Постановление суда № 137596310, 22.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/22606/24

У Х В А Л А

з питань відстрочення і розстрочення виконання,

змін чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення

22 червня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, виходячи із шести мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 з 10.05.2024 основного розміру пенсії по інвалідності відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06 червня 1996 року №230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Згадане рішення суду набрало законної сили 02.06.2025 року.

03.06.2026 на розгляд суду надійшла заява представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 380/22606/24, у якій просить суд:

- змінити спосіб виконання рішення суду щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 з 10.05.2024 основного розміру пенсії по інвалідності відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06 червня 1996 року №230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 пенсійні виплати за період з травня 2024 року по червень 2025 року в сумі 116 108,58 гривень.

Вказана заява обґрунтована тим, що на час подання позивачем заяви, законодавцем визначена, як самостійна підстава для зміни способу і порядку виконання судового рішення, як невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням. Листом від 30.04.2026 відповідач повідомив, що на виконання рішення суду у справі №380/22606/24 за період з травня 2024 року по червень 2025 року нараховано доплату в сумі 116 974,63 гривень; залишок невиплачених коштів станом на 29.04.2026 становить 116 108,58 гривень.

Відповідач щодо задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення заперечив. У поданих запереченнях зазначає, що на виконання рішення суду, Головним управлінням рішенням від 04.06.2025 №913070186571 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 10.05.2024 основного розміру пенсії по інвалідності відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06 червня 1996 року №230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі шести мінімальних пенсій за віком. На виконання рішення суду за період з травня 2024 по червень 2025 нараховано доплату в сумі 116 974,63 грн.

Щодо виплати суми, нарахованої на виконання рішення суду, відповідач повідомив, що виплата коштів здійснена позивачу в межах відповідних бюджетних призначень, виділених на цю мету Пенсійному фонду України, зокрема: в жовтні 2025 187,35 грн; в листопаді 2025 187,35 грн; в грудні 2025 187,35 грн; в лютому 2026 103,00 грн; в березні 2026 101,00 грн; в квітні 2026 100,00 грн.; в травні 2026 100,00 грн.; в червні 2026 132,00 грн. Залишок невиплачених коштів станом на 05.06.2026 становить 115 876,58 грн. В подальшому погашення заборгованості буде здійснюватись в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, без додаткового звернення пенсіонера чи вчинення будь-яких інших дій. Вищевказана сума боргу внесена до переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень, передбачено Постановою № 821.

Зауважує, що виплата коштів нарахованих на виконання судового рішення залежить від отримання Головним управлінням коштів для фінансування відповідної виплати позивачу та проводиться відповідно до вимог Постанови № 821. Погашення заборгованості здійснюється в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, без додаткового звернення пенсіонера чи вчинення будь-яких інших дій. Отже, Головним управлінням в межах наданої компетенції проведений комплекс заходів задля повного та неухильного виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 у справі № 380/22606/24.

Вважає, що обраний заявником спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті. Заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення є необґрунтованою, зміна способу і порядку виконання судового рішення, запропонована виконавцем, фактично змінить по суті рішення, оскільки буде змінено обраний спосіб захисту прав позивача. Жодних правових підстав для зміни порядку чи способу виконання рішення суду немає.

Розгляд заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду призначено у судовому засіданні 17.06.2026.

В судове засідання 17.06.2026 з`явилась представник відповідача. Представником позивача 16.06.2026 подано заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Згідно ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Заслухавши думку представника відповідача, в тому числі щодо розгляду заяви в порядку письмового провадження, суд перейшов до розгляду заяви представника позивача в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення у цій справі, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас, з 19 грудня 2024 року положення ч. 3 ст. 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.». Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Згідно п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803 ) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р. Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

Суд зазначає, що прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Крім цього, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Судом встановлено, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 у справі №380/22606/24, ГУ ПФУ у Львівській області здійснило перерахунок пенсії позивача за період з травня 2024 по червень 2025, сума доплати становить 116974,63 грн., що підтверджується довідкою відповідача від 29.04.2026 про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії позивача.

Відповідачем здійснено виплату позивачу 1098,05 грн., залишок невиплачених коштів становить 115876,58 грн., що підтверджується довідкою відповідача від 05.06.2026 №18379/05-16 про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії позивача.

Таким чином суд встановив, що ГУ ПФУ у Львівській області не здійснило виплату на користь позивача заборгованості по пенсії у розмірі 115876,58 грн., що свідчить про невиконання боржником рішення суду у повному обсязі.

Отже, у даній ситуації наявний факт невиконання відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 у справі №380/22606/24, яке набрало законної сили.

Таким чином, застосування процесуального механізму, передбаченого абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахованої суми (115876,58 грн.) є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина.

Суд вважає неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.

Позиція Верховного Суду, відображена, зокрема, в ухвалі від 03 березня 2025 року у справі №160/5259/20, послідовно підкреслює, що формальне виконання зобов`язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав.

Наведений правовий підхід Верховного Суду полягає в тому, що метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов`язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, суд зобов`язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.

У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 115876,58 грн. є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.

Аналогічні правові висновки зробив Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22.

Враховуючи викладене у сукупності, суд робить висновок, що, оскільки відповідач (боржник), який у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав таке рішення в частині виплати залишку невиплачених коштів по пенсії, що становить 115876,58 грн., спосіб і порядок виконання судового рішення у цій справі належить змінити на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України шляхом стягнення з відповідача (боржника) зазначеної суми доплати до пенсії на користь позивача (стягувача).

Оскільки відповідач (боржник), визначивши розмір заборгованості по пенсії перед позивачем (стягувачем), не виконав рішення суду щодо виплати перерахованої пенсії в строк, що перевищує два місяці, то за таких обставин існує чітка, недвозначна та єдина підстава для прийняття рішення про зміну способу виконання рішення суду на стягнення заборгованості по пенсії з відповідача (боржника).

Враховуючи викладене, суд робить висновок про часткове задоволення заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Керуючись ст. 241-243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду задовольнити частково.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 у справі №380/22606/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахованої заборгованості по пенсії у розмірі 115876 (сто п`ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 58 коп.

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

Повний текст ухвали складено 22.06.2026 року.

Суддя Костецький Н.В.