Приговор № 137616693, 23.06.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/1737/25

(1-кп/199/315/26)

ВИРОК

іменем України

23.06.2026 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12024042210000221 від 11.12.2024 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб, станом на 11.12.2024 працював водієм у ТОВ «Сміт», з 08.04.2026 проходить військову службу за мобілізацією на особливий період на посаді водія відділення інженерних конструкцій маскувального взводу інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 307 КК України,-

за участю: прокурора ОСОБА_6 , захисника-адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

У ОСОБА_5 , у невстановлений час та місці, але не пізніше 11.12.2024, виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту в особливо великих розмірах наркотичного засобу, обіг якого обмежено - «канабіс», з корисливих мотивів, з метою отримання прибутку.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту в особливо великих розмірах наркотичного засобу, обіг якого обмежено - «канабіс», ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою отримання прибутку, за невстановлених обставин, у невстановлений час, але не пізніше 11.12.2024, у невстановленої особи придбав речовину рослинного походження зеленого кольору у невстановленій кількості, але не менше 4979,6269 г, яка містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено «канабіс», яку розфасував у 20 банок об`ємом 3 л, 13 пластикових ємностей, 1 пластмасове відерце, 1 металеву ємність, 1 пластикову пляшку об`ємом 6 л, 1 відкриту пляшку та поліетиленовий пакет, які почав незаконно зберігати за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збуту.

11.12.2024 в період часу з 11:08 години до 13:16 години слідчим СВ Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, за участі двох понятих, на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 03.12.2024 (справа № 202/14126/24), було проведено обшук за адресою: м. Дніпро, вул. Кінцева, 10, в ході якого виявлено та вилучено: 20 (двадцять) банок об`ємом 3 л, 13 (тринадцять) пластикових ємностей, 1 (одне) пластмасове відерце, 1 (одну) металеву ємність, 1 (одну) пляшку об`ємом 6 л, 1 (одну) відкриту пляшку та поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору загальною масою 4979,6269 г, яка містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «канабіс», які ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав за місцем свого мешкання у особливо великих розмірах зметою збуту.

Речовина рослинного походження зеленого кольору масою 6,641 г є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину складає 6,007 г.

Речовина рослинного походження зеленого кольору масою 2,5161 г є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину складає 2,2353 г.

Речовини рослинного походження зеленого кольору масами: 109,401 г, 170,071 г, 209,927 г, 206,542 г, 211,833 г є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину складає відповідно 97,073 г, 150,782 г, 177,769 г, 173,787 г, 181,009 г.

Речовини рослинного походження зеленого кольору масами: 206,462 г, 206,522 г, 207,565 г, 206,542 г, 211,833 г є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину складає відповідно 173,387 г, 177,115 г, 172,362 г, 172,263 г, 185,990 г.

Речовини рослинного походження зеленого кольору масами: 230,1004 г, 205,2144 г, 79,8949 г, 204,8794 г, 74,9177 г є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину складає відповідно 202,0172 г, 180,1192 г, 70,1383 г, 179,7437 г, 65,7468 г.

Речовини рослинного походження зеленого кольору масами: 205 г, 115 г, 165 г, 200 г, 135 г є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину складає відповідно 166,4477 г, 98,1169 г, 140,7500 г, 160,1240 г, 117,5661 г.

Речовини рослинного походження зеленого кольору масами: 1285 г, 125 г, 295 г є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину складає відповідно 1121,5737 г, 109,1425 г, 248,7204 г.

Речовини рослинного походження зеленого кольору масами: 18,1146 г, 60,2259 г, 27,5752 г, 38,6274 г, 69,4064 г, 39,4338 г, 40,7240 г, 42,4653 г, 2,3551 г, 19,3635 г, 89,9471 г, 8,3061 г, 4,0140 г, 19,8180 г, 17,6228 г є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину складає відповідно 16,5684 г, 54,9010 г, 25,2003 г, 35,2220 г, 62,4312 г, 35,1853 г, 36,2972 г, 38,3567 г, 2,1064 г, 16,8399 г, 82,1635 г, 7,4683 г, 3,5806 г, 17,6688 г, 15,6540 г.

Загальна маса наркотичного засобу, обіг якого обмежено «канабіс», яку було вилучено 11.12.2024 в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , складає 4979,6269 г, що становить особливо великий розмір, яку ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав з метою збуту.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 307 КК України, при обставинах, викладених вище, визнав частково, та пояснив, що після смерті батька в 2010 році у нього почалась депресія, від якої у нього виникали приступи агресії та панічні атаки, у зв`язку з чим він почав зловживати алкогольними напоями. В період часу з 2010 року по 2017 рік він був фізичною-особою підприємцем. Приблизно в 2013 році він впав з даху, в результаті чого він зламав руки, травмував ноги та хребет. Внаслідок отриманих ушкоджень, у нього були постійні головні болі, сильні болі у спині, а також були рани, які не загоювались. З 2017 року по 2021 рік він працював водієм-далекобійником. В 2021 році під час здійснення рейсу до Нідерландів, де наркотичні речовини продаються у відкритому доступу, він придбав наркотичний засіб канабіс, де і спробував його шляхом куріння. Після вживання канабісу йому становилося легше. Він розумів, що зловживання алкогольними напоями дуже шкодить стану здоров`я, тому зрозумів, що краще вживати канабіс в медичних цілях. Після повернення на територію України він через мережу Інтернет знайшов інформацію про користь медичного канабісу шляхом прийняття ванни та розтирок. Враховуючи, що він мешкає у приватному будинку, де є город, на якому можна вирощувати наркотичний засіб «канабіс», він приблизно в кінці травня 2024 року через мережу Інтернет замовив насіння канабісу. На початку червня 2024 року він отримав вказане насіння, яке посадив на території домоволодіння, де він мешкає, відповідно до інструкції, яку отримав разом з насінням. Наприкінці серпня 2024 року виросло 5 великих та густих кущів наркотичного засобу канабіс, які були схожі на ялинки. На гілках даних кущів були шишки, розмір яких був десь як сірниковий коробок. В мережі інтернет він знайшов інформацію про те, що канабіс та шишки краще зберігати в закатаних банках, тому листя з кущів та шишки він помістив десь в 20 банок об`ємом 3 л, які закатав кришками. Після чого він почав вживати наркотичний засіб канабіс шляхом куріння, а також приймав ванни. Лікарських рекомендації щодо вживання канабісу він не мав. 11.12.2024 він знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . У денний час у ворота його будинку постукали, він відчинив хвіртку та побачив групу чоловіків, які представились працівниками поліції та зазначили, що буде проводитись обшук території його домоволодіння та запитали чи має він заборонені предмети, на що він повідомив, що на території домоволодіння він зберігає наркотичний засіб канабіс, який він вирошував для особистого вживання, оскільки канабіс мав позитивний вплив на стан його здоров`я. Після чого працівники поліції разом з понятими пройшли на території його домоволодіння, де проводився обшук, в ході якого він видав працівниками поліції банки та пластакові ємності з наркотичним засобом канабіс, які були вилучені. Від наркотичної залежності він не лікувався, оскільки він не є наркозалежною особою. Останній раз він вживав канабіс десь за 2-3 тижні до проведення обшуку. Він розумів, що не мав права вирощувати на території свого домоволодіння наркотичний засіб канабіс. Після проведення обшуку він був затриманий, після чого його було направлено для проведення медичного огляду щодо факту вживання наркотичних засобів. В домоволодінні АДРЕСА_1 , він мешкає разом зі своєю дружиною, яка негативно ставилась до того, що він вживає наркотичний засіб канабіс. Свою вину визнає частково, так як придбав та зберігав наркотичний засіб у великій кількості для себе, а не для збуту, тому готовий нести відповідальність за ст. 309 КК України. Просив суд суворо не карати та призначити йому покарання не пов`язане з позбавленням волі, врахувавши його стан здоров`я та проходження наразі ним військової служби у лавах Збройних Сил України.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, в межах пред`явленого обвинувачення, за обставин, викладених у вироку, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні, які кожен окремо, пояснили про те, що 11.12.2024 приблизно об 11:00 годині до них підійшли працівники поліції та запропонували прийняти участі у якості понятих під час проведення обшуку по вул.Кінцевій в м. Дніпрі, на що вони дали свою добровільну згоду. Коли вони разом з працівниками поліції прибули до воріт приватного домоволодіння, працівники поліції постукали у хвіртку, відчинив двері чоловік обвинувачений ОСОБА_5 , якому працівники поліції представились, оголосили рішення суду та вони усі разом з працівниками поліції пройшли на території домоволодіння для проведення обшуку. На питання працівників поліції обвинувачений ОСОБА_5 повідомив про те, що у нього є заборонені предмети наркотична речовина. Вони разом з працівниками поліції та обвинуваченим прослідували для проведення обшуку до будинку, літньої кухні та гаражу, в приміщенні якого обвинувачений ОСОБА_5 надав працівникам поліції банки та пластикові пляшки з наркотичної речовиною. Після чого обвинувачений пішов з приміщення гаражу та достав із собачої будки, яка знаходилась в кінці городу, ще ємності з наркотичною речовиною. Банок та пластикових пляшок було більше 15 штук, однак точну кількість вони не пам`ятають. Вони розуміли, що в банках та пластикових ємностях знаходиться саме наркотичний засіб, оскільки було чутно специфічний запах. Всі ємності з наркотичним засобом, видані обвинуваченим, постійно перебували в їх полі зору. Під час проведення обшуку обвинувачений ОСОБА_5 вів себе спокійно, видавав працівникам поліції наркотичну речовину та надавав пояснення, жодного тиску з боку працівників поліції до обвинуваченого застосовано не було. Після закінчення слідчої дії, слідчим був складений протокол, в якому було відображено предмети, які були вилучені, в якому вони поставили свої підписи. Обвинувачений ніяких зауважень під час обшуку не висловлював, з діями працівників поліції погоджувався. Процес проведення обшуку фіксувався на відеозапис з самого початку аж до підписання протоколу. Під час проведення обшуку працівники поліції не повідомляли про неможливість здійснення відеозапису.

