Решение № 137586621, 23.06.2026, Зміївський районний суд Харківської області

621/1189/26

2/621/1515/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

23 червня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Кришталь А. А.,

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши за відсутності учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої завданої кримінальним правопорушенням,

у с т а н о в и в:

09.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 з вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 8 839 грн 30 коп.

На обґрунтування позову зазначив, що вироком Зміївського районного суду Харківської області від 11.02.2026 по справі № 621/356/26 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_1 у вказаному вище кримінальному провадженні № 12026226310000011 є потерпілим, оскільки внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 , а саме шахрайських дій, йому спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 8 839 грн 30 коп.

Шахрайські дії ОСОБА_2 полягали у наступному:

В кінці вересня 2025 року, ОСОБА_2 приїхав додому до нього, і здійснив замір на виготовлення кухні. В подальшому, він за вказівкою ОСОБА_2 здійснив перерахування 18 264 грн 00 коп. на банківський рахунок ФО-П ОСОБА_3 , як передплату за виготовлення кухонних меблів, включаючи виготовлення фасадів для кухні.

25.11.2025 ОСОБА_2 перебуваючи в крамниці "Абріс" ФО-П ОСОБА_3 , отримав частину вищевказаного замовлення на загальну суму 9 424 грн 70 коп.

Того ж дня, ОСОБА_2 діючи умисно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, а саме заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1 , шляхом обману здійснив відміну частини замовлення у вигляді виготовлення фасадів кухонних меблів в ФО-П ОСОБА_3 , та отримав від останньої грошові кошти у розмірі 8 839 грн 30 коп., що належать ОСОБА_1 .

В подальшому, приблизно в кінці грудня 2025 року ОСОБА_2 за місцем проживання ОСОБА_1 займався встановленням кухонних меблів у ОСОБА_1 , однак не повідомив останньому про здійснення відміни замовлення на виготовлення фасадів для кухні та отримання ним грошових коштів у розмірі 8 839 грн 30 коп. за їх виготовлення, чим заволодів шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_1 у розмірі 8 839 грн 30 коп. та розпорядився ними на власний розсуд.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 16.04.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 15.05.2026.

15.05.2026 у зв`язку з першою неявкою відповідача судовий розгляд відкладено на 23.06.2026.

23.06.2026 належним чином повідомлені учасники справи не з`явилися у судове засідання не з`явилися повторно.

Позивач ОСОБА_1 засобами телефонного зв`язку повідомив про неможливість прибуття до суду, просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 не повідомив про причини повторної неявки в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав.

Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному ЦПК України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, проти чого не заперечував позивач.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.)

У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, тому вирішив спір по суті за відсутності відповідача.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Вироком Зміївського районного суду Харківської області від 11 лютого 2026 року, який набрав законної сили 07 квітня 2026 року, ОСОБА_2 визнано винуватим у кримінальному проступку, передбаченому частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України, та призначено йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

Під час розгляду кримінального провадження було встановлено наступне:

В кінці вересня 2025 року, ОСОБА_2 приїхав додому до ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де за попередньої домовленості здійснив замірювання кухні. Далі, ОСОБА_1 , діючи за вказівкою ОСОБА_2 , здійснив переказ грошових коштів в загальній сумі 18 264 грн 00 коп. на банківський рахунок ФО-П ОСОБА_3 , як передплату за виготовлення кухонних меблів, включаючи виготовлення фасадів для кухні.

В подальшому, 25.11.2025 в денний час, ОСОБА_2 перебуваючи в крамниці "Абріс" ФО-П ОСОБА_3 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , отримав частину вищевказаного замовлення у вигляді кухонних меблів від ФО-П ОСОБА_3 на загальну суму 9 424 грн 70 коп.

Того ж дня, ОСОБА_2 діючи умисно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, а саме заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1 , шляхом обману здійснив відміну частини замовлення у вигляді виготовлення фасадів кухонних меблів в ФО-П ОСОБА_3 , та отримав від останньої грошові кошти у розмірі 8 839 грн 30 коп., що належать ОСОБА_1 та вносилися останнім як передплата за послугу "виготовлення кухонних фасадів", чим своїми діями ОСОБА_2 заволодів грошовими коштами у розмірі 8 839 грн 30 коп.

В подальшому, приблизно в кінці грудня 2025 року в денний час, ОСОБА_2 за місцем проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , займався встановленням кухонних меблів у ОСОБА_1 , однак не повідомив останньому про здійснення відміни замовлення на виготовлення фасадів для кухні та отримання ним грошових коштів у розмірі 8 839 грн 30 коп. за їх виготовлення, чим заволодів шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_1 у розмірі 8 839 грн 30 коп. та розпорядився ними на власний розсуд.

Цивільний позов потерпілий ОСОБА_1 не подавав (а. с. 4-6).

Даними копії паспорта громадянина України НОМЕР_1 підтверджується, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 7).

Даними довідки відділу Центр надання адміністративних послуг Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області № 10-21/729 від 10.04.2026 підтверджується, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а. с. 13).

Частиною 6 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, обставини винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України, де потерпілим є позивач по справі ОСОБА_1 , не підлягають доказуванню у цій справі.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, примусове виконання обов`язку в натурі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, позивач, якому неправомірними діями відповідача завдано матеріальну шкоду має право на її відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Зі змісту доданих до позовної заяви доказів, що зазначені вище, вбачається, що потерпілому ОСОБА_1 внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 спричинено матеріальну шкоду у розмірі 8 839 грн 30 коп., яку потерпілий в добровільному порядку не відшкодував.

Будь-яких відомостей або доказів на спростування зазначеного розміру шкоди, відповідачем суду не надано.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 про стягнення зі ОСОБА_2 матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушення, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 6 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позов ОСОБА_1 задоволено та він звільнений від сплати судового збору, з відповідача належить стягнути судовий збір до Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 839 (вісім тисяч вісімсот тридцять дев`ять) грн 30 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути зі ОСОБА_2 до Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп., перерахувати на р/ р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Повне рішення складене 23.06.2026.

Головуючий: В. В. Овдієнко