Постановление суда № 137588972, 12.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19319/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024000000001048 від 31.05.2024, -

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 12024000000001048 від 31.05.2024 - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Представник власника майна ОСОБА_4 , проти клопотання заперечував, просив відмовити в задоволенні з підставі зазначених у поданих ним запереченнях на клопотання слідчого.

Слідчий суддя, заслухавши доводи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001048 внесеного до ЄРДР 31.05.2024 за ч. 3 ст. 191 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор вказує наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період 2022-2024 років, Міністерство освіти і науки України (далі - МОН), в рамках бюджетної програми КПКВК № 2201160 «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики», виділило закладам вищої освіти близько 36 млрд. грн. Підставою визначення розміру державного фінансування на кожен рік був кількісний склад контингенту (зачислених студентів, наукових здобувачів), затверджений МОН штатний розпис навчального закладу на поточний рік та фактичне використання майна навчального закладу погашення частини вартості комунальних послуг на гуртожитки, адміністративні будівлі тощо).

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 13.07.2011 Єдина державна база з питань освіти (далі - ЄДЕБО) є автоматизованою системою зберігання та захисту відомостей та даних з питань освіти. Власником ЄДЕБО є держава, розпорядником Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором - Державне підприємство «Інфоресурс» (код ЄДРПОУ: 37533381). Законом України «Про освіту» (стаття 74) встановлено, що обов?язковими складовими ЄДЕБО є Реєстр суб?єктів освітньої діяльності, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання та Реєстр студентських (учнівських) квитків. Функції ЄДЕБО: контроль кількості діючих здобувачів освіти; контроль кількості діючих працівників закладу освіти; контроль матерільно-технічної бази навчального закладу; контроль веб-ресурсів закладу освіти; ліцензування; підтримання аткуальної інформації для майбутніх абітурієнтів та Міністерства освіти і науки України.

Крім досудовим розслідуванням встановлено, що державні заклади вищої освіти вносили неправдиві дані до ЄДЕБО, які є основою штатного розпису закладів, використовуючи підконтрольні приватні навчальні заклади, а саме склад контингенту, та в подальшому увійшовши в змову із співробітниками МОН в особі заступника міністра освіти і науки, директора департаменту фінансування державних і загальнодержавних видатків та начальника відділу середньострокового прогнозування та поточного планування фінансів закладів вищої освіти погоджували штатного розпису в МОН.

Таким чином склад контингенту був завищений, що виразилось у безпідставно перераховані кошти в рамках бюджетної програми. В подальшому, керівники вищих навчальних закладів надавали вказівку іншим, наразі невстановленим особам, обготівковувати вказані кошти та розподіляти між всіма учасниками протиправної схеми.

Встановлено, що організатор протиправної схеми колишній заступник міністра освіти і науки України ОСОБА_5 (займав посаду з 2009 по 2012 рр.), залучив довірену особу заступника міністра освіти і науки України - ОСОБА_6 та підконтрольних їй осіб: в.о. директора департаменту фінансування державних та загальнодержавних видатків ОСОБА_7 , колишнього начальника відділу середньострокового прогнозування та поточного планування фінансів закладів вищої освіти департаменту фінансування державних і загальнодержавних видатків Міністерства освіти і науки України ОСОБА_8 , увійшовши в змову із керівництвом закладів вищої освіти, а саме: колишнім ректором Київського національного університету культури і мистецтв ОСОБА_9 , першим проректором Київського національного університету культури і мистецтв ОСОБА_10 , віце-президентом з науково-педагогічної роботи ОСОБА_11 , начальником навчального відділу (відповідальна за внесення даних в ЄДЕБО) ОСОБА_12 , керівником відділу бухгалтерського обліку ОСОБА_13 , представниками відділу бухгалтерського обліку ОСОБА_14 та ОСОБА_15 організували протиправний механізм погодження штатних розписів вказаного ВНЗ щорічно шляхом внесення неправдивих даних щодо складу контингенту здобувачів вищої освіти та науково-педагогічних працівників в рамках вищевказаної програми, що виразилось у безпідставному перераховані коштів в рамках бюджетної програми КПКВК № 2201160 за 2022-2024 роки.

У вказаний період службовими особами КНУКІМ завищувалась кількість складу контингенту здобувачів вищої освіти та науково-педагогічних працівників, в т.ч. вносилися представники приватного навчального закладу підконтрольного ОСОБА_9 , які не мають права брати участі у відповідних бюджетних програмах, штатні розписи яких надавалися на узгодження посадовим особам МОН України, які в супереч свої службовим обов`язкам затверджували їх, що виразилось у безпідставно перераховані кошти в рамках бюджетної програми КПКВК № 2201160 за 2022-2024 роки.

Крім цього досудовим розслідуванням встановлено, що обготівкуваням частини грошових коштів отриманих від реалізації протиправного механізму, які отримували зазначені представники МОН України займалася дочка ОСОБА_6 - ОСОБА_16 .

Крім цього, обготівкуваням частини грошових коштів отриманих від реалізації протиправного механізму, які отримували зазначені представники КНУКіМ займаються помічниця ОСОБА_9 ОСОБА_17 , дружина ОСОБА_18 та водій ОСОБА_19 .

Також, ОСОБА_9 залучив до протиправного механізму помічника ОСОБА_20 , який безпосередньо здійснює комунікацію з посадовими особами МОН України щодо протиправного виділення бюджетних коштів на вищевказану програму для представників КНУКІМ, зокрема проводить зустрічі та перелає необхідну документацію представникам МОН України.

Також, за частину легалізованих грошових коштів придбано нерухоме майно, яке зареєстроване на племінника ОСОБА_9 ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .

27.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.03.2026 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

27.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.03.2026 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .

За результатами проведення вказаного обшуку окрім речей і документів, які входять до переліку, щодо якого надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон IPHONE 16 PRO MAX чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в чохлі чорного кольору та флеш-накопичувач чорного кольору з кришкою синього кольору з надписом «СЄ».

Згідно другої частини ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

Прокурором наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів.

Разом з цим, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

За таких обставин приходжу до висновку про задоволення клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 26, 107, 168, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні №12024000000001048 від 31.05.2024 на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: мобільний телефон IPHONE 16 PRO МАХ чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , в чохлі чорного кольору та флеш-накопичувач чорного кольору з кришкою синього кольору з надписом «СЄ», які належать ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала підлягає негайному виконанню прокурором/слідчим у кримінальному провадженні № 12024000000001048 від 31.05.2024.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1