Крім вказаного, винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні:

-протоколом обшуку від 11.12.2024 з флеш-носієм інформації, переглянутим та дослідженим в судовому засіданні, відповідно до якого в присутності ОСОБА_5 , дружини ОСОБА_5 ОСОБА_10 , двох понятих, на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 03.12.2024 (справа № 202/14126/24), було проведено обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначив, що біля задньої сторони будинку знаходяться наркотичні речовини. Так, під час обшуку у ОСОБА_5 було виявлено 20 (двадцять) скляних банок в золотистих упаковках склеєних липкими стрічками, з кришками, при відкритті яких було виявлено, що у вказаних банках знаходиться рослина зеленого кольору. Разом з тим під час обшуку було виявлено 5 (п`ять) пластикових банок, в яких знаходиться речовина зеленого кольору; 1 (одне) пластикове відерце, в якому знаходиться речовина зеленого кольору; 1 (один) поліетиленовий пакет білого кольору, в якому знаходиться речовина зеленого кольору; металеву банку, в якій знаходиться речовина зеленого кольору. Далі ОСОБА_5 зазначив, що в гаражі також є наркотична речовина канабіс. Під час проведення обшуку приміщення гаражу було виявлено 8 (вісім) пластикових пляшок, в яких знаходиться речовина рослинного походження зеленого кольору. Далі ОСОБА_5 повідомив, що на задній стороні території домоволодіння, біля паркану, він також зберігає наркотичні засоби, де в подальшому працівниками поліції в будці виявлено пластикову пляшку об`ємом 6 л із надписом «Себек» з речовиною рослинного походження зеленого кольору. Також, біля вказаної пляшки було виявлено іншу пляшку, яка була відкрита та обмотана липкою білою стрічкою, в якій знаходилась речовина зеленого кольору. Під час обробки пластикових пляшок з речовиною зеленого кольору, які були виявлені на задній частині домоволодіння, дактилоскопічним порошком виявлені сліди папілярних ліній, які були відкопійовані на 1 липку стрічку, яку поміщено в паперовий конверт, на якому поняті поставили свої підписи. Під час обробки пластмасових пляшок з речовиною зеленого кольору, які були виявлені в приміщенні гаражу, дактилоскопічним порошком виявлені сліди папілярних ліній, які відкопійовані на 1 липку стрічку та поміщено в паперовий конверт, на якому поняті поставили свої підписи. Під час обробки скляних банок у кількості 20 штук з речовиною зеленого кольору, які були виявлені на території задньої частини будинку, дактилоскопічним порошком, на одній із банок виявлені сліди папілярних ліній, які відкопійовані на 1 липку стрічку та поміщено в паперовий конверт, на якому поняті поставили свої підписи. Далі, з пластмасової пляшки з речовиною зеленого кольору, яку було виявлено біля паркану, в будці, було зроблено змив на марлевий тампон дистильованою водою, який поміщено в паперовий конверт, на якому поняті поставили свої підписи. Після чого з пластикової ємності було відсипано частину речовини зеленого кольору в спеціальний пакет № PSP 0019278. З однієї із скляних банок з речовиною зеленого кольору було відсипано частину речовини в спеціальний пакет № PSP 0019280. Далі, 20 скляних банок об`ємом 3 л, поміщені в 4 поліетиленові пакети чорного кольору, які було опечатано бирками, на яких поняті поставили свої підписи; 13 пластикових ємностей, 1 пластикове відерце та металеву банку з речовиною зеленого кольору поміщено в поліетиленовий пакет чорного кольору, який було опечатано биркою, на якій поняті поставили свої підписи; пластикову пляшку об`ємом 6 л із надписом «Себек», відкриту пластикову пляшку та 1 поліетиленовий пакет з речовиною зеленого кольору поміщено в поліетиленовий пакет чорного кольору, який було опечатано биркою, на якій поняті поставили свої підписи (т. 2 а.к.п. 2-8);

-висновком судової експертизи наркотичних речовин, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № CE-19/104-24/50299-Н3ПРАП від 12.12.2024, згідно з яким надана на експертизу 11.12.2024 речовина рослинного походження зелено-коричневого кольору, масою 6,641 г є канабісом, що відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса «канабісу» в перерахунку на висушену речовину становить 6,007 г (т. 2 а.к.п.15-18);

-висновком судової експертизи наркотичних речовин, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № CE-19/104-24/50300-Н3ПРАП від 12.12.2024, згідно з яким надана на експертизу 12.12.2024 речовина рослинного походження зелено-коричневого кольору, масою 2,5161 г є канабісом, що відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса «канабісу» в перерахунку на висушену речовину становить 2,2353 г (т. 2 а.к.п. 21-24);

