Решение № 137600966, 17.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23304/24

Провадження № 2-о/761/28/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Дибань А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м.Києва від Київського апеляційного суду для продовження розгляду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Київська міська рада, про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , що приходиться їй матір`ю та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заява мотивована тим, що після смерті її матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина у вигляді 1/2 квартири АДРЕСА_1 . Починаючи з жовтня 2022 року по день смерті матері ОСОБА_1 постійно проживала зі своєю матір`ю в квартирі АДРЕСА_2 . Їй були відомі були положення Цивільного кодексу України, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, а тому вона вважала що прийняла спадщину і має право в будь-який час звернутись до нотаріуса з заявою на отримання свідоцтва про право на спадщину. Проте в травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась для оформлення спадщини до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дібрової О. С. і отримала роз`яснення від 31.05.2024 року №01/01-16 вих., що вона пропустила визначений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини, а тому спадкова справа не може бути відкрита, а оскільки місце реєстрації ОСОБА_1 та покійної матері ОСОБА_2 не збігається, то доказів постійного проживання зі спадкодавицею на момент відкриття спадщини надати не може, що є перешкодою в оформленні спадщини.

Ухвалою від 01.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Ухвалою від 05.11.2025 задоволено заяву представника заявника та витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дібрової О.С. завірену копію матеріалів спадкової справи, заведеної щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На виконання ухвали суду від приватного нотаріуса Дібрової О.С. надійшла відповідь, що спадкова справа щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не заводилась, заявниці ОСОБА_1 було надано роз`яснення щодо пропуску нею шестимісячного строку для прийняття спадщини.

В судовому засіданні 08.04.2026 року судом була задоволена заява представника заявника про виклик свідків, справу призначено до розгляду на 17.06.2026 року.

Ухвалою суду від 17.06.2026 року судом було відмовлено представнику заінтересованої особи Київської міської ради в задоволенні заяви про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду.

В судове засідання 17.06.2026 року з`явились заявник ОСОБА_1 , її представник адвокат Купченко В.В., а також викликані в судове засідання свідки.

Заінтересована особа Київська міська рада в судове засідання не з`явилась, свого представника до суду не направила, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялась належним чином у встановленому законом порядку, клопотання про відкладення розгляду справи не направляла, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність заінтересованої особи.

Вислухавши пояснення заявниці, її представника, показання свідків, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Києві, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 07.08.2023 року, виданим Київським відділом держаної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Згідно копії довідки про причину смерті (до форми 106/о № 445) від 07.08.2023 року причиною смерті ОСОБА_2 стала хронічна ішемічна хвороба серця: дифузний кардіосклероз.

Заявник ОСОБА_1 являється донькою покійної ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 29.02.1972 року, виданим Бюро запису актів цивільного стану Шевченківського району м.Києва.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді 1/2 квартири АДРЕСА_1 . Інша 1/2 цієї квартири належить на праві власності заявнику ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 06.12.1996 року, виданого Відділом приватизації державного житлового фонду Шевченківської державної адміністрації, та яке зареєстроване в БТІ м.Києва 25.12.1996 року, про що зроблено запис у реєстровій книзі за №2273.

Інформації про наявність окрім ОСОБА_1 інших спадкоємців матеріали справи не містять.

Згідно копії паспорта ОСОБА_2 вона була зареєстрована за аресою: АДРЕСА_3 .

Згідно копії паспорта заявниці ОСОБА_1 , вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Допитана в судовому засіданні в якості свідка заявниця ОСОБА_1 пояснила, що її мати ОСОБА_2 за життя страждала на хронічну ішемічну хворобу серця, гіпертензію та інші захворювання, і в останній рік перед смертю стан її здоров`я значно погіршився. Тож вона потребувала постійного стороннього догляду та допомоги, тому ОСОБА_1 починаючи з жовтня 2022 року переїхала на постійне місце проживання до матері в кв. АДРЕСА_2 , яка належить заявниці на праві власності, залишаючись при цьому зареєстрованою в квартирі АДРЕСА_1 . Оскільки їй були відомі були положення Цивільного кодексу України, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, то вона вважала що прийняла спадщину і має право в будь-який час звернутись до нотаріуса з заявою на отримання свідоцтва про право на спадщину. Проте в травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась для оформлення спадщини до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дібрової О.С. і отримала роз`яснення від 31.05.2024 року №01/01-16 вих., що вона пропустила визначений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини, а тому спадкова справа не може бути відкрита, а оскільки місце реєстрації ОСОБА_1 та покійної матері ОСОБА_2 не збігається, то доказів постійного проживання зі спадкодавицею на момент відкриття спадщини надати не може, що є перешкодою в оформленні спадщини, що і стало причиною звернення до суду з вказаною заявою.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підтвердили показання заявниці та пояснили, що ОСОБА_1 , донька померлої ОСОБА_2 , у зв`язку з погіршенням стану здоров`я останньої з жовтня 2022 року до дня смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживала разом з матір`ю квартирі АДРЕСА_2 та здійснювала догляд за матір`ю, яка в останні місяці перед смертю взагалі не могла самостійно рухатись.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 р., якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Згідно з ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Частиною 2 цієї ж статті зазначено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, хто його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Проте ч. 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України № 20/5 від 03 березня 2004 року, доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

З наданих письмових доказів та показань допитаних в судовому засіданні свідків, судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 постійно проживала разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 з жовтня 2022 року до моменту смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідно до ст.ст.1296,1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Заявниця ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , проте вона позбавлена можливості надати нотаріусу документи, що підтверджують факт спільного проживання із спадкодавцем через те, що вони зареєстровані за різними адресами.

А тому встановлення судом факту спільного проживання заявниці та спадкодавця на момент смерті останньої породжує для заявниці ОСОБА_1 правові наслідки у вигляді отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 .

Отже, метою встановлення заявленого ОСОБА_1 факту є реалізація її права на спадкування.

Враховуючи, що встановлення цього факту має для заявниці юридичне значення, оскільки безпосередньо породжує юридичні наслідки, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а тому суд встановлює факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_5 , з жовтня 2022 року по дату смерті останньої - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_5 , з жовтня 2022 року по дату смерті останньої - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: