№ 137607921, 19.06.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/775/26

Номер провадження по справі 3/387/240/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року селище Добровеличківка

Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Майстер І. П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 (селища Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

за ч. 5 ст. 126 КпАП України,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 повторно протягом року після вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КпАП України (постанова серії ЕНА №868963 від 21.10.2025), 09.05.2026 о 00 годині 29 хвилин керував транспортним засобом марки ВАЗ2107 д.н.з. НОМЕР_2 в м.Помічній по пров. Робітничий, 1. Під час перевірки документів працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_1 не має посвідчення водія на право керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 "а" Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та зазначив, що вину визнає частково. Пояснив, що керував транспортним засобом у зв`язку з тим, що його дядькові стало зле, тому він сів за кермо автомобіля з метою доставити останнього на залізничний вокзал та посадити на потяг.

У судовому засіданні ОСОБА_1 було роз`яснено права, передбачені ст. 268 КпАП України, а також положення ст. 63 Конституції України. Клопотань від нього не надходило.

Суд вислухав пояснення ОСОБА_1 , дослідив наявні докази у справі та дійшов до таких висновків.

Суд дослідив наявні докази та дійшов до таких висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до змісту вимог ст. 245 КпАП України, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Вимогами ст. 280 КпАП України передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КпАП України.

Диспозицією ч. 5 ст. 126 КпАП України, встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

За змістом п.2.1 "а" Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Суд перевірив матеріали адміністративної справи та дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 встановлена, доведена, а також підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: відомостями, що є в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №661076 від 09.05.2026; копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №868963 від 21.10.2026 за ч. 2 ст. 126 КпАП України; довідкою начальника ВП № 2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області №60306-2026 від 11.05.2026; відомостями, що є в рапорті від 11.05.2026; відеозаписами на DVD- диску.

Суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 щодо вимушеності керування транспортним засобом та відсутності його вини.

Відповідно до ст. 18 КпАП України не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоча і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами та якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Разом з тим матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що стан здоров`я дядька ОСОБА_1 створював реальну та безпосередню небезпеку для його життя чи здоров`я, яка не могла бути усунута іншим способом. Не надано медичних документів, доказів звернення за екстреною медичною допомогою або інших відомостей, які б свідчили про існування виняткових обставин.

Крім того, з пояснень самого ОСОБА_1 вбачається, що він керував транспортним засобом з метою доставлення дядька на залізничний вокзал для посадки на потяг, а не для надання йому невідкладної медичної допомоги. За таких обставин суд не вбачає наявності стану крайньої необхідності, оскільки не встановлено ані реальної небезпеки, яку неможливо було усунути іншими засобами, ані причинного зв`язку між керуванням транспортним засобом без права керування та відверненням більш значної шкоди. З відео також видно, як дядько ОСОБА_1 після зупинки авто працівниками поліції пішов у невідомому напрямку.

Отже, доводи ОСОБА_1 про вчинення дій у стані крайньої необхідності є необґрунтованими та спростовуються встановленими судом обставинами справи.

При обрані ОСОБА_1 виду та міри адміністративного стягнення, судом враховується особа правопорушника, ступінь його вини.

Обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КпАП України, а відтак підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.

Згідно зі ст. 40-1 КпАП України судовий збір в провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 126, 252, 280, 283, 284 КпАП України,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу : (отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./Кіров. обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37918230, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA658999980313000149000011001, код класифікації доходів бюджету 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за розгляд справи про адміністративне правопорушення: (отримувач коштів: ГУК у місті Києві/місто Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у відповідності до ст.ст. 307, 308 КпАП України, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання 19.09.2026.

Постанова судді може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду на протязі 10 днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області І. П. Майстер