- висновком судової експертизи наркотичних речовин, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № CE-19/104-24/51702-Н3ПРАП від 27.12.2024, згідно з яким надані на експертизу 20.12.2024 речовини рослинного походження зеленого кольору масами: 230,1004 г, 205,2144 г, 79,8949 г, 204,8794 г, 74,9177 г є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину складає відповідно 202,0172 г, 180,1192 г, 70,1383 г, 179,7437 г, 65,7468 г (т. 2 а.к.п. 31-34);

- висновком судової експертизи наркотичних речовин, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № CE-19/104-24/51708-Н3ПРАП від 28.12.2024, згідно з яким надані на експертизу 20.12.2024 речовини рослинного походження зеленого кольору масами: 1285 г, 125 г, 295 г є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину складає відповідно 1121,5737 г, 109,1425 г, 248,7204 г (т. 2 а.к.п. 36-39);

- висновком судової експертизи наркотичних речовин, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № CE-19/104-24/51704-Н3ПРАП від 26.12.2024, згідно з яким надані на експертизу 20.12.2024 речовини рослинного походження зеленого кольору масами: 109,401 г, 170,071 г, 209,927 г, 206,542 г, 211,833 г є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину складає відповідно 97,073 г, 150,782 г, 177,769 г, 173,787 г, 181,009 г (т. 2 а.к.п. 41-44);

- висновком судової експертизи наркотичних речовин, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № CE-19/104-24/51706-Н3ПРАП від 30.12.2024, згідно з яким надані на експертизу 20.12.2024 речовини рослинного походження зеленого кольору масами: 205 г, 115 г, 165 г, 200 г, 135 г є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину складає відповідно 166,4477 г, 98,1169 г, 140,7500 г, 160,1240 г, 117,5661 г (т. 2 а.к.п. 46-49);

- висновком судової експертизи наркотичних речовин, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № CE-19/104-24/51710-Н3ПРАП від 31.12.2024, згідно з яким надані на експертизу 20.12.2024 речовини рослинного походження зеленого кольору масами: 18,1146 г, 60,2259 г, 27,5752 г, 38,6274 г, 69,4064 г, 39,4338 г, 40,7240 г, 42,4653 г, 2,3551 г, 19,3635 г, 89,9471 г, 8,3061 г, 4,0140 г, 19,8180 г, 17,6228 г є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину складає відповідно 16,5684 г, 54,9010 г, 25,2003 г, 35,2220 г, 62,4312 г, 35,1853 г, 36,2972 г, 38,3567 г, 2,1064 г, 16,8399 г, 82,1635 г, 7,4683 г, 3,5806 г, 17,6688 г, 15,6540 г (т. 2 а.к.п. 51-55);

- висновком судової експертизи наркотичних речовин, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № CE-19/104-24/51700-Н3ПРАП від 26.12.2024, згідно з яким надані на експертизу 20.12.2024 речовини рослинного походження зеленого кольору масами: 206,462 г, 206,522 г, 207,565 г, 206,542 г, 211,833 г є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину складає відповідно 173,387 г, 177,115 г, 172,362 г, 172,263 г, 185,990 г (т. 2 а.к.п. 57-60);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.11.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 , у присутності двох понятих, за індивідуальними ознаками тулубу та обличчя (на вигляд 60-65 років; великий круглий ніс, форма бров, форма губ, погляд) впізнав чоловіка, зображеного на фото № 2, як ОСОБА_5 , якому близько 60-65 років, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та займається збутом психотропної речовини та наркотичного засобу «канабіс» на території Індустріального району м. Дніпра та Дніпропетровської області, а також за допомогою оператора поштового зв`язку ТОВ «Нова Пошта». На фото № 2 зображений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а.к.п. 193-195);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.11.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 , у присутності двох понятих, за індивідуальними ознаками тулубу та обличчя (віком близько 57 років; великий круглий ніс, форма бров, форма губ, погляд) впізнав чоловіка, зображеного на фото № 3, як ОСОБА_5 , якому приблизно 57 років, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та займається збутом психотропної речовини на території Індустріального району м. Дніпра та Дніпропетровської області, а також за допомогою оператора поштового зв`язку ТОВ «Нова Пошта». На фото № 3 зображений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а.к.п. 196-198);

-речовими доказами.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду, і його умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 307 КК України, як такі, що виразилися у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту наркотичних засобів в особливо великих розмірах.

Згідно із ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У відповідності до положень ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Стаття 22 КПК України передбачає змагальність сторін та свободу в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд у відповідності до ч. 6 зазначеної статті КПК, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Судом також відповідно до положень ч. 2 ст. 22 КПК України забезпечено рівність прав сторін кримінального провадження на збирання та подання суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України, та всебічно, повно й неупереджено досліджені всі надані сторонами докази.

Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Враховуючи фундаментальний принцип кримінального процесу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також враховуючи положення ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, у тому числі виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, покладений виключно на слідчого та прокурора та, у встановлених КПК випадках, - на потерпілого, і аж ніяк не на суд.

За змістом ст. 19 Конвенції суд контролює дотримання державами - сторонами Конвенції взятих на себе зобов`язань. Питання щодо допустимості доказів у справі, це насамперед предмет регулювання національного законодавства і, як правило, саме національні суди уповноважені давати оцінку наявним у справі доказам. Суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, буде справедливим (рішення від 23 квітня 1997 року у справі «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів», рішення від 9 червня 1998 року у справі «Тейксера де Кастро проти Португалії).

Гарантування права на справедливе здійснення правосуддя є однією з правових основ демократичного суспільства, ігнорування цього права не може виправдати поставлену мету (рішення від 17 січня 1970 року у справі «Делькур проти Бельгії»).

Оцінюючи доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбеса, Месече і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 Європейський суд вирішив, що при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п.253).

В той же час сліду зауважити, що згідно ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь.

Судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі. Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать одне одному і узгоджуються між собою.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що в судовому засіданні встановлені достатні докази, які «поза розумним сумнівом» вказують на доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Доводи сторони захисту про те, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу в особливо великих розмірах, у зв`язку з тим, що вилучені під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 наркотичний засіб, обіг якого обмежено «канабіс» в особливо великих розмірах він придбав та зберігав не з метою збуту, а для особистого вживання, тому без мети збуту, для зняття депресивного стану та сильної головної болі, а також те, що відсутні докази щодо розфасування ОСОБА_5 наркотичного засобу на окремі дози, суд вважає недоцільними та не може прийняти до їх уваги, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи, встановленим в суді при розгляді справи та спрямовані на уникнення відповідальності ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення.

Його винуватість у скоєні вказаного у вироку злочину підтверджуються послідовними показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які будучи попередженими судом про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показів, під присягою вказали, що в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , останній видав працівникам поліції банки та пластикові пляшки з наркотичної речовиною, які перебували в приміщенні гаражу, який знаходився на території вищевказаного домоволодіння. Після чого ОСОБА_5 пішов з приміщення гаражу та достав із собачої будки, яка знаходилась в кінці городу, ще ємності з наркотичною речовиною. Банок та пластикових пляшок було більше 15 штук, однак точну кількість вони не пам`ятають. Вони розуміли, що в банках та пластикових ємностях знаходиться саме наркотичний засіб, оскільки було чутно специфічний запах. Всі ємності з наркотичним засобом, видані ОСОБА_5 , постійно перебували в їх полі зору. Під час проведення обшуку обвинувачений ОСОБА_5 вів себе спокійно, добровільно видавав працівникам поліції наркотичну речовину та надавав пояснення, жодного тиску з боку працівників поліції відносно обвинуваченого застосовано не було. Після закінчення слідчої дії, слідчим був складений протокол, в якому було відображено усі предмети, які були вилучені, в якому вони поставили свої підписи. Процес проведення обшуку фіксувався на відеозапис з самого початку аж до підписання протоколу. Під час проведення обшуку працівники поліції не повідомляли про неможливість здійснення відеозапису.

Суд вважає покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 об`єктивними, правдивими та незалежними, оскільки ці свідки не пов`язані ніякими відносинами з обвинуваченим, під час розгляду кримінального провадження не було встановлено фактів того, що свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 мають неприязне ставлення до ОСОБА_5 та можуть оговорювати його. Допитані вищевказані свідки були попереджені судом про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показів, давали покази під присягою, їх покази отримані в порядку визначеному Законом, співпадають між собою, не суперечать іншим зібраним доказам, тому підстав недовіряти показам свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , сумніватися в їх об`єктивності, недостовірності немає.

В силу вимог ст. 84 КПК України покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є процесуальним джерелом доказів і тому, як один із процесуальних доказів покладені в основу обвинувального вироку.

Крім того, доводи сторони захисту і самого обвинуваченого ОСОБА_5 спростовуються дослідженими в судовому засіданні письмовими матеріалами кримінального провадження, а саме:

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.11.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 , у присутності двох понятих, за індивідуальними ознаками тулубу та обличчя (на вигляд 60-65 років; великий круглий ніс, форма бров, форма губ, погляд) впізнав обвинуваченого ОСОБА_5 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , як особу, яка займається збутом психотропної речовини та наркотичного засобу «канабіс» на території Індустріального району м. Дніпра та Дніпропетровської області, а також за допомогою оператора поштового зв`язку ТОВ «Нова Пошта;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.11.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 , у присутності двох понятих, за індивідуальними ознаками тулубу та обличчя (віком близько 57 років; великий круглий ніс, форма бров, форма губ, погляд) впізнав обвинуваченого ОСОБА_5 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , як особу, яка займається збутом психотропної речовини та наркотичного засобу «канабіс» на території Індустріального району м. Дніпра та Дніпропетровської області, а також за допомогою оператора поштового зв`язку ТОВ «Нова Пошта»

- протоколом обшуку від 11.12.2024 з флеш-носієм інформації, переглянутим та дослідженим в судовому засіданні, відповідно до якого в присутності ОСОБА_5 , дружини ОСОБА_5 ОСОБА_10 , двох понятих, на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська (справа № 202/14126/24), було проведено обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначив, що біля задньої сторони будинку знаходяться наркотичні речовини. Так, під час обшуку у ОСОБА_5 було виявлено 20 (двадцять) скляних банок в золотистих упаковках склеєних липкими стрічками, з кришками, при відкритті яких було виявлено, що у вказаних банках знаходиться рослина зеленого кольору. Разом з тим під час обшуку було виявлено 5 (п`ять) пластикових банок, в яких знаходиться речовина зеленого кольору; 1 (одне) пластикове відерце, в якому знаходиться речовина зеленого кольору; 1 (один) поліетиленовий пакет білого кольору, в якому знаходиться речовина зеленого кольору; металеву банку, в якій знаходиться речовина зеленого кольору. Далі ОСОБА_5 зазначив, що в гаражі також є наркотична речовина канабіс. Під час проведення обшуку приміщення гаражу було виявлено 8 (вісім) пластикових пляшок, в яких знаходиться речовина рослинного походження зеленого кольору. Далі ОСОБА_5 повідомив, що на задній стороні території домоволодіння, біля паркану, він також зберігає наркотичні засоби, де в подальшому працівниками поліції в будці виявлено пластикову пляшку об`ємом 6 л із надписом «Себек» з речовиною рослинного походження зеленого кольору. Також, біля вказаної пляшки було іншу пляшку, яка була відкрита та обмотана липкою білою стрічкою, в якій знаходилась речовина зеленого кольору. Після чого з пластикової ємності було відсипано частину речовини зеленого кольору в спеціальний пакет № PSP 0019278. З однієї із скляних банок з речовиною зеленого кольору було відсипано частину речовини в спеціальний пакет № PSP 0019280. Далі, 20 скляних банок об`ємом 3 л, поміщені в 4 поліетиленові пакети чорного кольору, які було опечатано бирками, на яких поняті поставили свої підписи; 13 пластикових ємностей, 1 пластикове відерце та металеву банку з речовиною зеленого кольору поміщено в поліетиленовий пакет чорного кольору, який було опечатано биркою, на якій поняті поставили свої підписи; пластикову пляшку об`ємом 6 л із надписом «Себек», відкриту пластикову пляшку та 1 поліетиленовий пакет з речовиною зеленого кольору поміщено в поліетиленовий пакет чорного кольору, який було опечатано биркою, на якій поняті поставили свої підписи;

- висновками судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів: № CE-19/104-24/50299-Н3ПРАП від 12.12.2024, № CE-19/104-24/50300-Н3ПРАП від 12.12.2024, № CE-19/104-24/51702-Н3ПРАП від 27.12.2024, № CE-19/104-24/51708-Н3ПРАП від 28.12.2024, № CE-19/104-24/51704-Н3ПРАП від 26.12.2024, № CE-19/104-24/51706-Н3ПРАП від 30.12.2024, № CE-19/104-24/51710-Н3ПРАП від 31.12.2024, № CE-19/104-24/51700-Н3ПРАП від 26.12.2024, відповідно до яких вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 речовини рослинного походження зеленого кольору масами: 6,641 г, 2,5161 г, 109,401 г, 170,071 г, 209,927 г, 206,542 г, 211,833 г, 206,462 г, 206,522 г, 207,565 г, 206,542 г, 211,833 г 230,1004 г, 205,2144 г, 79,8949 г, 204,8794 г, 74,9177 г, 205 г, 115 г, 165 г, 200 г, 135 г, 1285 г, 125 г, 295 г, 18,1146 г, 60,2259 г, 27,5752 г, 38,6274 г, 69,4064 г, 39,4338 г, 40,7240 г, 42,4653 г, 2,3551 г, 19,3635 г, 89,9471 г, 8,3061 г, 4,0140 г, 19,8180 г, 17,6228 г є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину складає відповідно 6,007 г, 2,2353 г, 97,073 г, 150,782 г, 177,769 г, 173,787 г, 181,009 г, 173,387 г, 177,115 г, 172,362 г, 172,263 г, 185,990 г, 202,0172 г, 180,1192 г, 70,1383 г, 179,7437 г, 65,7468 г, 166,4477 г, 98,1169 г, 140,7500 г, 160,1240 г, 117,5661 г, 1121,5737 г, 109,1425 г, 248,7204 г, 16,5684 г, 54,9010 г, 25,2003 г, 35,2220 г, 62,4312 г, 35,1853 г, 36,2972 г, 38,3567 г, 2,1064 г, 16,8399 г, 82,1635 г, 7,4683 г, 3,5806 г, 17,6688 г, 15,6540 г.

Суд не вбачає підстав ставити під сумнів вищевказані висновки судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів,вибухово-технічних експертиз та експертиз зброї,оскільки дані висновки складені судовими експертами у відповідності до вимог Закону, є чіткими та зрозумілими.

