Решение № 137597656, 22.06.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року м. Суми Справа № 480/4929/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Сумській області про стягнення недоотриманої заробітної плати.

Суть спору, позиція сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на її користь недоотриману заробітну плату в розмірі 33043,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працював в Державній екологічній інспекції у Сумській області на території м. Суми. Оскільки з 06.03.2024 м. Суми включено до переліку територій можливих бойових дій, то вона має право на отримання заробітної плати з урахуванням посадового окладу з коефіцієнтом 1,5, у відповідності до приписів Постанови № 391, саме з 06.03.2024 до 30.06.2024. Проте відповідач нараховував та виплачував позивачу за цей період роботи заробітну плату без застосування вказаного коефіцієнта. Оскільки таку виплату не було здійснено відповідачем під час звільнення позивача з роботи, то вона звернулася до суду з даним позовом.

Судом було відкрито провадження у справі 25.06.2025 (суддя Осіпова О.О.). Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 03.03.2026 справу розподілено на суддю Сидорука А.І.

Судом 19.01.2026 було прийнято справу до свого провадження та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач не надав до суду відзивів на позовну заяву, а тому справа розглядається за наявними матеріаласи.

Фактичні обставини справи. Висновки суду та їх мотиви.

Позивач у період з 01.05.2021 до 03.09.2025 працював у відповідача на посаді головного спеціаліста сектору державного ринкового нагляду, а з 03.09.2025 до 29.05.2025 на посаді головного спеціаліста - юрисконсульта сектору правового забезпечення, що підтверджується записами у трудовій книжці від 04.11.1982 серії НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу начальника Державної екологічної інспекції у Сумській області від 29.05.2025 №82-о позивача звільнено з посади з 29.05.2025.

У період з 06.03.2024 до 30.06.2024 позивачу виплачувалася заробітна плата, без урахування коефіцієнта 1,5, що підтверджується розрахунковими листами за березень - червень 2024 року та листом відповідача від 13.06.2025.

Не погодившись з ненарахуванням та невиплатою за цей період заробітної плати з врахуванням коефіцієнта 1,5, відповідно до Постанови №391, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Положенням ст. 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Кодексу законів про працю України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно з положеннями ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Абзацом 4 пп.1 п.1 Постанови КМУ № 391 від 25.04.2023 установлено на територіях можливих бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, посадові оклади, визначені відповідно до законодавства у схемах (розмірах) посадових окладів (тарифних ставок), визначаються з урахуванням коефіцієнта 1,5.

Підпунктом 2 п.1 Постанови № 391 встановлено, що підвищення розмірів посадових окладів з урахуванням коефіцієнтів, передбачених пп.1 цього пункту, здійснюється з урахуванням фактично відпрацьованого часу протягом місяця. Заробітна плата працівникам державних органів нараховується відповідно до абз.1 цього підпункту з урахуванням підвищених розмірів посадових окладів, передбачених пп.1 п.1 цієї постанови, які визначені та затверджені у штатному розписі відповідного державного органу.

Для цілей цієї постанови розташування робочого місця працівника визначається керівником державного органу (керівником державної служби, суб`єктом призначення) шляхом затвердження відповідного переліку працівників, які здійснюють свої повноваження безпосередньо на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії (Пп. 3 п.1 постанови 391).

Пунктом 4 Постанови № 391 закріплено, що вона набирає чинності з дня її опублікування і застосовується до припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено законом, в України введено воєнний стан. У період з 06.03.2024 по 18.04.2024 такий стан тривав.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 12.04.2024 № 108, який набрав чинності з 19.04.2024, були внесені зміни до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 та віднесено м. Суми Сумської ТГ до території можливих бойових дій з 06.03.2024.

Суд зауважує, що Наказ №108 як нормативно-правовий акт набрав чинності лише з 19.04.2024, однак ним визначено конкретну дату, з якої м. Суми віднесено до територій можливих бойових дій, а саме з 06.03.2024 року. При цьому дата припинення можливості бойових дій щодо м. Суми цим нормативно-правовим актом не встановлена.

