№ 137616309, 23.06.2026, Тетіївський районний суд Київської області

23.06.2026 Провадження по справі № 3/940/324/26 Справа № 940/1016/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 червня 2026 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Мандзюк С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 974334 від 04.06.2026 вбачається, що 27.05.2026 о 03 год 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно матері ОСОБА_2 , що полягало в агресивній поведінці, вираженні нецензурними словами, пошкодженні речей, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не прибула, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відтак, враховуючи обмежені строки розгляду справи, обізнаність ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи, відсутність відомостей про поважність причин неявки в судове засідання, а також те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (постанова Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12), суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частина 3 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, що тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п`ятнадцяти діб.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши надані докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки його вина підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №974334 від 04.06.2026; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_3 , довідкою про притягнення раніше до відповідальності ОСОБА_1 , зокрема 30.12.2025 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, 15.02.2026 та 30.03.2026 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Обираючи ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, з урахуванням чого застосовує адміністративне стягнення у межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Щодо застосування заходів, передбачених ст. 39-1 КУпАП, то суд враховує, що це право суду, а не обов`язок, оскільки вказана норма передбачає, що у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

З огляду на зазначене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, зважаючи на особу порушника, ступінь його вини, суд дійшов висновку про те, що з метою виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами, необхідним і достатнім буде застосування до нього адміністративного стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без застосування ст. 39-1 КУпАП.

Саме таке стягнення, враховуючи викладені вище обставини, буде достатньою мірою відповідальності за вчинене правопорушення і відповідатиме меті адміністративного стягнення.

Водночас, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись статтями 39-1, 40-1, 173-2 ч. 1, 283, 284 КУпАП, Закону України «Про судовий збір», суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, притягнути до адміністративної відповідальності та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути зОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять)гривень 60 копійок на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Київського апеляційного суду.

Суддя С.В.МАНДЗЮК