Зазначені вище висновки експертів складені з дотриманням вимог ст.ст. 101, 102 КПК України, кваліфікованими судовими експертами, які були попереджені про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Як встановлено з показань обвинуваченого ОСОБА_5 , наданих в судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження, в 2021 році, під час здійснення рейсу до Нідерландів, де наркотичні речовини продаються у відкритому доступу, він придбав наркотичний засіб канабіс, де і спробував його шляхом куріння. Після вживання канабісу йому становилося легше, тому він вживав канабіс в медичних цілях. Після повернення на території України він через мережу Інтернет знайшов інформацію про користь медичного канабісу, шляхом прийняття ванни та розтирок. Враховуючи, що він мешкає у приватному будинку, де є город, на якому можна вирощувати наркотичний засіб «канабіс», він приблизно в кінці травня 2024 року через мережу Інтернет замовив насіння канабісу. На початку червня 2024 року він отримав вказане насіння, яке посадив на території домоволодіння, де він мешкає, відповідно до інструкції, яку отримав разом з насінням. Наприкінці серпня 2024 року виросло 5 великих та густих кущів наркотичного засобу канабіс, які були схожі на ялинки. На гілках даних кущів були шишки, розмір яких був десь як сірниковий коробок. В мережі інтернет він знайшов інформацію про те, що канабіс та шишки краще зберігати в закатаних банках, тому листя з кущів та шишки він помістив десь в 20 банок об`ємом 3 л, які закатав кришками. Після чого він почав вживати наркотичний засіб канабіс шляхом куріння, а також приймав ванни, проте лікарських рекомендації щодо вживання канабісу він не мав.

Отже, з моменту коли ОСОБА_5 виростив на території свого домоволодіння наркотичний засіб канабіс, тобто придбав, який розфасував у скляні банки та пластикові ємності загальною кількістю 38 штук та продовжив зберігати його на місцем свого мешкання, до моменту його затримання працівниками поліції пройшло близько трьох місяців, тобто значний проміжок часу. Суд зауважує, що зазначеного проміжку часу було достатньо для виникнення у ОСОБА_5 умислу на незаконне придбання та зберігання саме з метою збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено «канабіс» в особливо великих розмірах.

Разом з тим, суд зауважує, що проведення слідчої дії - обшуку була зафіксована на відеозапис, який є додатком до протоколу обшуку, проведеного за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , який був переглянутий в судовому засіданні за участі прокурора, захисника адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_5 . Відповідно до переглянутого в судовому засіданні відеозапису носія інформації «флеш-карти» слідує, що під час вказаної слідчої дії ОСОБА_5 жодним чином не перешкоджав проведенню цієї слідчої дії, чітко, добровільно, без тиску з боку слідчого, працівників поліції надав працівникам поліції особливо велику кількість наркотичної речовини канабіс, яка перебувала за місцем його мешкання, достеменно знаючи місце зберігання вказаних предметів. На питання працівників поліції обвинувачений ОСОБА_5 повідомив слідчому, що вилучені під час обшуку наркотичні засоби в особливо великих розмірах, які розфасовані по скляним банкам та пластиковим ємностям, належать йому.Надалі, після вказаної процесуальної дії слідчим даний відеозапис було перенесено на флеш-носій інформації «SD-карта» (т. 2 а.к.п. 8), що не суперечить вимогам ч. 1 ст. 99 КПК України.

З вказаного суд встановив, що долучений до матеріалів кримінального провадження флеш-носій інформації «SD-карта» з відеозаписом обставин обшуку за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_5 було виготовлено у зв`язку з необхідністю надання інформації, яка має значення у кримінальному провадженні та є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається на карті пам`яті технічного засобу фіксації - відеокамери «Panasonic HC-V785» в електронному вигляді.

Таким чином, записані на флеш-носій носії інформації електронні файли у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документа.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.08.2021 (справа № 756/8124/19).

При цьому, суд констатує, що обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_7 , ані під час досудового розслідування, ані під час розгляду судом кримінального провадження не ставили під сумнів належність зображення саме ОСОБА_5 на даному відеозапису та не заявляли суду, що даний відеозапис є монтажем.

З огляду на зазначене, вище перелічені докази через їх несуперечливість свідчать про неспроможність доводів сторони захисту про нездійснення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Разом з тим, сторона захисту категорично заперечує наявність у ОСОБА_5 мети збуту наркотичного засобу «канабіс», з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, суд враховує роз`яснення, викладені у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», за якими про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо.

Окрім цього, Верховним Судом сформульована позиція про те, що висновок про наявність умислу особи на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів може ґрунтуватись на великому або особливо великому розмірі лише разом із сукупністю інших обставин (постанова від 07 лютого 2019 року, справа № 750/7474/15-к, провадження №51-1139км 18), а відповідно до системного аналізу норм права, спосіб упакування та розфасування наркотичних засобів, може свідчити про умисел на збут таких засобів за умов наявності в тому числі й інших достатніх, взаємопов`язаних між собою у сукупності зібраних доказів, зокрема: розміру наркотичних засобів; поведінки суб`єкта злочину; тощо (постанова від 09 січня 2019 року, справа № 335/5044/16-к, провадження № 51-2641км18).

Касаційний Кримінальний суд Верховного Суду України у Постанові від 21 червня 2018 року у справі № 712/13128/16-к (провадження № 51-388 км 18), висловив правову позицію про те, що якщо особа здійснює свідоме придбання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у значному розмірі (шляхом купівлі, обміну, безоплатно і т. ін.), виготовляє їх, зберігає у відповідному фасуванні, що об`єктивно перевищує потреби такої особи у власному вживанні, то в такому випадку може мати місце умисел на збут.

Така позиція також узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 13 лютого, 18 вересня, 10, 17 жовтня 2024 року, 13 травня 2025 року, справи № 707/262/23, 643/18636/21, 210/6977/21, 537/6445/21, 211/1237/22 відповідно).

Суд враховує і те, що вилучена під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , особливо велика кількість наркотичного засобу «канабіс» була розфасована у значну кількість скляних та металеву банки, а також у пластикові відерце та значну кількість пластикових ємностей, у загальній кількості (38 об`єктів). При цьому, за дослідженим судом відеозаписом обшуку за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_5 і дослідницькою частиною висновків судових експертиз (предметом дослідження яких був вміст вказаних об`єктів), вилучена під час проведення обшуку за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_5 особливо велика кількість наркотичного засобу «канабіс» була розфасована у скляні, металеву та пластикові ємності.

За твердженням ОСОБА_5 , він вирощував наркотичний засіб «канабіс» на земельній ділянці, розташованій на території домоволодіння, де він мешкає, для особистого вживання в лікарських цілях, однак суд вважає, що зазначений спосіб пакування очевидно є надмірним для подальшого особистого вживання обвинуваченим наркотичного засобу (необґрунтовано ускладнює доступ до вмісту пакунку), однак є доцільним для подальшого збуту наркотичного засобу (підвищення міцності пакування, зменшення об`єму та приховання його змісту від сторонніх для запобігання випадкового виявлення іншими особами).

Із встановлених судом фактичних обставин убачається, що ОСОБА_5 не тільки здійснив у невстановлений час та місці придбання наркотичного засобу, але й зберігав його розфасованим у скляних ємностях, які закатані кришками, у металевих та пластикових ємностях, які обмотані липкою стрічкою, у загальній кількості 38 штук, що об`єктивно перевищує потреби однієї особи у вживанні зазначеного наркотичного засобу.