Враховуючи те, що м. Суми Сумської ТГ віднесено наказом відповідного міністерства до території можливих бойових дій з 06.03.2024, то позивач у період роботи у відповідача з 06.03.2024 до 30.06.2024 мала право на отримання заробітної плати з урахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу.

Проте відповідачем до суду не надано доказів щодо нарахування та виплати заробітної плати позивачу за вказаний період з врахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу.

Також відповідачем не надано до суду доказів того, що позивачу було нараховано та виплачено таку заробітну плату під час проведення розрахунку при звільненні, відповідно до наказу начальника Державної екологічної інспекції у Сумській області від 29.05.2025 №82-о.

Отже, відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у відсутності нарахування та виплати позивачу за період з 06.03.2024 по 30.06.2024 заробітної плати з урахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу відповідно до Постанови №391.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд, з урахуванням положень ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства вважає за необхідне зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу заробітну плату за період з 06.03.2024 по 30.06.2024, обчислену з урахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу відповідно до Постанови №391, з урахуванням виплачених сум.

Водночас суд зазначає, що відповідач ще не нарахував заробітну плату в розмірі 33043,22 грн, яку позивач у позовній заяві просить стягнути. У зв`язку з цим позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача недоотриманої заробітної плати в такому розмірі є передчасною.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати.

1. Судовий збір.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то його розподіл судом не здійснюється.

2. Правнича допомога.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, в тому числі: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо.

Суд звертає увагу, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10.07.2024 у справі № 340/1498/22, від 29.08.2024 у справі № 560/10132/21 та від 10.07.2024 у справі № 340/1498/22.

Крім того, у разі, наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою ст.134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої ст.134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 23.07.2023 у справі № 340/4492/22.

Також при визначенні суми відшкодування, то суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У позовні заяві позивач заявлено клопотання про стягнення з відповідача на її користь судових витрат, які пов`язані з професійною правничою допомогою в розмірі 10000 грн.

На підтвердження витрат позивачем надано копії наступних документів: договір про надання правової допомоги від 05.06.2025, укладений між адвокатом Мазуровою К.Д. та позивачем; розрахунок гонорару на відшкодування витрат, акт здачі-приймання послуг від 18.06.2025 №-06/25 за цим договором на суму 10000 грн; товарний чек від 18.06.2025 на суму 10000 грн; ордер на надання правничої допомоги від 08.06.2025 серії АО №1178806.

Суд враховує, що дана справа є справою незначної складності і була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). У даних правовідносинах наявна стала практика Верховного Суду. Представником позивача було складено та подано до суду обов`язковий процесуальний документ - позовну заяву. Справа не впливає на репутацію позивача та не викликає публічного інтересу.

Отже, суд дійшов висновку, що розумно обґрунтованими і справедливими є витрати на правничу допомогу в сумі 2500 грн, які і підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. В іншій частині клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, то суд відмовляє, у зв`язку з необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Сумській області про стягнення недоотриманої заробітної плати задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції у Сумській області, яка полягає у відсутності нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заробітної плати за період з 06.03.2024 до 30.06.2024 з врахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану" №391 від 23 квітня 2023 року.

3. Зобов`язати Державну екологічну інспекцію у Сумській області (вул. Берестовська, 1, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 37970834) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) заробітну плату за період з 06.03.2024 до 30.06.2024, обчислену з урахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу відповідно до підстави постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану" №391 від 25 квітня 2023 року, з урахуванням виплачених сум.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

5. Клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з Державної екологічної інспекції у Сумській області (вул. Берестовська, 1, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 37970834) за рахунок бюджетних асигнувань 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн витрат на правничу допомогу.

7. У задоволенні іншої частини клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

8. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

9. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

10. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук