Решение № 137599146, 23.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/25758/25

провадження № 2-др/753/119/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

23 червня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Шаповалова К.В., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Андрійко Олени Володимирівни про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ельбрус", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Портофін", про стягнення безпідставно утримуваних коштів за розірваним договором,

В С Т А Н О В И В:

у листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус» про розірвання інвестиційного договору та стягнення коштів.

05 травня 2026 року судом було ухвалено рішення у справі, відповідно до якого позовні вимоги були задоволені частково.

11 травня 2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 42 275,00 грн.

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року заяву про ухвалення додаткового рішення було прийнято до розгляду.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення та додані до неї докази, суд доходить наступного висновку.

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус» про розірвання інвестиційного договору та стягнення коштів.

05 травня 2026 року судом було ухвалено рішення у справі, відповідно до якого позовні вимоги були задоволені частково, а саме: розірваноінвестиційний договір від 16 січня 2024 року № ОДВ/07-КВ/014-3, укладений між ОСОБА_1 та АТ«Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕЛЬБРУС» від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ «Компанія з управління активами «Портофін»; стягнуто з АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕЛЬБРУС» на користь ОСОБА_1 суму основного боргу у розмірі 1084622,45 грн та моральну шкоду у розмірі 10000 грн; стягнуто з АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕЛЬБРУС» на користь держави судовий збір у розмірі 10946,22 грн; в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

У заяві про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правову допомогу представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 42 275,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що представником позивача у позовній заві (тобто у першій заві по суті спору) було заявлено вимогу про стягнення судових витрат із відповідача.

До заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу адвокатом позивача було долучено: копію договору №18/07-25 про надання правничої допомоги від 18 липня 2025 року; копію додаткової угоди до вказаного договору; квитанції про сплату коштів за послуги надані адвокатським бюро.

Відповідно до розділу 1 договору № 18/07-25 про надання правової допомого від 18 липня 2025 року, який укладено між ОСОБА_1 та АБ «Федоришин, Покотило та партнери», бюро зобов`язується надати клієнту правову допомогу, визначеному договором. Предмет та обсяг послуг, які підлягають наданню з боку бюро за цим договором, визначається додатковими угодами до цього договору.

Пунктом 4.1 визначено, що вартість послуг бюро і порядок розрахунків щодо кожного окремого завдання клієнта, вказується у додаткових угодах до договору.

Відповідно до умов додаткової угоди до вказаного договору, сторони домовилися у цій додатковій угоді врегулювати умови їх взаємодії, що виникають та пов`язані з представництвом інтересів клієнта у межах спору з АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус» про стягнення грошових коштів на підставі договору від 16 січня 2024 року № ОДВ/07-КВ/014-3.

Згідно пункту 3 додаткової угоди, клієнт сплачує бюро вартість послуг у наступному порядку: клієнт сплачує 500,00 доларів США у гривневому еквіваленті у відповідності до курсу на день виставлення бюро рахунку протягом 5 днів з моменту її підписання; клієнт сплачує 500,00 доларів США у гривневому еквіваленті у відповідності до курсу на день виставлення бюро рахунку, протягом 2 календарних днів з моменту подання до суду позовної заяви про стягнення коштів за договором від 16 січня 2024 року № ОДВ/07-КВ/014-3.

Відповідно до копії ордеру на надання правничої допомоги, адвокат Андрійко О.В., якою подавався до суду позов та яка брала участь у судових засіданнях у справі, представляє інтереси ОСОБА_1 на підставі даного ордеру, виданого адвокатським бюро «Федоришин, Покотило та партнери».

Згідно копії банківської квитанції від 12 серпня 2025 року, ОСОБА_1 перерахував на рахунок адвокатського бюро «Федоришин, Покотило та партнери» кошти у розмірі 21000,00 грн (призначення платежу: оплата послуг згідно пункту 3.1 додаткової угоди № 1 від 18.07.2025 до договору №18/07-25 про надання правової (правничої) допомоги від 18.07.2025).

Відповідно до копії банківської квитанції від 08 грудня 2025 року, ОСОБА_1 перерахував на рахунок адвокатського бюро «Федоришин, Покотило та партнери» кошти у розмірі 21275,00 грн (призначення платежу: оплата послуг згідно пункту 3.2 додаткової угоди № 1 від 18.07.2025 до договору №18/07-25 про надання правової (правничої) допомоги від 18.07.2025).

Отже, представником позивача надано суду докази щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу на загальну суму 42275,00 грн.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15).

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на правничу допомогу.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, та зважаючи на зміст позовної заяви, предмет позову, категорію справи, яка не є складною, існує чисельна усталена судова практика щодо розгляду аналогічних позовів, що не потребувала у професійного адвоката надто тривалого часу для складання позовної заяви та консультації клієнта, враховуючи долучені до справи докази, обсяг фактично наданих представником позивача послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, зважаючи на кількість, тривалість та зміст судових засідань, зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, ціну позову, та часткове задоволення позовних вимог, суд вважає що стягненню із відповідача підлягає сума понесених позивачем витрат, визначена судом у розмірі складає 21137 грн.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

заяву представника позивача - адвоката Андрійко Олени Володимирівни про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ельбрус", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Портофін", про стягнення безпідставно утримуваних коштів за розірваним договором - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ельбрус" на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 21137 грн.

В іншій частині вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕЛЬБРУС», код ЄДРПОУ 41762527, юридична адреса: м. Київ, вул. Заболотного Академіка, буд. 48-А.

Суддя К.В. Шаповалова