Окрім цього, як вже було вказано вище, в ході проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 було виявлено особливо велику кількість наркотичного засобу, розфасовану у скляні, металеві та пластикові ємності. Як зазначав сам ОСОБА_5 в судовому засіданні, з 2021 року він вживає наркотичний засіб «канабіс» під час головного болю. Останній раз він вживав наркотичний засіб за 2-3 тижні до проведення обшуку за його місцем мешкання.

Однак, як вбачається з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.01.2025 №4568, ОСОБА_5 12.12.2025 о 19:30 годині пройшов медичний огляд в КП «ДБКЛПД» ДОР, для встановлення стану наркотичного сп`яніння, Висновок огляду: у ОСОБА_5 ознак наркотичного сп`яніння не виявлено.

Відповідно до довідки КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» № 25/49 від 06.01.2025 ОСОБА_5 на профілактичному наркологічному обліку з приводу вживання наркотичних чи психотропних речовин не перебуває, таким чином докази його наркозалежності відсутні.

Усе вищезазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, який викладено у його постановах від 08 липня 2021 року (справа №310/9084/19, провадження №51-6301км20), від 18 серпня 2021 року (справа №644/9303/18, провадження №51-2037км21), від 22 липня 2020 року (справа №712/916/18, провадження №51-1092км20), від 20 лютого 2019 року (справа №178/1348/15-к, провадження №51-3210км18), від 03 липня 2018 року (справа №482/498/15-к, провадження № 51-1449 км18), згідно з яким, про умисел на збут наркотичних засобів та психотропних речовин може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий чи особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених судом фактичних обставин поза розумним сумнівом доводить, що вилучений у ОСОБА_5 наркотичний засіб, обіг якого обмежено «канабіс» в особливо великих розмірах останній придбав та зберігав за місцем свого мешкання саме з метою збуту.

Інші доводи відсутності умислу у обвинувачуваного ОСОБА_5 на збут наркотичного засобу «канабіс», обіг якого обмежено, як і недопустимість інших доказів вини ОСОБА_5 стороною захисту не висувалися та не оспорювалися.

Крім того, доводи сторони захисту про визнання недопустимим доказом протоколу обшуку від 11.12.2024, проведеного за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки під час проведення обшуку працівниками поліції здійснювалась фіксація даної слідчої дії не в повному обсязі, що є безумовною підставою для визнання такого доказу недопустимим, колегія суддів вважає хибними та також не може прийняти їх до уваги, з огляду на наступне.

Положеннями статті 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Критеріями допустимості доказів є: належне процесуальне джерело (ч. 2 ст. 84 КПК України містить вичерпний перелік процесуальних джерел доказів, який розширеному тлумаченню не підлягає); належний суб`єкт збирання доказів (докази можуть бути зібрані тільки тими суб`єктами, які згідно з нормами КПК мають на це право); належна процесуальна форма (встановлений КПК порядок здійснення кримінального провадження в цілому і проведення окремих процесуальних дій).

Отже, допустимість доказів як ознака їх якості визначається нормами кримінального процесуального закону. Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може послатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

У своїй постанові у справі № 318/2921/18 від 01.12.2020 Верховний Суд зазначив, що норми ст.87 КПК України не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість, закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Окрім цього, у постанові від 25.09.2018 у справі № 210/4412/15-к Верховний Суд зазначив, що перелік діянь, які передбачені у ст. 87 КПК України, як підстави для визнання фактичних даних недопустимими, як докази, не є вичерпним і становить собою порушення фундаментальних гарантій, що дає певний орієнтир для визначення змісту поняття «істотне порушення» у випадках, які не підпадають під цей перелік. У кожному конкретному випадку суд, оцінюючи допустимість того чи іншого доказу, повинен враховувати істотність допущених порушень кримінального процесуального закону та важливість кожного доказу для встановлення обставин кримінального провадження. Тому кожний доказ повинен оцінюватися автономно, оскільки його безумовне виключення може призвести до негативних наслідків, що виражатимуться в ухваленні незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення.

Так, згідно з ч.ч. 1,2 ст. 234 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб проводиться обшук. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до змісту ч. 10 ст. 236 КПК України та ч. 1 ст. 107 КПК України обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов`язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису.

У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.

Вимоги, передбачені ч. 10 ст. 236 КПК України, ч. 2 ст. 104 КПК України, ч. 1 та 6 ст. 107 КПК України, спрямовані на удосконалення порядку проведення обшуку житла чи іншого приміщення органами досудового розслідування.

З огляду на зміст ч. 6 ст. 107 КПК України негативні наслідки у виді визнання процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів недійсними можуть наступати лише у разі незастосування технічних засобів фіксування.

Проте, навіть у цьому випадку це не є безумовною підставою для визнання доказів, отриманих під час обшуку, недопустимими, оскільки частиною шостою статті 107 КПК України передбачені винятки з цього правила, коли підстави визнання фактичних даних недопустимими як докази, можуть бути «переборені» консенсусом сторін кримінального провадження (так звані, умовно-консенсуальні підстави визнання фактичних даних допустимими як докази).

Отже, ситуацію, при якій не здійснювалася відеофіксація обшуку не слід ототожнювати з ситуацією, при якій сторона обвинувачення надала суду відеозапис, як обов`язковий додаток до протоколу, частина якого не підлягає перегляду з технічних причин.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що проведений 11.12.2024 на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 03.12.2024, слідчим СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області в присутності двох понятих, за участі обвинуваченого ОСОБА_5 , проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено: 20 (двадцять) скляних банок об`ємом 3 л з речовиною зеленого кольору, які поміщено у поліетиленові пакети чорного кольору; 13 (тринадцять) пластикових ємностей з речовиною зеленого кольору, 1 (одне) пластикове відерце з речовиною зеленого кольору, 1 (одну) металеву ємність з речовиною зеленого кольору, які поміщено у поліетиленовий пакет чорного кольору; 1 (одну) пластикову пляшку об`ємом 6 л із надписом «Себек» з речовиною зеленого кольору, 1 (одну) відкриту пляшку з речовиною зеленого кольору 1 (один) поліетиленовий пакет з речовиною зеленого кольору, які поміщено у поліетиленовий пакет чорного кольору. Як вбачається з протоколу обшуку, хід даної слідчої дії фіксувався технічним засобом фіксації - відеокамерою «Panasonic Full HD», про що зазначено у протоколі обшуку.

Будучі допитаними під час судового розгляду кримінального провадження як свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які були присутніми під час проведення обшуку у якості понятих, так і сам обвинувачений ОСОБА_5 , не оспорювали факт фіксації працівниками поліції процесу проведення обшуку за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою технічних засобів відеофіксації.

Таким чином, у даному кримінальному провадженні відсутні підстави стверджувати про порушення вимог ч. 10 ст. 236 КПК та ч.ч. 1 і 6 ст. 107 КПК України.

Проте, під час судового розгляду кримінального провадження сторона захисту, вказуючи на порушення вимог КПК України, жодним чином не оспорювала достовірність доказів, отриманих під час проведення обшуку за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_5 .

Гарантією забезпечення прав особи під час проведення слідчої дії є участь понятих, які були присутні в ході слідчої дії - обшуку, протокол, складений за результатами проведення обшуку підписаний понятими та обвинуваченим ОСОБА_5 без зауважень та доповнень, які б могли призвести до порушення його особистих чи процесуальних прав.

В даному кримінальному провадженні дотримано встановлену кримінальним процесуальним законом правову процедуру (порядок) проведення слідчої дії обшуку за участю ОСОБА_5 , застосовано належні процесуальні гарантії, дотримання яких органом досудового розслідування виключає обґрунтовані сумніви сторони захисту.

