопед), викладачі всіх спеціальностей, асистент вчителя, асистент вчителя-реабілітолога, асистент викладача, старший викладач закладу фахової передвищої освіти, старший майстер закладу професійної (професійно-технічної) освіти, майстер виробничого навчання, асистент майстра виробничого навчання, педагог професійного навчання, керівник фізичного виховання, старший вихователь, вихователь, асистент вихователя, вихователь-методист, музичний керівник, інструктор з фізичної культури (фізкультури), методист, педагог-організатор, практичний психолог, соціальний педагог, соціальний педагог по роботі з дітьми з інвалідністю, логопед закладів охорони здоров`я та соціального захисту, керівник гуртка (секції, студії, інших форм гурткової роботи); концертмейстер, художній керівник, культорганізатор, акомпаніатор, інструктор з праці, інструктор слухового кабінету, перекладач-дактилолог, екскурсовод, інструктор з туризму закладу освіти; старший керівник та керівник туристських груп (походу, екскурсії, експедиції) закладу позашкільної освіти; голова циклової комісії закладу фахової передвищої освіти; фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру; консультант, психолог центру професійного розвитку педагогічних працівників; помічник директора з режиму, старший черговий з режиму, черговий з режиму закладу освіти для осіб, які потребують соціальної допомоги і реабілітації.

Отже, відповідачем протиправно не зараховано до спеціального стажу позивача періоди з 17 січня 1991 року по 24 червня 1996 року.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 072250011879 від 26 грудня 2025 року про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій ОСОБА_1 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 17 січня 1991 року по 24 червня 1996 року до спеціального стажу у сфері освіти відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, що дає право на призначення пенсії на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та повторно розглянути заяву від 18 грудня 2025 року про виплату ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частини третьоїстатті 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач при поданні адміністративного позову сплатила судовий збір у розмірі 1332,00 грн, що підтверджується квитанцією від 16 березня 2026 року, (а.с. 4).

Таким чином, вказана сума судових витрат у розмірі 1 331,20 грн підлягає стягненню на користь позивача .

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 , в особі уповноваженого представника Бочкора Івана Васильовича до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 072250011879 від 26 грудня 2025 року щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій у відповідності до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 17 січня 1991 року по 24 червня 1996 року до спеціального стажу у сфері освіти відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, що дає право на призначення пенсії на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 грудня 2025 року про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).

6. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22 червня 2026 року.

СуддяТ.В.Скраль