Постановление суда № 137616902, 29.05.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/7912/26

Провадження № 1-кс/201/2086/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра

у складі: слідчого судді ОСОБА_1

з секретарем: ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Військове, Солонянського району, Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, внесене під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026042130000690 від 28 травня 2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

Слідча звернулась до суду з клопотанням, погодженим із прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

В обґрунтування клопотання слідча вказала на те, що в невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 28 травня 2026 року, ОСОБА_4 отримав повідомлення в месенджері «Telegram» від користувача під ім`ям « ОСОБА_7 », з пропозицією за грошову винагороду здійснити умисне пошкодження майна, шляхом підпалу, а саме автомобілю марки «Mercedes-Benz» моделі «ML» чорного кольору, з державним номером НОМЕР_1 . Після отримання вказаної пропозиції, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на умисне пошкодження вказаного авто шляхом підпалу.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, 27 травня 2026 року, приблизно о 17.00 годині, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_4 придбав в торгівельному кіоску «Господиня», що розташований за адресою: м. Дніпро, просп. Науки, 8а, дві прозорі пластикові пляшки з маркуванням «Kerozin» з легкозаймистою речовиною з метою здійснення підпалу.

28 травня 2026 року, близько 03 години 50 хвилин, ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Феодосіївська, 2 поблизу адміністративної будівлі Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оброни Східного регіону, та, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, підійшов до транспортного засобу марки «Mercedes-Benz» моделі «ML» чорного кольору, з державним номером НОМЕР_1 , який належить на праві власності Дніпровській спеціалізованій прокуратурі у сфері оброни Східного регіону та який був припаркований за вищевказаною адресою, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії несуть для оточуючих таємний характер, використовуючи раніше придбане заготовлене заздалегідь знаряддя вчинення злочину у вигляді пластикової пляшки, наповненої легкозаймистою речовиною, розлив вказану речовину на автомобіль, після чого підпалив його, та, переконавшись що пожежа почалась, ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України - в умисному пошкодженні чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, вчиненому шляхом підпалу.

Відомості про даний факт 28 травня 2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042130000690, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

28 травня 2026 року, ОСОБА_4 було затримано на підставі ст.ст. 208, 615 КПК України.

Того ж дня, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, у зв`язку з чим, останній може переховуватись від органів досудового слідства та суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість зазначених в клопотанні ризиків, та, враховуючи визнання вини підозрюваним та активне сприяння досудовому розслідуванню, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити підозрюваному мінімальний розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що він повністю визнає вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та має намір співпрацювати зі слідством, у зв`язку з чим, просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід.

Вислухавши думки сторін, дослідивши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому, слідчий суддя виходить з наступного.

Судом встановлено, що 28 травня 2026 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042130000690, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

28 травня 2026 року, ОСОБА_4 було затримано на підставі ст.ст. 208, 615 КПК України.

Того ж дня, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з вимогами ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Крім того, у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, про що свідчать наступні докази, зокрема, рапорт старшого інспектора-чергового ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області від 28 травня 2026 року, протокол огляду від 28 травня 2026 року, пояснення ОСОБА_9 від 28 травня 2026 року, пояснення ОСОБА_10 від 28 травня 2026 року, пояснення ОСОБА_11 від 28 травня 2026 року, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28 травня 2026 року, протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 28 травня 2026 року, протокол проведення слідчого експерименту від 28 травня 2026 року, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 28 травня 2026 року, протокол огляду предмету від 28 травня 2026 року, протоколи огляду від 28 травня 2026 року, протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 28 травня 2026 року, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_13 від 28 травня 2026 року, а отже, сукупність цих фактичних даних на даному етапі досудового розслідування надають можливість переконатись в обґрунтованості підозри до такого ступеня, за якого об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

При цьому, слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не вирішує питання щодо доведеності винуватості останнього у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення і правильності кваліфікації його дій, що є предметом судового провадження.

Також, на думку слідчого судді, доведеним є ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене максимальне покарання у виді десяти років позбавлення волі. Таким чином, враховуючи зазначені обставини, підозрюваний ОСОБА_4 має можливість переховуватись від суду, а також може вчинити інші кримінальні правопорушення. Окрім цього, зазначені ризики об`єктивно збільшуються з урахуванням введення в Україні воєнного стану, який суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку. Так, підозрюваний, розуміючи складність проведення досудового розслідування та судового розгляду в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи неможливість повного контролю державною владою кордонів та території України в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Поряд із цим, слідчий суддя вважає недоведеним під час розгляду клопотання наявність ризику, визначеного п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, враховуючи, що стороною обвинувачення не надано будь-яких доказів на підтвердження його існування.

В той же час, прокурором доведена і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене максимальне покарання у виді десяти років позбавлення волі, що підтверджується копією пред`явленої йому підозри, тому перебуваючи на волі, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватись від органів досудового слідства, тому з урахуванням встановлених вище ризиків, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальним законом обов`язків.

Виходячи з вищенаведеного, а також враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим; вік та стан його здоров`я, які не перешкоджають застосуванню такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою; майновий стан останнього, слідчий суддя переконаний, що такий запобіжний захід, як тримання під вартою, забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_4 процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним або іншою юридичною чи фізичною особою застави. У зв`язку з цим, а також враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також майновий та сімейний стан останнього, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 гривень, оскільки саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 197, 369-372, 376, 395 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4», до 26 липня 2026 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_4 під вартою, є 26 липня 2026 року.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_4 , або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти, зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Повний текст ухвали суду буде складений і оголошений о 15.40 годині 02 червня 2026 року.

Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1