Відповідно до постанови Кримінального касаційного суду Верховного Суду №639/8329/14-к від 08.10.2019 (провадження № 51-8259км18), положення ст. 87 КПК України можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.

Матеріали кримінального провадження не дають суду підстав ставити під сумнів детальне і ґрунтовне роз`яснення процесуальних прав, а також стверджувати про не забезпечення права на захист і правову допомогу, не справедливість кримінального провадження в цілому.

Отже, сама по собі відсутність частини відеозапису процесу проведення обшуку у матеріалах кримінального провадження, з огляду на вищевикладені обставини, не може бути підставою для визнання доказів, отриманих під час даної слідчої дії, недопустимими.

Обставин, які б вказували на упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції чи понятих у результатах розгляду кримінального провадження або притягненні обвинуваченого ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності судом не встановлено та адвокатом надано не було.

У зв`язку з вищевикладеним, посилання сторони захисту на те, що протокол обшуку за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 від 11.12.2024 є недопустимим доказом, не заслуговують на увагу.

Колегія суддів також не приймає до уваги твердження сторони захисту про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_5 , складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, оскільки визначальною рисою для обвинувачення за ст. 307 КК України є збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, однак стороною обвинувачення під час досудового розслідування даного кримінального провадження в діях ОСОБА_5 вчинення дій пов`язаних із збутом наркотичних речовин встановлено не було, з огляду на наступне.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 307 КК України передбачено кримінальну відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Диспозицією ч. 3 ст. 307 КК України передбачено кримінальну відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зауважує, що для пред`явлення особі обвинувачення у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК України органу досудового розслідування не обов`язково проводити негласні слідчі дії із документування факту саме збуту наркотичного засобу чи психотропної речовини, достатньо задокументувати факти незаконного зберігання наркотичного засобу чи психотропної речовини, із наведенням достатніх доказів для встановлення у такої особи умислу на незаконне зберігання вказаних вище предметів саме з метою збуту.

Як вбачається з обвинувального акту відносно ОСОБА_5 , стороною обвинувачення останньому пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту наркотичних засобів в особливо великих розмірах. Натомість стороною обвинувачення ОСОБА_5 не інкриміноване обвинувачення із незаконного збуту наркотичного засобу в особливо великих розмірах.

Отже, колегія судді зауважує, що сукупність вищенаведених встановлених судом фактичних обставин поза розумним сумнівом доводить, що вилучений у ОСОБА_5 наркотичний засіб, обіг якого обмежено «канабіс» в особливо великих розмірах останній придбав та зберігав за місцем свого мешкання саме з метою збуту, тобто його дії вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 307 КК України.

Разом з тим, колегія суддів констатує, що відповідно до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відкидаючи твердження сторони захисту щодо визнання окремих доказів по даному кримінальному провадженню недопустимими, суд виходить з того, що відповідно до ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, шляхом витребування та одержання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Отже, в силу ст. 85 КПК України суд вважає усі докази вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, зібрані в ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню, допустимими і належними доказами.

Порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України під час проведення слідчих дій у цьому кримінальному провадженні, які б були фундаментальними, під час розгляду кримінального провадження судом не встановлено.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого саме ч. 3 ст. 307 КК України, суд розцінює як спробу уникнути передбаченої законом кримінальної відповідальності, та нести за це відповідне покарання, а також заплутати суд, щодо істинності події злочину, але така позиція обвинуваченого ОСОБА_5 спростовується вищенаведеними та дослідженими судом доказами в їх сукупності, та всією хронологією подій, крім того суд не знаходить достовірною версію захисту про відсутність у обвинуваченого ОСОБА_5 умислу на збут наркотичного засобу «канабіс», обіг якого обмежено, оскільки така позиція жодними конкретними доказами в судовому засіданні не підтвердилася, як і викладені захистом доводи щодо неналежності та недопустимості доказів по зазначеному кримінальному провадженні.

З огляду на вищевикладене, перевіряючи доводи сторони захисту щодо недоведеності вини обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 307 КК України, колегія суддів прийшла до висновку, що вони зводяться до особистого тлумачення стороною захисту норм матеріального, процесуального закону та аналізу і переоцінки одиничних непрямих доказів. При цьому, захисник та обвинувачений, як зазначено вище, оцінюють і тлумачать такі докази на свій лад, вибірково, спотворюючи їх зміст та відособлено від інших доказів, ігноруючи всю їх сукупність, системність та об`єктивність даних.

Колегією суддів встановлено, що вказані у вироку та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_5 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, доведеність вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.

Наявна у кримінальному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення кримінального правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення надала суду можливість ухвалити обвинувальний вирок за наслідками розгляду кримінального провадження, а доводи сторони захисту щодо неспроможності обвинувачення, висунутого ОСОБА_5 , колегія суддів належним чином перевірила та встановила, що зазначені доводи судом розцінюються лише як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення з метою уникнення відповідальності ОСОБА_5 .

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України зроблено з дотриманням вимог КПК України на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до норм Закону.

Оцінюючи доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбеса, Месече і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 Європейський суд вирішив, що при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п.253).

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у скоєні інкримінованого кримінального правопорушення поза всяким розумним сумнівом доведена і підтверджується обсягом досліджених судом в судовому засіданні доказів в їх сукупності та взаємозв`язку та не викликають у суду сумнівів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, під врахуванням особи винного слід розуміти врахування позитивних і негативних, соціальних, фізичних, психічних і правових елементів характеристики особи, що вчинила злочин, які мають кримінально-правове значення.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який свою вину визнав частково, що свідчить про його ставлення до вчиненого, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб, на момент вчинення злочину працював водієм у ТОВ «Сміт», з 08.04.2026 проходить військову службу за мобілізацією на особливий період на посаді водія відділення інженерних конструкцій маскувального взводу інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, його стан здоров`я та наявність наступних захворювань: цукровий діабет 2 типу, інсулінопотребуючий в стадії субкомпенсації; діабетична мікро-макроангіопатія судин нижніх кінцівок; гангрена 4-го пальця правої ступні;хронічний остеом еліт дистальної фаланги 5-го пальця правої ступні, якому 11.05.2026 оперативним шляхом було здійснено ампутацію пальця стопи із залученням плюснової кістки, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , згідно зі ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи із вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Зокрема, у рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Термін «явно несправедливе покарання» - означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

При призначенні покарання, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі «Езе і Коннорс проти Сполученого Королівства» від 09.10.2003, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

У справах «Ювченко та інші проти України» від 09.04.2020 та «Скачкова та Рижа проти України» від 16.07.2020 Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».

У справах «Белане Надь проти Угорщини» від 13.12.2016 та «Садоха проти України» від 11.07.2019 Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Колегія суддів зауважує, що наркотичні засоби - не просто речовини, що наносять шкоду здоров`ю, вони стрімко і незворотньо руйнують організм, і особистість людини. Негативні явища, що породжуються вживанням наркотиків, несуть у собі велику небезпеку для людства. Вживання та збут наркотиків, насамперед, негативно впливає на здоров`я людей, може викликати прояв прихованої схильності людини до психічних захворювань, і це є одна з причин збільшення смертності населення. Рішення проблеми наркоманії в цілому сьогодні стає однією з важливих задач суспільства.

