Постановление суда № 137593492, 22.06.2026, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/997/26

провадження № 2-з/691/11/26

УХВАЛА

22 червня 2026 року м. Городище

Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М., розглянувши заяву з додатками позивача ОСОБА_1 до ТОВ «Черкасиенергозбут», АТ «Черкасиобленерго» про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Черкасиенергозбут», ТОВ «Черкасиобленерго» про захист прав споживача та зобов`язання здійснення перерахунку нарахованої грошової суми за електричну енергію на підставі попередження від 21 травня 2026 року, що не відповідає Правилам роздрібного ринку електричної енергії,-

встановив :

22 черввня 2026 року до Городищенського районного суду Черкаської області надійшла заява позивача ОСОБА_1 до ТОВ «Черкасиенергозбут», АТ «Черкасиобленерго» про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позовні вимоги шляхом заборони ТОВ «Черкасиенергозбут» та АТ «Черкасиобленерго» здійснювати припинення постачання електричної енергії за адресою АДРЕСА_1 згідно попередження про припинення постачання електричної енергії від 21 травня 2026 року на час розгляду судом справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Черкасиенергозбут», АТ «Черкасиобленерго» про заборону постачання електричної енергії згідно попередження про припинення постачання електричної енергії від 21 травня 2026 року.

Вивчивши всебічно, повно, об`єктивно обставини справи за матеріалами заяви про забезпечення позову, вказані позивачем, та всі фактичні дані, які мають значення для вирішення питання про забезпечення позову, проаналізувавши зміст документів в додатку, суддя приходить до висновку про її повернення позивачу в силу наступного.

Так, за змістом ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і за ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 1статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Згідно з ч.2ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника у сукупності щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Статтею 151 Цивільного процесуального кодексу України чітко визначені вимоги, що пред`являються до форми та змісту заяви про забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Вивчивши зміст заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суддею встановлено, що вона не відповідає вимогам, встановленим положеннями вищевказаної норми права.

Так, із заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 вбачається, що вона подана разом із позовною заявою до суду і адресована в Городищенський районний суд Черкаської області та підписана представником позивача, адвокатом Ткачук В.П., в той час як згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, та підписується заявником (позивачем), тому, слід рекомендувати ОСОБА_1 взяти до уваги вимоги ст.152 ЦПК України щодо порядку подання заяви про забезпечення позову і їх виконати. Потребує і доопрацювання заява в частині зазначення даних заявника (позивача) і щодо дати народження, номера і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України. При зазначенні інформації про місце реєстрації сторін не вказано їх поштового індексу, як і не зазначено про місце проживання чи перебування, остільки така інформація носить не конкретні відомості, та це є недостанім для інформації про сторони і інформування їх про прийняте судом рішення. Крім того, за адміністративно-територіальним устроєм Черкаського району Черкаської області є відсутнім у його складі населений пункт АДРЕСА_1 , що також підлягає відповідному опрацюванню. Відповідно до Постанови Верховної Ради України №807-ІХ від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», Городищенський район Черкаської області був ліквідований і включений до складу нових Черкаського району та Звенигородського району.Згідно п.5.21 Національних стандартів України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003, текст документу повинен містити інформацію, заради зафіксування якої було створено документ. Відповідно до п. 4.1. цього стандарту, документ повинен містити (п. 20) - текст документа, який є головним елементом документу. Іншими словами, документ, що надається, повинен мати текст, який можливо дослідити та який несе певний зміст.

Відповідно до правил ЄСПЛ встановлено певні вимоги до документів, зокрема, відповідно до Пояснювальної нотатки для осіб, які бажають звернутися до Європейського Суду з прав людини, вимоги до поданих копій - текст повинен бути зрозумілим і читабельним; копії повинні бути повними (всього документу).

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, до неї, як додатки, долучені нечитабельні копії, що унеможливлює вивчення судом, остільки для належної роботи з документами, які подані позивачем в якості доказів, вони повинні мати належний вигляд та давати можливість встановити їх зміст без сумнівів, що в даному випадку є неможливим, зважаючи на якість таких документів. Позивачу, слід опрацювати, і копії документів, які розміщені у двохсторонньому вигляді на аркушах паперу, та при виготовленні їх ксерокопій не відображається частини тексту, унеможливлює підшивання для формування судової справи. Крім цього, позовна заява з додатками має бути подана до суду у відповідній кількості сторін у справі в скріпленому вигляді для вручення та надіслання всім учасникам процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, необхідно брати до уваги інтереси не тільки заявника (позивача), а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, тому заявнику (позивачу), слід обґрунтувати співмірність обраного виду забезпечення позову із розміром та видом позовних вимог, остільки заходи забезпечення позову, за своєю правовою суттю є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення. Не зазначено у змісті заяви і об`єктивні причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов саме у виді забезпечити позовні вимоги шляхом заборони ТОВ «Черкасиенергозбут», АТ «Черкасиобленерго» здійснювати припинення постачання електричної енергії за адресою АДРЕСА_1 згідно попередження про припинення постачання електричної енергії від 21 травня 2026 року на час розгляду судом справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Черкасиенергозбут» про заборону постачання електричної енергії згідно попередження про припинення постачання електричної енергії від 21 травня 2026 року, не обґрунтовано необхідність забезпечення позову обраним видом забезпечення позову та спосіб забезпечення його виконання шляхом заборони ТОВ «Черкасиенергозбут», АТ «Черкасиобленерго» здійснювати припинення постачання електричної енергії.

Також, частиною 2 ст.157 ЦПК України передбачено, що примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. З огляду на наведене, заявником не конкретизовано, кому саме слід доручити виконання ухвали суду про забезпечення позову, а також не конкретизовано всіх осіб, яких стосується забезпечення позову, в разі прийняття відповідного рішення судом.

Вимоги ч. 10 ст. 153 ЦПК України передбачають, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються. Крім того, необхідно в даному випадку також зазначити, що повернення заяви про забезпечення позову не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає ОСОБА_1 повторно звернутися з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Виходячи з наведеного вважаю, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог статті 151 ЦПК України, у зв`язку з чим заява про забезпечення позову, повертається заявнику.

Враховуючи наведене, на підставі ст. ст. 149, 151, 153, 259, 260, 354 України, суддя, -

постановив :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику (позивачу).

Роз`яснити заявнику (позивачу) ОСОБА_1 , що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію хвали суду надіслати для відому ОСОБА_1 і представнику позивача ОСОБА_2 ..

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії такої ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.М.Савенко