Постановление суда № 137616290, 10.06.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1050/26

Провадження № 2/379/847/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 червня 2026 року м. Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Невгад О.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Таращанська міська рада Білоцерківського району Київської області про поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності,

ВСТАНОВИВ:

07.04.2026 до Таращанського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Таращанська міська рада Білоцерківського району Київської області, про поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності в якому просила суд:

1) здійснити поділ нерухомого майна, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у спільній частковій власності:

- виділивши позивачці - ОСОБА_1 в натурі частину нерухомого майна - яке складається з: приміщень житлового будинку загальною площею 32,60 кв.м., в тому числі згідно експлікації: коридор (1-1) площею 2,40 кв.м., житлову кімнату (1-2) площею 14.00 кв.м., кухню (1-3) площею 9,10 кв.м. та житлову кімнату (2-5), площею 7.10 кв.м., а із господарських будівель та споруд: погрібник «Е» 1945 року побудови колодязь питний«№1» 1972 року побудови, 1/2огорожи «№2».

- виділивши відповідачці частину нерухомого майна, яке складається з приміщень житлового будинку загальною площею 51,4 кв.м., в тому числі згідно експлікації: 2-1 коридор пл. 6,6 кв.м.; 2-2 кухня пл. 13,3 кв.м.; 2-3 житлова кімната пл. 12.4 кв.м.; 2-4 кладова пл. 3,5 кв.м.; 2-6 житлова кімната пл. 8,3 кв.м., 2-7 житлова кімната пл. 7.3 кв.м.; а із господарських будівель і споруд: погріб окремо збудований «в/п» 1952 року побудови, погріб з шийкою «д» 1972 року побудови, погріб під частиною будівлі «Е/п» 1945 року побудови, прибудова «а» 1994 року побудови, сарай «Б» 1972 року побудови, ганок «a1» 1994 року побудови 1/2 огорожі «№2».

2) стягнути з відповідачки на користь позивачки компенсацію в зв`язку з відхиленням від ідеальних часток співвласників в сумі 62497,69 грн;

3) припинити право спільної часткової власності сторін на об`єкт нерухомого майна домоволодіння за адресою:

АДРЕСА_2 ) визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3224410100:01:082:0035, загальна площа 0,0589 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, виділивши позивачці у користування її частину, пропорційну її частці права власності на будинок та відповідно до розташування виділених їй у власність частин будинку та господарських споруд, з можливістю їх обслуговування (погрібника та колодязя, ліва сторона ділянки),

5) припинити право спільного користування сторін земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 24410100:01:082:0035, загальна площа 0,0589 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

6) звільнити позивачку від сплати судового збору, як особу постраждалу внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії,

7) вирішити питання розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст.5 ЦПК України).

Згідно вимог ЦПК України, звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи здійснюється шляхом пред`явлення позову, у якій позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ЦПК України). Обов`язок доказування у спірній категорії справ покладається на позивача.

Дослідивши зміст отриманої позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Так, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який, відповідно до п. п. 4, 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, повинен містити в собі: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Крім того, згідно з чинним законодавством України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі зміст позовних вимог та чіткий виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням фактів та посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких сторони вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Разом з тим, позивач не зазначив всі обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

Так згідно позовної заяви позивачка просить здійснити поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, за власним варіантом поділу. При цьому позивачкою до позовної заяви додано не повну копію технічного паспорту на спірний будинок: не надано план розміщення будинку та інших господарських будівель та споруд на земельній ділянці; не надано сторінку з інформацією про наявність чи відсутність самовільно побудованих прибудов чи окремих будівель.

Згідно позовної заяви позивачка заявила майнову вимогу про стягнення з відповідачки грошової компенсації у зв`язку з відхиленням від ідеальних часток співвласників у сумі 62 497,69 грн. На обґрунтування цієї суми позивачка зазначає, що згідно з висновком оцінювача ФОП ОСОБА_3 , ринкова вартість 1/2 частини домоволодіння становить 279 245,00 грн. Поділивши цю суму на 42 кв.м. позивачка визначила вартість одного квадратного метра та помножила її на 9,4 кв.м. Разом з тим, відповідно до пунктів 3, 5 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, та докази на їх підтвердження. Разом з тим з позовної заяви з додатками вбачається, що позивачка прирівняла вартість 1/2 частини всього домоволодіння, яке згідно зі Звітом оцінки включає житловий будинок та ряд надвірних господарських будівель і споруд: погреби, сарай, прибудову, ґанок, огорожу - виключно до квадратних метрів житлового будинку. За такого підрахунку вартість господарських будівель безпідставно включена до вартості квадратного метра житлової площі будинку, що викривлює дійсну ринкову вартість майна, яка підлягає компенсації за відхилення від часток. Крім того, позивачкою не враховано у грошовому еквіваленті вартість господарських споруд, які за її ж варіантом поділу відходять кожній зі сторін. Вартість майна, що ділиться, визначається виходячи з його дійсної ринкової вартості. Розрахунок компенсації за нерівність часток має базуватися вартості квадратного метра будинку та, окремо, вартості господарських споруд, право власності на які позивачка просить визнати за кожною з сторін, обсяг яких у сторін є однаковим.

Системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 367, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку, що у спорах про поділ (виділ частки) будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною розмірів ідеальних часток і стягненням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. У той же час порядок користування будинком підлягає врахуванню при поділі будинку.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі проведення поділу із відхиленням від розміру ідеальних часток та стягненням грошової компенсації, її розмір має бути чітко та обґрунтовано підтверджений ринковою вартістю саме того майна, обсяг якого змінюється. Позивачка заявила майнову вимогу про стягнення з відповідачки грошової компенсації у сумі 62497,69 грн. На обґрунтування цієї суми вона зазначила, що вартість частини домоволодіння згідно з висновком ФОП ОСОБА_3 становить 279 245,00 грн.

При цьому, згаданий вище висновок ФОП ОСОБА_3 містить оцінку будинку станом на дату його складання - 25.08.20265 року (аркуші 4, 12 Звіту). В той же час у ньому вказаний строк використання даної оцінки, який складає 6 місяців (а. 2 Звіту), а тому час використання наведеної у Звіті оцінки скінчився 15.0.2026 року. Враховуючи викладене, можливо зробити висновок, що позивачкою до позовної заяви не надано належний доказ вартості спільного домоволодіння на момент звернення до суду для його поділу між співвласниками.

З огляду на викладене, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог до форми та змісту позовної заяви, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України, та зазначених в ухвалі суду.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачці строк для усунення вказаних недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч.2ст.185 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 352, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Таращанська міська рада Білоцерківського району Київської області, про поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду - 10 днів з дня отримання даної ухвали.

У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Невгад