Призначаючи покарання, колегія суддів відповідно вимог ст. 65 КК України, враховує вищенаведені обставини, встановлені під час розгляду кримінального провадження, позицію прокурора, обвинуваченого та його захисника, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, характер кримінального правопорушення, особливо велику кількість наркотичного засобу, обіг якого обмежено «канабіс», який останній незаконно придбав та зберігав за місцем свого мешкання, його суспільну небезпеку, дані про особу обвинуваченого, який з 08.04.2026 проходить військову службу за мобілізацією на особливий період на посаді водія відділення інженерних конструкцій маскувального взводу інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, його стан здоров`я, а отже, будучі особою призовного віку, який міг бути корисним під час відбиття наступу противника в умовах воєнного стану, однак ОСОБА_5 вибрав інший шлях та вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення, та вважає за необхідне призначити покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації всього майна, яке є власністю ОСОБА_5 .

Призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства не уявляється можливим, оскільки судом не встановлено правових підстав для призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 з урахуванням приписів ст.ст. 69, 75 КК України, враховуючи зазначені вище конкретні обставини в їх сукупності та дані про особу винного, з огляду на наступне.

Статтею 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Суд зауважує, що частина 1 статті 69 КК України надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК України; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.

При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК України та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.

Аналогічну позицію виклав Верховний Суд у Постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 629/2739/18, провадження № 51-3479 км 20.

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого, засудженого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відсутність належного реагування держави, зокрема суду, під час призначення покарання за вчинення військовослужбовцями кримінальних правопорушень під час дій військового стану (збройної агресії та повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації на територію України) нівелює визначену ст.ст. 50, 65 КК України мету призначення покарання та може призвести до збільшення рівня злочинності у військах, зниження рівня дисципліни та підриву боєготовності військових підрозділів, захисту незалежності та територіальної цілісності України, що призводить до порушення прав та інтересів суспільства в цілому та держави.

Враховуючи вищевикладене, суд не убачає підстав для застосування обвинуваченому ОСОБА_5 положень ст.ст. 69,75 КК України, оскільки звільнення від відбування покарання з випробуванням не лише не сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, а навпаки створить у таких осіб впевненість у безкарності.

Зазначене у своїй сукупності свідчить про суттєво підвищений ступінь суспільної небезпечності вчиненого діяння, оскільки вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану представляють значну суспільну небезпечність, тому призначення обвинуваченому ОСОБА_5 більш м`якого покарання, ніж передбачено законом та звільнення останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням створює в очах суспільства негативне враження безладдя та безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану.

Підстав для застосування і норм ст. 69-1 даного Кодексу до обвинуваченого ОСОБА_5 , суд також не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дана правова норма має змогу бути застосована, оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі, є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Значення покарання в боротьбі зі злочинністю визначається не його жорстокістю, а неминучістю, своєчасністю, справедливістю і невідворотністю його застосування за кожний вчинений злочин. Роль і значення покарання багато в чому залежить від обґрунтованості його призначення і реалізації.

На підставі вищезазначеного суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним і достатнім для обвинуваченого ОСОБА_5 , буде покарання у виді позбавлення волі, однак наближене до мінімальної санкції ч. 3 ст. 307 КК України із застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації всього майна, яке є власністю ОСОБА_5 , оскільки воно відповідатиме його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Разом з тим, колегія суддів враховує, що незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин є тяжким корисливим злочином, ОСОБА_5 вчинив цей злочин з корисливих мотивів, тому суд вважає, що у даному випадку при призначенні покарання підлягає застосуванню додаткове покарання у виді конфіскації майна, відповідно до вимог ст.59 КК України.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Саме таке покарання буде необхідним та достатнім для її виправлення, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.

Станом на 23.06.2026 обвинуваченому ОСОБА_5 по даному кримінальному обрано запобіжний захід у вигляді застави.

В той же час в цьому кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_5 затримувався в порядку ст. 208 КПК України в період з 11.12.2024 по 13.12.2024, після чого 13.12.2024 йому було обрано ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 13.12.2024 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 гривень, в подальшому яка була внесена 13.12.2024 ОСОБА_13 , після чого 16.12.2024 ОСОБА_5 був звільнений з-під варти.

Таким чином, строк попереднього ув`язнення з 11.12.2024 по 16.12.2024 повинен бути зарахований обвинуваченому ОСОБА_5 у строк покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України.

Застава за обвинуваченого ОСОБА_5 в розмірі 90840 гривень була внесена заставодавцем ОСОБА_13 , що підтверджується копією квитанції АТ «Акцент-Банк» № 5525-2752-2534-5362 від 13.12.2024, дублікат якої виданий 26.02.2026.

З урахуванням вимог ч. 11 ст. 182 КПК України за відсутності згоди заставодавця на звернення судом застави на виконання вироку в частині майнових стягнень, після припинення строку дії запобіжного заходу застава підлягає поверненню заставодавцю.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України із ОСОБА_5 належить стягнути витрати, пов`язані із проведенням судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів в загальній сумі 27458,55 гривень.

Підстави для застосування спеціальної конфіскації відповідно до ст. 96-1 КК України відсутні.

Питання про долю інших речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст.100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 370, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту його фактичного затримання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення з 11.12.2024 по 16.12.2024 включно зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_5 раніше обраний запобіжний захід у виді застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок, які після набрання вироком законної сили - повернути заставодавцю ОСОБА_13 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати, пов`язані із проведенням судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів в загальній сумі 27458(двадцять сім тисяч чотириста п`ятдесят вісім) гривень 55 (п`ятдесят п`ять) копійок.

Речові докази (постанови слідчого від 11.12.2024, 22.01.2025):

- вилучені, 11.12.2024 в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 : 20 (двадцять) скляних банок об`ємом 3 л з речовиною зеленого кольору, які поміщено у поліетиленові пакети чорного кольору; 13 (тринадцять) пластикових ємностей з речовиною зеленого кольору, 1 (одне) пластикове відерце з речовиною зеленого кольору, 1 (одну) металеву ємність з речовиною зеленого кольору, які поміщено у поліетиленовий пакет чорного кольору; 1 (одну) пластикову пляшку об`ємом 6 л із надписом «Себек» з речовиною зеленого кольору, 1 (одну) відкриту пляшку з речовиною зеленого кольору 1 (один) поліетиленовий пакет з речовиною зеленого кольору, які поміщено у поліетиленовий пакет чорного кольору; частину речовини зеленого кольору з пластикових ємностей, яку поміщено у спеціальний пакет № PSP 0019278; частину речовини зеленого кольору зі скляних банок об`ємом 3 л, яку поміщено у спеціальний пакет № PSP 0019280; сліди папілярних ліній на 1 (одній) липкий стрічці з пластикової ємності, вилученої в приміщенні гаражу, яку поміщено у паперовий конверт; сліди папілярних ліній на 1 (одній) липкий стрічці з пластикової ємності, вилученої на території домоволодіння, біля задньої частини будинку, яку поміщено у паперовий конверт; сліди папілярних ліній на 1 (одній) липкий стрічці із скляної банки об`ємом 3 л, яку поміщено у паперовий конверт; змив з пластикової пляшки об`ємом 6 л із надписом «Себек» та контроль змиву, які поміщені до паперового конверту, які зберігаються в камері схову речових доказів ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 32 від 22.01.2025), знищити.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошенні резолютивної частини вироку, направити копію повного тексту вироку не пізніше наступного дня після ухвалення вироку (ч. 7 ст. 376 КПК України).

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Судді:

___ ОСОБА_1 ___ ОСОБА_2 ___ ОСОБА_3